Столичний регіон, що раніше традиційно посідав перші місця у рейтингах фінансової спроможності, за минулий рік дещо втратив позиції. За результатами аналізу бюджетних показників тергромад України, з 18 громад Київської області гарні фінансово-бюджетні показники демонструють лише одиниці. До фінансово спроможних потрапили Миронівська, Студениківська, Великодимерська та Обухівська громади.

Як стало відомо KV, 5 березня прес-центр ініціативи “Децентралізація” опублікував рейтинг фінансових показників тергромад по Україні за 2020 рік, які встигли об’єднатися з 2014 по 2019 роки.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Експерти програми “U-LEAD з Європою” та SKL International проаналізували за вісьмома показниками місцеві бюджети 872 громад, які згрупували за критеріями чисельності населення у п’ять груп.

Враховувалися доходи та видатки на одного мешканця, утримання апарату, дотаційність бюджету та витрати на заробітну плату і, звичайно, загальні капітальні видатки бюджету.

Проаналізувавши детально інформацію у розрізі бюджетів ОТГ кожної області, експерти сформували рейтинг громад за фінансовим потенціалом. На думку оцінювачів, він має сформувати загальне уявлення про ресурсний потенціал громад в межах окремих областей. І в цьому загальнодержавному рейтингу Київщина посідає не останнє місце.

У першій групі серед 110 громад з чисельністю населення понад 15 тис. Великодимерська громада Київщини посіла п’яту сходинку. Аналогічну позицію посіла вона і торік.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України

Доходи загального фонду на одного мешканця (без трансфертів) тут складають понад 7,5 тис. гривень, видатки – 7,6 тисяч. А на утримання апарату витрачають понад тисячу гривень із розрахунку на одного мешканця. А ось рівень дотаційності тут -6,5%. Питома ж вага заробітної плати у видатках загального фонду досягає 66,4%, а в сукупності – 22%.

Потрапили до цього списку ще чотири громади. А саме – Баришівська з населенням понад 28 тис. осіб на 24 позиції. Тут доходи на одного мешканця складають понад 5 тисяч гривень, а витрати – за вісім тисяч. Видатки, як і у Великодимерської, на рівні 1 тис. гривень. Бородянська громада (населення – 21,1 тисяча осіб) зайняла 28 позицію і має схожі фінансові показники. Та все ж за рік її доходи на одного мешканця з понад 4 тисяч змогли піднятися до понад 5 тисяч. Витрачає громада на одного мешканця також понад 6 тис. гривень. А от витрати на апарат куди менші – всього 892,8 тис. гривень.

У цій групі опинилася і Богуславська громада. Їй вдалося посісти 45 сходинку. Маючи населення понад 19 тис. осіб, вона одержує дохід на одного мешканця 4,1 тис. гривень, витрачаючи понад 3 тис. гривень. Витрати на утримання апарату дорівнюють 627,5 тис. гривень. Тетіївська ж зуміла піднятися із 69-ї до 48 позиції за рік. Так, вона збільшила витрати з 6 908,6 тис. гривень до 7 316,1 на одного свого жителя. Хоча і зросли витрати на утримання апарату із 1 010 до 1 130 тис. гривень.

Тут і Узинська громада, яка утрималась на 74 сходинці, а ще торік було 53 місце. Її доходи (3 847,1 тисяч гривень) та витрати (6 775,7 тис. гривень) на одного мешканця залишилися майже на рівні минулого року. Але скоротилися витрати на апарат з 956 до 884,7 гривень.

У другій групі серед 134 громад з чисельністю населення від 10 до 15 тис. осіб трійку найкращих замикає вже Миронівська громада. Краща вона і за показниками витрат на кожного мешканця – понад 15 тис. гривень, а доходи становлять понад 16 тис. гривень. Має вона і реверсну дотацію у розмірі -21,0%, а ось витрати на апарат сягають понад 1,7 тис. гривень.

Куди гірше результати у Калитянської громади з населенням в 10,7 тисяч осіб. У рейтингу вона на 118 сходинці з-поміж 134 громад. Видатки на душу населення із загального фонду тут сягають понад 6,1 тис. осіб, коли доходи лише понад 3 тисячі. Рівень її дотаційності – 14%.

