У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.
Про те, скільки коштів у 2023 році надійшло до столичного бюджету від оренди та малої приватизації комунального майна, КВ стало відомо з відповіді Департаменту комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА) на інформаційний запит редакції.
Перевиконана приватизація
Бюджетом Києва-2023 (затверджений рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року) було передбачено, що за підсумками року від приватизації комунального майна до міської скарбниці мало надійти 80 млн гривень. Цей плановий показник, до слова, на 20 млн гривень менший за той, що був позаминулого року (бюджетом столиці на 2022 рік передбачалися надходження від приватизації у розмірі 100 млн гривень).
У результаті, за інформацією директора Департаменту комунальної власності КМДА Андрія Гудзя (на колажі), минулоріч чиновники “розпродали” комунальної власності на суму 81,9 млн гривень (перевиконали план на 2%). При цьому такі фактичні надходження є одними з найнижчих за останні роки: у 2015 році це джерело доходів поповнило столичну скарбницю на 272,3 млн гривень, у 2016-ому – на 92,9 млн гривень, у 2017-ому – на 111,9 млн гривень, у 2018-ому – на 149,1 млн гривень, у 2019-ому – на 68,46 млн гривень, в 2020-ому – на 155,9 млн гривень, в 2021-ому – на 116,6 млн гривень, а в 2022-ому – 116,5 млн.
Також, за інформацією Департаменту комунальної власності КМДА, вже в 2024 році до столичного бюджету надійшли грошові кошти в сумі 18,9 млн гривень від минулорічної приватизації відповідно до укладених з покупцями цієї нерухомості договорів купівлі-продажу. Чиновники уточнили, що більше таких надходжень не передбачається.
Торішні і цьогорічні надходження стали можливими завдяки приватизації 37 об’єктів нерухомості загальною площею понад 4,1 тис. кв.м. Крім того, ще 2 об’єкти загальною площею 62,3 кв.м. були де-факто продані, але по ним станом на початок квітня 2024 року з невідомих причин не були підписані договори купівлі-продажу. Вочевидь, підписання цих угод вже і не планується, адже вище зазначалося, що чиновники більше не очікують надходжень від приватизації-2023.
Переважна більшість проданих будівель та приміщень – 31 об’єкт (в т.ч. ті, за якими не укладалися договори купівлі-продажу) – була продана чиновниками через електронний аукціон у системі Prozorro.Продажі. Ще 8 об’єктів були приватизовані шляхом викупу – діючі орендарі вклали в ремонт орендованих об’єктів певну кількість коштів (тобто здійснили т.зв. “невід’ємні поліпшення”) і отримали можливість придбати їх в обхід прозорої процедури електронних торгів.
Найбільшим об’єктом, проданим столичною владою в 2023 році, стали нежитлові приміщення на Наддніпрянському шосе, 26 – їхня площа дорівнює 546,6 кв.м. Покупцем за 8,9 млн гривень (без урахування ПДВ) через процедуру аукціону в системі Prozorro.Продажі виступило ТОВ “Еулайф Груп- Послуги”, власником якого є Сергій Тігіпко – народний депутат III, IV та VII скликань (обирався як самовисуванець, від партії “За єдину Україну” та “Партії регіонів” відповідно), міністр економіки України (1999—2000 роки), віце-прем’єр-міністр (2010—2014 роки) та міністр соціальної політики (2010—2012 роки).
У свою чергу, найменшим об’єктом – з площею 5 кв.м. – було нежитлове приміщення на вул. Софіївській, 3. Його за 450,8 тис. гривень (з урахуванням ПДВ) за процедурою викупу приватизував фізична особа – підприємець Сергій Сімак, який раніше був орендарем цього об’єкта.
Всі об’єкти комунальної власності, які столична влада продала або намагалася продати минулоріч, входили до приватизаційних списків, затверджених Київрадою у 2011 році, а також в 2020, 2021 та 2023 роках. При цьому, до “крайнього” переліку, затвердженого рішенням Київради №6929/6970 від 13 липня 2023-го, було включено 84 об’єкти, а тому, вочевидь, міська влада ще як мінімум на поточний рік має потенційні ресурси для наповнення столичного бюджету від приватизації будівель.
До слова, згідно з даними Департаменту комунальної власності КМДА, плани по надходженню коштів до міської скарбниці від відчуження комунального майна у 2024 році становлять 170 млн гривень.
“Слабенькі” доходи від оренди
Затверджуючи бюджет столиці на 2023 рік, Київрада та КМДА запланували заробити на оренді комунального майна 68,2 млн гривень. Це – один із найнижчих планових показників за останні роки. Для прикладу, в 2019-2021 роках столична влада планувала “заробляти” на цьому 89,9 млн гривень щорічно, а на 2022-ий спочатку були заплановані надходження в сумі 150 млн гривень, які надалі були скориговані в бік зменшення – до 20 млн гривень.
За підсумками 2022 року столична влада виконала свій план щодо наповнення бюджету від оренди комунальних об’єктів на 49,7% – до скарбниці Києва надійшло 33,9 млн гривень.
