Центральна влада неодноразово намагалася врегулювати на законодавчому рівні завершення будівництва довгобудів. Цьогоріч на суд громадськості запропонували законопроєкт щодо того, хто і як має вводити в експлуатацію проблемні об’єкти. Основний посил документа в тому, що весь контроль за будівництвом, а, можливо, й добудовами, буде перекладено на громади. Та чи готові вони захищати права інвесторів перед недобросовісними забудовниками та взяти на себе доведоведення до ладу такого житла – дізнавалася KV.

Як стало відомо KV , вже понад місяць тривають електронні консультації з громадськістю, які оголосив Мінрозвитку громад щодо розробленого ними законопроєкту “Про сприяння постраждалим інвесторам у добудові об’єктів житлового будівництва”.

Проєкт Закону, відповідно до пояснювальної записки, пропонує врегулювати законодавчі механізми добудови проблемних житлових об’єктів, які зводилися і зводяться із залученням коштів інвесторів, але саме будівництво зупинилося чи були порушені терміни експлуатації об’єктів багатоквартирного житлового будівництва.

Згідно із законопроєктом довгобудами вважатимуть об’єкт житлового будівництва фінансування якого відбуватиметься за гроші інвесторів і який не прийнято в експлуатацію в строк понад два роки із запланованої дати. Або якщо будівельні роботи не велися понад два роки до набуття чинності цього Закону.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Громада на захисті прав інвесторів

Ці законодавчі новели напряму стосуються територіальних громад, адже саме органи місцевого самоврядування одержать повноваження у сфері захисту прав постраждалих інвесторів.

Усі довгобуди будуть внесені до сформаваного Переліку довгобудів. І цей Перелік вестиме й місцеве самоврядування. Громади зможуть встановлювати факт відсутності замовника довгобуду та контролювати дотримання ним договірних зобов’язань, і, в разі необхідності, звертатися до суду з позовом про передачу такого довгобуду територіальній громаді. І вже потім саме громада вирішуватиме долю такого довгобуда: організовуватиме конкурс із відбору конкурсного замовника для добудови такого об’єкта чи прийматиме рішення про знесення таких об’єктів.

У проєкті зауважують, що замовник буде вважатиметься “відсутнім”, якщо він не матиме документально підтвердженого права на будівництво або такий документ буде анульовано, чи взагалі замовник перебуватиме на стадії ліквідації.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

До підстави вважати замовника відсутнім законопроєкт відносить також відсутність замовника за фактичним місцем ведення діяльності чи розташування офісу, у разі, якщо будроботи не ведуться понад два останні роки. Факт відсутності замовника громада прийматиме відповідним рішенням місцевої ради.

Також виконком ради включатиме такий об’єкт до Переліку довгобудів у разі заяви від інвесторів (або його представників) з викладеними підставами вважати будівництво довгобудом. І вже громада потім вивчатиме перспективи завершення будівництва. Якщо їх не буде – виконавчий орган матиме право звернутися до господарського суду із позовом про передачу довгобуду у власність громади. Такі ж дії громади у разі відсутності замовника будівництва.

Згідно із законом проводитимуться і збори інвесторів, на яких ухвалитиметься рішення про добудову чинним забудовником, про графік забудови, про джерела фінансування, терміни прийняття в експлуатацію або, навпаки, про недоцільність добудови цим замовником та звернення до суду, щоб довгобуд передали громаді. Рішення вважатимуть прийнятим, якщо за нього проголосують інвестори об’єктів, площа яких загалом становить не менше ніж 80% загальної площі всіх об’єктів інвестування.

Отже, довгобуд вилучатимуть та передаватимуть громаді, якщо забудовник не подав пропозиції щодо добудови у визначений законом термін або повідомив про неможливість завершення будівництва, а також у разі відсутності такого забудовника, чи прийняття цього рішення зборами інвесторів.

Читайте: Минрегион хочет, чтобы бесхозные долгострои забирали и достраивали местные власти

Проєкт закону також передбачатиме технічне обстеження будівельних конструкцій довгобуду (за рахунок коштів інвесторів). Якщо за результатами обстеження буде встановлено, що завершення будівництва небезпечне або непридатне для експлуатації, громада матиме право прийняти рішення про знесення такого довгобуду – за рахунок замовника, якщо він є, або ці роботи здійснюватимуться виключно за рахунок місцевого бюджету.

“За рахунок коштів, що надійшли в результаті знесення (демонтажу) довгобуду в першу чергу повністю компенсуються витрати виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на організацію знесення (демонтажу) довгобуду. За рахунок коштів, що залишаються, компенсуються вимоги інвесторів“, – йдеться в законопроєкті.

Якщо ж знайдеться потенційний забудовник, який готовий добудувати об’єкт, громада зможе укласти з ним договір про добудову без проведення конкурсу. Конкурс оголошується за наявності рішення суду про вилучення та передачу довгобуду громаді, а також визнання довгобуду безхазяйним. У законопроєкті передбачили і процедуру організації та проведення такого конкурсу. Переможцем визнається претендент, який запропонує найкращі умови завершення будівництва. У разі одного учасника – він стає переможцем конкурсу, з яким громада має підписати договір про добудову.

Громада матиме можливість “економічно простимулювати” такого забудовника, надавши йому пільги або звільнити від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, орендної плати чи земельного податку за земельні ділянки, сприяти у приєднанні до інженерних та транспортних мереж без стягнення плати тощо.

Контроль за таким об’єктом добудови лягатиме виключно на плечі громади. І якщо місцева влада виявить порушення договірних зобов’язань, вона накладатиме штраф на такого забудовника (300 мінімальних зарплат).

Закон не розповсюджуватиметься на ті випадки, коли замовник будівництва відшкодує інвесторам невиконання своїх зобов’язань.

Варто додати, що за даними Міністерства, нині в Україні налічують приблизно 120 довгобудів, станом же на жовтень 2019 року в Україні проблемними вважалися 150 об’єктів житлового будівництва. Найбільше таких у Києві – 51 об’єкт та Київській області – 23.

На місцях

У свою чергу KV поцікавалися у керівників громад, чи є на їхніх територіях подібні проблемні житлові довгобуди і чи готові вони брати на себе відповідальність щодо їхньої майбутньої добудови чи, навпаки, вирішувати питання щодо знесення.

Як розповів у коментарі KV голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, їхня громада підтримує прийняття відповідного законопроєкту, який дозволив би вирішити проблеми із довгобудами.

“У місті Фастів по вулиці Соборна є будинок, будівництво якого припинилося ще у 2007 році. Справді, є недобросовісний забудовник, у якого на той час з’явилися певні й об’єктивні проблеми, але є, звичайно, й суб’єктивна складова. На превеликий жаль, постраждали від цього якраз ті мешканці, які вклали в свій час в це будівництво кошти, деякі із них, навіть, виплачують кредит, але не одержали відповідного житла. І звісно, що вони ставлять питання так, що цю проблему необхідно вирішувати. Та, на жаль, існуючі законодавчі механізми не дозволяють врегулювати дане питання на місцевому рівні”, – розповів він.

І додав, що громада очікує на прийняття такого закону.

“Особисто більш ніж переконаний, що громада буде готова завершити цей об’єкт і, навіть, самі інвестори готові допомагати із введенням цього об’єкту в експлуатацію. Єдине, що справді необхідно, щоб права на цей об’єкт були передані від недобросовісного забудовника якраз громаді або інвесторам, які вклали кошти у будівництво. Нехай це буде і через суд, але це питання необхідно просувати. Краще цю проблему вирішити протягом року через суд, враховуючи скільки років минуло від початку будівництва. А це 14 років, і більшість вже просто зневірилися, що одержить житло, тож плюс ще один рік, я думаю, це вже не настільки критично”, – говорить Нетяжук.

За словами очільника Української міської громади Олександра Туренко, є подібні об’єкти незавершеного будівництва і на їхній території.

“На території громади, на в’їзді у місто, на березі річки Стугна, подібний проблемний об’єкт будується ще приблизно із 2006 року, але за ним закріплений власник і він дійсно існує. Там встигли провести лише частину робіт. Тож ця недобудова стоїть років вже п’ятнадцять огороджена парканом, навколо якої постійно зчиняють скандали інвестори. А саме: відбувалися неодноразові мітинги та розбивалися поруч палаточні містечка. Періодично на території з’являються робочі, але зрушення будівництва об’єкта з мертвої точки не відбувається. І, звичайно, громада готова була би взяти на себе цей довгобуд”, – говорить він.

Він зауважив, що громада зацікавлена в тому, щоб подібні об’єкти були введені в експлуатацію, адже після цього власники житла розпочнуть сплачувати відповідні податки і, таким чином, наповнювати місцевий бюджет. А отже, розпочнеться і реалізація відповідних програм щодо розвитку території. На період же будівництва власник не сплачує до місцевого бюджету жодної копійки.

А ось на території Борисполя таких об’єктів вже декілька.

“Для громади – це дійсно проблема. Адже у центрі міста є декілька розташованих поряд подібних об’єктів незавершеного будівництва. Щодо одного розглядається можливість розширення земельної ділянки, щоб забудовник мав можливість завершити цей об’єкт. Але ця процедура дуже складна. Щодо того, чи готова взяти на себе громада повноваження щодо завершення цих об’єктів, то вартість добудови одного будинку оцінюється приблизно в 80 млн гривень. Це великі кошти, і враховуючи період будівництва, його добудова стоятиме під питанням”, – секретар Бориспільської міської громади Владислав Байчас.

Наприклад, на території Вишгородської громади питання таких довгобудів все ж вдалося вирішити.

“На території громади був один такий об’єкт, але буквально місяць тому одна із компаній викупила цей довгобуд у минулого забудовника. Новий забудовник вже планував розпочати добудову цього житла. Також свого часу у Вишгороді був недобудований багатоквартирний будинок Пересувної механізованої колони, точніше на об’єкті встигли звести лише фундамент та встановити сваї. Цю ділянку громаді вдалося відстояти через суд і на ній ми вже завершуємо будівництво дитсадка”, – розповів очільник Вишгородської громади Олексій Момот.

За словами заступника голови Кагарлицької міської громади Івана Семцова, подібний довгобуд багато років розташовувався і на їхній території. Будинок будувався свого часу біля пожежної частини і мав би закрити потреби житла для пожежників.

“Знайшлися волонтери, які хотіли добудувати цей об’єкт під житло для переселенців. Але експерти здійснили оцінку його технічного стану і він виявився непридатним для завершення будівництва. Цей довгобуд підпадає лише під знесення. Свого часу будувався 9-ти поверховий будинок, але його все ж здали в експлуатацію”, – говорить він.

Нагадаємо, що у Вишневому мешканці бараків вже 15 років чекають на нове житло. З аварійних будинків своїх працівників обіцяла відселити “Укрзалізниця”. Після активного старту, будівництво швидко заморозили. Привід: мільйонні штрафні санкції, порушення вимог будівництва та багаторічні суди. Не було порозуміння в залізничників і з мерію Вишневого щодо договору оренди необхідної землі. Розібратися у ситуації народні обранці були змушені, навіть, просити самого Президента.

А у 2020 році Київщина ризикувала одержати “навчальну” кризу через недобудову шкіл. У Василькові знову не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – добудувати садочок, у Вишневому, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине