Проблеми з Громадським бюджетом Києва, що довели його до майже паралічу, накопичувались не один рік. Схоже, головна провина – на першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (на фото в центрі), який відверто нехтував обов`язками голови Міської робочої групи (курує роботу Громадського бюджету) та дозволив своїм підлеглим перетворювати інструмент столичної громади на інструмент виконання забаганок чиновників та політиків. Втім, є шанс виправити ситуацію та повернути Громадський бюджет на службу киянам.
Про це в статті для KV розповідає член Громадської бюджетної комісії п`ятого скликання, кандидат технічних наук, доцент Юрій Тимофєєв.
Громадський бюджет (ГБ, або бюджет участі) – це спеціальна лімітована грантова програма місцевого бюджету, за якою можуть бути профінансовані будь-які ініціативи громадськості (не дуже коректна назва – громадські проекти), які набрали при публічному голосуванні серед населення необхідну кількість голосів. Кількість голосів, необхідних для перемоги, залежить від кошторису ініціативи.
В Києві діє розрахунок “1 на 1000 грн кошторису”. В інших містах, де функціонує ГБ, він може бути іншим, як і ліміт коштів за програмою, і організація процедури голосування.
Не факт, що за таких результатів ви станете переможцем (все залежить від рівня конкуренції в тематичній категорії, в якій ви виставили проект), однак ви точно отримаєте право на те, аби уповноважений розпорядник бюджетних коштів (РБК) розглянув можливість профінансувати вашу ідею іншим чином.
Проекти-переможці мають бути повністю реалізовані протягом бюджетного року наступного за роком, в якому здійснювалось голосування. Реалізує кожен проект не його ініціатор, а відповідний РБК (департамент, управління, керуюча кампанія тощо, що належать до відання місцевої влади). Але ініціатор проекту має право контролювати хід реалізації своєї ініціативи, його мають запрошувати на всі наради щодо проекту, оголошені тендери і т.ін., принаймні, його зобов’язані інформувати про результати таких заходів.
ГБ, який діє в різних містах і областях, організований по різному, навіть голосування організоване різним чином: десь воно виключно паперове, десь виключно електронне, десь змішане. Електронне голосування є найбільш вдосконаленою та чесною формою, оскільки майже виключає маніпуляції з голосами. Саме тому голосування в Києві виключно електронне, а пропуском до реєстрації вашого акаунту на сайті і самого голосування є ваша банківська картка (якщо банк, який її видав, відноситься до акредитованих в системі, а видача здійснювалась в одному з київських відділень зазначеної фінансової установи).
Ще однією особливістю київського ГБ є те, що керують цим процесом два спеціальних органи: Міська робоча група (ИРГ) та Громадська бюджетна комісія (ГБК). Повноваження обох органів чітко прописані в Положенні про ГБ Києва.
МРГ є структурним підрозділом Київської міськдержадміністрації (КМДА) та займається загальною організацією ГБ.
ГБК є контрольним органом з боку громадськості, що обирається на один сезон (раніше вибори проводилися серед зареєстрованих громадських об’єднань, а в сезоні 2021-2022 рр введено персональне членство авторів минулих проектів, яке визначається за рандомним принципом) і є чимось на кшталт суду присяжних з одночасним функціоналом певного управління системою та суб’єкта нормотворчої ініціативи.
Накопичені проблеми Громадського бюджету Києва
ГБ в Києві функціонує шостий сезон, його ліміт зріс з 50 до 200 млн гривень. У перших сезонах особливих проблем з функціонуванням ГБ не було, хоча вже тоді розумні люди звертали увагу на те, що ГБ розвивається не по тому сценарію, для якого він призначений.
Справа в тому, що ГБ – це не тільки інструмент залучення людей до покращення в місті, це ще й механізм впровадження інновацій. Але і з самого початку ГБ частково використовувався як засіб гарантованого покриття поточних витрат (частка таких ініціатив достатньо висока і зараз). Скажімо, поруч з дійсно інноваційними проектами за рахунок ГБ фінансувались ремонти та інші інфраструктурні роботи. Бо в умовах поганої роботи міських та районних служб громада вимушена хоч якось вирішувати поточні проблеми. Наприклад, утеплення шкіл. Так, в 2017 році моя команда подала та виграла проект “Теплі школи”, що був реалізований в 2018 році. Менше, ніж за 2 млн гривень було утеплено чотири школи Дніпровського району столиці (136, 137, 182 та Русанівський ліцей).