Такі результати наповнення бюджету є одними з найнижчих за останні роки, хоча сума і більша ніж за 2022 рік. Так, у 2015 році до міської скарбниці з цього джерела надійшло 113,3 млн гривень (тут і далі – без урахування коштів, що залишаються на рахунках підприємств-балансоутримувачів. – КВ), у 2016-ому – 109,2 млн, у 2017-ому – 85,9 млн, у 2018-ому – 87,7 млн, у 2019-ому – 101,9 млн, у 2020-ому – 88,6 млн, в 2021-ому – 52,28 млн, а в 2022-ому – 23,38 млн.
Значна частина коштів, отриманих минулоріч за оренду комунального майна, залишилася на рахунках комунальних підприємств та установ, які є балансоутримувачами об’єктів оренди. Усього в 2023 році вони отримали 155,8 млн гривень (із врахуванням вищезгаданих 33,9 млн. – KВ).
Більшу частину надходжень від оренди балансоутримувачі майна не зобов’язані перераховувати до міської скарбниці. Комунальні некомерційні підприємства у сфері охорони здоров’я, КП “Київжитлоспецексплуатація”, а також підприємства і установи, що здійснюють утримання об’єктів житлового фонду, залишають “у себе” 100% отриманої орендної плати. Усі інші комунальні структури, підпорядковані КМДА і районним в Києві державним адміністраціям (РДА), повинні “ділитися” з бюджетом міста половиною (50%) таких надходжень.
Що стосується планових показників на поточний рік, то столична влада, вочевидь, вирішила навіть не намагатися “натягнути сову на глобус” – при затвердженні бюджету-2024 було вирішено, що оренда комунальних об’єктів повинна принести міській скарбниці 42,4 млн гривень, що навіть менше, ніж планувалося торік.
Що відбувається з комунальної власністю громади
Як неодноразово повідомляла КВ, Департамент комунальної власності КМДА та Київрада мають вкрай незвичайне уявлення про те, як потрібно поводитися з комунальною власністю столичної громади – допускають чимало порушень законодавства при його оренді та приватизації.
Нагадаємо, у 2019 році підлеглі Віталія Кличка дуже пишалися продажем будівлі на вул. Михайла Грушевського, 3 – за стартової ціни аукціону 672,8 тис. гривень чиновники продали об’єкт за 33 млн гривень. Однак, надалі з’ясувалося, що покупець – ТОВ “Фід Бек Груп” – не міг використати цей об’єкт, оскільки на момент продажу юридично він зовсім не перебував у комунальній власності. У результаті компанія в судовому порядку добилася розірвання угоди.
Читайте: “Лучшая приватизация 2019 года” обернулась для киевлян пшиком
При цьому, за даними Департаменту комунальної власності КМДА і РДА, станом на червень 2020 року у столиці налічувалося понад сотню комунальних приміщень та будівель, які були зайняті чи захоплені “лівими” людьми. Загальна площа такого майна перевищувала 21 тис. кв. У прокуратурі Києва тоді били на сполох: правоохоронці вказували на те, що столична міськрада неефективно контролює використання комунальної власності, через що питання стосовно повернення “втрачених” об’єктів необхідно вирішувати в рамках кримінальних справ (їх на той час налічувалося понад п’ять десятків) та судових позовів.
Читайте: Рейдерский бардак: как Андрей Гудзь “бережет” коммунальное имущество столицы
Також правоохоронні органи мають численні претензії до столичних чиновників через недоотримання грошових коштів за оренду і приватизацію комунального майна. Зокрема, в рамках низки кримінальних проваджень за фактами службової недбалості (ч.2 ст. 367 КК України) в епіцентрі уваги Нацполіції опинилися і керівники Департаменту комунальної власності КМДА.
Наприклад, у справі щодо порушень при приватизації тенісних кортів на просп. Повітрофлотському, через яку столичний бюджет втратив, за попередніми оцінками, близько 47 млн гривень, підозри отримали Андрій Гудзь та його заступник Юрій Плотніков. А в рамках провадження щодо незаконного звільнення ГО “АНПВДП” від сплати орендної плати за користування приміщеннями на вул. Івана Франка, 26, літ. Б. яке, ймовірно, призвело до збитків на суму близько 200 тис. гривень, за тією ж статею було повідомлено про підозри все тому ж Гудзю та його першому заступнику Олегу Шмуляру. Крім того, ці двоє посадовців наразі офіційно є обвинуваченими у справі щодо незаконного зупинення нарахування плати за оренду будівлі кінотеатру “Київ” на вул. Великій Васильківській, 19. Нагадаємо, внаслідок таких дій чиновників столичний бюджет недоотримав близько 22,3 млн гривень.
Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. З червня 2022 року здійснення повноважень КМДА у галузі управління комунальним майном та приватизації забезпечує заступник голови КМДА Владислав Андронов (також є депутатом Київради від партії “УДАР”).
Фото: колаж КВ
