Всього три місяці минуло від внесення змін до закону щодо розвитку інституту старост, як на Київщині вже почали пожинати результати нововведень. Так, в Студениківській громаді не змогли обрати старосту округу. Жоден із кандидатів не подолав визначений законом поріг у 20% голосів. Загалом на місцях позиції розділилися: одні підтримують зміни, інші ж стверджують, що громади не мають ставити у рамки. А деякі і досі не змирилися з відміною прямої виборності посади старости.

Як стало відомо KV , наприкінці липня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 4535 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост”, який парламент ухвалив 14 липня після повторного розгляду з пропозиціями глави держави.

Загалом документ фіксує статус та повноваження старост у тергромадах. Із основних змін – те, що перед винесенням кандидатури старости на розгляд ради громади, яка його затверджує та звільняє, обов’язково проводиться громадське обговорення з мешканцями.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Кандидатура вважається узгодженою з жителями, якщо на обговореннях майбутній староста зумів набрати понад 20% голосів мешканців, де в старостинському окрузі мешкає до 1500 жителів, понад 17% голосів – із кількістю жителів від 1500 до 10 тис. жителів, понад 14% голосів – від 10 тис. до 20 тис. жителів, понад 10% голосів – від 20 тис. до 30 тис. жителів. Та з кількістю мешканців понад 30 тис. – понад 7% голосів від загальної кількості мешканців відповідного старостинського округу.

Входження старости до складу виконкому ради вже не є обов’язковим, однак він матиме гарантоване право на участь та виступ на відповідних засіданнях. Також за старостою можуть закріплювати окремі завдання адміністратора Центру надання адмінпослуг.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Внесли зміни і до порядку створення старостинських округів. Так, старостинський округ утворюється громадою у складі одного або кількох населених пунктів (крім адмінцентру громади), на території якого мешкає не менше 500 осіб.

Читайте: Избрание и деятельность старост в общинах будет зависеть от местных советов и их голов

Ситуація

На Київщині Студениківську сільську громаду можна вважати першопрохідцем законодавчих нововведень. Та, на жаль, нові визначені законом умови призвели до того, що жителі громади не змогли обрати старосту для старостинського округу. Внаслідок громадських слухань жоден із трьох кандидат не зміг набрати понад 20% необхідних голосів. Крім того, через невелику чисельність населення в селах на території було вирішено створити лише один старостинский округ.

Так, за результатами громадських обговорень за представлені кандидатури жителі віддали всього від 6,5 до 7,6% голосів. Загалом же із 1014 жителів старостинського округу проголосувало всього 21,4% виборців.

Як коментувала KV голова громади Марія Лях, така ситуація, можливо, виникла через перебування території в “червоній” зоні, і якби не пандемія, то на громадські слухання зібралося куди більше мешканців. Тож поки що посада старости в громаді залишається вакантною. Відсутність ж старости для віддалених сіл місцева влада пообіцяла компенсувати веденням нової посади адміністратора.

Читайте: В Студениковской общине не смогли избрать старосту округа

На місцях

Враховуючи ситуацію, із якою зіткнулася Студениківська громада при погодженні старост та формуванні старостинського округу, KV вирішила поцікавитись у керівників громад, як їм вдалося пройти цю процедуру і чи одержать їхні округи своїх законних старост.

Так, на території деяких громад ще тривають обговорення і проблем з обранням старости не виникає. Та у більшості все ж продовжать працювати старости, які були призначені ще до внесення змін до закону. Окремі очільники громад наголошують, що визначені рамки в законі все ж є зависокі, а на деяких територіях старости в один голос стверджують, що найкращий варіант – взагалі повернутися до попередньої виборчої системи.