Однак справжні проблеми почались десь з каденції ГБК-3, коли міська влада встала на шлях спроби обмеження реальних можливостей громади. Оскільки зманіпулювати голосами в електронній системі неможливо, маніпуляції проводилися поза межами голосування. До голосування допускалось багато чиновничих проектів, автори яких були маріонетками депутатів, політичних партій, посадових осіб тощо, а справжні громадські ініціативи блокувалися ще на старті. Часто, в тому числі за допомогою адмінресурсу, у людей прямим текстом вимагали проголосувати за той чи інший проект, або ж вольовим чином (порушуючи все, зо тільки можна порушити) з реалізації знімалися проекти, які стовідсотково потрапляли до категорії переможців, але не подобались владі.
Замість того, аби зупиняти такі випадки, як вимагає Положення про ГБ Києва, і ГБК-3, і ГБК-4 мовчали та робили вигляд, що нічого не відбувається. Скарги, що подавалися на розгляд цих каденцій ГБК, розглядалися чисто формально або “випадковим чином” десь губились. До списку недоброчесних (міра покарання, що була введена з метою попередження порушень правил ГБ) часто заносилися люди, які насправді нічого не порушували, а мали власну публічну думку з розвитку ГБ.
Позиція цих людей тлумачилась як “хейтерство” (цей термін не визначений у Положенні про ГБ Києва, тож його не можна застосовувати як підставу для покарання), через що таких людей заносили до списку недоброчесних, позбавляючи їх права протягом року приймати участь в ГБ взагалі. Таких людей примусово вилучали з Facebook-групи “Спільно”, яка замислювалась як майданчик для широких дискусій, отже із самого початку передбачала наявність різних думок та погляді.
У підсумку “Спільно” перетворилась на закриту тусовку, де крім бруду і особистих наїздів особливо нічого не почуєш. Тут залишилися відверті хами на кшталт колишнього члена ГБК Генадія Новікова та голови Ради батьків Шевченківського району Києва Ірини Бірюк. Зазначу, що адміністрація групи адекватна, як і більшість людей, але вони не знають іншої альтернативи.
Закулісся Громадського бюджету Києва
За всіма цими негативними явищами стоїть насправді не так вже багато осіб. Однією з головних серед них є член МРГ і модератор “Спільно” Ольга Бернасовська. Саме вона вилучала людей зі “Спільно”, мотивуючи це нібито рішенням МРГ. Але такого рішення в природі не існує.
МРГ є колегіальним органом і всі його рішення мають прийматися в публічному засіданні шляхом голосування. Проте МРГ не завжди демонструє публічність, а його аналогічні робочі групи в районах взагалі закриті від громадськості, що є грубим порушенням Положення про ГБ Києва. Зазначу, що ГБК усіх проводили свої засідання в прямому ефірі, їх транслювали по Youtube-каналу Київради, зберігаючи записи цих ефірів в окремій папці.
По “Спільно” МРГ прийняло кілька рішень, але це були регламентуючи рішення. Чинне процесуальне законодавство не передбачає накладання санкцій взагалі. Санкція ж накладається персонально на конкретну фізичну або юридичну особу, яка має бути в рішенні чітко вказана. Ви не знайдете у відкритих джерелах рішень МРГ, де персонально вказана особа, що вилучається зі “Спільно”, та підстави для такого вилучення. Тобто таких рішень або не існує, або вони втаємничені, що є грубим положенням діючих норм.
Відтак, всі дії Бернасовської в даному напрямку є винятково її позаправовою самодіяльністю, за яку вона в принципі має відповісти згідно закону. Оскільки Ольга Бернасовська працює в одному з управлінь, прямо підпорядкованих першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику, я не виключаю причетність останнього до всіх цих подій. Підозра посилюється ще й тим, що Микола Поворозник є формальним головою МРГ, але в жодному з публічних засідань МРГ, які я переглядав або приймав безпосередню участь, його не було. Замість нього працював один з його заступників по групі, що саме по собі не є нормальним і викликає багато запитань.
