Нещодавно столична міськрада ухвалила програму управління об’єктами комунальної власності, розраховану на період 2025-2027 років. Усього на її реалізацію планується витратити 251,3 млн гривень, що майже удвічі менше, ніж було передбачено аналогічною програмою, термін дії якої закінчується цьогоріч (496,8 млн). Більшу частину коштів в наступні три роки – 112,6 млн гривень – планується витратити на ремонтні роботи у комунальних об’єктах нерухомості. Ще за 16,9 млн гривень планується придбати та встановити на об’єкти комунальної власності 2,6 тис. електронних замків, щоб активувати їх, коли договори оренди закінченні чи розірвані, а орендарі відмовляються покидати приміщення. На продовження створення електронної бази даних технічної та правовстановлюючої документації на об’єкти нерухомого майна Києва, тобто оцифрування таких документів, мають бути направлені 42,5 млн гривень. Низка депутатів Київради під час обговорення в сесійній залі були незадоволені тим, що наразі немає точних даних, скільки коштів з міського бюджету вже було витрачено на оцифрування таких документів.
Як стало відомо КВ, з початку 2025 року в столиці почне діяти нова міська цільова програма “Управління об’єктами комунальної власності територіальної громади Києва”, яка розрахована до кінця 2027 року.
Вона була затверджена Київрадою на пленарному засіданні, яке відбулося 5 грудня 2024 року. Тоді депутатський корпус ухвалив відповідний проєкт рішення №08/231-1695/ПР від 8 грудня 2024-го – за це проголосували 65 народних обранців. Суб’єктом подання вказаного документу виступив Департамент комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА).
Про що програма
Згідно з прийнятим рішенням, столична влада має намір витратити на реалізацію цієї програми протягом трьох років 251,3 млн гривень: у 2025 році – 105 млн, у 2026 році – 80 млн, у 2027 році – 65,8 млн. Більшу частину цього фінансування – 208,2 млн гривень – керівництво міста має намір виділити з бюджету Києва, решту 43,1 млн гривень планується залучити з інших джерел (йдеться про кошти, що заробляють столичні КП, які є балансоутримувачами комунальної нерухомості).
Найбільше коштів – 112,6 млн гривень – у програмі передбачено на проведення “ремонтних робіт на об’єктах нерухомості комунальної власності з додержанням вимог доступності та безбар’єрності”. За ці фінансові ресурси планується відремонтувати 270 таких об’єктів (найбільше у 2027 році – 98).
Ще 42,5 млн гривень мають бути направлені на продовження створення електронної бази даних технічної та правовстановлюючої документації на об’єкти нерухомого майна Києва, тобто оцифрування таких документів. Йдеться про документацію не тільки на комунальну, а й на приватну нерухомість, а зберігаються ці документи в КП “Київське міське БТІ”. У текстовій частині програми уточнюється, що така робота була розпочата у 2017 році, і з тих пір було оцифровано 224,3 тис. справ (у 2024 році заплановано оцифрувати 130 тис. справ). Крім того, 22,5 млн гривень мають бути витрачені на формування бази даних із оцифрованих справ щодо оформлення свідоцтв про право власності на комунальні об’єкти.
Серед іншого, 16,9 млн гривень міська влада планує витратити на придбання та встановлення 2,6 тис. електронних замків на об’єкти комунальної власності, які передані в оренду. Це має допомогти чиновникам у боротьбі з недобросовісними орендарями – з тими, які не хочуть звільняти приміщення або будівлі після закінчення або розірвання договорів оренди. Як зазначено у програмі, ці замки “працюватимуть дистанційно і можуть централізовано вмикатися балансоутримувачем або орендодавцем комунального майна, припинивши доступ порушників до нього”. Крім того, 10,8 млн гривень у програмі “розписані” на замовлення балансоутримувачами комунальної нерухомості технічних паспортів на ці об’єкти.
Як зазначено у програмі, її мета – забезпечення ефективності та удосконалення системи обліку та управління активами міста, захист майнових інтересів громади. Розробником та відповідальним виконавцем цієї програми є Департамент комунальної власності КМДА, співвиконавцями – структурні підрозділи КМДА, районні в Києві державні адміністрації, балансоутримувачі майна комунальної власності, КП “Київське міське БТІ” та КП «Київжитлоспецексплуатація».
Під час обговорення цього проєкту рішення в сесійній залі низка депутатів Київради висловили претензії до директора Департаменту комунальної власності КМДА Андрія Гудзя (на колажі) з приводу того, що цей документ на розгляд народних обранців було подано з порушенням регламенту міськради. Йшлося про те, що проєкт програми повинен був бути розроблений, зареєстрований і затверджений ще до 1 червня 2024 року. Також депутати висловили нерозуміння щодо обсягів фінансування на оцифрування справ щодо оформлення прав власності – мовляв, із бюджету Києва на це щорічно виділяється близько 10 млн гривень, але наразі незрозуміло, скільки вже коштів на це було витрачено і коли ці роботи завершаться.
