Цьогоріч з обласного бюджету на потреби культури передбачили 3,1 млн гривень. Проте квітень-червень припав на пік пандемії, тож всі заклади культури пішли на карантин, а фінансування призупинили. На місцях запевняють: галузь і до COVID-19 потерпала від безгрошів’я, а карантин ситуацію лише загострив. Крім цього очільники громад жаліються, що у спадок від районів, які доживають свої останні дні, одержують занехаяне та аварійне майно, відновлення якого потягне не на один мільйон гривень.
Як стало відомо KV, Управління культури, національностей та релігій при Київській ОДА оприлюднило звіт за другий квартал 2020 року щодо виконання програми розвитку творчого потенціалу та культурного простору області на 2017-2020 роки.
Згідно із звітом, ця програма була затверджена рішенням обласної ради ще у травні 2017 році і передбачає сприяння розвитку творчого потенціалу області, творчій діяльності митців та працівників. А також – створенню сприятливих умов для всебічного задоволення культурних потреб жителів Київщини. На реалізацію цих цілей упродовж 2017- 2020 років планували спрямувати понад 14 млн гривень.
Загалом же з 2017 року на втілення Програми із 14 млн гривень було виділено лише приблизно 2,3 млн гривень. Не виділялись кошти і з початку 2020 року. Справа в тому, що через обмеження під час карантину обласні культурно-мистецькі заходи не проводились, тож у ІІ кварталі видатки на виконання Програми також не були профінансовані. А деякі заплановані заходи взагалі перенесли на ІІІ-ІV квартали, розраховуючи на завершення карантину.
Що планувалося на 2020-й
Визначені ж у звітному періоді завдання мали б допомогти розширити доступ до історико-культурних цінностей регіону, модернізувати матеріально-технічну базу обласних закладів культури, поліпшити рівень культурного обслуговування тощо.
Так, у звіті повідомляється, що цьогоріч на проведення обласних культурно-мистецьких заходів, фестивалів до державних, пам’ятних та ювілейних дат планували спрямувати 1,6 млн гривень.
На відзначення кращих здобутків митців області, вручення чотирьох обласних мистецьких премій, виплату 20 стипендій голови КОДА видатним діячам культури області мали виділити ще 534,8 тисяч гривень.
А ось на покращення культурного обслуговування жителів області, модернізацію матеріально-технічної бази та придбання обладнання: книг, звукопідсилювальної апаратури, комп’ютерної та іншої оргтехніки з бюджету області витратити 700 тис. гривень.
Розмір фінансування популяризації нематеріальної культурної спадщини: народних традицій, звичаїв, фольклору сягав 200 тис. гривень, а проведення заходів, спрямованих на забезпечення гармонізації міжнаціональних та міжконфесійних відносин – 65,2 тис. гривень.
На місцях
KV поцікавилась у керівників районних рад та об’єднаних тергромад, як проводилося фінансування закладів культури до спалаху епідемії та чи виділялися загалом кошти на їхню модернізацію. А також, в якому стані сьогодні клуби та бібліотеки та вирішення яких нагальних проблем потребує галузь.
За словами представників органів місцевого самоврядування, культура – це одна із тих галузей, яку з часів радянського союзу найбільше оминали у фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні.
Сьогодні більшість об’єктів культури потребують модернізації, а часом і оптимізації. А подекуди жителі населених пунктів і зовсім позбавлені можливості культурного та духовного розвитку, адже на їхній території і досі немає будинків культури, гуртків, хорів, театрів та бібліотек. Крім цього, у спадок від РДА райрад, які вже скоро будуть ліквідовані, громадам дісталися аварійні заклади, які потребують багатомільйонних вкладень на їхнє відновлення та утримання.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
Клуби і бібліотеки є районні, і є місцеві. Відділ культури забезпечує їхнє фінансування. А поточні ремонти виконуються і за рахунок місцевого бюджету. Загалом капітально клуби та бібліотеки ремонтувалися досить давно. Два роки тому район виділяв кошти на поточні роботи: заміну вікон, дверей. Також у попередні роки ми оновлювали сцени і вбрання колективів. Сьогодні у селах працюють бібліотеки, але їхнє відвідування дуже низьке – 2-3 особи на день. Звичайно, хотілося, щоб з області фінансування було менш централізоване і всі заклади утримувалися на одному рівні. А то в одних бібліотеки комп’ютеризовані, а в решти – застарілі. Загалом клуби будувалися ще за радянських часів, а в більшості сіл їх і взагалі досі немає, або були аварійні і їх зруйнували. Тож потреба у закладах культури, звичайно, є.