Тобто в діях Бернасовської та її прихильників (Генадій Новіков, Вікторія Оломуцька та інші) ніякої демократії немає, а в наявності відверті схематози, договорняки та свідома цензура. Це протирічить не тільки Положенню про ГБ Києва, а й ст. 28, 34, 64, 68 Конституції, Загальній декларації прав людини (ст.1, 2, 5, 18, 19; п.1 ст.21; ст. 30) та Конвенції Ради Європи про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 3, 9, 10, 14, 17, 18).
Така політика не могла залишитися без наслідків і її результат наведений нижче.
Дані цифри є орієнтовні. Вони і взяті із сайту ГБ, однак в останніх сезонах на загальну тенденцію наклався локдаун, що могло вплинути на якість публічної агітації та кількість виграних проектів, але навряд чи здійснило суттєвий вплив на кількість поданих проектів та на кількість команд.
То ж ми бачимо, що інтерес громади до ГБ почав падати, незважаючи на щорічне збільшення ліміту коштів. І це дуже тривожний сигнал.
Хто винен та що робити
Проблеми, що накопичувалися роками, прийшлося вирішувати ГБК-5, до якої належу і я. В складі чинної ГБК більшість була сформована цілком свідомими громадянами, не пов’язаними з жодним угрупуванням, рівновіддаленими від кожного з них і чітко розуміючих, що в комісію вони прийшли для того, щоб змінювати Київ на краще.
Наша ГБК з початку своєї каденції почала захищати авторів, а не чиновників, та стала на сторожу права. Ми чітко заявили, що не є ворогами ані КПІ, ані НАУ, ані будь-якому іншому закладу. Але ті, хто свідомо порушує чинне законодавство та Положення, хай на нашу підтримку не розраховують. Аналогічним чином ми заявили про нульову толерантність до будь-яких схематозів та договорняків.
Чинній владі це не сподобалось. Більше за все її обурило наступне:
– ми блокували проекти чиновників, відкриваючи простір проектам для людей, серед яких, зокрема, були дві ініціативи, які фактично придумало шкільне самоврядування одного з ліцеїв столиці;
– ми почали притягати до відповідальності тих, хто порушував правила всі ці роки. До списку недоброчесних потрапила й Бернасовська, а, оскільки її службовий функціонал стосується виключно ГБ, то її мали б негайно звільнити з усіх посад.
Ці дії ГБК і небажання влади дотримуватися закону та поважати громадськість призвели до тривалої суперечки між ГБК та МРГ, хронологія якої наведена нижче. Одразу зазначу, що всі дії, які застосовувала МРГ є протизаконними, оскільки, згідно Положенню про ГБ Києва, у неї немає і ніколи не було повноважень для цього. І будь-який вихід за межі правового поля погрожує адміністративним чи кримінальним покаранням.
От як розгорталися події (цитую з невеличкими редакторськими правками технічного характеру лист ГБК від 16.08.2021 року).
Відповідно до п.1 ч.16 ст.6 Положення про ГБ Києва в редакції від 11 лютого 2021 року №6/47, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.12.2016 №787/1791, ГБК здійснює громадський контроль за реалізацією Положення про ГБ, розглядає скарги учасників, затверджує список проектів на реалізацію у наступному році та інше.
ГБ є складовою бюджету Києва. Перелік проектів, які реалізують за ГБ:
– у 2020 році на 160 млн гривень. (формувався у 2019 році);
– у 2021 році на 170 млн гривень (формувався у 2020 році);
– у 2022 році на 200 млн гривень (формується у 2021 році).
ГБК підсумовуючи відповідно до наданих повноважень завершення чергового етапу своєї роботи проаналізувала практику (події, звернення, скарги тощо) реалізації ГБ та встановила наступні порушення:
1. Порушення умов формування складу ГБК в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 5 Положення про ГБ формування складу ГБК відбувається щорічно шляхом проведення конкурсу (конкурс ГБК) із застосуванням електронної системи, організаційне супроводження якого забезпечує МРГ. МРГ складається з посадових осіб секретаріату Київської міської ради, структурних підрозділів КМДА, представників комунальних підприємств, установ та організацій. Персональний склад МРГ затверджується розпорядженням голови КМДА.
