Київська облдержадміністрація затвердила перелік змін до Стратегії розвитку області 2021-2027, прийнятої минулоріч. Новели передбачають, що розвиток Київщини зосередиться на цифровізації, охороні культурної спадщини та навколишнього середовища. Крім того, планують створення “центрів безпеки” при кожній ОТГ.
Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження № 454 від 2 вересня 2020 року “Про затвердження проєкту змін до Стратегії розвитку Київської області 2021-2027”.
Згідно документу, пропонується привести Стратегію розвитку області у відповідність до затвердженої постановою Кабінету Міністрів № 695 від 5 серпня 2020 року “Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки (ДСРР).
Нагадаємо, попередня редакція стратегії розвитку Київщини розроблялася на базі ще не затвердженого на той момент проєкту ДСРР.
У новій редакції Стратегії пріоритетами регіонального розвитку на період до 2027 року визначено розвиток економічної, інфраструктурної, соціально-культурної зв’язаності та інтегрованості на національному, регіональному та місцевому рівні. Серед інших – хочуть прискорити економічне зростання регіонів та територій з низьким рівнем соціально-економічного розвитку, турбуватись про екологію та доступність державних послуг для населення. Окремо стратегічним напрямом розвитку названо охорону культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.
“Стратегія розвитку Київської області на 2021-2027 роки, затверджена у грудні минулого року, у цьому розділі врахувала положення проєкту Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року, яку Мінрегіон надсилав обласним державним адміністраціям для погодження. При поданні на розгляд Кабінету Міністрів України у доопрацьований проєкт Державної стратегії Мінрегіоном були внесені суттєві зміни, зокрема удосконалено систему цілей та завдань, включаючи новий акцент на збереженні навколишнього середовища (стратегічна ціль 1 Державної стратегії). Оскільки система стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії області в основному відповідає Державній стратегії, зміни внесені лише в окремі розділи Стратегії Київщини”, – зазначили у відповіді КОДА на запит KV.
Перша заступниця голови Київоблради Тетяна Семенова додала також, що у проєкті хочуть впровадити надання адмінпослуг через портал “Дія” і більше звернути уваги на забезпечення цифровізації та електронної взаємодії між ЦНАПами області.
“Змінилися також оперативні цілі, але стратегічні лишилися ті ж самі. Єдине, що будівництво МПО та удосконалення їх матеріально-технічної бази адміністрація, по суті, кинула на місцеві ради та ОТГ. Але загалом ця стратегія досяжна, реалістична, розроблена із урахуванням потреб освіти та медицини. А нам необхідно дореформувати медицину, шукати інші підходи, а не просто дофінансовувати кожного разу”, – вважає Семенова.
Держава в смартфоні
Поміттні зміни торкнулися оперативних цілей Стратегії. З’явилися нові пункти, наприклад, більша увага приділена цифровізації та супутнім напрямам. Важливими визначено вдосконалення системи надання публічних послуг та сервісів, у тому числі за рахунок їх надання в електронному вигляді; впровадження надання публічних послуг через єдиний державний веб-портал електронних послуг “Портал дія”. Пріоритетним визначено розвиток системи електронного документообігу, порталів місцевого самоврядування, сприяння створенню електронних комунальних та державних архівів та регіональних дата-центрів.
Щодо реалізації вищепереліченого, на запит KV у КОДА повідомили, що наразі іде підготовка технічних завдань за цими напрямками, які увійдуть до оновленого Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках даної Стратегії розвитку.
Центри безпеки
Крім цього, документом пропонуються зміни до потенційних сфер реалізації завдання “Забезпечення правопорядку та публічної безпеки” Стратегії. У КОДА планують сприяти утворенню у територіальних громадах центрів безпеки. Це передбачає проведення закупівельних тендерів, роботи з облаштування будівель Центрів громадської безпеки як єдиного офісу протипожежного, аварійно-рятувального та громадського порядку. Також окремо зазначено створення систем оповіщення та управління евакуацією і охоронно-пожежної сигналізації.
