Слідчі Нацполіції вважають, що процес інвентаризації земель Києва в останні роки носить всі ознаки злочину по заволодінню бюджетними коштами шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб. Правоохоронці вже підрахували, що підпорядковане земельному департаменту КМДА КП “Київський інститут земельних відносин” (“КІЗВ”), яке виконує ці роботи, може отримати за інвентаризацію всіх 83 тис. га столичних земель “зайвих” 249,6 млн гривень столичних платників податків. Наразі слідчі намагаються встановити, які саме посадовці причетні до цієї схеми та на які фірми виводяться фінансові ресурси бюджету Києва. Що цікаво, не дивлячись на пильну увагу правоохоронців, столична влада продовжує витрачати на “злочинну” інвентаризацію шалені кошти – лише минулоріч і в першому кварталі 2024-го на цьому було освоєно більше 104 млн бюджетних гривень. При цьому, сама необхідність таких заходів під великим питанням – у правоохоронців є докази того, що керівництво Києва вже давно провело інвентаризацію земель і потрібно просто внести відповідні дані до Державного та міського земельних кадастрів.
Як стало відомо КВ, столичні правоохоронці вивчають факти можливих порушень законодавства при інвентаризації земельних ділянок в рамках міської цільової програми (МЦП) використання та охорони земель Києва на 2019-2021 роки.
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42023100000000130, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва 3 березня 2023 року. Фігурантам даної справи попередньо інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України – заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.
У ході розслідування правоохоронцям стало відомо, що Київська міськдержадміністрація (КМДА) ще в 2017 році здійснила інвентаризацію земельних ділянок на території столиці. Про це свідчить відповідний звіт столичної мерії (вочевидь, йдеться про звіт Департаменту економіки та інвестицій КМДА, про який мова йтиме нижче. – КВ). За інформацією Нацполіції, у цьому документі із посиланням на дані міського земельного кадастру повідомлялося, що в столиці було проведено інвентаризацію земель площею 73 тис га, тобто інвентаризація ділянок була виконана на 97,5%. У зв’язку з цим правоохоронці зробили висновок, що вказані у даному звіті результати станом на 2017 рік “фактично використовуються учасниками злочинного механізму як результати інвентаризації земель” в рамках вищезгаданої програми.
Крім того, правоохоронці з’ясували, що КП “КІЗВ” (його назва, до слова, в судових ухвалах прихована. – КВ), яке є одноосібним виконавцем інвентаризації земель Києва в рамках цієї МЦП, ймовірно, ще й завищує вартість виконаних робіт.
Зокрема, слідчим стало, що раніше КП “Дарницьке лісопаркове господарство (ЛПГ)” провело тендер на виготовлення технічних документацій по інвентаризації 620 га лісів у Деснянському районі Києва. В рамках даних торгів КП «КІЗВ» надало свої пропозиції щодо надання цих послуг за 254,7 тис. гривень, тобто 4108 гривень за 1 га. Разом з тим, як встановили правоохоронці, це КП проводить інвентаризацію земель міста в рамках МЦП вартістю 20,5 тис. гривень за 1 га без проведення тендеру, що перевищує ціну торгів, оголошених “Дарницьким ЛПГ”, на 16,4 тис. гривень за 1 га.
На фоні цього правоохоронці припустили, що вартість робіт по інвентаризації 83,6 тис. га земель Києва в рамках цієї МЦП штучно завищена приблизно на 249,6 млн гривень (схоже, правоохоронці підрахували, скільки всього коштів могло бути “переплачено” за інвентаризацію усіх столичних земель. – КВ).
Голосіївський районний суд Києва за клопотанням слідчих Нацполіції ще 5 квітня 2023 року дозволив останнім доступ до документів, які зберігаються в Департаменті земельних ресурсів КМДА. Зокрема, йшлося про договори щодо інвентаризації земель в рамках МЦП використання та охорони земель Києва на 2019-2021 роки, укладені між вищезгаданим департаментом і КП “КІЗВ”, акти приймання-передачі послуг з інвентаризації та актів про виявлені недоліки при наданні цих послуг, матеріали топографо-геодезичних вишукувань по цій інвентаризації, посадові інструкції посадовців, які здійснювали виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, тощо.
29 лютого 2024 року той же суд надав слідчим дозвіл на доступ до банківських рахунків КП “КІЗВ”. Завдяки цьому правоохоронці зможуть отримати роздруківки руху коштів по рахункам з дати їх відкриття, документи щодо проведення фінансового моніторингу працівниками банку операцій по рахункам тощо. Необхідність цього доступу правоохоронці пояснили тим, що їм потрібно встановити підстави перерахування грошових коштів на рахунки сторонніх суб’єктів господарювання, а також встановити відомості щодо осіб, які здійснювали вказані грошові операції. У зв’язку з цим можна припустити, що правоохоронці мають інформацію стосовно того, що кошти, які були “переплачені” комунальному інституту за проведену інвентаризацію земель, можливо, незаконно виводилися з рахунків підприємства через інші компанії.
19 квітня 2024 року Голосіївський райсуд також дозволив правоохоронцям доступ до автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами територіальної громади (АІС ОУЗР) з можливістю вилучення завірених копій низки документів. Серед іншого, Нацполіція має право отримати: електронні відомості щодо наповнення міського земельного кадастру даними, які вносились до АІС ОУЗР; списки осіб, уповноважених на внесення таких відомостей, а також їхні графіки виходу за період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2021 року; внутрішнє листування (записи, обговорення, коментарі, повідомлення) між посадовими особами Департаменту земельних ресурсів КМДА і КП “КІЗВ” в системі АІС ОУЗР під час виконання цієї МЦП тощо.
Скільки витрачається на інвентаризацію
Програма використання та охорони земель Києва на 2019-2021 роки була затверджена рішенням столичної міськради №229/6280 від 4 грудня 2018 року. Усього на реалізацію цієї програми протягом трьох років планувалося витратити 1,47 млрд гривень – усі ці кошти міська влада мала наміри виділити з бюджету Києва. Більшу частину цих коштів – 1,28 млрд гривень – передбачалося направити на інвентаризацію 54 тис. га столичної землі.
Читайте: Комплексный подход Петра Оленича обойдется столичным налогоплательщикам более чем в 1,4 млрд гривен
Усього ж протягом 2019-2021 років на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та наповнення Державного та міського земельних кадастрів міська влада витратила близько 492,3 млн гривень. За ці кошти було проінвентаризовано близько 23,4 тис. га землі.
При цьому, у відповідних звітах КМДА відсутня точна інформація стосовно того, яка загальна площа ділянок, внесених до кадастрів за результатами інвентаризації. Чиновники лише уточнюють, що процес інвентаризації складається з трьох етапів: обстежувальні роботи, топографо-геодезичні роботи і проєктно-вишукувальні роботи. Відповідно, навіть виконавши хоча б один із цих етапів посадовці цілком можуть звітувати про реалізацію відповідного заходу – у столичній мерії часто відзначають “наполовину виконані заходи” як “повністю виконані”.
За два з половиною місяці до завершення дії вказаної програми Київради затвердила нову аналогічну МЦП – на період 2022-2025 років (рішення міськради №2727/2768 від 7 жовтня 2021 року). Її загальний кошторис склав 1,32 млрд гривень (усі ці фінансові ресурси планувалося виділити з бюджету Києва). Більше половини коштів – 731,1 млн гривень – міська влада вирішила направити саме на інвентаризацію земель та наповнення Державного та міського земельних кадастрів. Депутати спільно з чиновниками вирішили, що за рахунок цих фінансових ресурсів можна буде проінвентаризувати 30,5 тис. га землі (7,5-7,9 тис. га щорічно протягом чотирьох років). При цьому, в програмі зазначалося, що ці фінансові витрати дозволять забезпечити повну інвентаризацію земель міста.
Читайте: Петру Оленичу разрешили “утилизировать” в столичную землю 1,32 млрд бюджетных гривен
Усього на виконання цієї програми в 2022 і 2023 роках на інвентаризації земель Києва планувалося витратити 189,6 млн та 180,6 млн гривень відповідно. Втім, по факту в позаминулому році на це було витрачено 35,8 млн гривень, а в минулому – 83,9 млн гривень.
Так, згідно із затвердженими програмою планами, в 2022 і 2023 роках в результаті інвентаризації до Державного та міського земельного кадастрів повинні були бути внесені відомості щодо ділянок загальною площею 7,93 тис. га і 7,56 тис. га відповідно, а вартість інвентаризації 1 га землі протягом цих двох років мала б скласти 23,9 тис. гривень. Втім, по факту усі ці показники були меншими.
Зокрема, у 2022 році інвентаризація охопила земельні ділянки загальною площею 3,5 тис. га – саме на такій території проводилися обстежувальні роботи. Крім того, на ділянках площею 1,2 тис. га було проведено топографо-геодезичні роботи, а на 888,3 га – проєктно-вишукувальні роботи і оформленні технічної документації. При цьому, в КМДА не уточнюють, яка площа “проінвентаризованих” земель була внесена до кадастрів. Вартість інвентаризації при цьому склала 10,2 тис. гривень за 1 га.
У свою чергу, минулоріч до кадастрів були внесені відомості щодо ділянок загальною площею 5041 га, а вартість інвентаризації 1 га склала 16,6 тис. гривень. Крім того, до кадастрів було внесено відомості стосовно ділянок площею ще 2,39 тис. га, але, схоже, до профінансованої з бюджету інвентаризації ця земля не має відношення. Так, у КМДА пояснили, що ці відомості були внесені у зв’язку з неназваними “змінами у нормативно-правових актах”.
Що стосується поточного року, то за перший квартал 2024-го столична влада витратила на інвентаризацію земель 20,4 млн гривень (усього програмою передбачено 180,6 млн гривень на інвентаризацію цьогоріч 5 тис. га землі, але в бюджеті закладено 119,5 млн гривень). За ці кошти було проведено обстежувальні роботи на 3,7 тис. га і топографо-геодезичні роботи на площі 601,9 га.
Маніпуляції з інвентаризацією
Як повідомляла КВ, ще при затвердженні “минулої” програми використання і охорони земель тодішній директор Департаменту земельних ресурсів КМДА Петро Оленич, пообіцяв завершити інвентаризацію ділянок в 2019 році. Власне, переважно саме під цю обіцянку столичні депутати й виділяли суттєве бюджетне фінансування. Тоді це вважалося важливим – точно підрахувати земельні ресурси, що належать міській громаді, та офіційно сформувати їх у Державному земельному кадастрі у земельні ділянки з певним видом власності, функціонального та цільового призначення. Це необхідно і для правильного та повсюдного нарахування за них орендної плати та земельного податку, і для того, щоб землю не могли використовувати не за призначенням.
Втім, із цим завданням земельний департамент столичної мерії не впорався, і при цьому – не звітував перед Київрадою про виконану роботу і труднощі в цій діяльності.
Читайте: По нулям. Как Петр Оленич управляется с киевской землей
В рамках реалізації цієї програми фактично одним із небагатьох практичних результатів стало те, що Київрада 13 травня 2021 року затвердила технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації у Києві 33-х земельних ділянок загальною площею всього 695,7 га (в основному землі лісового призначення, транспорту та промисловості). При цьому міські депутати подбали про те, щоб кияни не дізналися, скільки сотень мільйонів гривень із міського бюджету було витрачено для отримання таких скромних результатів, і щоб за кадром залишилося те, що на завершення інвентаризації всіх земель Києва “темпами Оленіча” буде потрібно понад сто років.
