Правоохоронці завершили досудове розслідування та передали до суду справу щодо міського голови Переяслава Вʼячеслава Саулка. Йому інкримінують одразу два правопорушення, а саме: подання недостовірних декларацій та незаконне проведення земляних робіт на памʼятці археології національного значення «Літописне місто Переяслав – столиця Переяславського князівства». За версією слідства, ці дії призвели до збитків державі на суму понад 18,9 млн гривень. Крім того, Саулко, як стверджується, протягом кількох років нібито приховував значні активи. Обвинувальний акт у справі скерували до суду 2 квітня 2026 року, сьогодні її призначено до розгляду. Про підозру Саулку офіційно повідомили ще наприкінці зими за ч. 2 ст. 366-2 та ч. 5 ст. 298 Кримінального кодексу України.
Як стало відомо КВ, Бориспільська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо міського голови Переяслава В’ячеслава Саулка за підозрою у поданні недостовірних відомостей у декларації та умисному знищення обʼєкта археологічної спадщини національного значення.
3 лютого 2026 року Саулку офіційно повідомили про підозру за ч. 5 ст. 298 Кримінального кодексу України. Вже 4 лютого він на своїй сторінці у Facebook опублікував допис, де зазначив, що підозра стосується робіт на території нібито «колишнього військового містечка».
Надалі, 13 лютого, у Бориспільському міськрайонному суді відбулося засідання, під час якого розглядали клопотання слідчого Бориспільського районного управління поліції про тимчасове відсторонення Саулка від посади в рамках кримінального провадження №12024111240000468. Прокурор просив усунути його від виконання обов’язків строком на два місяці, аргументуючи це ризиками впливу на свідків та можливістю перешкоджання слідству. Втім, суд відмовив у задоволенні клопотання про відсторонення міського голови Переяслава від посади.
Сам Саулко тоді у Facebook заявляв, що суд не зміг знайти достатніх підстав для його відсторонення. За його словами, він продовжив виконувати обовʼязки в повному обсязі. Водночас йому тоді обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту на період досудового розслідування. Надалі цей захід було пом’якшено.
Вже 2 квітня 2026 року у Переяславському міськрайонному суді відбулося підготовче судове засідання, під час якого справу офіційно прийняли до розгляду. У межах цього засідання суд, зокрема, розглянув клопотання прокурора про продовження домашнього арешту, однак змінив запобіжний захід на особисте зобов’язання. Відповідно до ухвали, Саулко зобов’язаний з’являтися до суду за вимогою, здати документи для виїзду за кордон та утримуватися від спілкування зі свідками, а саму справу було призначено до розгляду по суті на 12 травня 2026 року.
Декларації з «прогалинами»
Один із ключових епізодів справи стосується електронних декларацій мера за 2021-2023 роки. Обвинувачення стверджує, що Вʼячеслав Саулко подавав щорічні декларації з відомостями, які не містять повної інформації про його майно, доходи та фінансові зобов’язання.
Декларації В’ячеслава Саулка перевірили в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Як свідчить довідка НАЗК за результатами повної перевірки, у декларації за 2021 рік було виявлено розбіжності у відомостях, загальна сума яких перевищила 9 млн грн.
Так, первинні декларації за 2021 та 2022 роки міський голова подав з затримкою, лише на початку 2024 року. Сам Вячеслав Саулко пояснював це тим, що після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році цілодобово перебував на робочому місці, через що не міг вчасно приділити увагу заповненню декларацій. Водночас, у цих деклараціях міський голова вніс неповний перелік майна, зокрема подано було інформацію лише про житловий будинок, дві земельні ділянки та ветеринарну клініку, які за документами були оформлені на Вячеслава Саулко та лише одна земельна ділянка оформлена на дружину. З транспортних засобів у декларації були вказані дві автівки марки Volkswagen, оформлені на дружину, і одна марки Nisan — на самого Саулка.
Пізніше, у лютому 2024 року, були подані уточнені декларації за ті ж періоди. Втім навіть після цього перелік задекларованого залишався неповним у порівнянні з тими об’єктами, які з’являться пізніше.
