Адміністративні центри та межі тергромад визначатиме віднині Кабмін. Такими повноваженнями уряд наділила Верховна Рада, ухваливши зміни до закону про місцеве самоврядування. Відтак, уряд врешті зможе завершити реформу децентралізації. На думку керівників тергромад, однак, це рішення перекреслить всі зусилля щодо виходу з-під тотального контроля центральної влади і не дасть громадам потрібних повноважень для ефективного розвитку. Громади побоюються процесів укрупнення територій і що їхні ОТГ врешті силою приєднають до міст обласного значення.

Як стало відомо KV, 16 квітня в ході позачергового пленарного засідання Верховна Рада ухвалила в другому читанні проєкт закону № 2653 “Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відтепер адміністративні центри територіальних громад та їхні межі визначатиме Кабінет Міністрів України. Відтак уряд зможе завершити процес децентралізації та створення спроможних тергромад і надати можливості для реформування субрегіонального рівня адмінтерустрою.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Також проектом закону було визначено поняття адміністративного центру та території тергромади. Їх визначатиме та затверджуватиме уряд до того часу, доки не буде ухвалено закон про новий адмінтерустрій.

Читайте: Рада разрешила Кабмину устанавливать границы территорий местных общин и определять их административные центры

Та таке рішення не знайшло 100% підтримки в парламенті. 24 квітня на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати намагалися скасувати результати голосування минулого засідання і позбавити уряд нових повноважень.

Даний проєкт ініціював нардеп Антон Поляков (колишній член фракції “Слуга народу”), аргументуючи, що закон має на меті знищити самоврядування і використати адмінресурс напередодні осінніх місцевих виборів.

Читайте: Рада оставила Кабмину право определять границы территориальных общин

Подібної позиції притримується і фракція “Європейська Солідарність”. На думку нардепа Миколи Княжицького, надання таких повноважень Кабміну знищить реформу децентралізації, сконцентрувавши усі повноваження в руках центральної влади. І що дане рішення суперечить не лише принципам децентралізації, а й Конституції України, оскільки визначення меж території не входить до повноважень Кабміну, адже це не стосується діяльності органів виконавчої влади. Ці межі мають визначатися внятково Верховною Радою України спільно з місцевими органами.

Місцеві громади

KV вирішила поцікавилась у керівників ОТГ, як вони сприйняли зміни в законі про місцеве самоврядування і як в результаті вони впливатимуть на процеси реформування та на повноваження громад на місцях загалом.

Голова Зазимської ОТГ Віталій Крупенко:

Ми чотири роки займалися децентралізацією: вивчали, проводили громадські обговорення, був перспективний план. А зараз цим законом все перекреслюють, це недопустимо. Подивимося, за якими принципами все це буде ще реалізовуватися. Але судячи з дій центральної влади, там взагалі не думають про місцеве самоврядування, керівників на місцях та населення. Немає ані принципу добровільності, ані фінансової складової, ані економічного розвитку й алгоритму дій. Про що говорити, якщо відбулися вибори в громаду 22 грудня і по сьогоднішній день ми не маємо прямих міжбюджетних відносин з державою. Нам дають завдання, маємо вирішувати проблеми, а наші кошти і податки не віддають. Навіщо було створювати ОТГ, якщо взагалі нічого не змінилося, а стало лише гірше, більше роботи та колізій? Сьогодні громада розвивається, є пайова участь, але отримати право власності на щось чи ввести в експлуатацію магазин, склад, не може. Після реорганізації ДАБІ, найбільш корумпованої структури, зупинилося все. А цим має займатися саме орган місцевого самоврядування на своїй території. Ми ж щодня лише втрачаємо нові робочі місця, ПДФО й акциз.

І що нам дасть укрупнення районів? Більше запитань, ніж відповідей. Реформу запустити легше, ніж довести до логічного завершення, розуміючи кінцевий результат і економічну складову. Перш, ніж робити ремонт у машині, потрібно зрозуміти причини несправності, в нашій же країні все робиться навпаки. Сьогодні виникає маса запитань щодо законів, як, наприклад, про публічні закупівлі, які не врегульовані. Місцевим самоврядуванням мають займатися ті, хто в цьому має досвід. Чому влада не чує і не прислухається до асоціацій, спеціалістів з багаторічним досвідом у цій галузі? Не буде розвитку в державі, доки нам зверху будуть спускати вказівки та нав’язувати рішення.