Читайте: Как Петр Оленич засекретил данные об инвентаризации столичной земли
Також депутати і експерти мали чимало питань і до функціонування міського кадастру – однойменного програмного комплексу, який був створений за кошти столичних платників податків і який знаходиться на балансі КП “КІЗВ” (підприємство на дуже сумнівних підставах заробляє на видачі замовникам платних довідок із цієї системи). Петро Оленич ще у вересні 2018 року урочисто пообіцяв, що ця електронна система незабаром стане відкритою для киян.
Читайте: Столичные власти обещают открыть для киевлян доступ к земельному кадастру
Втім, ця обіцянка, як і багато інших, не була виконана без пояснення причин. А причини можуть бути дуже “суттєвими”. Експерти запевняють, що в цій доступній лише чиновникам КМДА та співробітникам КП “КІЗВ” системі давно містяться всі необхідні дані про землі столиці. А отже – освоєння бюджетного фінансування на нескінченну інвентаризацію землі в столиці цілком імовірно є лише схемою збагачення окремих осіб.
На це ще у грудні 2018 року натякав КВ екс-заступник Департаменту земресурсів КМДА, голова правління ГО “Центр геопросторових даних України” Андрій Тарнопільський. За його словами, керівництво земельного департаменту КМДА намагається всіх переконати, що раніше у питанні інвентаризації земель у Києві нічого не робилося. Але це не так, і щоб це перевірити, достатньо заглянути до міського земельного кадастру.
Нагадаємо, вже у звіті Департаменту економіки та інвестицій КМДА про виконання Програми економічного та соціального розвитку Києва за 2017 рік було зафіксовано, що “згідно з даними міського земельного кадастру, проведено земельно-кадастрову інвентаризацію на площу 73,0 тис. га”. Згідно з цим же звітом, у Містобудівному кадастрі Києва ще станом на 2018 рік було відображено дані про 86% площі столичних земель.
Про махінації з міським земельним кадастром та інвентаризацією земель у Києві у жовтні 2021 року заявляв і адвокат Дмитро Калько.
“Інформація, яку вони (чиновники. – КВ) вносять до Державного земельного кадастру у межах інвентаризації земель, копіюється із міського земельного кадастру. Це абсолютно технічна робота – копіпаст. У столичних чиновників є всі дані щодо землі на підставі попередніх інвентаризацій, які проводилися з 1998 року. Виконавцям програми використання та охорони земель Києва потрібно було лише сформувати з цієї інформації “паперову” технічну документацію, після чого – узгодити такі документи у кількох інстанціях (у т.ч. в управлінні Держгеокадастру у Києві), подати їх на розгляд Київради та зрештою у результаті – зареєструвати в Державному земельному кадастрі”, – повідомив КВ правозахисник.
При цьому, за словами Калько, підлеглі Петра Оленіча ще й явно витрачають бюджетні кошти на фактично непотрібну роботу за нечуваними цінами.
“Вартість цих робіт протягом останніх трьох років, ймовірно, у кілька разів перевищувала ринкові ціни – близько 25 тис. гривень за інвентаризацію 1 га проти 4,6 тис. гривень за 1 га. Про це свідчить інформація про те, яку ціну за аналогічні послуги КП “КІЗВ” просило на торгах, які проводили різні держструктури. Підлеглі Петра Оленича отримують значне бюджетне фінансування на те, чим чиновники мають займатися “за замовчуванням” без додаткового фінансування. Департамент земельних ресурсів КМДА – це ядерний реактор із утилізації бюджетних коштів”, – резюмував адвокат.
Нагадаємо, КП “КІЗВ” з 29 травня 2019 року керує Ігор Долинський (на колажі ліворуч). Підприємство перебуває у підпорядкуванні Департаменту земельних ресурсів КМДА, який з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року, на колажі праворуч). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич (на колажі в центрі), який з 2 квітня 2021 року в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролює його роботу та відповідає у Києві за земельні питання.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
