З 2015 року на Кагарличчині триває запекла боротьба за децентралізацію по-своєму. Села Кагарлицького і Миронівського районів протестують проти приєднання до Ржищівської тергромади, бачать себе в складі інших ОТГ і жадають відповідних змін Перспективного плану. Зі стартом примусового об’єднання плани Ржищева увібрати до своєї ОТГ бунтівні села виглядають все більш імовірними. Селяни в свою чергу готуються за справедливістю йти до Феміди.

Як стало відомо KV, 10 лютого Кагарлицька міськрада звернулася до Київського регіонального відділення Асоціації міст України з проханням клопотати перед КОДА щодо врахування у Перспективному плані волевиявлення жителів Великопріцьківської, Кузьминецької, Стайківської та Стрітівської громад.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

У листі повідомляється, що за існуючим Перспективним планом ці території входять до Ржищівської ОТГ, але вказані сільради відхилили пропозицію об’єднатись в Ржищівську ОТГ і надали згоду на добровільне об’єднання у Кагарлицьку ОТГ з центром у місті Кагарлик і ухвалили відповідні проекти рішень.

Перспективне бачення

Як раніше повідомляла KV, до складу Ржищівської ОТГ входять села Балико-Щучинка, Уляники, Півці, Онацьки, Гребені, Юшки, Яблунівка Кагарлицького району, а також Пії і Липовий Ріг Миронівського району.

Також в перспективному плані тергромад – Кузьминецька, Великопріцьківська, Стайківська, Стрітівська сільради Кагарлицького району, Грушівська і Малобукринська сільради Миронівського району.

За словами в.о. голови Ржищівської ОТГ Христини Чорненької, у 2020 році завершується реформа децентралізації і ті населені пункти, які затверджені Кабміном в перспективному плані, вже мають доєднатися до громади автоматично.

“Є декілька сільрад, де жителі хотіли приєднатися до ОТГ: проводили збори, збирали підписи, але в депутатів була інші думка. Це, наприклад, Кузьменецька сільрада, яка тісно межує з Ржищевим. Також півтора року тому під час інформаційних зустрічей мешканці Стайківської сільради ставилися досить виважено до Ржищівської громади. Відбулися десятки зустрічей. Ми відпочатку роз’яснювали, що є затверджений перспективний план і давайте в межах нього разом працювати. Хтось погодився, хтось – ні: адже все залежить від рішення депутатів. Ці сільради досі перебувають під впливом районних адміністрацій, у Ржищева немає свого району. Від початку, можливо, жителів налаштовували на те, що можна змінити перспективний план чи створити свою громаду, і населення чогось вичікувало. Наразі цей час вичерпався. У будь-якому разі, громади в цей бюджетний рік вже не потрапили. Ми чекаємо, як ця ситуація вирішиться на державному рівні. І, я думаю, що об’єднання відбудеться саме в межах перспективного плану”, – зазначила вона.

“За” Кагарлицьку ОТГ

Як повідомили в Кагарлицькій міській раді, жителі чотирьох сільських рад ще у 2015 році виявили бажання увійти до складу Кагарлицької громади і з того часу не можуть добитися справедливості у боротьбі за відстоювання своєї позиції.

За словами заступника голови Кагарлицької міської ради Олега Пурія, у 2015 році Департамент архітектури та містобудування видав перші пропозиції щодо перспективного плану і цей поділ відбувався механічно, враховуючи 20-ти кілометрову межу доступності до центрів ОТГ.

“У червні 2015 року Балико-Щучинська, Яблунівська, Гребенівська і Півцівська сільради заявили про бажання відійти до Ржищева, а названі громади – до Кагарлика. На той час перспективний план ще не був затверджений, але ці пропозиції згодом ніхто не врахував. І затверджений Кабміном перспективний план передбачав входження цих сільрад до Ржищівської ОТГ. У 2016 році Ржищівська міська рада звернулась до цих сіл з офіційною пропозицією об’єднатися в громаду. Ці території провели вже більш широкі громадські слухання і відхилили ініціативу. У 2017 році процес об’єднання розпочала вже Кагарлицька громада і на чергових слуханнях мешканці підтримали це об’єднання. Згідно закону ми пройшли всю відповідну процедуру. 27 листопада 2017 року ми вперше подали пакет документів до КОДА у складі міської і 26 сільських рад, враховуючи ці чотири громади. Після врахування зауважень, у грудні ми знову подали документи до КОДА і майже рік чекали відповідь. Нам знову відмовили у наданні позитивного висновку”, – зазначив Пурій.

За його словами, за час подання міськрадою документів, змінився не один губернатор. Шість разів Кагарлицька міська рада подавала клопотання до КОДА і отримувала стандартну відмову, що їхнє об’єднання не відповідало затвердженому перспективному плану.

“У 2017 році цієї норми в законі про добровільне об’єднання не було, її внесли лише у грудні 2019 року. До оновленого перспективного плану внесли зміни відносно Києво-Святошинського району, запланувавши там громади з двох-трьох сіл, бо там є свої лобісти. А нашу громаду знову проігнорували і не включили до оновленого плану. Можливо, існують якісь домовленості, що Ржищівську громаду так активно просувають всупереч волевиявленню жителів громад. Ми чуємо відмовки, що необхідно враховувати державницьку позицію, бо якщо ці території так до неї і не приєднаються, то громада виявиться неспроможною. Але є також позиція чотирьох сільрад, є воля громадян і цю волю ігнорують ще з 2015 року. Зараз ми розраховуємо на підтримку Асоціації міст України. Сільські ради хочуть вже у судовому порядку оскаржувати дії КОДА. Єдиним шляхом розблокувати створення Кагарлицької ОТГ є врахування у оновленому Перспективному плані волевиявлення громад міста і 26 сільрад утворити Кагарлицьку ОТГ, можливо нас почує Мінрозвитку громад і поверне Перспективний план на доопрацювання” – резюмував він.

Одноголосно заявили про свою позицію і сільські голови цих місцевих рад.

Голова Стайківської сільради Кагарлицького району Наталія Галкіна:

Кожен депутат обійшов свій округ, відбулися громадські слухання і ми ухвалили рішення, що хочемо об’єднатися із Кагарлицькою громадою. Та до нашої думки впродовж чотирьох років ніхто не прислухається. Кагарлицький міський голова неодноразово звертався до обласної влади і відповіді позитивної не отримав. Хоча екс-губернатор Терещук свого часу обіцяв підписати висновок про спроможність Кагарлицької громади. Ніхто не звертає уваги на ключове слово “добровільність” і, я так думаю, що згідно перспективного плану нас таки приєднають до Ржищівської ОТГ. Все що від нас вимагалося зробити – ми виконали.

Голова Стрітівської сільради Кагарлицького району Олег Колосовський:

Чотири села ухвалили рішення увійти до Кагарлицької громади, але наші рішення ігнорують уже декілька років поспіль. Вже змінився не один губернатор, але жодних зрушень у цій ситуації немає. “Нагорі” нас ніхто не чує. Не зрозуміло, як складали цей план, адже у нас взагалі немає жодного транспортного сполучення із Ржищевим. До нього необхідно добиратися с пересадками через Стайки. Ми сформували позовну заяву до суду, адже зараз за новим законом об’єднуватися можливо лише за перспективним планом, а ми з цим не згодні. Скільки вдасться, стільки і будемо відстоювати свою думку.

Голова Великопріцьківської сільради Кагарлицького району Олександр Микитянський:

Згідно рішень громадських зборів було прийнято рішення об’єднуватися із Кагарликом. І згідно цих рішень ми подавали документи до всіх можливих інстанцій, але, наш відчай не був почутим. Стрітівська, Кузьминецька і Великоприцьківська сільради будуть позиватися до суду. До КОДА зверталися навіть не з проханням, а з вимогою врахувати наше бажання при коригуванні перспективного плану. У відповідь ми отримали лише “очікуйте, робоча група враховує всі побажання”. Згідно закону, оголошено добровільне об’єднання і ми давно висловилися. Є рішення громади, яка історично пов’язує себе із Кагарликом. Але нам постійно відповідають, що це недоцільно, що треба створити спроможну Ржищівську ОТГ. Я не проти, щоб ця ОТГ була спроможною. Але фактично 90% населення проголосувало інакше, і вважаю, що цим не можна нехтувати. Виходить, необхідно було від початку запровадити цю адміністративну реформу? Доки немає примусового об’єднання, будемо відстоювати свою точку зору. За заявами жителів, то вони готові до більш кардинальних методів – страйків і перекриття доріг.

Як вдалося дізнатися кореспонденту KV від екс-голови Кузьменицької сільради Антоніни Рогозовець, за цей час їхня громада також не змінила своєї позиції і бажає об’єднатися лише з Кагарликом.

“За” Миронівську ОТГ

KV поцікавилися думкою щодо ходу децентралізації і в інших територій, які за перспективним планом мають увійти до Ржищівської ОТГ.

Голова Грушівської сільради Миронівського району Тетяна Нероба:

Ми звернулися до Департаменту архітектури та містобудування і донесли їм інформацію про те, що “проти” Ржищева і хочемо приєднатися до Миронівки. Нам відповіли, що ми не маємо із Миронівкою суміжних меж. І їх наразі справді немає. Перед нами ще три сільради, які за перспективним планом в Миронівській ОТГ, але не поспішають приєднуватися. Ржищев наразі від нас не вимагає жодних рішень, чекають, напевно, коли буде оголошене обов’язкове приєднання. Ми, мабуть, тричі розглядали їхню пропозицію. Через несуміжність нічого не пропонує нам і Миронівка. Наразі ми чекаємо внесення змін до перспективного плану, щоб зрозуміти як діяти далі. Ми намагалися змінити ситуацію, звертались до різних інстанцій, подавали звернення і через Асоціацію сільських голів та народного депутата Ганну Скороход. Якщо план не змінять, то вибір матимемо невеликий. Ми маємо думати не лише про себе, адже за нами на відстані 25 км є ще одна сільрада. Ми найбільш віддалені і не очікуємо на допомогу. Миронівська громада більш розвинута від Ржищева, має більше надходжень, опорний медичний заклад, налагоджене транспортне сполучення та і звикли ми більше до Миронівського району.

Голова Малобукринскої сільради Миронівського району Василь Магас:

Ми відносимося до Миронівського району і більшість мешканців хоче увійти до Миронівської громади. Але основною перепоною є значна відстань від центру ОТГ: до Ржищева 35 км, а до Миронівки – 55 км. Але ситуація ускладнюється ще й тим, що наша сільрада замикає область і ми приречені йти в ту громаду, куди піде Грушівська сільрада. Тож думка населення – це одне, а фактичні обставини – це вже інше. Якби Миронівська міськрада планувала створення ОТГ в 2015-2016 роках і насправді хотіла прийняти Грушівську і нашу сільради, то ще б тоді почала звертатися до КОДА з аргументами, щоб цей перспективний план змінили. Громаду вони створили в кінці 2018 року з сільрадами довкола міста, а інші їм, я так зрозумів, і не дуже то і треба. Миронівка дуже повільно розширює свої межі. Тим паче, що на шляху до нас деякі сільради взагалі не хочуть до Миронівки. Тому шанси потрапити до обраної ОТГ практично нульові. В Грушівської сільради ситуація подібна. В принципі, дивлячись якими темпами розвивається Ржищівська ОТГ, ніхто б і не подумав, що бідний Ржищів буде більше піклуватися про села та розвиток їхньої інфраструктури, ніж багата Миронівка.

Як розповів KV секретар Миронівської міськради Андрій Скидан, на вибори, які відбудуться в жовтні, громада буде йти у складі двох сільрад Богуславського району і практично всього Миронівського району. За винятком Піївської, Грушівської та Малобукринської сільрад.

“За перспективним планом спроможних громад Грушівська та Малобукринська сільради входять до Ржищівської ОТГ. Ми були би не проти і готові доєднати ці дві території до громади, але вони не входили в 20 км зону доступності. Громада абсолютно спроможна в цьому плані. Якби інші прилеглі села вирішили на користь Миронівської ОТГ. Як я розумію, добровільність завершилась і перспективний план вже ніхто не змінить. До цього ми проводили зустрічі із населенням району і надавали пропозиції об’єднатися всім сільським радам району, і вони заявляли про те, що хочуть, але в результаті більшість таки не захотіла об’єднуватися і зайняла вичікувальну позицію”, – затвердив Скидан.