У третій групі серед 277 громад з чисельністю населення від 5 до 10 тис. осіб кращою позицією для Київщини стала 16 сходинка. Займає її Ковалівська громада. А псують показники громаді саме видатки на утримання апарату – 1 565,3 тисяч гривень та рівень дотаційності бюджету мінус 25,1%. Хоча в цілому досить пристойні бюджетні показники надали їй можливість покинути минулорічне 60 місце. Маючи населення 6,7 тис. осіб, доходи на одного мешканця мають у розмірі 8 078,5 тис. гривень, а видатки – 10 172,4 тис. гривень. За нею йде Пісківська громада, відстаючи на три позиції – 19 сходинка. Враховуючи показники минулого року – це прогрес, адже торік вона займала 38 позицію. З п’яти тисяч доходи на душу населення зросли до понад шести, а видатки – із семи до восьми тисяч.

В ТОП-20 аутсайдерів цієї групи потрапила Фурсівська громада. Фінансовий потенціал і спроможність забезпечувати громаду виявився гідним лише 160 місця, торік же це була 51 сходинка. Прибуток на одного мешканця громада має у розмірі понад 4,6 тис. гривень, доходи – 6,6 тис. гривень. На утримання апарату витрачають 1,3 тис. гривень.

У четвертій групі серед 288 громад з чисельністю населення до 5 тис. осіб.

Київщина знову потрапила до п’ятірки кращих. Гарні бюджетні показники тут демонструє Студениківська громада, адже торік була ще на дев’ятій позиції. Вона ладна витрачати на кожного громадянина до 13 тис. гривень, а на апарат понад 2,6 тис. гривень. Реверсна дотація тут досягає -13,8%.

У 20-ліпших і Дівичківська громада – 12 позиція, товару це була ще 34 позиція. Доходи і витрати на душу населення тут, звичайно куди менші за Студеники – у межах восьми тысяч гривень. А ось бюджет Медвинської зумів одержати у рейтингу лише 88 сходинку. Хоча у 2019 році мала гарні фінансові показники і займала у рейтингу 56 місце. Її доходи такі: 4 412,4 тис. гривень, а видатки – 5 807,5 тис. гривень. І ще торік вона мала базову дотацію. Збільшилися і витрати на апарат з 1 097,2 до 1 222,4 тис. гривень

До п’ятої групи розподілили 43 громади, а саме – міста обласного значення У цій группі Київщина змогла одержати найкращий результат – другу сходинку. І вдалося це Обухівській громаді. Хоч і витрачають тут на одного мешканця лише до 9 тис. гривень.

Потужна Буча цьогоріч із сьомої сходинки впала до 12 позиції. Зменшила вона витрати на одного мешканця з 9 747,1 до 8 125,7 тисяч гривень. Не вистачило трохи грошей аби увійти до 20-ки кращих і Березані – 21 місце. І це враховуючи, що у 2019 році вона займала 11 сходинку. Витрати із загального фонду на душу населення вона зменшила із 9 647,4 до 7 731,3 тис. гривень. Кому ж варто притримати витрати, так це Ржищеву. У рейтингу громада посідає передостанні позиції, а семе – 40 місце. А ще торік вона була на 25 позиції. Тут також зменшилися видатки із 9 158,5 до 7 040,8 тис. гривень. Проте зменшилась дотаційність із 5% до 3,1%.

“Проведений аналіз свідчить про стійку тенденцію щодо диференціації у ресурсному забезпеченні громад, що відповідним чином може впливати на якість та обсяги публічних послуг, які отримують громадяни на різних територіях. У даному випадку, головним завданням державної економічної та соціальної політики повинно бути сприяння у підвищенні фінансового потенціалу територій, які цього потребують, та максимально можливе вирівнювання міжрегіональних фінансових диспропорцій для забезпечення громадян належним рівнем публічних послуг незалежно від місця їхнього проживання”, – резюмували результати рейтингу експерти.

Місцеві громади

KV вирішила поцікавилась у громад, яким загалом видався для їхньої території минулий карантинний 2020 рік і все ж з якими бюджетними показниками вдалося його завершити.

Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях:

Виконання бюджету залежало від спільної роботи апарату, депутатів, виконкому та наповнювачів бюджету. І результат буде високим лише тоді, коли діяльність прозора. Минулого року бюджет громади склав 71 млн гривень, сьогодні – 107 млн гривень. Вдалося освоїти всі заплановані кошти і виконати необхідні заходи. Цей рік для нас буде трохи складним, адже до нас доєдналися три сільради у складі яких чотири села. А розвинута інфрастраструктура у всіх по-різному і ми мусимо її підтягнути. За ці п’ять років нам вже вдалося вивести свої населені пункти на певний рівень. Найбільше надходжень громада одержує за рахунок земельного податку. Шкода, що була забрана пайова участь і ми наразі судимося із фірмою “Прогрес”, яка не відрахувала громаді 1,9 млн гривень. Більшість підприємств хоче зайти у громаду, але не реєструватися і не платити податки. Також має бути державницький підхід до розвитку громади. Торік ми мали реверсну дотацію у розмірі 150 тис. гривень, цьогоріч – 13,5 млн гривень. Це відбувається через те, що було створено дуже багато неспроможних громад. Я завжди наголошую, що затверджений Перспективний план недосконалий і саме Кабмін за методологією мав би сформувати справді заможні громади. Але кожен тягнув ковдру на себе, суб’єкти впливали та кроїли той План лише у власних інтересах. Всі надходження, 60% ПДФО мали би залишатися у громадах, і не забиратися і копійки реверсної дотації. Адже зараз утримання всіх сфер лягло на плечі громад. На апарат має витрачатися не більше 20%. Сьогодні громади рахують кожну копійку.

Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов:

У громаді стабільна ситуація. Наповнюють в основному бюджет підприємства, які повноцінно та безперервно працюють, вкладають кошти у свій розвиток. “Кока-Кола”, яка стабільно збільшує потужності, а ще – “Рабен”, “Рейнарс”, “Бауміт” тощо. У громаді є робочі місця, тож є доходи і до бюджету. Через карантин торік бюджет громади не постраждав. І думаю, що і цьогорічні показники будуть не гіршими. І це враховуючи, що до громади доєдналися ще населені пункти, а витрати ТГ подвоїлися. За нашою статистикою, сьогодні чисельність громади сягає 38 тисяч населення. Не те, щоб були великі перевиконання, але минулорічний бюджет вдалося виконати на 100%. Нині вже всі призвичаїлися до карантинних меж і ситуації в країні у цілому. У плані середньозважених показників по видатках ми йдемо за рештою громад, адже не нарощуємо апарат, відповідно, і зарплати до невиправданих сум.

Керівник фінансового управління Баришівської громади Віталій Гордієнко:

Карантин дався взнаки і вже у березні надходження до бюджету зменшились. Наступні місяці також не виправдали очікування. Але була проведена відповідна робота з підприємствами, установами. особливо щодо моніторингу використання земель, сплати оренди. Щодо виконання бюджету, відносно до затвердженого плану на перше січня 2020 року, то ми виконали його на 120%. Проте відносно до уточненого, ми протягом року збільшували дохідну частину, то спостерігалося недовиконання 2%. У цілому надходження загального фонду склали 154 млн гривень. Це без урахування субвенцій, державних дотацій, капітальних видатків від обласного бюджету тощо. Громада профінансувала всі необхідні видатки по захищених статтях. Станом на 1 січня ми ще мали вільний залишок 7 млн гривень. Заборгованість відсутня, програми виконані. Звісно протягом року, коли був простій, деякі працівники бюджетної сфери, а найбільше постраждала культура, були відправлені у відпустки. Та їм виплачувалася заробітна плата, але без надбавок за інтенсивність тощо. Звісно, що ми скоротили видатки по виконавчому апарату, були переглянуті надбавки та преміювання. 65% бюджету громади складає ПДФО, другий податок – єдиний податок. Також значну частку складає орендна плата за користування землями комунальної власності. Цьогоріч ми очікуємо зростання бюджету на 7,5%.