Участь у конкурсі ГБК можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у затвердженому рішенням Київрадою Положенні про ГБ. МРГ за результатами перевірки документів кандидата на відповідність вимогам приймає рішення про допуск кандидата до конкурсу ГБК. За результатами розгляду скарг діючим складом ГБК п’ятого скликання було з’ясовано:
– у 2019 році під час формування складу ГБК третього скликання МРГ повністю порушила порядок організації конкурсу ГБК встановлений Київською міською радою, проігноровала всі зауваження громадськості щодо невідповідності вимогам кандидатів. Завдяки такому сприянню зі сторони МРГ представниками у ГБК змогли стати Геннадій Новіков, Вікторія Оломуцька, Анна Боришкевич, Іван Ніколенко, Валентина Гайдаш та інші у кого документи не відповідали вимогам. Таким чином дружні кандидати змогли взяти 16 з 21 місця. На пленарному засіданні Київради було заслухано виступи щодо порушень МРГ та відповідно до протокольного доручення управлінням правового забезпечення діяльності Київради надано відповідь від 26.03.2019 №08/230-510, що розгляд скарг між учасниками ГБ не відноситься до компетенції Київської міської ради, а рішення МРГ може бути оскаржено у ГБК;
– у 2020 році після завершення подачі документів у ГБК четвертого скликання з’ясувалося, що деякі кандидати подали не повний комплект та, згідно Положення про ГБ, не могли брати участь у конкурсі ГБК, проте МРГ вирішила порушити порядок та продовжити для них строки подачі документів встановлені Київради, чим вийшла за межі своїх повноважень;
– у 2021 році під час формування нового складу ГБК п’ятого скликання за 7 днів з 10 відведених на реєстрацію кандидатів зареєструвався 41 кандидат, 34 з яких мали зв’язки між собою. В останні дні інші учасники ГБ встигли відреагували на чергову спробу захоплення ГБК.
Зв’язки кандидатів помітили через присутність в різних командах керівника та інших учасників виборчого штабу Романа Грищука (народного депутата від Солом’янського району Києва): Ігора Кравчишина, Геннадія Новікова, Андрія Єрофєєва, Олену Атаманчук, Валентину Гайдаш та інших, що могло свідчити про заборонений у ГБ вплив політика на дії учасників під час формування ГБК. Додатково МРГ допустила порушення ч.2 ст.9 Положення про ГБ, дозволивши колишньому керівнику виборчого штабу Романа Грищука Ігорю Кравчишину, обраному членом ГБК, мати проект у поточному циклі, хоча це чітко заборонено.
Підсумовуючи вищенаведене, ГБК дійшла висновку, що МРГ при формуванні складу ГБК чомусь не помічає порушень Положення про ГБ представниками однієї групи та порушує рішення Київради в їх інтересах.
2. Не вжиття заходів щодо припинення неправомірних дій, що призвело до шкоди інтересам окремих громадян.
Під час розгляду скарги діючим складом ГБК п’ятого скликання було з’ясовано, що 27 січня 2020 року до МРГ офіційно звернулися учасники ГБ з інформацією про внесення секретарем ГБК третього скликання Вікторією Оломуцькою у протоколи ГБК недостовірних відомостей щодо присутніх на засіданнях членів ГБК третього скликання. На той час у Положенні про ГБ було визначено, що члени ГБК зобов’язані брати участь у роботі ГБК та у разі пропуску більше одного поспіль засідання ГБК, або більше трьох засідань загалом, повноваження члена автоматично припиняються, а новим членом ГБК стає наступний за рейтингом кандидат.
Секретар ГБК третього скликання Вікторія Оломуцька вносила у протокол недостовірну інформацію зазначаючи прогульників у списку учасників засідання, як присутніх у режимі відеоконференції. Насправді, відеоконференція жодного разу не проводилася, а присутніми рахувалися особи, які були відсутні в залі засідань, які жодного разу не голосували, яких ніхто не бачив та не чув, навіть на вимогу інших членів ГБК. На прохання показати відео або почути голос відсутньої особи головуючий постійно відповідав відмовою та переводив питання у публічний конфлікт та образи. Такі дії секретаря ГБК третього скликання давали можливість прогульникам зберегти повноваження члена ГБК та перешкоджали їх заміні новими.
