Правоохоронці інкримінують службову недбалість ексдиректору управління капітального будівництва ПрАТ “АК “Київводоканал” Антону Буяру (на колажі праворуч). В рамках відповідного кримінального провадження слідчі вже встановили, що саме через цього посадовця столична компанія-монополіст могла втратити понад 3 млн гривень при реконструкції однієї з водопровідних мереж у Оболонському районі. Буяр намагався в судовому порядку оскаржити вручену йому підозру через начебто низку порушень з боку правоохоронців, але йому це не допомогло – справу було передано до суду. Паралельно з цим слідчі вивчали можливі факти виводу підрядником цих робіт – ПП “Водоліт” – отриманих грошових коштів через підконтрольні компанії та їх “обготівковування”.
Як стало відомо КВ, столичні правоохоронці завершили розслідування можливих порушень законодавства з боку ексдиректора управління капітального будівництва ПрАТ “Акціонерна компанія (АК) “Київводоканал” Антона Буяра.
Такі факти вивчалися в рамках кримінального провадження №42022102050000210, яке було відкрито Оболонським управлінням Нацполіції Києва ще 28 грудня 2022 року. Підозру від правоохоронців цей експосадовець отримав наприкінці минулого року, 28 листопада, а 15 травня 2024-го йому було повідомлено про зміну підозри. Невдовзі після цього, 29 липня, у Київській міській прокуратурі повідомили про завершення слідства і передачу обвинувального акту щодо Антона Буяра до суду. Наразі йому інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (КК) України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.
Антон Буяр не погоджувався з врученою йому підозрою. Зокрема, його адвокат вказував на різні “процедурні недоліки” – мовляв, підозру було вручено неуповноваженою особою, з порушенням різних статей Кримінально-процесуального кодексу тощо. 29 травня 2024 року Оболонський районний суд Києва, за скаргою захисту Антона Буяра, скасував повідомлення слідчого Нацполіції про підозру вищевказаному посадовцю, але Оболонська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу і 25 липня 2024 року Київський апеляційний суд задовольнив її, таким чином фактично “відновивши” для Антона Буяра статус підозрюваного.
Що з’ясували слідчі
30 листопада 2021 року між ПрАТ «АК «Київводоканал» і ПП «Водоліт» було укладено договір на виконання робіт по об’єкту «Реконструкція водопровідної мережі Д=500 мм по вул. Автозаводській від вул. Дубровицької до вул. Резервної в Оболонському районі Києва». Загальна вартість робіт за цією угодою мала скласти 92,2 млн гривень. Надалі, за даними слідства, “Київводоканал” сплатив своєму генпідряднику грошові кошти в сумі близько 45 млн гривень в якості авансу – йдеться про три “транші” на суми 32,8 млн гривень, 10,2 млн гривень і 2 млн гривень (без ПДВ), за які ПП “Водоліт” мало б виконати певні обсяги робіт.
При цьому, правоохоронці встановили, що до низки актів виконаних робіт по вказаній угоді, які були підписані у період з липня 2022 року по березень 2023 року і за якими приватному підприємству “Водоліт” було сплачено 7,6 млн гривень (вочевидь, йдеться про те, що навіть якщо кошти сплачувалися авансом, де-юре підрядник їх отримував саме за цими актами. – КВ), були внесені недостовірні відомості щодо вартості робіт. Йдеться про те, що при проведенні цієї реконструкції були використані труби Electrolock 500 DN, які, за версією правоохоронців, зробили це “будівництво дорожчим”. Таким чином, вартість даних робіт була завищеною на 3,6 млн гривень, і саме на таку суму “Київводоканалу” було спричинено матеріальні збитки. До слова, у прокуратурі називали іншу цифру – 3,3 млн.
Як вважають слідчі, саме Антон Буяр причетний до того, що дане приватне акціонерне товариство втратило кошти – у зв’язку з тим, що він підписував згаданий договір, додаткові угоди до нього і акти виконаних робіт, але при цьому не перевірив “кон’юнктуру ринку ціни на будівельні матеріали”.
Крім того, правоохоронцям стали відомі факти інших порушень, які були допущені генеральним підрядником зазначеної реконструкції, але до яких Буяр, вочевидь, не має відношення – принаймні прямого.
Так, слідчі з’ясували, що ПП “Водоліт”, використовуючи підконтрольне однойменне ТОВ “Водоліт”, для “мінімізації доходу підприємства” (що саме мається на увазі, правоохоронці, не уточнили, але важливіші інші обставини, на які ті звернули увагу. – КВ), закупило різні матеріали, що використовувалися при проведенні вказаних робіт, у ТОВ “Альянс-Ресурс ЛТД”. Йдеться саме про труби Electrolock різних розмірів, фіксуючі елементи, трійники чавунні, опори ковзні та інше на загальну суму 4,7 млн гривень.
