Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об’єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв’ю розмова із головою Фурсівської об’єднаної громади Миколою Фурсенко.

KV: Розкажіть про історію створення об’єднаної громади. Які труднощі виникали?

Микола Фурсенко: Труднощі у реформі децентралізації є і зараз. На державному рівні ніхто не може запевнити громади, що об’єднання – це дуже важливий та обов’язковий процес. Утворення ОТГ є серйозним шансом для модернізації нашого життя та суспільства в цілому. Україна має йти європейським шляхом, інакше ми продовжимо жити у радянському режимі. Наразі усе змінилося – із колгоспів перейшли на фермерства, кооперативи, але домінують великі агрохолдинги та сільськогосподарські підприємства. Але більшість із них цікавить не розвиток сільських територій, а земля і прибуток. І до створення громади нам не вистачало повноваження для розпорядження своїми землями, їх роздавали через область, район.

Тому ми розуміли, що децентралізація допоможе нам отримати не тільки повноваження, але й кошти для їх реалізації, що неодмінно дасть можливість покращення життя сільській громаді. Вже зараз нам це вдається, але з великими потугами.

З приводу труднощів, то керівництво міста Біла Церква бачила наші населені пункти у складі своєї ОТГ. Створенню нашої громади міськрада усіляко намагалась перешкоджати. Мер Геннадій Дикий приїздив у Фурси і мав можливість виступити перед жителями громади та приймав участь в обговоренні, але жодного голосу наші мешканці не віддали за приєднання до міста. Сільські громади мають бути, це хребет української нації. Саме ми, селяни, годуємо Україну. Околиці Білої Церкви – це колишні села, там купа проблем, які місто ще не вирішило. А у нас є можливість навести у себе порядок, своїми силами.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для сіл?

Микола Фурсенко: Ми розробили план соціально-економічного розвитку сіл ОТГ, створено економічну базу, що дало можливість залучати кошти до місцевого бюджету. Села громади почали розвиватися, молодь виїжджає все менше, а залишається працювати в селах. Зросла народжуваність, а у школах та садочках стало на третину більше дітей. Ми побудували та відкрили новий садочок, діти забезпечені дошкільною освітою. Також ми поновили сферу культури, почали розвивати спорт. По освітянським програмам наші діти отримують нагороди на державному, обласному рівнях. Успішно розвивається художня самодіяльність, також у Фурсах діє дитячий театр, хореографічна та вокальні студії, є інструментальний ансамбль, художній колектив “Молодички”, два хорових колективи та дитячий ансамбль бандуристів.

Нам вдалось покращити медичну сферу – маємо дві медичні амбулаторії та чотири фапи, відкрили дві аптеки. Крім того, ми виграли державний гранд на будівництво нової сучасної медамбулаторії в селі Фурси.

Але найголовніше – це створення робочих місць. Нам вдалось створити у селах громади вже 1185 робочих місць.

KV: Як залучуєте інвесторів?

Микола Фурсенко: В першу чергу – ведемо прозору політику. Коли приїздять потенціальні інвестори, ми завжди вислуховуємо, приймаємо відповідне рішення і надаємо можливості реалізувати проекти, а це надходження до бюджету.

Для потужних інвесторів у нас немає великих промислових площ. Є у нас ДП “Українська геологічна компанія” “Правобережна геологічна експедиція”, де раніше працювало понад 800 людей, а зараз – 100. Територія там дуже велика і наразі вона є промисловою базою села. Там розміщується 18 об’єктів господарювання різних форм власності. Вони складають близько 30% надходжень нашого бюджету. І ми будемо продовжувати розвивати цю зону.

Також розширюємо мережу торгівлі, це і фізичні особи, і фермерські господарства, і кооперативи. Завдяки цьому створили кількасот робочих місць. Лише у Фурсах вже 32 магазини-кіоски, кафе. Люди працюють, залишаються у селі.

KV: Села не скаржаться, що центр їх поглинає? Які стосунки із старостами?

Микола Фурсенко: Із старостами робочі стосунки, по закону кожен має свої обов’язки і ми їх виконуємо. Особливих проблем із селами не виникає, у нас є спільний бюджет – ми разом його наповнюємо та порівну розподіляємо. І якщо, наприклад, 70% коштів надають Фурси, то це не означає, що іншим селам на розвиток та потреби ми надаємо 30%. Ми вирівнюємо показники. І на місцях починають розуміти, що від них також залежить їхній розвиток. Чим більше надходжень ми матимемо – тим більше матимемо можливостей реалізувати план розвитку громади.

KV: Як миритесь із депутатами? Яка ситуація у сільраді?

Микола Фурсенко: Проблеми завжди були і будуть, у кожної політичної сили власне бачення. На розвиток сільських територій завжди шукаємо компроміс для позитивного вирішення актуальних для громади питань. Частіше знаходимо порозуміння. Бувають суперечки через те, де поставити дитячий майданчик або коли почати ремонт дороги та освітлення. Такі питання дуже болючі, адже свого часу держава не допомогала, а тепер це зона нашої відповідальності. Ми цей факт прийняли, але все одно я вважаю, що має бути державна підтримка. У нас 200 кілометрів доріг і всього 10 тис. жителів. Ми не можемо усе відразу зробити, потрібен час.

У нас є два комунальні підприємства, 426 об’єктів оподаткування, а ще хочемо мати власну пожежну службу, підрозділ охорони громадського порядку. Є над чим працювати на усіх напрямках розвитку.

KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?

