Київрада вирішила, що у 2026-2028 роках на виконання завдань Комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя столиці треба буде витратити 7,5 млрд гривень. Найбільше коштів, як завжди освоють “корупційно відоме” КО “Київзеленбуд” з районними КП УЗН. Наприклад, 4,3 млрд гривень призначені тілько на утримання 7,8 тис. га парків, скверів та інших зелених насаджень міста, а 419,5 млн гривень – на капремонт об’єктів зеленого господарства. Серед іншого, 602,4 млн гривень передбачено на утримання в належному стані пляжів та зон відпочинку біля столичних водойм, чим буде займатися ще один частий фігурант корупційних історій – КП “Плесо”. Що цікаво, у порівнянні з іншими сферами життєдіяльності столиці, на які грошей з міського бюджету по факту виділяється значно менше від запланованого у відповідних цільових програмах, “екологічне благополуччя” в Києві фінансується справно. Протягом останніх чотирьох років на аналогічну “екологічну” програму, незважаючи на війну, іноді витрачали навіть більше коштів, ніж передбачалося. Хоча і з посереднім загальним відсотком реалізації заходів.
Як стало відомо КВ, 18 грудня 2025 року Київрада затвердила Комплексну міську цільову програму екологічного благополуччя столиці на 2026-2028 роки.
Суб’єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-813/ПР від 25 вересня 2025 року виступив Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міськдержадміністрації (КМДА). Під час пленарного засідання міськради за ухвалення вказаного документу проголосували 75 депутатів.
Згідно з прийнятим рішенням, усього на реалізацію вказаної програми у наступні три роки планується витратити 7,5 млрд гривень: 2,4 млрд у 2026-ому, 2,5 млрд у 2027-ому та 2,6 млрд у 2028-ому. Більша частина цих коштів – 7,2 млрд гривень – має бути виділено з міського бюджету, решту 326,9 млн планується залучити з інших джерел.
Понад половину передбачених на реалізацію програми фінансових ресурсів – 4,3 млрд гривень – столична влада планує направити на утримання парків, скверів та інших зелених насаджень. На ці кошти планується виконувати різні роботи на столичних зелених зонах загальною площею понад 7,8 тис. га. Займатися цим повинні будуть комунальне об’єднання (КО) “Київзеленбуд” та підпорядковані йому районні управління зелених насаджень (КП УЗН).
Другим за обсягами фінансових вливань має стати захід щодо утримання в належному стані пляжів та зон відпочинку біля столичних водойм – на нього передбачено 602,4 млн гривень. За ці кошти КП “Плесо” має забезпечувати благоустрій 1,1 тис. га такої землі. Третє місце в цьому “рейтингу” посів захід щодо капітального ремонту парків, скверів та інших об’єктів зеленого господарства – 419,5 млн гривень. Звмовником цих робот виступить все те ж КО “Київзеленбуд”.
Серед іншого передбачено:
- 193,1 млн гривень на забезпечення умов безпечного відпочинку на водних об’єктах;
- 166,5 млн на обстеження зелених насаджень, санітарну очистку пошкоджених дерев, видалення сухостійних та аварійних дерев;
- 144,8 млн на забезпечення організаційних, координаційних та управлінсько-адміністративних функцій з утримання та благоустрою зелених насаджень (придбання спецхтехніки, облаштування освітлення в зелених зонах тощо);
- 80 млн на вирощування та дорощування саджанців дерев і чагарників для передачі КП УЗН;
- 75 млн на заходи з озеленення міста та влаштування поливо-зрошувальних систем;
- 60,2 млн на обстеження та розчистку русла р. Либідь та приведення його до належного стану;
- 60 млн на реконструкцію та благоустрій парку “Орлятко” в Солом’янському районі;
- 52,8 млн на проведення стерилізації, вакцинації та післяопераційного утримання безпритульних тварин тощо.