За даними правоохоронців договір не передбачав, що при його реалізації генпідрядник може використовувати субпідрядні організації. А у подальшому ТОВ «Альянс-Ресурс ЛТД» перерахувало отримані від ТОВ “Водоліт” кошти на низку підконтрольних йому ТОВок і ФОПів – з метою виведення цих фінансових ресурсів та їх зняття у вигляді готівки. В призначеннях відповідних платежів вказувалися “погашення кредиторської заборгованості”, “надання юридичних послуг”, “оренда транспорту”, “зберігання майна”, “придбання матеріалів” тощо.
В рамках цієї справи правоохоронці вже здійснили низку слідчо-розшукових дій, зокрема – обшуки в офісах ПП “Водоліт” і Головного управління Державної податкової служби у Києві (саме за вилучених там документами, схоже, були встановлені компанії та підприємства, які отримали перераховані “Київводоканалом” кошти. – КВ), допити працівників ПрАТ “АК “Київводоканал”, судову експертизу тощо. Крім того, станом на квітень 2024 року слідчі ще чекали висновок комп`ютерно-технічої експертизи по цій справі і планували допитати в якості свідків двох заступників нинішнього очільника управління капітального будівництва “Київводоканалу” Романа Петленка з питань проєктування та перспективного розвитку. Чи було усе це зроблено, наразі невідомо.
Чим відомі фігуранти
За інформацією аналітичної системи Youcontrol, ПП “Водоліт” було зареєстроване в Києві в грудні 2008 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цього підприємства вказані троє мешканців столиці України – Олександр, Михайло та Дмитро Лисенки (усі троє зареєстровані в одній квартирі). Останній також є офіційним керівником цього ПП. Крім того, Дмитро Лисенко є засновником і власником вищезгаданого ТОВ “Водоліт”, а керівником цієї компанії є Михайло Лисенко.
За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity Project, ПП “Водоліт” є активним учасником тендерів, які проводять різні державні та комунальні структури України, переважно зі столиці. Усього на рахунку цього підприємства 115 договорів на загальну суму 374,4 млн гривень. “Київводоканал” є основним клієнтом даного ПП – вони уклали 58 угод на суму 314,1 млн гривень.
Правоохоронці і раніше звертали увагу на діяльність ПП “Водоліт”. Зокрема, це підприємство є фігурантом кримінального провадження за фактами надання “бюджетних відкатів” посадовим особам КО “Київзеленбуд” на суму близько 1,6 млн гривень з проєктів, які виконувалися за кошти столичного бюджету. За попередніми даними, 250 тис. гривень така особа отримала саме від представників ПП “Водоліт”, яке було переможцем тендеру на проведення робіт з капітального ремонту благоустрою парку “Перемога” в Дніпровському районі.
Читати: Відкати кур’єром: посадовцю “Київзеленбуду” та його спільникам загрожує до 12 років позбавлення волі
Як повідомляла КВ, профільна діяльність ПрАТ “АК “Київводоканал” супроводжується регулярними скандалами через фінансові зловживання з боку посадових осіб компанії.
Наприклад, ще у січні 2014 року публічними закупівлями ПрАТ “АК “Київводоканал” зацікавилася Генеральна прокуратура України (ГПУ). Тоді правоохоронці припустили, що керівництво компанії порушило чинне законодавство при закупівлі хімічних реагентів у ТОВ “ТД ”Кодіс-Сервіс” (на загальну суму понад 90 млн гривень за завищеними цінами) та необґрунтованій витраті понад 30 млн гривень за юридичні послуги за наявності у штаті підприємства юридичного департаменту – на таких сумнівних витратах депутати Київради акцентують увагу і досі.
Читайте: Генпрокуратура обвиняет руководство “Киевводоканала” в “отмыве” более 100 миллионов гривен
А у 2018 році претензії щодо закупівель цієї компанії мала комісія Київради міськради з питань дотримання законності, правопорядку та протидії корупції. Тоді депутатам стало відомо, що “Київводоканал” примудрився менш ніж за два роки передати підрядникам без проведення конкурсів 404 млн гривень (четверта частина від “допорогових” закупівель усіх столичних КП). При цьому, найчастіше підряди без конкурсу від “Київводоканалу” отримували лише 10 “обраних” компаній.
Читайте: Закупками “Киевводоканала” заинтересовались в антикоррупционной комиссии Киевсовета
При цьому, вже найближчим часом Печерський районний суд столиці може поставити крапку ще у одній справі. Розтрата коштів на ПрАТ “АК “Київводоканал” інкримінується трьом фігурантам, у тому числі – заступнику генерального директора вказаного акціонерного товариства Володимиру Дарагану. Усім їм загрожує до 12 років позбавлення волі. На переконання слідчих, через дії обвинувачених у 2019-2020 роках “Київводоканал” втратив 3,29 млн гривень при закупівлі глибинних насосів внаслідок завищення вартості такого обладнання.