У грудні 2024 року в реєстрі зʼявилися ще одні версії декларацій за 2021-2023 роки, у яких уже було зазначено додаткові об’єкти. Зокрема йдеться про будівлю громадського будинку – Релігійний Храм Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого, площею понад 260 кв. м, оформлений на дружину та вартістю понад 7,2 млн грн. Водночас, як випливає з довідки НАЗК, сам В’ячеслав Саулко пояснював відсутність цих відомостей у раніше поданих деклараціях тим, що не володів інформацією про майно дружини, зокрема у зв’язку з фактичним припиненням особистих відносин із нею у 2021 році та відсутністю доступу до відповідних документів. НАЗК не прийняло ці аргументи як підставу для відсутності декларування. У відомстві вказали, що Саулко був обізнаний про факт набуття цього об’єкта, адже ще 1 березня 2017 року надав нотаріально посвідчену згоду на укладення договору купівлі-продажу, а також мав можливість перевірити відповідні відомості через державні реєстри. Відтак агентство надало висновок, що наведені пояснення не спростовують встановлених невідповідностей у декларації.
Також у деклараціях зʼявилися інші об’єкти нерухомості, зокрема ще один житловий будинок, земельна ділянка, а також транспортні засоби – автобус і причіп, оформлені на дружину.
У деклараціях за 2025 рік, поданих у 2026-му, перелік майна знову змінюється. Зазначено лише частину об’єктів, зокрема один житловий будинок, земельну ділянку, храм і два причепи, оформлені на дружину.
Окрему увагу під час аналізу декларацій В’ячеслава Саулка приділили грошовим активам, доходам та фінансовим зобов’язанням. Зокрема, аналіз документів показав, що у декларації не було зазначено частину коштів, розміщених на банківських рахунках. Йдеться про рахунки у кількох банківських установах, зокрема АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Креді Агріколь Банк». За даними перевірки встановлено, що загальна сума незадекларованих або некоректно відображених коштів перевищує 1,2 млн грн.
Також у деклараціях за 2021-2023 поданих у січні – лютому 2024 року відсутні відомості про дохід дружини від підприємницької діяльності у розмірі 9 072 790 грн, який вже зʼявляється у пізніших версіях декларацій у грудні 2024 року. Також не було зазначено 105 000 грн заробітної плати, 12 546,46 грн страхових виплат та навіть символічний дохід від продажу авто, яке зникає у пізніших деклараціях з переліку задекларованих транспортних засобів.
Ще один блок порушень стосується фінансових зобов’язань. Наприклад, у декларації за 2024 рік подана у березні 2025 року зазначено борг близько 600 тис. грн, який виник ще у 2021 році. Сам В’ячеслав Саулко пояснював, що йдеться про поворотну фінансову допомогу від ТОВ «Сімекс Альянс Україна», підприємства, яке він очолював до обрання міським головою. За даними аналітичної системи Youcontrol, нині ним керує його син Руслан Саулко. У наступних деклараціях інформація про борг перед ТОВ вже зникає. Крім того, не було відображено фінансові зобов’язання дружини перед цією ж компанією на суму 4 500 000 грн.
Загальна сума недостовірних відомостей, за результатами перевірки, як стверджується, склала понад 9 млн грн. За інформацією слідства, подібні невідповідності фіксувалися протягом кількох років поспіль, що й стало підставою для відкриття кримінального провадження ще наприкінці 2024 року.
Роботи на території історичної памʼятки
Другий епізод справи стосується подій серпня 2025 року. За версією слідства, на території памʼятки археології національного значення «Літописне місто Переяслав – столиця Переяславського князівства» проводилися земляні роботи без необхідних для цього дозволів.
26 серпня на ділянці за участю спецтехніки було вирито котлован та знято верхній шар ґрунту, у якому, як стверджується, містилися культурні нашарування різних історичних періодів, зокрема залишки монастирських споруд XVIII століття, поховання та об’єкти давньоруської доби. Відповідно до експертного висновку, унаслідок цих робіт державі було завдано збитків на суму понад 18,9 млн гривень.
Сам Вячеслав Саулко 13 лютого у Бориспільському міськрайонному суді де розглядали клопотання слідчого Бориспільського районного управління поліції про тимчасове відсторонення міського голови Переяслава Вячеслава Саулка від посади на підставі підозри за двома статтями, пояснював, що йдеться про ділянку колишнього військового містечка, яке функціонувало ще з 1952 року. За його словами, там розміщувалася важка техніка, 18 обʼєктів інфраструктури та пролягали підземні інженерні мережі. У 1998 році за рішенням уряду територію передали у комунальну власність, а згодом в управління НІЕЗ «Переяслав», однак правовстановлюючі документи, за його словами, належним чином оформлені не були.
