Керівник гуртка судномоделювання Ірпінського центру позашкільної освіти Олександр Кривенко (на фото) майже півстоліття свого життя віддав судномоделюванню, має близько 60 винаходів з обробки скла, які йдуть на патент, і у свої 72 роки надихає молодь на нові винаходи.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Майстер 10 років працював на Бучанському склозаводі наладчиком з автоматичної обробки скла. “Раніше серед дітей і підлітків було модним займатися різними видами творчості в Будинках піонерів і у вільний від навчання час я займався судномодельним спортом. А в 1980 році, я став директором Станції юних техніків,” – розповідає Олександр Іванович.
“Спочатку була постанова про відкриття в Ірпінському відділі освіти позашкільних навчальних закладів: станцій юних техніків і юних натуралістів. Приміщення, як такого, не було, відкрили спочатку адміністративно, а потім уже розпочали гурткову роботу, як по школах, так і за місцем проживання”, – згадує Олександр Кривенко.
За його словами, авіаторів тоді було більше, тому що хлопцям більше подобалося робити літаки. “Судномодельний спорт був трошки слабшим. Я й подумав, що можна цей напрямок технічної творчості підняти на більш-менш пристойний рівень. І з самого початку почав викладати у судномодельному гуртку”, – продовжує керівник гуртка судномоделювання Ірпінського центру позашкільної освіти.
Ще в ті часи було модно займатися віндсерфінгом. “Це й зараз модно, але зараз це більше на комерційній основі, для багатих людей, а тоді ми самі робили віндсерфи (водні дошки, лижі) – й відпочивали на воді з парусами, на водних лижах”, – каже Олександр Кривенко.
Науку судномоделювання він освоював у Васильківській, Білоцерківській та обласній станціях юних техніків. Переймав їхній досвід і так навчався.
Ірпінську станцію судномоделювання відкрили майже 40 років тому. З того часу багато що змінилось. Насамперед – науково-технічна революція у моделюванні. Доступними стали радіокеровані моделі, спорт і моделізм, авіамоделі, ракетні моделі, судномоделі, все, що пов’язано з радіо. І, на жаль, промислові екземпляри витіснили дитячу технічну творчість, менше дітей стало цікавитися судномоделюванням в чистому вигляді.
Зараз гурток, яким уже 35 років керує Олександр Кривенко, вважається одним із кращих в області. Вихованці гуртка виступають за першість міста Києва та Київської області. Минулого року зайняли третє місце, цьогоріч – сьоме. Проте, спортсмени не втрачають духу і наполегливо тренуються.
Вік у вихованців гуртка – від першого до десятого класу. Суть авіамодельного, судномодельного, ракето-модельного спорту полягає у тому, що спортсмен сам виготовляє свою модель і виступає з нею на змаганнях.
“Тут пілот виховується сам, не хтось його виховує, а він виховується. Чому? Бо він повинен зробити модель. Навчити модель літати, а потім перебороти і себе самого, –пояснює пан Олександр. – Хтось приходить на заняття за графіком, хтось – за вільним відвідуванням. Одні займаються метеоритами, інші космічним туризмом, треті займаються гравітацією, четверті навчаються як зробити космічний апарат, щоб там було земне тяжіння – і космонавт міг вільно переміщатися”.
У юних майстрів вже є нові розробки сонячних батарей. Для розробки макетів використовують вторинну сировину. “Ми зробили космічний апарат, де парасоля замінила космічні сонячні батареї, а через деякий час ми побачили, що американці зараз теж це використовують. Головне, щоб дитина мала уявлення що таке земне тяжіння, що таке гравітація, що таке швидкість світла, як відірватись від землі, – те, чим займаються справжні космонавти та ракетобудівельники,” – розповідає Олександр Іванович.
Юні дослідники створили апарат, який збирає космічне сміття та відправляє його на Землю. Основний елемент винаходу – звичайна парасоля. Створені моделі науковці підтверджують рефератами та науковими думками.
На думку Олександра Кривенка, не можна розділити життя і виховання. Своїх учнів він навчає алгебрі, геометрії, математиці та фізиці. Бо все воно взаємопов’язане.
Ще один цікавий винахід вихованців гуртка – вони розробили водний старт. Завдяки цьому винаходу Україна може імпортувати кораблі разом з космічними ракетами та супутниками. Розробка виконана, зроблені діючі моделі для старту з корабля.
Чим корисна така розробка, пояснює Олександр Іванович: “Якщо брати місячне тяжіння, воно в екваторі підіймається на дуже велику висоту. І ми економимо енергію ракети і знижуємо її енергетичний потенціал. Тобто, один кілограм космічної ваги зменшується дуже сильно. В цьому полягає водний старт. Це все може робити Україна. У нас є “Южмаш”, Миколаїв, Херсон, Одеса, київський завод “Ленінська кузня” (“Кузня на Рибальскому”, – KV), які можуть робити найбільші в світі кораблі, мати робочі місця, мати великі кошти і всі космічні розробки нашої держави можуть використовуватися у цьому напрямку. Є проекти, реферати, всі матеріали, які необхідні для цього, – діти це вже зробили. Їх проект зайняв третє місце в Україні на конкурсі Малої Академії наук”.
Наразі вихованці гуртка судномоделювання працюють, щоб створити майстерню, яка буде відповідати умовам сьогодення, готуються до змагань та виставок.
“ У нас є стендові моделі, які проходять оцінку суддів по стенду, є моделі спортивно-технічні, які і стенд проходять, і змагання на воді, є моделі чисто розважальні, але щоб їх виготовити, підхід один. Є радіокеровані моделі, де треба знати і радіо, і його експлуатацію, і дозвільну систему. Звичайно, там і матеріальні затрати набагато більші, але якщо в освіту вкладають кошти, то завжди виграє або держава, або сім’я. Вона бачить, що дитина від цього має великий зиск,” – наголосив Олександр Кривенко.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Фото: Ірпінській вісник