Заявленою метою цієї програми є “формування екологічно збалансованого та комфортного міського середовища шляхом впровадження інноваційних підходів до охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та підвищення рівня екологічної безпеки, здійснення контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин у Києві гуманними методами, створення безпечного публічного простору у місті, формування свідомого та відповідального ставлення мешканців столиці до міського середовища”.
Відповідальним виконавцем програми є Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату, співвиконавцями – вищезгадані КО “Київзеленбуд” і КП “Плесо”, а також КП “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”, КП “Київський міський будинок природи” та низка інших установ і організацій.
Що відбувається зі столичною екологією
Як повідомляла КВ, наразі в столиці діє аналогічна програма, яка була затверджена рішенням Київради №2728/2769 від 7 жовтня 2021 року і розрахована на період 2022-2025 років. Усього на її реалізацію спочатку було передбачено 8,8 млрд гривень, із яких майже половину – 4,1 млрд – мали скласти видатки на все те ж утримання парків, скверів та інших зелених насаджень.
Читайте: Киевсовет утвердил программу экологического благополучия Киева на 2022-2025 годы
Зміни до цієї програми вносилися лише одного раз. У липні 2023 року міськрада уточнила її виконавця – раніше він називався “управлінням екології та природних ресурсів”, але у травні 2023-го, цей структурний підрозділ отримав нинішню назву “Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату”. Крім того, частково було перерозподілено видатки за роками, але їхній загальний обсяг майже не змінився.
При цьому, на відміну від інших міських цільових програм, на які міська влада не може знайти в бюджеті Києва фінансові ресурси, ця програма такого дефіциту майже не відчувала. Виключенням фактично є лише 2022 рік – тоді на її реалізацію було витрачено 1,38 млрд (1,29 млрд – з бюджету) при плані за програмою у 1,9 млрд гривень. Тоді найбільше коштів – 832 млн гривень – було освоєно на утриманні зелених зон. У свою чергу, в 2023-ому керівництво міста витратило 2 млрд гривень при плані 2,3 млрд, що є досить непоганим показником саме якщо дивитися на “гроші”. Найбільше коштів – 1,1 млрд – було освоєно на все тому ж утриманні зелених зон. При цьому, позаминулоріч було невиконано 19 з 44 запланованих заходів програми – тобто, на інші заходи було витрачено більше коштів, ніж було “прописано” у програмі.
Схожа ситуація була і минулоріч – у 2024-ому міська влада витратила навіть більше коштів, ніж планувала (у т.ч. за рахунок власних коштів підприємств). Так, на реалізації програми екологічного благополуччя було освоєно 2,3 млрд (з бюджету – 2,2 млрд) при плані в 2,2 млрд гривень. При цьому, 22 з 58 заходів програми були нереалізовані. Тобто, перевиконання також вдалося добитися за рахунок того, що на низку заходів було спрямовано набагато більше коштів, ніж передбачалося. Зокрема, йдеться про розчистку і благоустрій озера Синє (план – 9,9 млн, факт – 20,8 млн), заходи з озеленення міста та влаштування поливо-зрошувальних систем (план – 10 млн, факт – 34,7 млн), а також захід, на який з року в рік витрачається найбільше фінансових ресурсів міського бюджету – утримання зелених зон (план 1,1 млрд, факт – 1,2 млрд). Серед інших високовартісних заходів – утримання лісопаркової зони, на що було витрачено 210,9 млн гривень.
Що стосується поточного року, то кінцевий звіт про реалізацію “екологічної” програми КМДА має опублікувати на початку 2026-го. Разом тим, вже є проміжні дані за перші дев’ять місяців 2025 року – із січня по вересень міською владою було освоєно 1,36 млрд (1,26 млрд з бюджету) при річному плані 2,3 млрд гривень. Перелік найбільш пріоритетних заходів цьогоріч був аналогічним: 886,4 млн було витрачено на утримання зелених зон, 162,5 млн – на утримання лісопаркової зони, 110,5 млн утримання міських пляжів та зон відпочинку біля водойм тощо.
