Завершено півторарічний цикл публічних консультацій щодо змін до Конституції України в частині децентралізації. Ці зміни мають закріпити в країні реформу та новий адмінтерустрій. Якщо новій Конституції вдасться набрати 300 голосів підтримки у парламенті, то реформу обіцяють завершити вже у 2022 році. До цього народним обранцям доведеться вирішити головне скандальне питання: бути районним радам чи ні. Та кому зрештою підпорядковуватиметься префект.

Як стало відомо KV , 16 грудня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав розпорядження про створення міжкомітетної робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій про внесення змін до Конституції України у частині децентралізації.

Робоча група створена на базі двох комітетів: з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування та з питань правової політики.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Загалом же депутати працюватимуть над оновленням Конституції в частині місцевого самоврядування та організації адмінтерустрою, відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування.

“Ми завершили консультації напрацювань з органами місцевого самоврядування, з усіма профільними асоціаціями, і тепер справа за парламентом. Завершення децентралізації має підсилити гарантії спроможності громад та вирішити ті проблеми, які турбують кожну людину, – послуги та можливості. Водночас має бути баланс прав і відповідальності місцевої влади”, – пояснив голова робочої групи, перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко.

Згідно з розпорядженням, члени робочої групи мають підготувати пропозиції до 1 березня 2022 року.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Основні зміни

Так, наприкінці листопада Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування оприлюднив текст змін до Конституції у частині децентралізації. Відредаговано приблизно 80% попереднього проєкту тексту змін до Конституції, уточнено термінологічний апарат, а текст загалом суттєво скоротили.

Другого грудня народний депутат, голова підкомітету з питань місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення Комітет з питань організації державної влади Дмитро Гурін презентував в Парламенті проєкт цих змін.

Зокрема, у своєму виступі зауважив, що депутати разом з асоціаціями розробляли зміни до Конституції півтора роки. Так, в Основному законі нові редакції одержать дев’ять статей, ще до шести пропонують внести зміни.

“…Всі зміни стосуються громад та реформи децентралізації, яка відбувається вже декілька років, але без змін до Конституції її повноцінна реалізація неможлива. Ці зміни мають врегулювати колізії та зробити децентралізацію невідворотною. В проєкті закріплюються вже існуючі надбання реформи децентралізації — новий адміністративно-територіальний устрій та сам принцип децентралізації влади. В Конституції нарешті з’являються громади, які отримують не тільки гроші, а й широкі права включно з головним — приймати будь-які рішення місцевого значення, регулювання яких держава не передала іншим органам […] Впроваджується модель сильного відповідального мера. На рівні областей і районів створюються самоврядні виконавчі органи замість державних адміністрацій. Держава зменшує свої повноваження до нагляду за законністю актів місцевого самоврядування, замість місцевих державних адміністрацій вводиться інститут префектів. Жодних зупинок актів місцевого самоврядування префектом – якщо він вважає щось незаконним, він йде до суду. Звісно, ми очікуємо на критику. Європейські партнери будуть шалено критикувати те, що ми не надаємо громадам право робити все, що не заборонено, тобто, не надаємо їм статус юридичної особи…”, – розповів він.

Отже, проєкт тексту змін до Конституції України в частині децентралізації влади передбачає такі зміни, і основні стосуються адміністративно-територіального устрою. Повноцінно впроваджується принцип децентралізації влади. ОТГ конституційно стануть громадами. З’явиться принципи субсидіарності, повсюдності місцевого самоврядування і сталого розвитку. Зміняться назви адміністративно-територіальних одиниць та областей. Київ і Севастополь залишаться окремими регіонами, але можна буде обрати й іншу модель на рівні закону.

По-друге, громада об’єднуватиме мешканців, які проживають на її території. Місцеве самоврядування стає одночасно правом та спроможністю громади і буде реалізуватися через органи громади або безпосередньо на місцевих виборах та референдумах. Голова громади, за моделлю країн ЄС, стане органом місцевого самоврядування, що дозволить відмовитись від державного нагляду за найманими посадовими особами. Реалізується розділення повноважень між радою та головою громади і модель “сильний голова громади”. Він буде вести засідання ради громади, самостійно формувати виконавчий орган та обирати кому делегувати право підпису. Повітові й обласні ради громад представлятимуть не інтереси мешканців, а спільні інтереси громад і матимуть власні виконавчі органи замість місцевих держадміністрацій. Держава займатимеся тільки адміністративним наглядом. Громади матимуть право на співробітництво, створювати агломерації тощо.

Щодо місцевих виборів, то строк каденції місцевого самоврядування складатиме, як і зараз, 5 років. Вибори в жовтні. З судимістю обиратися заборонено. Позачергові вибори призначає не Верховна Рада, а ЦВК невідкладно. В повітових і обласних радах громад забезпечується представництво громад.

Також громади одержать право на достатні фінансові ресурси, якими вільно розпоряджатимуться. Делеговані державою повноваження повністю забезпечуватимуться фінансами. Фінансові ресурси мають бути співмірні з повноваженнями. Витрати, спричинені рішеннями держави, вона і компенсуватиме.

Громади одержать головне право: на власний розсуд вирішувати місцеві питання. Держава може лише делегувати повноваження для спеціальних цілей.

Акти місцевого самоврядування будуть обов’язковими. Префект буде оскаржувати незаконні акти в суді. Адміннагляд діє за принципами співмірності та рівності санкцій за однакові порушення. Якщо Конституційний Суд визнає, що акт місцевого самоврядування порушує Конституцію в частині суверенітету та територіальної цілісності, проводяться перевибори.

Префект же буде державним службовцем і обиратися на конкурсних засадах. Строк його каденції – 3 роки. Префект забезпечуватиме проведення консультацій державної влади з місцевим самоврядуванням, здійснюватиме адміннагляд за територіальними органами та актами місцевого самоврядування.

Крім того, народні депутати мають вирішити долю ще низки спірних питань. Ключовими же проблемними питаннями залишаються саме назви адміністративно-територіальних одиниць: райони чи повіти; селища чи містечка; а також декомунізація назв Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Народні обранці також мають вирішити, чи існуватимуть і надалі районні ради. І у випадку обрання політиками системи місцевого самоврядування з наявністю субрегіонального рівня, реалізувати у тексті відповідну модель. Під питанням залишається і порядок призначення та підпорядкування префекта.

Точка зору

Народний депутат України, член міжкомітетської робочої групи Віталій Безгін:

Моя позиція є сталою та я готовий відстоювати її під час діяльності робочої групи. Питання наявності/відсутності районних рад винесене якраз для політичних консультацій і я переконаний, що рішення тут має бути однозначним: 3 рівні устрою та 2 рівні самоврядних органів (без райрад). Модель забезпечення законності (державного нагляду) має копіювати поточні формулювання в законопроекті №4298, які є компромісом з місцевим самоврядуванням. Я є прихильником подвійного підпорядкування префектів. Не можна його підпорядкувати тільки уряду, якщо серед його повноважень є питання територіальної цілісності, що напряму є вертикаллю президента. Так саме не можна підпорядкувати тільки президенту, коли наявні повноваження вертикалі виконавчої влади!

Офіційна позиція Всеукраїнської Асоціації ОТГ:

Нова хвиля обговорень розпочалася після звернення Української Асоціації районних та обласних рад до Президента України стосовно збереження районних рад. Ці запитання сьогодні ставлять мешканці головам громад, членам нашої Асоціації.

Позиція Всеукраїнської Асоціації ОТГ є незмінною. 16 липня 2020 року на засіданні Правлінням Всеукраїнської Асоціації ОТГ було одноголосно затверджено спільну позицію всіх членів асоціації, а це більше половини органів місцевого самоврядування базового рівня, стосовно підтримки дворівневої системи місцевого самоврядування.

Даний факт закріплено відповідним Протоколом. Така наша позиція є незмінною ще від початку обговорення реформи децентралізації. Саме відтоді ми говорили про те, що бачимо два рівні місцевого самоврядування: територіальна громада та обласна рада, як виразник спільних інтересів громад.

Заступник голови секретаріату Української асоціації районних та обласних рад Олександр Даниленко:

Члени нашої Асоціації давно та послідовно виступали за реформування місцевого самоврядування. Нещодавно оприлюднили для публічного обговорення новий проєкт змін до Конституції в частині децентралізації. Попередні три спроби були невдалими. Якщо в 2015 році неприйнятним було включення особливого статусу Донбасу, а в 2019 році ключовою проблемою виглядала модель забезпечення державного нагляду за рішеннями органів місцевого самоврядування, то зараз робоча група, яка працювала з Всеукраїнськими асоціаціями, визначила основним проблемним питанням наявність/відсутність районних рад. Звісно, наша Асоціація зацікавлена в закріпленні субрегіонального рівня місцевого самоврядування з належними повноваженнями в Конституції. Більшість депутатів, що входять до міжфракційної робочої групи, схильні вважати, що місцевого самоврядування на субрегіональному рівні не повинно бути. В той же час, 107 голів (із 119 членів Асоціації) районних рад підписали звернення до Президента, в якому запевняють, що кожний рівень адмінтерустрою має мати орган місцевого самоврядування. Як приклад, на останньому засіданні профільного Комітету розглядався законопроєкт № 6159, яким депутати намагалися вирішити проблему, що на їх погляд, пов’язана з небажанням деяких громад співфінансувати колишні районні лікарні, деякі освітні і соцзаклади, обслуговування населення яких, виходить за межі однієї громади. Таким чином, фактично хотіли в примусовому порядку зобов’язати тергромаду, мешканці якої користуються соцпослугами на території іншої, до співфінансування. Законопроєкт відправили на доопрацювання, а проблема залишилась.

Звісно, що Асоціація виступила із пропозиціями щодо цього проєкту закону. Ми вбачаємо, що вчергове відбувається штучне відсторонення районних рад від їх природних повноважень. Принцип субсидіарності передбачає, якщо органи місцевого самоврядування нижчого рівня не спроможні належним чином виконати завдання, то частину повноважень варто передати органу вищого рівня. А Закон про співробітництво громад, у першу чергу, має передбачати добровільність. І таких моментів багато і вони напряму стосуються змін до Конституції. Незважаючи на те, що до тексту законопроєкту зі змінами до Конституції є багато запитань, впевнений, після реєстрації, ВРУ вдасться набрати 226 голосів, щоб направити їх до Конституційного Суду для отримання відповідного висновку. Звісно, що текст змін до реєстрації необхідно ще доопрацювати, є технічні питання та юридичного плану. І це важливо врегулювати зараз, тому що після реєстрації законопроєкту правки внести вже буде неможливо. Але, як би надалі не складалася ситуація в робочій групі, на мою думку, за таких обставин, зібрати 300 голосів за остаточне рішення наразі нереально.

Варто зауважити, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив під час підсумкової прес-конференції ВРУ, що процес децентралізації має завершитися у 2022 році. Уже на початку наступного року відповідний законопроєкт має бути внесений на розгляд ВРУ і направлений до Конституційного суду для одержання висновку.

“Лейтмотивом наступного року стане питання децентралізації. Це зміни до Конституції України, які зараз обговорюються. Я думаю, що на сесії, яка почнеться у вересні, ми зможемо акумулювати 300 голосів і завершити процес децентралізації в Україні”, – сказав Руслан Стефанчук.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине