Столична міськрада затвердила цільову програму підвищення енергоефективності та розвитку ЖКІ Києва на 2026–2028 роки. Усього на її реалізацію протягом трьох років заплановано витратити 47,1 млрд гривень, з яких тільки 20,1 млрд мають – з бюджету міста. Найбільше коштів – понад 12,2 млрд гривень (з інших джерел) – столична влада планує направити на впровадження концепції “розподіленої когенерації”. У 6 млрд гривень має обійтися будівництво об’єктів оброблення побутових відходів, 3,19 млрд планується витратити на будівництво, реконструкцію та модернізацію теплових мереж, 2,7 млрд мають піти на відновлення каналізаційних та комунікаційних колекторів, 1,76 млрд передбачено на реконструкцією дамб мулових полів та мулопроводів Бортницької станції аерації тощо. Чи будуть втілені такі грандіозні плани, залишається питанням. В останні п’ять років міська рада не справилася з виконанням аналогічної програми через економію бюджетних коштів в умовах війни.
Як стало відомо КВ, 18 грудня 2025 року Київрада затвердила Комплексну міську цільову програму підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури (ЖКІ) Києва на 2026–2028 роки.
Суб’єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-882//ПР виступив Департамент житлово-комунальноЇ інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за його ухвалення проголосували 86 депутатів.
Про що програма
Згідно із прийнятим рішенням, усього на реалізацію вказаної програми протягом трьох років столична влада планує витратити 47,1 млрд гривень: 14,5 млрд у 2026-ому, 16,1 млрд у 2027-ому та 16,3 млрд у 2028-ому. Із цих коштів 20,1 млрд гривень планується виділити з міського бюджету, а 26,9 млрд – з інших джерел (власні кошти підприємств, кредитні та грантові кошти тощо).
Найбільше фінансових ресурсів у новій програмі – понад 12,2 млрд гривень – столична влада має намір за три роки витратити на “впровадження концепції розподіленої когенерації”, яка була затверджена міськрадою у травні 2024 року (за попередніми розрахунками міської влади, на реалізацію такої концепції треба близько 1,2 млрд євро). Згідно з нею, столичні ТЕЦ і котельні, якими опікується КП “Київтеплоенерго”, повинні будуть виробляти і тепло, і електроенергію, які постачатимуться переважно в межах якоїсь конкретної території. За вказані кошти міська влада планує встановити на об’єктах “Київтеплоенерго” 5 газопоршневих установок – це саме те устаткування, яке одночасно виробляє тепло і електроенергію.
Читайте: У Києві вирішили зайнятися модернізацією енергетичного сектора
Другим за обсягами фінансування став захід з будівництва об’єктів оброблення побутових відходів – 6 млрд гривень. Фінансувати ці роботи повинно ТОВ “Профпереробка” (вочевидь, із залученням коштів. – КВ) – відома, компанія, яка займається збором, вивезенням та утилізацією відходів на території столиці. Згідно з програмою, станом на кінець 2028 року, готовність такого об’єкта (а він, схоже, буде один. – КВ) має становити лише 10%.
Третє місце посідає захід щодо будівництва, реконструкції та модернізації теплових мереж – 3,19 млрд гривень. Ці роботи повинні фінансуватися за рахунок коштів столичного бюджету та власних коштів КП “Київтеплоенерго”.
Також в рамках цієї програми столична влада планує займатися будівництвом, реконструкцією і капітальним ремонтом самопливних, напірних каналізаційних та комунікаційних колекторів (2,7 млрд), співфінансуванням реконструкції, реставрації та капремонтів у багатоквартирних будинках (2,59 млрд), реконструкцією, модернізацією і капремонтом тепло- та електротехнічного обладнання котелень та впровадженням когенераційних установок (1,95 млрд гривень), будівництвом та реконструкцією електричних мереж (1,79 млрд, займатися цим має ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі”), реконструкцією дамб мулових полів та мулопроводів Бортницької станції аерації (1,76 млрд), фінансуванням конкурсів із впровадження енергоефективних заходів у будинках (1,36 млрд), реконструкцією, модернізацією і капремонтами тепло- та електротехнічного обладнання ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 (1,55 млрд), ремонтом та благоустроєм міських кладовищ (1,18 млрд), будівництвом нових та розширенням існуючих кладовищ (703,2 млн) тощо.
Як зазначено у затвердженій програмі, її метою є розв’язання проблемних питань у кожній галузі житлово-комунального господарства Києва шляхом виконання комплексу взаємопов’язаних завдань і заходів. Відповідальним виконавцем програми є Департамент ЖКІ КМДА, співвиконавцями – ще близько тридцяти структур та підприємств, серед яких столичні районні адміністрації, КП “Київтеплоенерго”, КП “Київводоканал”, КП “Київбудреконструкція”, КП “Київкомунсервіс”, ПрАТ “Київспецтранс”, ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” тощо.
Зазначимо, що спочатку Департамент ЖКІ КМДА планував розробити програму на період до 2030 року з орієнтовними обсягами фінансування в сумі 69,8 млрд гривень, з яких 45,9 млрд мали фінансуватися з міського бюджету – про це йшлося у його листі до міського голови Віталія Кличка, Департаменту фінансів КМДА і Департаменту економіки та інвестицій КМДА, який датований 17 травня 2024 року та прикріплений до матеріалів вищезгаданого проєкту рішення. Однак надалі плани були скориговані – вочевидь, також через те, що знайти стільки коштів у столичній скарбниці було б вкрай важко.
Примітно, що зауваження до проєкту вказаної програми мало управління правового забезпечення діяльності Київради. У відповідному висновку вони нагадали про те, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) має претензії до того, що столична влада без проведення конкурсних відборів надає фінансування своїм КПшкам в рамках цільових програм. Це суперечить антимонопольному законодавству.
Нагадаємо, про це Північне відділення АМКУ зазначило у своєму рішенні від серпня 2024 року – тоді у вказаному держоргані послалися якраз на те, що міськрада у 2019 році, прийнявши в новій редакції Порядок затвердження міських цільових програм, незаконно включила до нього пункт, яким передбачалося саме можливість влади “робити” комунальні підприємства співвиконавцями таких програм. Тобто, КПшкам було надано перевагу над підприємствами та організаціями іншої форми власності. І хоча Київрада намагалася оскаржити висновок АМКУ в судовому порядку, 10 вересня 2025 року Північний апеляційний господарський суд відмовив їй у задоволенні її вимог. Нагадаємо, про цей факт столична громадськість нагадувала міській владі під час нещодавнього перезатвердження Міської цільової програми реалізації містобудівної політики. Але такі зауваження залишилися без належної уваги.
Що відбувається зі столичним ЖКГ
Наразі в Києві діє аналогічна програма яка була затверджена рішенням міськради №1241/1282 від 27 травня 2021 року і розрахована на період 2021-2025 років. При її затвердженні столична влада вирішила витратити на виконання заходів із підвищення енергоефективності та розвитку сфери ЖКІ 39,7 млрд гривень.
Втім, фактично програма почала діяти пізніше: 24 червня того ж року Київраді довелося “перезатверджувати” вказану програму (рішенням №1544/1585). Це було необхідно у т.ч. для виправлення технічних помилок, які були в “початковому варіанту” програми. Наприклад, у ній спочатку було зазначено неправильні загальні суми витрат як по виконанню програми загалом (насправді там мала би бути сума 41,7 млрд гривень), так і цифри щодо різних заходів зокрема.
Окремі депутати Київради в травні 2021-го вимагали перенести розгляд відповідного проєкту рішення на одне із найближчих пленарних засідань. Тоді одразу кілька народних обранців звернули увагу на те, що програма мала бути затверджена ще наприкінці 2020 року, але натомість КМДА винесла її на розгляд депутатів “в авральному режимі” лише у травні 2021 року. Так само, “з бухти-барахти” народним обранцям було запропоновано внести до неї зміни. Справа в тому, що проєкт рішення щодо “перезатвердження” було зареєстровано у Київраді лише за день до пленарки і було винесено до сесійної зали у порядку невідкладності. На фоні цього деякі депутати запевняли: розгляд таких серйозних питань не терпить поспіху. Однак, такі зауваження фактично не мали сенсу.
Читайте: Киевсовет “переутвердил” программу развития сферы столичного ЖКХ
Після цього, у період 2021 – 2025 років, столична міськрада 8 разів вносила зміни до вказаної програми (останні датовані січнем поточного року). Згідно з ними, її загальний кошторис зріс до 51,3 млрд гривень (у т.ч. 29,9 млрд з міського бюджету), а крім того було відкориговано деякі заходи.
При цьому, як свідчать звіти про виконання вказаної програми, міська влада має значні проблеми з її реалізацією. Так, у 2021 році на виконання відповідних заходів було витрачено 3,9 млрд гривень (із них 3 млрд зі столичного бюджету) при плані за програмою 7,5 млрд, у 2022 році було витрачено 1,2 млрд гривень (982,5 млн з міського бюджету) при плані 9,1 млрд гривень, а в 2023 році було витрачено 4,6 млрд гривень (4,3 млрд зі столичного бюджету) при плані 10,8 млрд.
У останні два роки ситуація ніяк не покращилася. Так, у 2024-ому було профінансовано заходів програми на загальну суму 5,8 млрд гривень (з бюджету Києва – 5,2 млрд), тоді як план становив 13,5 млрд. Минулоріч міська влада повністю виконала лише 17 заходів програми, 24 виконала частково, а 20 не виконала взагалі (відсоток виконання – 27,9%). Такі показники у Департаменті ЖКІ КМДА пояснювали економією бюджетних коштів в умовах воєнного стану.
У 2024 році найбільше коштів – 787,4 млн гривень – міська влада витратила на реалізацію комплексного заходу щодо “впровадження засобів обліку витрат та регулювання споживання теплової енергії, капітальний ремонт (модернізація) індивідуальних теплових пунктів, ремонт, модернізація та реконструкція внутрішньобудинкових інженерних мереж, вхідних груп, дахів та покрівель, фасадів, встановлення вікон та дверей у багатоквартирних будинках”. Ще 676,1 млн було освоєно на реконструкції, модернізації та реставрації об’єктів ліфтового господарства, 627,8 млн – на комплексі заходів, пов’язаних із захороненням ТПВ, реконструкцією, технічним переоснащенням та утриманням і експлуатацією полігону ТПВ №5 в с. Підгірці Обухівського району Київської області, 492,7 млн – на будівництві, реконструкції і капітальних ремонтах самопливних і напірних каналізаційних колекторів тощо.
Щодо поточного року, то повний звіт КМДА має оприлюднити на початку 2026-го. Однак, наразі вже є проміжні дані щодо виконання програми підвищення енергоефективності та розвитку ЖКІ з січня по вересень. І відповідні цифри свідчать про те, що усе буде, як і в минулі роки. Так, за вказаний період було профінансовано 3,3 млрд гривень при плані 10,2 млрд на увесь рік (відсоток освоєння фінансових ресурсів – 32,4%), а щодо відсотку виконання заходів міська влада пообіцяла все розписати вже в остаточному звіті за 2025 рік. За перші три квартали поточного року найбільше коштів було витрачено на реконструкцію та капітальні ремонти котелень – 712,6 млн гривень.
І вся ця статистика без розрахунків ефективності використання коштів, чим в КМДА не переймаються. Більше інформації є про можливу корупцію.
Як регулярно пише КВ, столична влада та підпорядковані їй КПшки регулярно “влипають” у скандали щодо можливих “розпилів” бюджетних коштів при проведенні різних робіт у сфері ЖКГ, що доводиться розслідувати правоохоронним органам.
Так, Нацполіція продовжує фіксувати факти можливих корупційних правопорушень в роботі КП “Київтеплоенерго”. Зокрема, цьогоріч була відкрита справа щодо ймовірних “розпилів” при проведенні різних закупівель та капітальних ремонтів – один із них, зокрема, мав обійтися бюджету в 863,9 млн гривень. За інформацією правоохоронців, комунальне підприємство переплачувало підрядникам, а ті у свою чергу використовували сумнівних субпідрядників. Крім того, у червні було повідомлено про підозру одній з працівниць “Київтеплоенерго”, через яку бюджету міста було нанесено збитки на суму 916,6 тис. гривень при відновленні пошкодженого під часу розриву тепломережі асфальтного покриття на Троєщині. Слідство вважає, що такі втрати стали наслідком завищення цін на будматеріали. Також на розгляді суду наразі перебувають обвинувальні акти стосовно ще двох посадовців цього КП, які, за інформацією Нацполіції, причетні до фіктивного працевлаштування у “Київтеплоенерго” низки громадян, за яких одна з обвинувачених надалі фактично отримувала зарплату – йдеться про суму як мінімум 3,4 млн гривень.
Читайте: Мертві душі та завищення цін: Нацполіція продовжує вивчати діяльність “Київтеплоенерго”
Крім того, цьогоріч столичні правоохоронці розкрили масштабну схему розкрадань коштів при реконструкції ліфтів у житлових будинках, в результаті якої в 2023-2024 роках бюджету Києва було нанесено орієнтовні збитки на суму понад 100 млн гривень. Ці роботи на замовлення КП “Київбудреконструкція” проводили чотири компанії-підрядники: ТОВ «Майстерліфт», ТОВ «Юніт-Л», ТОВ «Елевейтор Сервіс» і ТОВ «МП «Промкомплекс». За версією слідства, під них ретельно прописували умови тендерів, вони були пов’язані між собою та закуповували обладнання лише у двох заводів-виробників (ТОВ “Завод Євроформат” і ТДВ “Укрліфтсервіс”). У Нацполіції встановили, що при цьому мало місце завищення цін, а отримані за реалізацію договорів підряду кошти “виводилися” через “фіктивних” субпідрядників. У серпні 2025 року правоохоронці провели низку обшуків по цій справі – зокрема, за місцем проживання директора “Київбудреконструкція” Анатолія Сульдіна, у якого було вилучено телефон. Останній вже є обвинуваченим у рамках іншої схожої кримінальної справи, у якій також фігурують деякі з вищезгаданих підрядників.
Департамент ЖКІ КМДА з 17 липня 2017 року очолює Дмитро Науменко (на колажі праворуч). Останній наразі є обвинуваченим у справі щодо можливої розтрати бюджетних коштів при будівництві водопроводу на вул. Зрошувальній у Дарницькому районі Києва (розгляд обвинувального акту запланований судом на 5 лютого 2026 року).
За роботу вказаного департаменту уже з десяток років відповідає в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі ліворуч).
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