Про ідею створення таких Центрів ще у червні 2019 року повідомляли у Мінрегіоні: зокрема, заступник міністра Лев Парцхаладзе заявляв, що Центр безпеки в територіальній громаді об‘єднуватиме функції захисту від пожеж та надзвичайних ситуацій, громадської безпеки та екстреної меддопомоги з єдиною комунікацією.
Центри безпеки матимуть єдиний диспетчерський пункт.
Згуртована держава
У Стратегії розширили пункт про “Формування згуртованої держави”. Відбуватиметься воно не тільки “в соціальному, економічному, екологічному”, але й “безпековому”, “просторовому” та “гуманітарному” вимірах. Для цього передбачається “створення можливостей для посилення мобільності українських громадян, формування відчуття соціальної, культурної, освітньої економічної згуртованості країни”.
У новій редакції Стратегії конкретики не додається, проте побільшало галузей впливу. Згідно з документом, за “семирічку” адміністрація хоче подбати про шляхи реінтеграції окупованих територій “в український простір”, простимулювати центри економічного розвитку (агломерації, міста), звернути увагу на збереження навколишнього природного середовища та стале використання природних ресурсів, посилення можливостей розвитку територій, які потребують державної підтримки (макро- та мікрорівень), а також на розвиток інфраструктури та цифрової трансформації регіонів.
Змін зазнали і пріоритети: їх також привели у відповідність до державних. Тепер це:
-
розвиток економічної, інфраструктурної, соціально-культурної зв’язаності та інтегрованості на національному, регіональному та місцевому рівні;
-
прискорення економічного зростання регіонів та територій з низьким рівнем соціально-економічного розвитку із забезпеченням покращення стану навколишнього природного середовища та невиснажливого використання природних ресурсів;
-
підвищення якості та забезпечення доступності для населення послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, незалежно від місця проживання, зокрема на засадах цифровізації;
-
охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.
Змінилися і принципи розроблення регіональних стратегій і планів заходів на засадах смарт-спеціалізації – вони передбачені у постанові Кабміну від 11 листопада 2015 року № 932 “Порядок розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів”, до якої були внесені зміни.
Основними принципами розроблення стратегій у попередній редакції документу зазначалися субсидіарність, комплексний територіальний підхід, партнерство і співпраця, територіальна і секторальна концентрація, сталі інвестиції. Як відповіли у КОДА, у змінах до Стратегії зазначені нові принципи розроблення регіональних стратегій з урахуванням положень вищевказаної постанови. Серед них – інноваційна спрямованість, відкритість (мається на увазі залучення заінтересованих представників, зокрема суб’єктів підприємництва, науково-дослідних установ тощо), паритетність – створення рівних можливостей для висловлення позицій заінтересованих сторін. А також координація, доповнюваність, диверсифікація, вузька спеціалізація (обмеження переліку видів економічної діяльності, вибір яких обумовлений перспективними можливостями та які провадитимуться на внутрішньому та зовнішньому ринку).
На фото: відсоток узгодженості з оперативними цілями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки (таблиця). Зліва – нова редакція Стратегії розвитку Київщини, справа – затверджена розпорядженням КОДА № 695 від 29 листопада 2019 року.
Нагадаємо, як писала KV, існуюча Стратегія була затверджена 29 листопада 2019 року розпорядженням тодішнього голови Київської ОДА Олексієм Чернишовим. Автори документу вбачали основними проблемами Київщини стан транспортної інфраструктури, медицини, освіти та екології. Але депутати Київоблради були невдоволені і зазначали, що семирічний план викликає сумніви в ефективності, а висновки авторів Стратегії – далекі від правди життя.
Читайте: Семилетка: Киевщина готовится принять стратегию развития до 2027 года
Фото: колаж KV