Учасники ГБ, які звернулися зі скаргою до МРГ, просили невідкладно розглянути скаргу та вжити заходи щодо припинення неправомірних дій, забезпечити поновлення порушених прав, перевірити легітимність рішень ГБК та письмово повідомити про результати перевірки і суть прийнятих рішень. МРГ не стала розглядати питання по суті, а перенаправила скаргу на неправомірні дії в ГБК на розгляд в саму ГБК, хоча на той час під питанням були повноваження половини членів ГБК. Крім того, надсилати скарги на розгляд органу, дії якого оскаржуються, взагалі заборонено законодавством. Перед розглядом скарги щодо покривання прогульників та перешкоджання роботі нових членів у ГБК третього скликання головуючий публічно звинуватив скаржників у організованому політичному тиску на членів ГБК третього скликання з метою дестабілізації роботи.
Після цього було прийнято рішення відмовити у задоволенні скарги у повному об`ємі та чотирьох учасників ГБ, а саме Володимира Басовського, Миколу Гуріна, Олексія Тихонова та Артема Савичева, які протягом півроку вимагали припинити порушення, ГБК третього скликання визнала недоброчесними та на рік позбавила права брати участь у ГБ. За таке рішення голосували Вікторія Оломуцька, Геннадій Новіков, Анна Боришкевич, Олена Атаманчук, Іван Ніколенко та шість осіб, які через прогули втратили повноваження, але без яких для прийняття рішення не вистачало голосів.
Під час такої публічної розправи була присутня працівник КМДА, член МРГ Ольга Бернасовська, яка після завершення голосування посміхаючись від радості повідомила, що тепер ці особи не зможуть протягом року подавати проекти, брати участь у ГБК, тощо.
Через ці протиправні дії за позовом одного зі скаржників до першого заступника голови КМДА, голови МРГ Окружним адміністративним судом Києва було відкрито провадження.
Аналізуючи інформацію у цьому пункті ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що МРГ та КМДА були проінформовані про ознаки протиправних дій, але не тільки не вжили заходів аби їх припинити, а ще й допустили публічну дискредитацію осіб, а саме Володимира Басовського, Миколи Гуріна, Олексія Тихонова та Артема Савичева, які вимагали не порушувати правила, що в свою чергу стало причиною необхідності звернення до суду за захистом порушених прав.
3. Зовнішній вплив на формування списку проектів на реалізацію.
14 вересня 2020 року у передостанній день голосування за проекти на реалізацію у 2021 році, коли вже можна було спрогнозувати більшу частину переможців, відбулося засідання ГБК четвертого скликання, на якому з порушеннями ст.4 Положення про ГБ до деяких учасників ГБ були застосуванні найбільш суворі заходи впливу, а саме занесення до списку недоброчесних та виключення проектів. Загалом в один день було виключено проектів з прохідним рейтингом орієнтовно на суму 25 млн гривень, за які було віддано близько 40 тис. голосів.
Аналізуючи цей факт, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що формування списку проектів-переможців на реалізацію у 2021 році зазнало суттєвого зовнішнього впливу.
4. Порушення порядку включення проектів-переможців до бюджету міста Києва на наступний бюджетний рік.
Ч.13 ст.12 Положення про ГБ затвердженого рішенням Київської міської ради визначено, якщо ГБК не пізніше 5 календарних днів з дня розгляду останньої скарги не приймає рішення про затвердження списку проектів – переможців, то МРГ направляє КМДА для включення до бюджету Києва на наступний бюджетний рік список проектів – переможців, сформований електронною системою після закінчення кінцевого терміну для голосування. У 2020 році стався саме такий випадок, коли МРГ мала діяти згідно цієї норми Положення про ГБ. Таку думку з обгрунтуванням висловлює заступник директора Департаменту фінансів КМДА.
Голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально- економічного розвитку Андрій Странніков наголошує на тому, що МРГ має діяти відповідно до Положення про ГБ, тобто направити для включення до бюджету Києва список проектів, сформований електронною системою.
МРГ не захотіла діяти у спосіб визначений Положенням про ГБ та направила до КМДА інший список, чим порушила встановлений порядок. Співробітник апарату КМДА Ольга Бернасовська, до посадових обов’язків якої віднесено питання організації супроводження ГБ у складі МРГ, проголосувала проти необхідності діяти згідно ч.13 ст.12 Положення про ГБ.
Аналізуючи цей факт, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що окремі члени МРГ забули що основними обов’язками посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема є додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування.
5. Внесення до протоколу МРГ недостовірних відомостей
6 серпня 2021 року відбулося чергове засідання МРГ, на якому було розглянуто питання “Щодо реалізації Громадською бюджетною комісією поточного скликання окремих повноважень”.
