Київрада затвердила Детальний план території (ДПТ) реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі. Таким чином міська влада погодила “переформатування” забудови на 115,9 га землі, серед іншого – дозволивши будувати на ній житло. У цьому, зокрема, зацікавлене оточення одіозної забудовниці Владислави Молчанової (на колажі в центрі), яке планує звести вісім багатоповерхівок на території металобази “Київметал”. Під час обговорення даного питання в сесійній залі депутатський корпус продемонстрував незвичну байдужість – за невеликим виключенням більшість народних обранців не стали висловлювати свою думку щодо цієї історії, яка раніше викликала значний суспільний резонанс. Таким чином в столичному муніципалітеті фактично погодилися з очевидним поглибленням транспортних проблем і дефіцитом соціальної інфраструктури у даному мікрорайоні, на що раніше звертали увагу фахівці та громадські активісти.
Як стало відомо KВ, 18 травня 2023 року Київрада погодила затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі Києва” (проєкт рішення №08/231-144/ПР від 30 січня 2023 року).
Суб’єктами подання вказаного документа виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі ліворуч) і Департамент містобудування та архітектури КМДА. Під час пленарного засідання міськради затвердження цього проєкту рішення підтримали 64 депутата.
Обговорення цього документу в сесійній залі Київради зайняло трохи більше десяти хвилин, що, зважаючи на досвід затвердження міською владою детальних планів, можна назвати рекордним терміном. Втім, і в даному випадку не обійшлося без невеличкого скандалу.
Справа в тому, що відповідний проєкт рішення було погоджено лише з другої спроби. Так, спочатку за його затвердження без обговорення проголосували лише 58 депутатів. Втім, відразу після “провалу” в голосуванні, за пропозицією голови комісії міськради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин Михайла Терентьєва (фракція “УДАР”), було вирішено повернутися до розгляду цього документу, який став успішним.
При цьому, такий результат “першого” голосування очевидно був пов’язаний не з тим, що депутати мали якісь претензії до проєкту ДПТ, а з тим, що документ розглядався ближче до завершення пленарного засідання. Тобто, у той час, коли народні обранці через втому вже не зовсім розуміли, за що голосують, в сесійній залі панував справжній хаос – депутати говорили між собою “ні про що”, ходили “в гості” до своїх колег, а деякі навіть “вийшли на перекур”.
Єдиним депутатом, який висловив свою думку стосовно цього ДПТ, став представник фракції “Голос” Григорій Маленко. Він закликав не погоджувати цей документ, а також присоромив народних обранців за їхню байдужість до даного питання і за поведінку в сесійній залі. Ситуація була дійсно “трагікомічною”: Григорію Маленку навіть доводилося переривати свій виступ, адже колеги його не слухали.
“Цим ДПТ передбачено вісім 26-поверхівок. Я розумію, що пропозиція породжує попит і навпаки та що кияни вже звикли, на жаль, до всього. Яким чином там будуть жити сімї та відпочивати діти у дворах, я думаю, що всім зрозуміло. Крім того, я нагадую, що ці будинки будуть в санітарній зоні залізничної вантажної станції “Київ-Дніпровський”. Киянам там буде “класно” [жити]. Я пропоную ні в якому разі не підтримувати цей проєкт рішення і закликаю до цього колег… Посміхайтеся далі…”, – заявив Григорій Маленко, плекаючи в собі марні сподівання достукатися до депутатів.
Але врешті-решт народні обранці не виправдали його очікувань.
Що буде із Воскресенкою
Як повідомляла KВ, територія, що має увійти до вказаного ДПТ, має площу 115,9 га і обмежена просп. Броварським, просп. Визволителів, бульв. Перова, просп. Алішера Навої, вул. Райдужною та вул. Челябінською.
Столична влада декларує, що затвердження цього документу допоможе “реструктуризувати і впорядкувати промислово-комунальну територію”, яка знаходиться в межах цієї місцевості, задля її “подальшого поліфункціонального використання”. Така ініціатива в проекті ДПТ пояснюється, зокрема, тим, що більшість підприємств, розташованих в цих межах, мають застарілі та зношені основні виробничі фонди, їхні приміщення здаються в оренду, а також наявне “скорочення пропозицій трудових ресурсів”. У зв’язку з цим столична влада традиційно хоче створити у цій місцевості “новий житловий мікрорайон з повним комплексом обслуговування, що має бути включений в існуючі сельбищні райони (ймовірно, мова йде про сусідні житлові масиви. – KВ) та поєднаний з зеленими зонами міста”. Таким чином дана територія буде “олюднена” – наразі там ніхто не проживає.
Розмістити вказаний житловий мікрорайон розробники ДПТ пропонують на території ЗАТ “Київметал” (металобаза на просп. Визволителів, 1-9. – КВ). Загальна площа цієї житлової забудови має скласти 12,61 га. Проєктом ДПТ передбачено, що вказаний житловий мікрорайон має складатися з восьми будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на перших поверхах. Також детальним планом передбачено, що вздовж фасадної сторони цієї житлової забудови має бути організована громадська зона з рекреаційним простором та автостоянками для тимчасового зберігання автомобілів.
Ще у проєкті цього ДПТ враховане будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) з приміщеннями громадського і житлового призначення на перетині проспектів Броварського та Визволителів, який вже наразі введено в експлуатацію (по закону без затвердженого ДПТ цього не мало б статися.- КВ). Мова йде про 25-поверховий ЖК “Freedom”, який спочатку зводився під “прапорами” “Укрбуду”, а потім – “Київміськбуду”.
Усього проєктом ДПТ передбачене будівництво 3,3 тис. квартир, в яких зможуть проживати більше 6 тис. осіб. Крім того, згідно з проєктом ДПТ, на двох ділянках (кадастрові номери – 8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, площа – 0,39 і 0,53 га відповідно) передбачене будівництво двох БФК з переважними видами використання “готель” і “готель з офісними приміщеннями” відповідно.
Проєктними рішеннями цього ДПТ також передбачено будівництво у цій місцевості закладу загальної середньої освіти на 24 класи (720 місць), двох вбудовано-прибудованих до житлових будинків дитячих дошкільних закладів загальною ємністю 200 місць, а також розміщення груп короткочасного перебування для дітей дошкільного віку загальною кількістю 34 місця у багатофункціональному комплексі з приміщеннями громадського та житлового призначення на перетині просп. Броварського та Визволителів. Крім того, столична влада запланувала, що у місцевості в межах проєктного ДПТ мають бути побудовані багатоповерхові гаражі загальною місткістю 1564 машино-місць, а також паркінги на 1564 машиномісця.
Що стосується дорожньої інфраструктури, столична влада декларує наміри побудувати т.зв. “меридіональну магістраль Троєщина-Осокорки”, яка повинна обєднати всі райони лівобережної частини Києва. Втім, терміни завершення цього проєкту в проєкті детального плану навіть приблизно не зазначені – мова йде про “будівництво на перспективу”.
Також керівництво міста планує реалізувати першу чергу будівництва лівобережного підходу до многостраждального Подільсько-Воскресенського мостового переходу, а також його з’єднання з вул. Алішера Навої, частина якої має увійти до цього ДПТ. Завершення будівництва лівобережного підходу з реконструкцією вул. Алішера Навої хочуть передбачити на розрахунковий період 20 років. При цьому, у випадку з будівництвом цієї розвязки розробники ДПТ посилаються на незатверджений документ – мовляв, ці роботи передбачені проєктом Генерального плану Києва, який ще наразі офіційно навіть не винесено на розгляд Київради.
Читайте: К чему приведет строительство Подольского моста через озеро Радунка
Під час громадського обговорення та громадських слухання стосовно проєкту цього ДПТ, які проходили протягом листопада-грудня 2021 року, свої претензії до цього документу висловила низка активістів та фахівців.
Зокрема, громадський активіст, член політичної партії “Народовладдя” та захисник України Олег Симороз у своєму зверненні до КМДА висловив думку, що затвердження цього ДПТ легалізує ЖК “Freedom”, який будувався на основі незаконних містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування. Найімовірніше, він мав на увазі те, що земельна ділянка під цим ЖК призначена “для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного центру”, а МУО були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА на проєктування будівництва БФК з приміщеннями житлового і громадського призначення.
Також Олег Симороз звернув увагу на те, що у ДПТ немає “нормального обґрунтування щодо забезпечення соціальною інфраструктурою” – мова про поліклініки та лікарні. Крім того, активіст вказав на те, що у цьому ДПТ передбачене будівництво житлових будинків без врахування навантаження на транспортну інфраструктуру. Зокрема, він зазначив, що наразі є колосальні затори на проспектах Броварському і Визволителів та в районі станції метро “Лівобережна”, але розробники ДПТ навіть не зазначили розрахунку пропускної спроможності цих транспортних артерій.
На тому, що затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у цей час не є доцільним, наголошував і депутат Олександр Міщенко (фракція “Європейська солідарність”), який у минулому VIII скликанні міськради очолював земельно-містобудівну комісію Київради. Серед іншого, він вказував на те, що в період війни треба думати не про “забудову” а про “оборону”. Крім того, Міщенко висловив думку, що в умовах нестабільної економічної ситуації забудовники все рівно не зможуть реалізувати цей ДПТ. Втім, така позиція не завадила цьому депутату проголосувати “за” це питання в сесійній залі.