Голова Кагарлицької райради Іван Семцов:
За п’ять років з області вдалося вирвати кошти лише на два об’єкти: на внутрішній ремонт одного будинку культури та на заміну покрівлі у міському БК. А так все утримується та ремонтується за рахунок районного, міського та сільського бюджетів. А проблем дуже багато. По-перше, більшість закладів культури стають сьогодні незатребуваними серед населення. Особливо бібліотеки, які витісняють інтернет-ресурси. При клубах завжди були бібліотеки, і якщо у райцентрі і великих селах в них ще є потреба: організовуються виставки, читацькі дні, різноманітні заходи, то вже є такі населені пункти, які просто вимирають. Але там є бібліотеки і на їхнє утримання витрачаються значні кошти. Неодноразово розглядали питання перенесення сільських бібліотечних фондів до шкільних бібліотек. Можливо, це звучить як блюзнірство, закрити бібліотеки, але їхня оптимізація – це найправильніше рішення. Плюс, у районі щонайменше чотири будинки культури, які потребують закриття, але утримуються лише через закріплені за ними виборчі дільниці.
Голова Студениківської ОТГ Марія Лях:
До громади заклади культури ми забрали у жалюгідному стані. Це стосується і матеріальної бази, і кадрів, і технічного стану. Художні керівники були задіяні лише у Переяславському та Студениках. Зараз у кожному закладі є директор, яких ми утримуємо виключно з місцевого бюджету. У громаді діє три БК і два сільких клуби. Область же закупила бібліотекам громади літературу. А так всі питання вирішуємо власними силами. Намагалися, щоб цей напрямок не постраждав від наслідків карантину. Адже у кожного закладу є свої великі художні колективи, у Студениках взагалі два, формується ще інструментальний ансамбль. За два роки ОТГ одержала вже два нових народних колективи. Тож закуповували необхідну техніку, інструменти. Сьогодні культура працює, тому що ми створили необхідні умови. У 2019 році ОТГ виділила майже 3 млн гривень на її розвиток.
Голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко:
Громаді у спадок дістався помпезний клуб радянських часів у селі Матюші. Але він не опалювався, тому і не використовувався належним чином. Така сама доля і клубу в Трушках на 650 місць. Заклад аварійний на 80%: протікає дах, руйнується стеля. У Фурсах же заклади культури ремонтувалися. Загалом вони всі укомплектовані. Через карантин, звичайно, нині не працюють, тож ніякої фінансової підтримки немає. Нині ж будинки культури необхідно починати готувати до виборів. До карантину ця мережа утримувалася виключно за рахунок власних бюджетних надходжень. Та і загалом фінансування цієї галузі у районах відбувалося лише по залишковому методу. Якби нарешті закрити ці райради, адміністрації та передали кошти з їхнього утримання до ОТГ, а це приблизно 1,5 млн гривень, то їх можна було би спрямувати саме на розвиток інфраструктури. Так, на культуру з області виділялися кошти, але копійки. То не ті суми, за які можна перекрити дах. Щоб замінити покрівлю в Трушківському БК необхідно 4 млн гривень. Це сьогодні непідйомна сума.
Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко:
Ми відремонтували бібліотечні заклади на території ОТГ: закупили нові меблі, новітнє обладнання, комп’ютеризували. Перетворили старі заклади на сучасні та цікаві медіатеки – нам вдалося привабити дітей до їхнього відвідування. Діти почали читати літературу, вигравати відповідні олімпіади. На заклади культури громада цьогоріч витратила більше 1,5 млн гривень. Так, нині закуповуємо за понад 200 тис. гривень нові меблі до Пісківської бібліотеки. У березні при Тетерівській школі відкрили клуб, який громаді дістався від Держлісгоспу. Його відремонтували, обладнали сцену, закупили обладнання. Там працює два класи музикальної школи, клас танців. Громада має власний духовий оркестр. Аматорські колективи є лауреатами конкурсів різних рівнів, тож ми забезпечуємо їх сценічним вбранням, інструментами тощо. Чесно кажучи, на заклади культури до цього завжди менше виділяли фінансування, аніж як на заклади освіти. І якщо з області на освіту громада одержувала кошти, то на культуру кошти не доходили.
Нагадаємо, проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік передбачав виділення на заклади культури, мистецтва та спорту більше 162 млн гривень. Левова частка мільйонів закладена на будівництво та ремонт футбольних полів та майданчиків. Голови районів та громад розводять руками: будинки культури та музеї, що теж потребують коштів, у більшості своїй проігноровані. Крім того, дехто вбачає в розподілі коштів політичний підтекст.
Читайте: Фізкульт-привіт: Київщині додадуть грошей на спортивні стадіони та футбольні майданчики
Фото: колаж KV