Співробітник секретаріату Київської міської ради Боднар Максим зазначив: “Що за результатами аналізу діяльності ГБК 5 скликання, склад якої був обраний 31 березня 2021 року, МРГ зафіксувала окремі факти перевищення ГБК своїх повноважень, зокрема зазначені факти полягають у перевищенні повноважень при включенні ГБК до списку недоброчесних окремих членів. Зазначені речі викладені у протоколах ГБК №6, 16 та 18. У зв’язку з цим є пропозиція від МРГ встановити, що зазначені рішення про включення у список недоброчесних окремих членів Громадського бюджету, такими що не відповідають вимогам Положення про Громадський бюджет, а також рекомендувати підприємствам, установам та організаціям не вживати заходів для виконання зазначених рішень ГБК.
Другий підпункт пункту першого щодо прийняття ГБК рішень щодо зміни тематики реалізації проектів. За результатами діяльності ГБК були зафіксовані факти, коли ГБК приймала рішення щодо зміни тематики реалізації проектів Громадського бюджету. Відповідно до положення про Громадський бюджет зазначені повноваження відносяться виключно до повноважень МРГ і РРГ. У зв’язку з цим пропонується констатувати факт перевищення повноважень і відповідно надіслати рекомендації повноважним особам”.
Після дуже стислого виступу Боднара, секретар ГБК Ірина Маржан поцікавилась результатами аналізу, оскільки їх не оприлюднили під час засідання. Тобто у секретаря ГБК не було можливості, якось відреагувати на висновки, на підставі яких члени МРГ приймали рішення.
Далі головуючий поставив на голосування питання: “Щодо підтримки відповідного звернення та направлення протоколу МРГ відповідним підприємствам та організаціям для вжиття подальших заходів”. Натомість, зазначена інформація у офіційному протоколі МРГ №11 від 06 серпня 2021 року не відповідає фактичним виступам та прийнятим рішенням. Обґрунтування майже на 16 сторінок, інше формулювання прийнятого МРГ рішення та додаткові 2 підпункти, яких не було на засіданні.
Аналізуючи внесення до офіційного протоколу МРГ завідомо недостовірних відомостей заступником директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що матеріали з цього питання необхідно передати на вивчення більш компетентним органам.
6. Вчинення дій співробітником апарату КМДА Ольгою Бернасовською з реальним конфліктом інтересів.
6 серпня 2021 року під час засідання МРГ, на якому було розглянуто питання “Щодо реалізації Громадською бюджетною комісією поточного скликання окремих повноважень”. Ольга Бернасовська, яка є співробітником апарату КМДА та до посадових обов’язків якої віднесено питання організації супроводження ГБ у складі МРГ не повідомила вчасно про наявний у неї конфлікт інтересів та проголосувала за ухвалення питання, в якому у неї присутній приватний інтерес.
|
Голосували: За – 7: Бернасовська Ольга Володимирівна, Сліпчук Сергій Васильович, Боднар Максим Олександрович, Рубан Дмитро Олександрович, Деніс Олександр Володимирович, Курінний Володимир Петрович, Дика Ксенія Вікторівна Утримались – 1: Павлов Юрій Сергійович Не голосували – 1: Ткаченко Наталя Григорівна Проти – 0: Рішення прийнято |
У протоколі МРГ є додаток з заявою Ольги Бернасовської до МРГ з проханням не враховувати її голос при голосуванні у зв’язку з конфліктом інтересів.
Аналізуючи голосування з реальним конфліктом інтересів члена МРГ Ольги Бернасовської, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що співробітник апарату КМДА добре знала про заборону у Положенні про ГБ та законодавстві України вчиняти такі дії та мала утриматись при голосуванні.
7. Перевищення повноважень з ознаками зловживання службовим становищем:
Згідно протоколу МРГ №11 від 06 серпня 2021 року, МРГ провела аналіз реалізації ГБК окремих повноважень, передбачених ст. 4, 6 та 10 Положення про ГБ, встановила ознаки порушень та вирішила, що всі рішення ГБК 5 скликання, щодо внесення порушників етики у ГБ до списку недоброчесних, зазначені у протоколах ГБК №№ 6, 16 та 18 не можуть бути реалізовані підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності, зокрема розміщеними в електронній системі.