Читайте: Столичну Воскресенку і Райдужний хочуть по максимуму забудувати висотним житлом
При цьому, незадовго до розгляду даного документу, 6 квітня 2023 року, свої рекомендації до проєкту рішення висловила комісія Київради з питань освіти, науки сім’ї, молоді та спорту. Цей орган вирішив, що ДПТ має бути затверджено за тієї умови, що в першу чергу на вказаній території буде побудовано школу і два дитячих садка, щоб “забезпечити потреби мешканців мікрорайону місцями в закладах загальної середньої та дошкільної освіти”.
Втім, під час голосування за проєкт ДПТ в сесійній залі ні секретар Київради Володимир Бондаренко, ні вищезгаданий Михайло Терентьєв не згадали про цю рекомендацію, а тому, найімовірніше, рішення було прийнято без її урахування. Втім, навіть якщо запропонована “гуманітарною комісією” норма все ж би була зафіксована, навряд чи це щось змінило. Адже раніше, при обговоренні проєктів інших детальних планів, фахівці та окремі депутати наголошували на тому, що не можна просто взяти і змусити забудовників зводити житло після будівництва шкіл та дитсадків і що такі вимоги повинні бути належним чином “прописані” в текстовій та графічній частинах ДПТ ще на етапі його розробки та попереднього обговорення.
Хто планує забудову
За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “Київметал” (до 2012 року – ЗАТ “Київметал”) було зареєстроване в столиці у лютому 1996 року. Керівником цієї компанії зазначено Євгена Горбача. Власниками крупних пакетів акцій АТ “Київметал” станом на IV квартал 2021 року були киянин Ярослав Швець (32%), ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” (24%) і ТОВ “Столиця Груп” (24%) та кіпрська компанія “Спарентон Лімітед”. Кінцевими бенефіціарами вказаного акціонерного товариства є згаданий вище Ярослав Швець (43% частки статутного капіталу) і мешканка Києва Тетяна Реброва (42% частки статутного капіталу). При цьому, Youcontrol повідомляє, що АТ “Київметал” входить до групи родини Миримських та має відношення до групи “БТ Інвест”.
Перша група об’єднує 46 компаній, зайнятих у сфері оренди нерухомості, туризму, інтернет-провайдингу (“Смарт-Медіа”), грального бізнесу тощо. Ключовою особою даної групи є Вікторія Миримська – підприємиця, дружина покійного екснардепа України II, IV та VII скликань Лева Миримського.
Останній усі три рази обирався до парламенту від округу №2 в нині окупованій Автономній республіці Крим та був відомий, зокрема, як лідер партії “Союз”, яка орієнтувалася на мешканців цього півострову. Серед іншого ця політична сила ставила своїми завданнями входження України до міждержавного союзу з росією та білоруссю, федеративно-земельний устрій нашої держави та рівноправний статус української та російської мов.
У свою чергу, до групи “БТ Інвест” входять більше сотні українських підприємств, що переважно займаються управлінням девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні ця група керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами “БТ Інвест” є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене.
Співзасновницею Stolitsa Group та фактично її обличчям є бізнесвумен Владислава Молчанова. До речі, її син, Іван Молчанов, є одним із кінцевих бенефіціарів вищезгаданого одноіменного ТОВ “Столиця Груп”. Раніше різноманітні джерела називали Владиславу Молчанову ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина”. Про те, що в будівництві ЖК на території Воскресенки зацікавлена Молчанова, зокрема, акцентував увагу і столичний блогер Володимир Бондаренко.
Як повідомляла KВ, Stolitsa Group є одним із найбільших забудовників Києва, який, до того ж, активно готується до освоєння нових столичних територій. Зокрема, саме компанії з орбти Stolitsa Group мають наміри щодо забудови земель агрокомбінату “Пуща-Водиця” на Мінському масиві (Оболонський район), задля чого у червні 2021 року Київрада затвердила відповідний ДПТ.
Проти реалізації положень цього детального плану виступила столична громадськість, і відповідно до її вимог київський юрист Олександр Кучерявий ініціював розгляд судової справи щодо скасування рішення міськради про затвердження цього ДПТ. В обґрунтування свого позову він, зокрема, вказав, на те, що цей детальний план суперечить Генеральному плану Києва, адже проєктними рішеннями ДПТ передбачена зміна функціонального призначення окремих ділянок – земля сільськогосподарського призначення (як це зазначено в Генплані) має стати територією багатоповерхової житлової забудови (це передбачено ДПТ). Наразі Олександр Кучерявий не зміг добитися оскарження даного ДПТ, але ще є шанс на розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції.
Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва
Нагадаємо, Департамент містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року очолює Олександр Свистунов (на колажі праворуч). Роботу цього структурного підрозділу з 2 квітня 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА Петро Оленич.
Фото: колаж КВ