ПрАТ “АК “Київводоканал” (до травня 2017 року – ПАТ “АК “Київводоканал”) було зареєстровано 2 червня 1992 року, хоча де-факто компанія веде свою історію з радянських часів. На сьогоднішній день 25,46% акцій цього ПрАТ перебуває у комунальній власності Києва (в особі Департаменту комунальної власності КМДА. – КВ), а 67% акцій “Київводоканалу” належить ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг” (61% акцій цієї компанії також належать столичній громаді, ще 39% акцій – офшору з Кіпру “Densec Limited” та британській фірмі “A Artio Global Investors”). Інші пакети акцій ПрАТ “АК “Київводоканал” становлять менше 10%.
Раніше у ЗМІ повідомлялося, що реальний контроль над цим столичним монополістом (через ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”) можуть здійснювати люди, пов’язані з братами Супруненками – нардепом VI і VIII скликань Верховної Ради Олександром Супруненком та В’ячеславом Супруненком (депутата Київради та колишнього зятя ексмера Києва Леоніда Черновецького).
Також серед тих, хто очевидно мав чи досі має відношення до ПрАТ “Київенергохолдинг”, журналісти називали оточення Сергія Льовочкіна – голови Адміністрації президента Віктора Януковича, народного депутата України діючого IX скликання парламенту, одного із лідерів нині забороненої в нашій державі проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. Останньому також приписували контроль над іншим комунальним монополістом столиці – АТ “Київгаз”.
Читайте: Час негайно вигнати Льовочкіних з “Київгазу” та повернути підприємство столичній громаді
Крім того, діяльність “Київводоканалу” протягом останніх років пов’язували з Дмитром Андрієвським – депутатом Київради VI скликання (обирався від “Блоку Віталія Кличка”), нардепом VII та VIII скликань Верховної Ради (обирався від “Блоку Петра Порошенка”) та ексчленом наглядової ради цієї компанії (до березня 2009 року).
Як повідомляла КВ, саме він, схоже, був неофіційним куратором одіозного екскерівника “Київводоканалу” Дмитра Новицького (очолював компанію з квітня 2016 року по квітень 2021 року), з персоною якого пов’язана більшість скандалів навколо діяльності водоканала у минулі роки і за “каденції” якого були допущені порушення, оцінку частини з яких вже найближчим часом може надати Печерський районний суд.
Читайте: Сицилийский след: как Дмитрий Новицкий планирует обеззараживать воду для киевлян
Нагадаємо, наприкінці 2022 року Київрада фактично надала ПрАТ “АК “Київводоканал” дозвіл на освоєння близько 12,6 млрд гривень на впровадження Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення. А вже у травні 2024-го депутатський корпус Київради дозволив Київській міськдержадміністрації (КМДА) створити однойменне комунальне підприємство (КП) “Київводоканал” та припинити договір на користування комунальним майном (водопровідні та каналізаційні мережі, різні будівлі та споруди тощо) з ПрАТ “АК “Київводоканал”.
Необхідність такої “реформи” у КМДА обґрунтували численними фінансовими проблемами вказаного акціонерного товариства, які начебто виникли виключно через економічно не обгрунтовані тарифи, і неможливість для міської влади “затикати фінансові дірки” за рахунок коштів бюджету Києва. Деякі депутати Київради під час затвердження цього рішення вимагали спершу отримати від “старого” “Київводоканалу” звіт щодо його діяльності, звинувачували його посадовців у численних розкраданнях коштів, а також вказували на те, що в міській скарбниці наразі немає зайвих 1,5 млрд гривень, які потрібно внести в статутний капітал нового КП. Але ці ідеї, як і вимога створити тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка б перевірила роботу ПрАТ “АК “Київводоканал”, в результаті не були схвалені.
Читайте: КП замість ПрАТ: столична міськрада вирішила створити “новий “Київводоканал”
Наразі обов’язки управління капітального будівництва ПрАТ “АК “Київводоканал” виконує Роман Петленко. Коли він зайняв цю посаду, у відкртитих джерелах інформації немає, але, вочевидь, це сталося не раніше, ніж наприкінці 2023 року. Його попередником був саме Антон Буяр, якого офіційний сайт “Київводоканал” “титрував” керівником вищезгаданого підрозділу ще в 2018 році.
Із 1 листопада 2023 року головою правління – генеральним директором ПрАТ “АК “Київводоканал” є Олег Лисюк (раніше, з 26 липня минулого року, він, будучи заступником гендира по капітальному будівництву та інвестиціях, тимчасово виконував обов’язки керівника цієї компанії). Його попередником на цій посаді був Сергій Крушановський (на колажі ліворуч), який також очолював “Київводоканал” як “в.о” Із 12 квітня 2021 року. На цьому посту останній змінив згаданого вище Дмитра Новицького, який наразі працює заступником керівника даного ПрАТ зі стратегічної політики.
У КМДА роботу ПрАТ “АК “Київводоканал” не перший рік координує заступник мера Петро Пантелеєв.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