Голова Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський:

Сьогодні виявляється, що більше 80% об’єднаних ОТГ потрібно руйнувати й укрупнювати. Але треба розуміти, які це будуть колосальні витрати для держави. На мою думку, все це робиться просто бездумно. Наприклад, наша громада об’єдналася, після виборів восени до неї доєднаються ще села і буде 5,5 тис. населення, а необхідно утворити десять. Ми знову повертаємося туди, звідки пішли, то навіщо ж все було руйнувати? Або ж ці укрупнені райони, від чого взагалі мали відійти. Це все лише підбурює населення. Я прихильник політики минулої влади, за програмою якої можна було давно завершити цей процес децентралізації і рухатися вперед. Громади, які об’єдналися чотири роки тому, почали розвиватися. Ми ж, наприклад, вже майже як рік залишаємося без власного бюджету. У громаду об’єдналося 11 сіл, які витягуємо лише за рахунок надходжень, як одна велика сільрада, хоча до ОТГ увійшли і дотаційні сільради, які утримував район. А коштів залишилося на два місяці лише на виплату зарплатні, сума якої має відповідати рівню ОТГ. В держбюджет нас і досі не включили. Громада розраховувала на більше ніж 20 млн гривень ПДФО. Та нині вдіяти нічого не можемо. На громаду була виділена субвенція у розмірі 1,9 млн гривень на розвиток, але у зв’язку з пандемією ці кошти не отримали. А ПДФО від зареєстрованих у громаді підприємств у розмірі 3,5 млн гривень продовжує надходити до району. Куди ці кошти витрачаються – нам не звітують.

Голова Дівичківської ОТГ Тимофій Девко:

Якщо цей закон стосуватиметься лише несформованих громад, то ті території мали достатньо часу, щоб об’єднатися в ОТГ добровільно. А якщо Кабмін отримав дозвіл визначати навіть межі і центри створених тергромад, то особисто я категорично проти. Це вже не матиме логіки, плюс це – знищення принципів децентралізації. Населення приймало рішення і вірило у краще завтра. Якщо таке станеться, то про яке майбутнє можна буде взагалі говорити? Хоч є і маленькі громади, в нашій, наприклад, 5,5 тис. населення, але ми працюємо і маємо результати. А за цим законом нас можуть просто поставити перед фактом і завтра без будь-яких обговорень повідомити, що ми приєднані до Переяслава. Ми втратимо повністю весь адмінресурс – яка ж це децентралізація? Щодо нових районів, то і так укрупнено чимало території. Невідомо, яка це буде відстань до того чи іншого адмінцентру, і які вирішуватимуться там питання. Я не підтримую укрупнення, адже спробуй довезти хворого до лікувального закладу! Всі ці рішення поспішні і, можливо, не на часі. Так, адмінреформу треба завершувати, наближаються місцеві вибори, які мають відбутися за новою системою. Але зараз потрібно працювати, щоб населення відчувало від реформ лише покращення.

Голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко:

До об’єднаних громад приєднуються території із суміжних районів, тому змінювати межі однозначно доведеться. Така кількість районів не потрібна. А щодо повноважень Кабміна, то тут також все логічно. Всі обов’язки перейдуть на одну сходинку нижче, до громад. А ця проміжна ланка, районні ради та РДА, які будуть розформовані, просто втрачають свої повноваження. Кабмін же стоятиме над обласними адміністраціями. Тож тут найголовніше, щоб було дотримано принцип добровільності, який буде фундаментом для успішної роботи органів місцевого самоврядування на найнижчому рівні. Наша проблема взагалі в тому, що ми почали інші реформи, не зробивши адмінреформи. Інші реформи зараз відірвані від реальності. Якщо виборчі округи мали відповідати кількості нових районів, то до цього потрібно було підходити виважено ще за рік. Вивчити економічну спроможність, можливості регіону, адже всі території різні за розвитком. Все це не було враховано. Та найголовніше – запустили медичну й освітню реформи, не маючи фундаменту. Тому і маємо нині безліч проблем. А тут ще й коронавірус вніс суттєві корективи і продемонстрував недолугість тих рішень. Хтось бачить перспективу розвитку країни саме в укрупнені громад навколо великих міст. Але це призведе лише до знелюднення села. Не можна вигнати сільського жителя у місто, не надаючи умов працевлаштування та житла. Ось і результат масової еміграції українців за кордон, що призвів до карантину. Тому наразі такі рішення просто не на часі. Сьогодні при владі від громад працюють представники, щоб максимально ефективно сформувати економічно спроможні ОТГ, а не так як хоче цього якийсь депутат чи бізнесмен, щоб підібрати все під себе.

Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко:

Не розумію, навіщо тоді було взагалі розпочинати це показове добровільне об’єднання. Кабмін би затвердив межі громад і сказав, що ми можемо об’єднатися лише ось таким чином добровільно до 2020 року. Зараз же місцеві феодали почнуть малювати межі громад, як їм забажається. Думаю, новела не має стосуватися вже об’єднаних громад. Але є такі думки, що громади можуть приєднати до інших, на кшталт госпітальних округів чи об’єднаних районів. В Конституції наразі немає чіткого визначення поняття об’єднана територіальна громада, тому ми можемо бачити різні форми об’єднання. Наприклад, в Баришівському районі утворилося дві громади, Березанська і Баришівська, це одна конфігурація. Інша – якщо сільську громаду приєднають до міської Березанської і визначать центром Березань.

Щодо укрупнення районів, то необхідно розпустити адміністрації та обласні ради. У Польщі перед об’єднанням держава вклала максимальну кількість коштів у розвиток інфраструктури. А наша децентралізація відбувається від безвиході: держава не розуміє, як треба робити і не може утримувати навчальні, медичні заклади. Їй легше віддати все на місця, щоб всі зубожіли. Держава дає на інсулін 55% коштів, а решту шукайте на місцях. А де ці кошти брати, якщо нам скасували податки від оренди землі? Це як ситуація із коронавірусом, коли все на собі тягне місцева влада та підприємці.

Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов:

На мою думку, всі повноваження мають бути в тергромадах. Повинна бути сильна територія, зрозумілий розпорядок керування, починаючи від меж ОТГ і закінчуючи внутрішнім порядком. Закон про децентралізацію стосується всіх: хто хотів, той об’єднався, хто не хотів, той по цей день продовжує чогось очікувати. Сьогодні вже, напевно, вичерпався час для цих територій, треба розпочинати господарювати, держава не може йти у них на повідку, цей процес потрібно завершувати. Загалом повинна бути центральна державна концепція, виходячи із економічних і соціальних потреб. Управління територіями однозначно має відбуватися в межах населених пунктів. Як за кордоном, де державна власність також передана в управління органам місцевого самоврядування, громадам, і у населення, відповідно, з’являється відповідальність за своє майно.

Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях:

Я вважаю, що це знову буде концентрація повноважень в руках центральної влади. Хочеться вірити, що процес децентралізації не буде зламаний. Для громад, які об’єдналися і увійшли в цей проєкт, це буде дуже болюче рішення. Громади переживають, і я особисто теж. Наприклад, наша ОТГ фінансово забезпечена, її можуть також приєднати до міста обласного значення чи райцентру, для сільської громади – це буде катастрофа. Не буде у села можливості розвиватися, запрошувати інвесторів і створювати для них умови. Буде розвиватися лише центр, а села, як такі, просто зникнуть. Працюючи третій рік, населення нарешті повірило у місцеву владу і в те, що можна жити по-іншому, будувати і працювати краще, ніж при тих колгоспах. І це все завдяки прийнятому закону про децентралізацію. Мене штурмує населення і запевняє, що готове перекривати дороги і звертатися в Кабмін, до Верховної Ради, Президента, аби відстоювати ці можливості села. Міста і так розвивалися, а села занепадали. Ми об’єдналися з селами із дуже занедбаною інфраструктурою. Ми за ці декілька років стільки зробили, скільки не було зроблено за період незалежності і 20 років радянської влади. Ми нарешті відійшли від тої радянщини, яка зробила населення пасивним. Сьогодні всі – активні учасники життя громади. Всі сподівалися, що об’єднавшись, ми матимемо власну законодавчо затверджену громаду.

Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко:

Найцінніше – це час, а він спливає. І це має розуміти кожен посадовець. А тут же, щоб вибити якесь рішення чи розпорядження у КОДА для виділення земельної ділянки і року не вистачить. Безліч подібних питань і нас ніхто не чує, не дають розвиватися, маленькі підприємства просто жевріють.

Повноваження так і не були повністю передані на місця, щоб мати можливість вирішувати навіть ті ж питання з електроенергії, опалення тощо. Я вважав, що за одну каденцію встигну зробити все замислене і створити з Пісківки курорт. Область має допомагати, а не лише контролювати. Ми щодня отримуємо купу термінових вказівок. У 2016 році була створена ОТГ і з того часу громади ніхто жодного разу не збирав і не запитав, які маємо проблеми. А найбільша проблема області – це сміття і ніхто цим не переймається. Ухвалюються закони, постанови, але ніхто не думає про наслідки. І ці закони найчастіше суперечать іншим постановам, а потім вгорі цим просто зловживають на власний розсуд. Та зберіть врешті населення та почуйте їхню думку. То говорили про префекти, а тепер, що залишаються районні ради. Але ж, які вони матимуть тепер повноваження? Ніхто по сьогоднішній день нічого не знає і не розуміє. Сьогоднішні урядовці просто не відповідають своїм займаним посадам.

Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в Мінрозвитку громад вперше презентували варіативну карту розподілу 24 областей України за округами в рамках реформування місцевого самоврядування. За останніми даними, Київщину планують розділити на шість округів. Також реформа передбачає впровадження оновленої трирівневої моделі адмінтерустрою. Та така конфігурація неочікувано викликала хвилю гарячих диспутів між тергромадами та експертами.

Розгорнулася на Київщині боротьба і навколо визначення адмінцентрів нових укрупнених округів. Так, дискусія виникла навколо центру майбутнього Ірпінського району. Потенційний центр за географічною і транспортною доступністю керівники тергромад Київщини бачать саме в селищі Бородянка, а не в місті Ірпінь. Керівники ОТГ сподіваються, що їхні думки про формуванні проєкту таки врахують.

Додала проблем громадам і пандемія COVID-2019. Адже секвестр бюджету залишив ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією. Громади вже скорочують кошти на утримання інфраструктури та ряд програм. Через “податкові канікули” громадам вже нічим платити за опалення, світло, нема за що ремонтувати дороги та школи. Ненадходження коштів до громад і їх безпосередня відсутність призведе до глобальної проблеми – знищення децентралізації та до залежності ОТГ від центральної влади.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине