У Києві нещодавно було знищено найстаріший дерев’яний будинок столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков (на колажі праворуч) – бізнес-партнер одіозного нардепа Сергія Алєксєєва (на колажі ліворуч), який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. На минулому тижні цю історичну споруду було демонтовано власником задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок. Громадські активісти та експерти наголошують, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об’єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об’єкту культурної спадщини. У КМДА поки що розводять руками, але резонанс вже змусив Віталія Кличко пообіцяти звернутися до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника історичної споруди. Схоже, Нацполіції доведеться відкрити справу, щоб здійснити таку перевірку, хоча, з огляду на статус задіяних в скандалі осіб, якихось наслідків це не матиме.
Як стало відомо KВ з численних повідомлень у соцмережах та ЗМІ, в середині минулого тижня у столиці розгорівся скандал через знесення найстарішої дерев’яної будівлі столичного Подолу – двохсотрічного будинку на вул. Ярославській, 13-Б, В.
За інформацією видання LIGA.Life, ще 31 липня біля цієї споруди з’явився будівельний паркан. Працівники, які встановлювали його, розповіли різні версії, навіщо це робиться: один сказав, що будинок будуть демонтувати, а інший – що тут плануються реставраційні роботи. 31 липня, на фоні суспільного розголосу цієї історії, Департамент територіального контролю (до липня 2023 року – Департамент міського благоустрою) Київської міськдержадміністрації (КМДА) анулював контрольну картку на порушення благоустрою на земельній ділянці під вказаною будівлею (коли картка була видана, у відкритих джерелах знайти інформацію КВ не вдалося). А вже 1 серпня інспектори КП “Київблагоустрій” винесли припис щодо демонтажу паркану протягом трьох днів у зв’язку з порушенням Правил благострою Києва.
Так будівля виглядав до знесення (фото Олександра Дмитрука)
Втім, як повідомили користувачі соцмереж, вже вранці 10 серпня ця будівля була демонтована за допомогою будівельної техніки. Громадські активісти, які боролися за збереження даного об’єкту, викликали Нацполіцію на місце події, і в результаті правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального кодексу України – самоправство. Тоді ж в публічній площині почало обговорюватися питання стосовно того, що ключову роль у цій скандальній історії може відігравати особа із оточення мера Києва Віталія Кличка – відомий адвокат Сергій Боярчуков, який планує побудувати на цьому місці клубний будинок.
Процес демонтажу будівлі на вул. Ярославській, 13-Б, В (фото Катерини Бутко та Дмитра Перова)
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА того ж дня повідомили, що цей орган не погоджував демонтажних робіт будинку, а його власнику було направлено припис про припинення робіт та вимогу надіслати науково-проєктну документацію для погодження цьому структурному підрозділу. При цьому, в департаменті уточнили, що, вказана споруда не має статусу памʼятки, тобто – прямо не охороняється законом. У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА не пояснили, чому з ними потрібно щось погоджувати, але, вочевидь, це пов’язано з тим, що земля під вказаною будівлею знаходиться в “історичній охоронній зоні”, про що мова йтиме нижче.
Міський голова Віталій Кличко відреагував на цю ситуацію лише в суботу, 12 серпня. Очільник Києва також наголосив на тому, що міська влада не давала жодних дозволів чи погоджень на знесення вказаної будівлі. Кличко пообіцяв ініціювати розірвання Київрадою договору оренди ділянки під цим об’єктом, оскільки, цитуємо, “приватний власник, всупереч усім нормам і здоровому глузду, прикрившись листом Мінкульту, вирішив, що може паплюжити історичну спадщину нашого міста”. Також, за словами мера столиці, міська влада готує звернення до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника, а Київрада може ухвалити рішення щодо заборони реконструкції та інших дій з будівлями міста, яким більше 100 років (незалежно від того, внесений цей будинок в реєстр чи ні), без висновків містобудівної ради.
Столичний експерт з містобудування Георгій Могильний на своїй сторінці у Facebook висловив переконання, що міська влада могла і повинна була вберегти цю будівлю від знищення. За словами фахівця, ще в 2015 році за рахунок бюджету Києва було проведено наукове дослідження, згідно з яким нині вже знищена будівля була визначена як рідкісна пам’ятка забудови Подолу першої половини XIX сторіччя. На фоні цього керівництву столиці було запропоновано “подати” цю будівлю на внесення до Реєстру пам’яток, а проміжним рішенням мало би стати надання їй статусу щойно виявленого об’єкту культурної спадщини. Але врешті-решт, як і зазначалося вище, міська влада нічого в цьому напрямку не зробила.
“Усі ці результати наукових досліджень, оплачені із бюджету Києва, викинув на смітник київський міський голова Віталій Кличко. Викинув свідомо, щоб не заважати своїм друзям-забудовникам заробляти завдяки знищенню історії Києва. Покидьок-забудовник знищив цінну історичну будівлю лише тому, що йому дозволив це зробити Віталій Кличко”, – написав Георгій Могильний.
Передісторія знищення
Будинок на вул. Ярославській, 13-Б, В було зведено після 1811 року, коли на столичному Подолі сталася одна з найбільших пожеж в історії міста, в результаті якої згоріло більше 2 тис. різних споруд. Точна дата його будівництва у відкритих джерелах відсутня, але відомо, що він був побудований із дерева на кам’яному цоколі, що мало врятувати цю будівлю від потопів. З 1882 року дана садиба належала міщанину Харичкову, з 1898 року — сім’ї Єфросинії Кравченко. У подальшому, протягом наступних ста років, будівля неодноразово змінювала власників та профіль використання, допоки на початку нинішнього сторіччя не опинилася у власності вищезгаданого Сергія Боярчукова.
Ділянка на вул. Ярославській, 13-Б, В (Подільський район) площею 0,03 га була передана Боярчукову в оренду на 15 років згідно з рішенням Київради №566/2635 від 29 жовтня 2009 року (нині її кадастровий номер – 8000000000:85:354:0015). Відповідно до цього рішення, столична влада визначила, що земля повинна використовуватися “для будівництва, реконструкції та обслуговування офісного центру з вбудовано-прибудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом”. Офіційною підставою для даного землевідводу стало те, що Сергій Боярчуков є власником розміщеного на цій ділянці нерухомого майна відповідно до договору купівлі продажу від 16 березня 2007 року – схоже, йдеться саме про вищезгадану історичну будівлю.
Договір оренди вказаної ділянки було укладено 8 червня 2010 року. При цьому, як звернув увагу столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, державна реєстрація цієї угоди була здійснена нотаріусом лише 31 березня 2023 року, у зв’язку з чим правозахисник зокрема задався питанням про те, чи платив Сергій Боярчуков орендну плату до міського бюджету Києва протягом останніх тринадцяти років.
Зазначимо, йдеться про те, що фактично орендар комунальної землі де-юре стає орендарем лише після того, коли укладена з міською радою угода належним чином зареєстрована. При цьому, як раніше писала КВ, цю “шпарину” в українському законодавстві нерідко використовують київські підприємці – саме для того, щоб на фоні значного попиту на столичну землю “забронювати” певну ділянку і “зекономити” на орендній платі до того часу, поки не розпочнеться її забудова.
Будівля на вул. Ярославській, 13-Б, В на карті
13 серпня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкція нежилого будинку по вул. Ярославська, 13-Б, В площею 154,7 кв.м. під клубний дім. Замовником видачі цих МУО виступила фізична особа – її ім’я та прізвище не уточнюються, але, найімовірніше, це був саме Сергій Боярчуков.
Згідно з цим документом, під реконструкцію має потрапити саме нежилий будинок площею 154,7 кв.м., розміщений на ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:354:0015 площею 0,027 га (схоже, за останні роки площа ділянки була “уточнена”. – KВ). При цьому, МУО було передбачено, що цільове призначення даної землі має бути приведене “у відповідність до намірів замовника”. Також в МУО було зазначено, що гранична висота будівлі, яка “з’явиться” в результаті реконструкції, не повинна перевищувати 15 метрів, а максимально допустимий відсоток забудови ділянки не має перевищувати 45%.
Крім того, у “містобудах” уточнювалося, що ділянка проєктування знаходиться в межах пам’ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долин Дніпра, в зоні регулювання забудови першої категорії, археологічній охоронній зоні, в межах центральної планувальної зони та історичного ареалу. У зв’язку з цим на замовника реконструкції було покладено зобов’язання, серед іншого, погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень вищевказаної будівлі.
Також в МУО було зазначено, що дана ділянка розташована в зоні підтоплення грунтовими водами, у зв’язку з чим при здійсненні реконструкції повинна бути виконана “інженерна підготовка і захист території у відповідності до Державних будівельних норм”. Інші вихідні дані майбутнього клубного будинку та його техніко-економічні показники – наприклад, кількість квартир, паркомісць тощо – в “містобудах” не були вказані.
Разом з тим, окремі параметри цього об’єкта зазначені у заяві про екологічні наслідки діяльності – спеціальному документі, в якому повідомляється про те, які наслідки для довкілля матиме вказана реконструкція і які заходи щодо забезпечення екологічної безпеки планує виконувати забудовник при реалізації свого проєкту. Ця заява була опублікована у газеті “Хрещатик” 23 серпня 2022 року.
Так, у ній повідомлялося, що після проведення реконструкції будівля на вул. Ярославській, 13-Б “перетвориться” у 4-поверховий клубний будинок, в якому будуть облаштовані одно- та двокімнатні квартири (з другого по четвертий поверх), нежитлові приміщення, що надаються в оренду, а також приміщення загального користування, серед яких фойє, хол, приміщення рецепції, приміщення для зберігання автомобілів (підземний поверх і перший поверх) тощо. Також у заяві уточнювалося, що будівництво буде вестися одним комплексом в одну чергу.
При цьому, в документі було зазначено, що “проведені розрахунки показали, що вплив на навколишнє середовище від діяльності об’єкта буде незначним і прийнятним для здоров’я населення”, а низка проєктних заходів, які планується впровадити на даному об’єкті, повинні “забезпечити відсутність впливу на навколишнє середовище при виникненні аварійних ситуацій”.
Хто зносить історію
Прізвище Сергія Боярчукова фактично не згадується в ЗМІ поза контексту його бізнес-партнера – Сергія Алексєєва. Останній є заслуженим юристом України, народним депутатом VIII та нинішнього IX скликань Верховної Ради (обирався від “БПП-Солідарності” та “Європейської солідарності” відповідно) і заступником члена постійної делегації у Парламентській асамблеї ОБСЄ. Алєксєєв відомий як друг братів Віталія та Володимира Кличків – зокрема, ще декілька років тому він був Почесним президентом їхнього офіційного фан-клубу, але чи зберіг він цю “посаду” станом на сьогодні, у відкритих джерелах інформації немає. Крім того, ще у 2014 році Алєксєєва обрали головою Кіровоградської обласної організації партії “УДАР” – політичної сили мера Києва Віталія Кличка.
Наразі Сергій Алєксєєв знаходиться під слідством – наприкінці червня 2023 року Служба безпеки України повідомила йому про шахрайство. За даними правоохоронців, цей нардеп шляхом обману заволодів грошима громадянина Німеччини – йдеться про 50 тис. доларів, за які Алєксєєв нібито обіцяв іноземцю сприяти в уникненні екстрадиції, задля чого повинні були бути використані зв’язки цього політика в суді. На початку липня Сергій Алєксєєв протягом нетривалого періоду “просидів” у СІЗО, після чого вийшов на волю під заставу в розмірі 2,2 млн гривень. При цьому, нардеп свою провину не визнає і заявляє, що ця справа є нічим іншим, як “політичним переслідуванням”.
Сергій Боярчуков та Сергій Алєксєєв є засновниками низки фірм, найвідомішою з яких є юридична компанія “Алєксєєв, Боярчуков та партнери”, яка спеціалізується на питаннях банкрутства та реструктуризації заборгованості, корпоративного управління, судового та арбітражного вирішення спорів. Крім того, Сергій Боярчуков є власником ТОВ “Альтернатива” – компанії, яка фігурувала в гучному скандалі щодо нецільового використання і сумнівної приватизації оточенням братів Кличків комунальної будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б’ в Києві. При цьому, аналітична система Youcontrol прямо відносить цю ТОВку до неформальної групи компаній “Алєксєєв, Боярчуков та партнери”.
Як повідомляла KВ, саме ТОВ “Альтернатива” орендувало вказану будівлю у столичної громади з 2013 по 2019 роки. У цей період депутати Київради неодноразово заявляли про те, що даний об’єкт використовується не так, як це передбачено договором його оренди. Так, народні обранці ще декілька років тому зафіксували, що замість музею та бібліотеки там була облаштували кухню розташованого поруч готелю “11 Mirrors”, власниками якого є суб’єкти господарювання із орбіти “DEOL Partners” – групи компаній, зайнятих у сферах інвестицій та девелоперського бізнесу, яку традиційно пов’язують з Володимиром Кличком. При цьому, депутати столичної міськради вказували на те, що через нецільове використання об’єкта міський бюджет, як мінімум, недоотримує гроші – орендна плата за “кухню” повинна була бути значно більшою, ніж за музей.
Надалі, в 2019 році, власником цієї будівлі стало ТОВ “ВІТ-Плюс”, яке система Youcontrol прямо відносить до “групи братів Кличків”. А вже у березні 2021 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом можливого привласнення комунального будинку на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б’. Слідство перевіряло можливу причетність міського голови Віталія Кличка до цього злочину, бо під час одного з судових спорів стосовно даної будівлі на перебіг розгляду справи, ймовірно, впливали “деякі люди”, серед яких – вже згадуваний Сергій Алексєєв. Втім, більш ніж за два роки розслідування правоохоронці не притягли до відповідальності жодної особи.
Нагадаємо також, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об’єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення.
Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об’єктам статусу нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення.
Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам’яток та об’єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв’язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам’яток 1509 об’єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об’єктів.
Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Обов’язки директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з 10 червня 2023 року виконує заступниця керівника цієї структури Ірина Черненко. З 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року цей департамент очолював Олександр Никоряк. Його було позбавлено цієї посади на фоні гучного скандалу. Журналісти помітили Никоряка біля одного зі столичних ресторанів, де він святкував день народження дружини, уже під час комендантської години, а тому Віталій Кличко вирішив, що цей чиновник має нести політичну відповідальність у вигляді звільнення. Де-юре міський голова звільнив Олександра Никоряка “за угодою сторін”.
Діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”).
Фото: колаж КВ