Як неодноразово повідомляла КВ, КО “Київзеленбуд” і КП “Плесо”, які є основними “освоювачами” коштів у сфері столичної екології, регулярно фігурують у різних корупційних скандалах – щодо можливого отримання “відкатів” від підрядників, “розпилів” бюджетних коштів тощо.
Зокрема, на початку 2025 року Державне бюро розслідувань відкрило провадження щодо ймовірного отримання “відкатів” керівництвом КО “Київзеленбуд”. За попередніми даними, правоохоронці встановили 5 фактів надання такої неправомірної вигоди на загальну суму 3,47 млн гривень від двох компаній та одного ФОПа, а усього, за інформацією прокуратури, посадовці комунального об’єднання збиралися заробити близько 25 млн гривень. Вказані кошти сплачувалися підрядниками за підписання актів виконаних робіт (15% від суми договору) і за можливість подальшої співпраці з “Київзеленбудом”. Йшлося про реалізацію низки “екологічних” проєктів, у т.ч. щодо озеленення території та влаштування поливо-зрошувальної системи біля Північного мосту і у парку “Відрадному”.
Наразі підозри вручені як мінімум трьом тепер вже експосадовцям даного КО. У т.ч. колишнім гендиректору Юрію Бахмату і його першому заступнику Олексію Лукашу, а також двом бізнесменам, які співпрацювали з “Київзеленбудом”. Схоже, усю цю схему правоохоронцям вдалося розкрити завдяки тим підрядникам КО, які були незадоволені таким станом речей.
Читайте: Відкати з підрядників “Київзеленбуду”: ДБР розслідує корупційні витівки групи “Бахмата-Лукаша”
А у серпні 2025-го правоохоронці повідомили про підозри в службовому підробленні та розтраті бюджетних коштів на суму 1,7 млн гривень виконуючому обов’язки гендиректора КП “Плесо” Вячеславу Савицькому. За версією слідства, він незаконно перерахував кошти компанії ТОВ “Гео-Макс” за надання послуг з “організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг” трьох пляжів на островах Труханів та Венеціанський. Справа в тому, що, відповідно до законодавства, розробляти для островів таку документацію не потрібно, адже вони “за замовчуванням” є територіями, де обмежена господарська діяльність. Навесні 2024-го Генпрокуратура в судовому порядку успішно оскаржила відповідний договір підряду – з тих же підстав. Що цікаво, на Хрещатику, 36 раніше повідомляли, що ця документація відповідає вимогам законодавства, а претензії правоохоронців є безпідставними.
Крім того, у Нацполіції продовжують розслідувати факти отримання неправомірної вигоди чиновниками столичної мерії за видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин у повітря. Ще півтора роки тому правоохоронці передали до суду справу щодо ексзаступниці тоді ще управління екології та природних ресурсів КМДА та двох її спільників-бізнесменів, які налагодили отримання таких хабарів від більш ніж десятка компаній у розмірі від 500 грн до 1000 грн за одне джерело викиду. А вже наприкінці 2024-го про підозру за цими ж фактами було повідомлено і тодішньому очільнику цього Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександру Возному – вважають, що саме він був одним із організаторів схеми і створював штучні перешкоди підприємцям для безкоштовного отримання дозволів.
Зазначимо, що після отримання підозри Возний пропрацював ще трохи менше, ніж півроку, після чого був звільнений на фоні у т.ч. вимог громадськості, яка мала низку претензій до його роботи (посаду директора він обіймав з 11 січня 2021 року). Після нього, з 31 травня по 28 жовтня 2025 року обов’язки директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА виконував заступник керівника цієї структури Сергій Сабуров. Після нього керівником вказаного департаменту, теж на правах в.о., став Павло Іванов (на колажі) – екскерівник Державної екоінспекції Столичного округу і ексочільник Департаменту природно-заповідної справи та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. В результаті, 5 грудня 2025 року Іванов очолив департамент.
Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії наразі контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