У відповідь на такі претензії Андрій Гудзь, зокрема, зазначив, що лише у травні 2024 року було видано розпорядження міського голови щодо підготовки проєкту вказаної програми. Що стосується другого зауваження, то, за словами чиновника, протягом наступних двох років планується оцифрувати лише 30 тис. справ, і на цьому дані роботи завершаться.
Як працює Департамент комунальної власності
Наразі у Києві діє аналогічна програма, яка була ухвалена рішенням міськради №4032/4073 від 16 грудня 2021 року і яка розрахована на період 2022-2024 років. При її затвердженні депутатський корпус вирішив направити на реалізацію відповідних заходів 496,8 млн гривень, з яких 332 млн мали бути витрачені на проведення капітальних ремонтів у комунальних об’єктах, 40,5 млн – на продовження створення електронної бази даних технічної документації на об’єкти нерухомого майна тощо.
Читайте: Андрею Гудзю разрешили потратить почти полмиллиарда на “управление собственностью киевлян”
У відкритому доступі відсутній звіт про виконання цієї програми за 2022 рік, але є такі документи щодо наступних періодів. Так, протягом 2023 року Департамент комунальної власності КМДА реалізував 5 із 8 заходів програми (відсоток виконання – 62,5%). При цьому, тоді столична влада витратила всього 57,5 млн гривень на ці заходи (програмою на минулий рік було передбачено фінансування в сумі 242 млн гривень), із яких 36,5 млн було освоєно на створенні бази даних правовстановлюючої документації на об’єкти нерухомого майна.
Що стосується поточного року, то протягом січня-вересня 2024-го, чиновники повністю не реалізували жодного (!) з 6 заходів програми. Усього за цей період міська влада витратила на виконання даної програми 26,3 млн гривень (програмою передбачено фінансування на увесь рік у розмірі 123 млн гривень), у т.ч. 20,1 млн – на створення бази даних правовстановлюючої документації на об’єкти нерухомого майна, 6,1 млн на проведення ремонтних робіт у комунальних об’єктах тощо. Зазначимо, що повний звіт по цій програмі за 2024 рік буде опублікований міською владою не раніше лютого 2025 року – зазвичай чиновникам потрібно саме стільки часу на систематизацію усіх даних і цифр.
Як повідомляла КВ, раніше правоохоронні органи мали питання щодо обгрунтованості витрат на оцифрування документів, яке виконується за кошти міської скарбниці. Так, у жовтні 2021 року у Службі безпеки України (СБУ) заявили, що посадові особи Департаменту комунальної власності КМДА причетні до розкрадання коштів, виділених на оцифрування технічної документації об’єктів нерухомого майна. За даними спецслужби, відповідні послуги закуповувалися за завищеними цінами, внаслідок чого місцевий бюджет втратив 12 млн гривень. За кілька днів КМДА заперечила ці звинувачення – заявили, що ці роботи проводилися відповідно до законодавства України, а Департамент комвласності, мовляв, ні до чого в цій історії, бо замовником у тендерах на оцифрування виступало КП “Київське міське БТІ”.
Нагадаємо також, що правоохоронці мають численні претензії до чиновників Департаменту комунальної власності КМДА через недоотримання грошових коштів за оренду і приватизацію комунального майна.
Наприклад, у справі щодо порушень при приватизації тенісних кортів на просп. Повітрофлотському, через яку столичний бюджет втратив, за попередніми оцінками, близько 47 млн гривень, підозри у службовій недбалості отримали Андрій Гудзь та його заступник Юрій Плотніков. А в рамках провадження щодо незаконного звільнення ГО “АНПВДП” від сплати орендної плати за користування приміщеннями на вул. Івана Франка, 26, літ. Б, яке, ймовірно, призвело до збитків на суму близько 200 тис. гривень, за тією ж статею було повідомлено про підозри все тому ж Гудзю та його першому заступнику Олегу Шмуляру.
Крім того, ці двоє посадовців наразі офіційно є обвинуваченими у справі щодо незаконного зупинення нарахування плати за оренду будівлі кінотеатру “Київ” на вул. Великій Васильківській, 19. Нагадаємо, внаслідок таких дій чиновників столичний бюджет недоотримав близько 22,3 млн гривень.
Зазначимо, Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. З червня 2022 року здійснення повноважень КМДА у галузі управління комунальним майном та приватизації забезпечує заступник голови КМДА Владислав Андронов (також є депутатом Київради від партії “УДАР”).
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