Микола Фурсенко: Отримали, інакше не могло бути. Була допомога на освіту та медицину, а також невеличка інфраструктурна субвенція на дорогу – 3,085 млн гривень. За 19 років мого головування вперше нам її надали. Цього місяця плануємо розпочати роботи, адже це центральна дорога, яку раніше обслуговував район. Зроблено заявки на об’єкти, що будуть виконані за кошти інфраструктурної субвенції на 2019 рік.

KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до ОТГ?

Микола Фурсенко: За півтора роки роботи наша громада показала непоганий результат, тому бажаючі вже є. Але це буде вирішувати обласна рада затвердженням перспективного плану. Сьогодні є ймовірність, що ще 4-5 сільрад до нас приєднаються. Це не тільки села Білоцерківського району, у нас фактично через дорогу починається Сквирський район.

KV: Які стосунки із Білою Церквою? Конфлікт через затвердження кордонів, зокрема мікрорайон Гайок, вирішено?

Микола Фурсенко: Це надуманий конфлікт з боку Білої Церкви. Кожна адміністративна одиниця, населений пункт, мала свої кордони. Так було і в Радянському союзі, так було ще до революції. Такі ж межі мали колись і Фурси. Вулиця Піонерська, селекційна станція, парк “Олександрія” – були частиною села. Ми розуміємо, що місту потрібно розвиватись. Вони забрали території, які межують із Фурсами, а це зокрема землі сільськогосподарського призначення, аеродром “Гайок”. Але ж треба мати совість. Ми не проти їх амбіцій, коли вони не порушують діючого законодавства.

У жовтні 1999 було розпорядження КМУ, що житловий масив Гайок, Авіаремонтний завод, злітно-посадкова смуга та частина обладнання аеродрому було передано до комунальної власності Білої Церкви, у нас не було жодних заперечень. Але питання щодо землі під ними вирішує виключно Верховна Рада. Сільські межі встановлюються рішенням облради. За погодження Білої Церкви ми розробили свій генеральний план, схему-планування розвитку нашого села і наразі вони затверджені. Але це не означає, що у подальшому із містом у нас не виникне непорозумінь. Ми готові чимось поділитись і в першу чергу передати землі, на яких розміщені об’єкти комунальної власності міста. Білій Церкві Фурсівська ОТГ свої землі та податки не віддасть. Бо вони хочуть або все, або – нічого.

KV: Жителі громади обслуговуються у лікарнях Білої Церкві платно? Хто компенсує витрати?

Микола Фурсенко: За тих, хто звертався у медичні заклади Білої Церкви, платимо гроші. Але сьогодні ми створили свою первинну ланку медицини. Є домовленість із Білоцерківською лікарнею імені Семашко, районною лікарнею. Ми так само можемо співпрацювати із іншими медзакладами. Компенсуємо із місцевого бюджету.

KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?

Микола Фурсенко: Ми співпрацюємо, є взаємна довіра. Часто проводимо спільні заходи. Роботу голови КОДА Олександра Терещука громада оцінює позитивно.

KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії?

Микола Фурсенко: Із тарифами, які встановлюємо ми, проблем немає. Заборгованості у наших комунальних підприємствах відсутні. Та оплатити тарифи, встановлені державою, можуть не усі наші жителі. Субсидії отримує кожна четверта сім’я громади.

KV: Чи є сміттєва проблема?

Микола Фурсенко: У Фурсах є законне сміттєзвалище, тому проблем тут немає. У інших населених пунктах полігонів немає, тому шукаємо інвестора для будівництва біогазового сміттєпереробного заводу. Вже ведуться перемовини, це буде екологічний завод, який до того ж збільшить кількість робочих місць у громаді. У поточному році такий проект буде втілюватись у Пищиках, потім плануємо будувати у Трушках.

KV: Очисні споруди – чи є проблема у громаді?

Микола Фурсенко: Це велика проблема у всій громаді. Як правило, у селах на це коштів завжди не вистачало. Необхідно проводити модернізацію системи водопостачання та водовідведення, але поки виділяємо КП дотацію для підтримки в належному стані споруд.

KV: Розкажіть про ситуацію, коли від вас вимагали покинути посаду і погрожували гранатою. Через що це відбувалось? Кому це вигідно?

Микола Фурсенко: Це більше політиканство, ніж погрози. Мене обрали громади усіх сіл, я отримав переконливу перемогу на виборах. За фактом погроз було відкрито провадження, виявлено правопорушення, але у результаті розслідування справу закрили через відсутність доказів.

Такі ситуації відбуваються по всій країні. Щороку 70-80 голів через погрози добровільно йдуть з посад. У 95 районах громади ще не об’єднані. А дехто об’єднався поспіхом – і тепер не є спроможною ОТГ. Ті, хто виступають проти децентралізації, такі факти використовують на свою користь. Та всі реформи мають бути, альтернативи децентралізації немає.

KV: Які плани маєте щодо кар’єрного зростання?

Микола Фурсенко: У віці 71 рік планів щодо кар’єрного зростання не може бути. Я військовий пенсіонер, і мене це задовольняє. Я народився у Фурсах, і після військової служби проживаю у Фурсах, тому хочеться цю територію розвивати. Громада буде успішною, для цього є всі можливості. Найближчим часом ми затвердимо стратегію розвитку сіл ОТГ на 7-8 років і будемо її реалізовувати.

KV: Готуєте наступника?

Микола Фурсенко: Я не готую. Кандидатів багато, але громада має обрати достойного, щоб продовжити її зростання.

Читайте:

Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”

Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”

Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”

Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”

Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно – ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”

Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”

Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”

Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”

Забудови набережної міста Українка не буде, – в.о. мера Тетяна Кучер