Мер також зазначав, що з 2005 року ця ділянка перебувала у занедбаному стані та фактично перетворилася на «сміттєзвалище в центрі міста». За його словами, там знаходилися шприци, пляшки та інші небезпечні предмети, а місцеві мешканці неодноразово зверталися з проханням «щось зробити». У суді він на підтвердження своїх слів мер надав звернення керівників закладів освіти щодо відкритого доступу дітей до аварійних будівель.
У 2022 році, за словами Саулка, депутати міської ради ухвалили рішення оформити ділянку в комунальну власність, закріпили за цехом благоустрою, а згодом було розроблено проєкт створення парку імені Івана Мазепи на розі вулиць Григорія Сковороди та Шевченка.
Посадовець також стверджував, що перед початком робіт спілкувався зі співробітниками НІЕЗ «Переяслав», які погодили їх проведення з умовою негайного припинення робіт у разі виявлення археологічних знахідок. Втім уже через два дні, 27 серпня депутат Бориспільської райради Юрій Бобровник оприлюднив у соцмережах фото з місця робіт, на яких зафіксовано траншеї, вириті технікою поблизу Вознесенського монастиря. На фото було видно людські рештки кісток.
Окрім людських решток на території проведення робіт було виявлено й інші об’єкти, що мають історичну цінність. Зокрема, як повідомили у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав», під час обстеження ділянки археологи зафіксували гранітний обеліск, присвячений архімандриту Вознесенського монастиря Геннадію, який жив у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття. За інформацією заповідника, пам’ятку виявили у верхньому шарі ґрунту після проведення земляних робіт, а згодом її дослідили та перемістили в межах території колишнього монастиря для подальшого збереження.
За словами Саулка, після виявлення кісток усі роботи на місці зупинили, а техніку прибрали. Крім того, за його словами, надійшли звернення з міністерства з вимогою погоджувати буд-які подальші дії з центральним органом влади, після чого роботи не відновлювалися.
Передісторія
Вячеслав Саулко став мером міста у 2020 році, перемігши на місцевих виборах від партії «Слуга народу». Тоді він набрав 29,24% голосів, випередивши свого основного конкурента, кандидата від «Європейської солідарності» Тараса Костіна, який отримав 28,75%.
Відтоді діяльність В’ячеслава Саулка на посаді міського голови проходила не без суперечок з представниками громадського сектору, дискусій навколо управлінських рішень, резонансних ситуацій у сферах медицини, благоустрою та використання бюджетних коштів, що, звісно, не є чимось винятковим для столичного регіону.
Одним із найбільш обговорюваних епізодів стало звільнення керівника Переяславської багатопрофільної лікарні. Серед представників громади лунали зауваження щодо процедури такого рішення, зокрема відсутності погодження з іншими громадами-співзасновниками закладу. Народний депутат України Олександр Федієнко повідомляв, що старости кількох громад навіть ініціювали позачергову сесію міської ради, щоб висловити свою позицію щодо цієї ситуації.
У свою чергу, сам В’ячеслав Саулко пояснював кадрове рішення неналежним виконанням обов’язків керівником закладу. Зокрема, йшлося про неподання необхідних документів до Міністерства охорони здоров’я, через що лікарню не включили до переліку об’єктів критичної інфраструктури, що, за його словами, мало практичні наслідки для її функціонування. Також він зазначав, що відповідно до статутних документів та умов контракту, повноваження щодо призначення і звільнення керівника належать органу управління в особі міського голови.
Окрім цього, у публічному просторі виникали дискусії і щодо окремих закупівель. Так, депутат Юрій Бобровнік заявляв про можливе завищення вартості під час закупівлі декоративних дерев – йшлося про придбання сакур через комунальне підприємство.
Водночас міський голова заперечував наявність порушень. За його словами, закупівля здійснювалася відповідно до чинних процедур: відкриті торги не відбулися через відсутність учасників, після чого було укладено прямий договір у межах правил, передбачених для періоду воєнного стану. Критику з боку окремих депутатів він також називав безпідставною.
Фото: колаж КВ
Кіра Федько
КиївВлада