Відповідно до ч.2 ст.7 Положення про ГБ, до основних завдань МРГ віднесено здійснення діяльності щодо загальної організації та супроводження ГБ на усіх його етапах, контроль за діяльністю РРГ та відповідальними структурними підрозділами на етапах експертизи та реалізації проектів, а також діяльність з адміністрування електронної системи та контролю за її інформаційним наповненням тощо. До завдань МРГ визначених Положенням про ГБ не відноситься контроль та проведення аналізу реалізації ГБК її повноважень, як сама собі вигадала МРГ.
В свою чергу до повноважень ГБК, визначених Положенням про ГБ, відноситься здійснення громадського контролю за реалізацією всього Положення про ГБ. Більш того, питання порушення Положення про ГБ або законодавства України відноситься у ГБ до питань етики, визначеного п.6 ч.1 ст.4 Положення про ГБ. Відповідно до ч.5 ст.4 Положенням про ГБ, головним органом, що забезпечує здійснення контролю за дотриманням учасниками ГБ етичних правил є ГБК, а не МРГ. Контроль дотримання етики та застосування до учасників ГБ заходів впливу взагалі не відноситься до завдань МРГ.
Визначивши у ч.2 ст.1 Положення про ГБ значення терміну “учасники ГБ”, стає зрозуміло, що саме громадськість здійснює контроль за членами МРГ, РРГ та посадовими особами відповідального підрозділу, а не навпаки. Завдання МРГ щодо загальної організації та супроводження ГБ по відношенню до ГБК визначено у ст.6 Положення про ГБ, а саме забезпечення організаційного супроводження щорічного оновлення персонального складу ГБК та скликання його першого засідання.
МРГ настільки загрузла в маніпуляціях, що у своєму аналізі підмінює норми Положення про ГБ свої дивними припущення. Одним з таких дивних припущень є те, що реалізація повноважень ГБК по контролю етики прив’язана до початку та закінчення етапів ГБ відповідного циклу. Якщо графічно відобразити у часі всі етапи циклу визначені у ч.1 ст.5 Положення про ГБ, то стає видно, що тривалість циклу ГБ складає більше двох років, а термін роботи скликання ГБК орієнтовно один рік. Цикли між собою реалізовуються паралельно, а не один за одним.
Так само і з етапами циклу. Деякі етапи циклу починаються та тривають до початку роботи скликання ГБК, а деякі продовжуються після. Крім того, між етапами бувають перерви.
Згідно цього дивного припущення, в кінці кожного етапу та циклу наступає амністія всіх порушень, тому в останні дні можна себе не стримувати. За цим дивним припущенням незрозуміло, як дискредитація інших учасників ГБ або порушення Положення про ГБ в частині використання ГБ у політичних цілях, може бути прив’язаним до етапу. Це вже не беручі до уваги те, що перелік етапів у ч.1 ст.5 Положення про ГБ та у календарному плані впровадження етапів у Параметрах не співпадає.
Всім учасникам зрозуміло, що дотримання правил поведінки є постійною вимогою не прив’язаною до етапів чи циклів. Поскаржитись на порушення етики відповідно до діючого Положення про ГБ можна будь – коли, оскільки не визначено термін давності. Відповідно до п.2 ч.16 ст.6 Положення про ГБ, до повноважень ГБК належить розгляд УСІХ звернень та скарг.
МРГ у своєму аналізі звертає увагу, що, всупереч вимогам Положення про ГБ, рішення ГБК, викладені у протоколах засідання, не містять жодної аргументації та мотивації їх ухвалення, що не дозволяє особам, яких занесено до списку недоброчесних, сформулювати належну правову позицію для подання апеляційної скарги.
Обгрунтування разом з відповідними доказами надсилалися скаржником у його скарзі та були розглянуті на засіданні. Всі скарги демонструвалися та зачитувалися, все є на відеозаписі засідань. Крім того, скарги надсилалися порушникам.
МРГ зазначає, що в порушення норм Положення про ГБ щодо окремих учасників ГБ приймалося повторне рішення про занесення їх до списку недоброчесних в період коли не закінчився попередній однорічний строк. Це брехня. У Положенні про ГБ відсутня така заборона. Більш того, в останньому абзаці ч.6 ст.4 Положення про ГБ чітко написано, що у разі застосування заходу впливу до учасника ГБ, до якого раніше вже застосовувався захід впливу, обирається більш суворий, ніж той, що вже застосовувався. Занесення до списку недоброчесних учасників ГБ, коли не закінчився попередній однорічний строк, раніше теж застосовувалося попереднім складом та повністю відповідає Положенню про ГБ.