Голова Ржищівської міської тергромади Крістіна Чорненька:

На території громади було три територіальних утворення, де кількість населення менша, ніж 500 осіб. Тому вирішили їх укрупнити до двох старостинських округів, щоб вони відповідали новим законодавчим вимогам. І загалом кандидатури старост, які працювали на цих територіях раніше, були знову запропоновані до обговорень. Громадське обговорення ми проводимо шляхом збору підписів. Була створена відповідна робоча група, яка і спілкується з мешканцями. Збір підписів наразі ще триватиме до 27 листопада. Та попередньо кандидати вже набрали більше 20 необхідних відсотків. Тому з обранням старости проблем виникнути не має.

Голова Великодимерської громади Анатолій Бочкарьов:

У Великодимерської громади з цим проблем не має: визначені округи і старости працюють. Так, на території громади було створено дев’ять великих округів. І нині не плануємо проводити громадські обговорення щодо старост. Старости продовжують працювати, звісно, якщо виникне така потреба, то вже відбір кандидатів здійснюватиметься за новим умовами.

Голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко:

Закон не має зворотної сили: якщо були обрані старости та старостинські округи, то їх не потрібно переобирати. Ми обрали старост, вони працюють, в кого виходить краще, хто ще вчиться. Тож поки не поставало питання в їхньому переобранні. В громаду увійшло три села, тож було створено два старостинські округи у Вишеньках та в Петропавлівському, відповідно працюють дві старости. Ми пішли таким шляхом. Особисто запропонував такий варіант: хто із депутатів набрав найбільшу кількість голосів на окрузі, тобто одержав найбільший мандат довіри, тому і запропонували бути старостою. Ці депутати погодилися скласти свої мандати і пішли працювати на округи старостами. Їхні депутати-колеги за це проголосували. Та на мою думку, визначені в новому законі умови все ж є зависокими. Не можна робити такі кліше. Якщо якийсь населений пункт потребує старости, то лише сільська рада має вирішувати, потрібний він там чи ні. Ті, хто пишуть закони, на жаль, не підтримують зворотнього зв’язку. Немає обговорень, консультацій та комунікацій з місцевим рівнем.

Голова Бородянської селищної громади Олександр Сахарук:

На території всі старостати запрацювали ще за пів року до набрання чинності цього закону. Була почута позиція депутатів, свідомих політичних розташувань щодо цього питання не було, тож і прийнято рішення не повертатися до переобрання. Крім того, норма закону не заперечує цього. Фактично на округах залишилися старости, які працювали з 2018 по 2020 роки. З дев’яти старост, п’ять до цього очолювали сільські ради і мають досвід. Ще до погодження закону вирішили об’єднати два старостинські округи, де всього до 250 виборців, виходячи із фінансової складової. Адже розуміли, що вони потребують оптимізації через значну затратну частину їхнього утримання (щомісячна гідна заробітна плата, витрати на енергоносії) та малий функціонал. Вирішили об’єднувати в округи території до 1,5 тис. чоловік. Загалом створено дев’ять округів.

Навпаки сприймаю прийняття цього закону із полегшенням. І добре, що закон взагалі є. До цього як відбувалася ця процедура: голова пропонує одну кандидатуру, депутати – іншу. І не було законодавчої норми, на яку можна була опиратися й алгоритму дій. І в нашій громаді цей політичний діалог затягнувся приблизно на 1,5 місяці. Так, 20% ще необхідно набрати, та умови виконати можна. Не думаю, що на обговорення впливатиме мала активність. Адже ніхто не забороняє кандидатам поспілкуватися і дізнатися проблеми жителів для того, щоб заручитися їхньою підтримкою. І такого кандидата підтримають за будь-яких епідумов. Об’їжджаючи свої округи, ми розуміємо, що все ж не помилилися із старостами.

Та позиція ж діючих старост у цьому питанні інша. На їхню думку, краще, щоб старост все ж обирали на прямих виборах, щоб кандидати пройшли загальну процедуру спільно із обранням голови та депутатів. Адже протокольний збір підписів не є тим справжнім волевиявленням. І ніхто б не задавався питанням: завелика чи ні норма в 20%.

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
				1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30