Щодо занесення до списку недоброчесних Ольги Бернасовської, яка при виконанні своїх посадових обов’язків займається дискредитацію учасників ГБ, то це повністю відповідає Положенню про ГБ.
Читайте: Шесть членов ОБК-5 сложили свои полномочия, но на работу комиссии это не должно повлиять
Аналізуючи протокол та рішення МРГ про блокування виконання рішень ГБК, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що члени МРГ, які проголосували за таке рішення основане на маніпуляціях та припущеннях, перевищили свої повноваження, порушили рішення Київської міської ради.
8. Невиконання повноважень щодо координації роботи РРГ в частині гласності їх роботи.
Відповідно до ч.1 ст.7 Положення про ГБ, засідання РРГ відбуваються гласно. Гласність засідань забезпечується шляхом їх веб-трансляції з оприлюдненням у відповідному розділі електронної системі, розміщенням анонсів подій, протоколів засідань РРГ та інших документів РРГ у електронній системі. Згідно ч.2 ст.7 Положення про ГБ, до основних завдань МРГ віднесено здійснення координації та контролю за діяльністю РРГ, проте всі РРГ ч.1 ст.7 Положення про ГБ щодо гласності роботи.
Аналізуючи координацію та організацію роботи РРГ, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що МРГ повністю провалила виконання вимог Положення про ГБ щодо гласності роботи РРГ.
9. Невідповідність підготовки початку голосування в електронній системі до рішення Київської міської ради
Згідно п.7 ч.1 Параметрів громадського бюджету на 2022 рік, затверджених рішенням Київської міської ради від 11.02.2021 № 6/47, голосування за проекти починається 17.08.2021 року з 09:00 хв., але голосування почалося з 00:00 хв., тобто на 9 годин раніше необхідного.
Відповідно до ч.2 ст.7 Положення про ГБ, основними завданнями МРГ є (нумерація завдань дається згідно зазначеного акту):
3) визначення особи (осіб), відповідальних за адміністрування та модерацію в електронній системі, а також затвердження порядку їх роботи з електронною системою;
5) затвердження інформації, яка розміщується в електронній системі, та/чи надсилається до користувачів електронної системи;
6) здійснення контролю за інформаційним наповненням електронної системи та офіційного інформування її користувачів;
10) спільна участь у підготовці проекту Параметрів.
Аналізуючи чергове порушення рішення Київської міської ради через не належне виконання своїх обов’язків, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що МРГ бере участь у підготовці Параметрів, але в чергове не може проконтролювати їх виконання навіть в електронній системі або вчасно підготувати зміни для затвердження Київською міською радою.
10. Невиконання рішень ГБК про допуск проектів.
Відповідно до повноважень ГБК, визначених у Положенні про ГБ, ГБК має право допустити проект або зняти у разі застосування заходу впливу. Рішення ГБК було щодо допуску наступних проектів було проігноровано: 193, 577, 638, 652, 689, 727, 787, 899, 985, 1143, 1202, 1241, 1266, 1295, 1300, 1337, 1419, 1525, 1553. Крім того, проекти, які були зняті ГБК все одно були допущені МРГ до голосування.
Аналізуючи таку поведінку членів МРГ, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що це спроба зухвалого та протиправного блокування виконання рішень ГБК, яке однозначно завдало шкоди учасникам ГБ.
Підсумковий висновок
Очевидно, що за існуючих умов та підходів, дана форма ГБ безперспективна. Однак, зовсім не означає, що перспективи немає в самій ідеї ГБ. Ніхто зараз не будує хрущовки, але житло будується, просто воно стало якіснішим та комфортнішим. Так і тут: якщо ми дійсно хочемо змінити Київ на краще, нам конче потрібно змінити саму концепцію ГБ, перезапустити його на нових засадах. І перші кроки в цьому напрямку чинна ГБК теж зробила. Які саме я розповім іншим разом в окремій статті. Далі буде – і все буде ГБ.
Читайте:
Не до этики: работу ОБК-5 продолжают тормозить внутренние конфликты (видео)
Зеленая тень: конфликт в Общественной бюджетной комиссии Киева не утихает (видео)
Фото: колаж KV
