Тимчасова контрольна комісія (ТКК) Київради, яка вивчає питання створення в межах столиці об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), встановила низку проблем, які заважають досягненню очікуваного результату і в перспективі можуть призвести до скасування відповідних рішень Київради. Зокрема, йдеться про те, що протягом останніх років ініціаторами оголошення окремих територій об’єктами ПЗФ виступали депутати міськради, тоді як такі функції “по закону” має виконувати виключно профільний департамент КМДА. Крім того, у ТКК фактично підтвердили, що охорона таких зелених зон відбувається лише “на папері” – зазвичай у КМДА не затверджують положення про ці об’єкти та ніяк не реагують на відсутність оформлених охоронних зобов’язань. За пропозицією ТКК депутатський корпус затвердив новий алгоритм підготовки проєктів рішень щодо створення охоронюваних зон, але і до нього народні обранці мають низку запитань. Зокрема, багато хто не згоден з тим, що депутати повністю втрачають відповідну ініціативу. Також існує занепокоєння, що посадовці екологічного департаменту КМДА, в руках яких вирішили сконцентрувати усі повноваження по створенню ПЗФ, зможуть легко заблокувати процес в інтересах забудовників.
Як стало відомо КВ, депутати столичної міськради намагаються вирішити проблеми створення на території Києва об’єктів ПЗФ.
Так, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 30 травня 2024 року, було погоджено два проєкти рішень:
- “Про затвердження попереднього звіту ТКК Київради з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства на об’єктах ПЗФ Києва в умовах воєнного стану” (№08/231- 391/ПР від 21 березня 2024 року);
- “Про організаційно-правові заходи щодо розгляду Київрадою та її органами клопотань про створення чи оголошення території та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення у Києві” (№08/231- 392/ПР від 21 березня 2024 року).
Суб’єктами їхнього подання виступила група з п’яти депутатів Київради, які є членами вищезгаданої тимчасової контрольної комісії: Володимира Бондаренка (обирався від “УДАРу”, наразі є секретарем міськради, голова цієї ТКК, на колажі праворуч), Анатолія Шаповала (фракція “ВО “Батьківщина”), Юлії Лимар (фракція “УДАР”), Ярослава Федоренка (фракція “Єдність”) і Ольги Чайки. У сесійній залі за затвердження вказаних документів проголосували 65 і 68 народних обранців відповідно.
Що передбачив депутатський корпус
Вищезгадана ТКК була створена рішенням Київради №7549/7590 від 14 грудня 2023 року. Серед її основних завдань було визначено перевірку обґрунтованості та відповідності природоохоронному законодавству клопотань Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району Києва «Київський еколого-культурний центр (далі – БФ “КЕКЦ”)» щодо організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Йшлося про аналіз депутатами звернень вказаного фонду щодо необхідності створення тих чи інших об’єктів ПЗФ на території столиці. Серед іншого, цій комісії було доручено перевірити стан забезпечення охорони тих територій, які Київрада оголосила об’єктами ПЗФ і які, відповідно до рішень міськради, були передані під охорону БФ “КЕКЦ”.
Початково передбачалося, що дана ТКК буде діяти протягом шести місяців. Втім, згідно із затвердженим попереднім звітом, цей термін роботи було продовжено на невизначений термін, але з умовою, що остаточний звіт буде поданий на розгляд Київради не пізніше 14 грудня 2024 року.
У ході діяльності цієї ТКК депутатам повідомили, що протягом 2013-2023 років Київрада прийняла 64 рішення, “що стосуються територій та об’єктів ПЗФ” – саме такими є дані міськради, надані комісії у відповідь на її запит від березня 2024 року. Разом з тим, моніторингом системи «Ліга: Закон» члени ТКК встановили наявність 90 рішень Київради, що стосуються територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення, а також 40 рішень міськради про вирішення питань землекористування для збереження та використання земель природно-заповідного фонду (КП «Святошинське лісопаркове господарство», прийняті у 2023 році). При цьому, у вищезазначеній системі не були оприлюднені деякі рішення Київради і розпорядження Київської міськдержадміністрації (КМДА), які стосуються цієї сфери.
На фоні цього ТКК “спрямувала додаткові запити на отримання інформації, за результатами отримання відповіді на які буде кінцево схарактеризовано стан прийняття рішень Київради, що стосуються територій та об’єктів ПЗФ у Києві”. Разом з тим, судячи з усього, з аналізом “найсвіжіших” рішень Київради ця комісія все ж “хоч якось” впоралася.
За інформацією попереднього звіту ТКК, у 2023 році міськрада прийняла 14 рішень по зазначеним питанням. Зокрема, 6-ма рішеннями Київрада внесла зміни в попередні свої рішення “в частині передачі на збереження [об’єктів ПЗФ] та охорону із подальшим оформленням охоронного зобов’язання”, 6-ма рішеннями оголосила об’єкти ботанічними пам’ятками природи місцевого значення, ще два рішення стосуються оголошення об’єктів зоологічними пам’ятками природи місцевого значення та оголошення території ландшафтним заказником місцевого значення.
Загальна площа об’єктів, які були заповідані міськрадою у 2023 році, складає 256,9 га. При цьому, за інформацією ТКК, положення про жодну територію чи жоден об’єкт ПЗФ, оголошених у 2023 році, “станом на дату подання цього попереднього звіту не були затверджені”. Йдеться про документи, які мають розроблятися КМДА і в яких чітко повинно прописуватися, з якою метою було створено кожен такий об’єкт, його науковий профіль, характер функціонування і режим використання території. Крім того, на розгляді міськради перебувають 20 проєктів рішень про організацію та створення територій та об’єктів ПЗФ (4 подані у 2022 році, 16 – у 2023 році) на загальну площу 323,25 гектарів (станом на березень 2024 року. – КВ).
За час своєї діяльності ТКК встановила низку “типових помилок” під час створення чи оголошення Київрадою територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення у столиці, а також їхніх охоронних зон.
Так, наприклад, депутатам стало відомо, що клопотання щодо заповідання тих чи інших локацій, які на розгляд столичної влади передає БФ “КЕКЦ”, часто “не містять обґрунтування необхідності створення чи оголошення таких об’єктів, характеристики природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об’єктів, що пропонуються для заповідання; відомостей про місцезнаходження цих локацій, їхні розміри, власників та користувачів природних ресурсів тощо. Такий випадок комісія зафіксувала, серед іншого, при оголошенні ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Сонячна» (Білодібровне лісництво КП «Дарницьке лісопаркове господарство»).
Крім того, члени ТКК з’ясували, що усі клопотання про ПЗФ подавалися депутатам Київради, а не до управління екології та природних ресурсів КМДА (зараз – Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату), як це передбачено законодавством. Серед найактивніших народних обранців, до яких звертався БФ “КЕКЦ” та які подавали на розгляд міськради проєкти рішення щодо створення об’єктів ПЗФ, комісія назвала Олесю Пинзеник (фракція “УДАР”) та Ксенію Семенову (фракція “Слуга народу”, є шостою членкинею вказаної ТКК).
Із цієї помилки витікають і два наступних недоліки. Так, за інформацією ТКК, через те, що Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА не розглядає клопотання щодо створення об’єктів ПЗФ, цей структурний підрозділ не може отримати погодження щодо їхнього створення від Департаменту земельних ресурсів та Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Вищезгадані два структурних підрозділи столичної мерії повідомили комісії “про відсутність листів-погоджень створення територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення”. Відповідно, “екологічний” департамент КМДА не може готувати і подавати на розгляд Київради проєкти рішень щодо створення природоохоронних зон, хоча фактично саме на нього ці функції покладені законодавством України.
На фоні цього ТКК висловила низку попередніх висновків та рекомендацій. Зокрема, постійній комісії Київради з питань екологічної політики та управлінню правого забезпечення діяльності міськради було доручено повторно розглянути проєкти рішень про оголошення територій та об’єктів ПЗФ на території Києва “із урахуванням виявлених порушень Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (йдеться про ті проєкти, які ще не було затверджено Київрадою. – КВ). Крім того, ТКК доручила Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА “забезпечити належне та вчасне затвердження положень про території та об’єкти ПЗФ” та “невідкладно оформити охоронні зобов’язання щодо охорони” таких локацій (це документ, відповідно до якого на певну структуру покладаються обов’язки щодо “слідкування” за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на кожній конкретній локації. – КВ).
Саме задля виправлення деяких виявлених комісією “недоліків при заповіданні тих чи інших територій” було розроблено і затверджено вищезгаданий проєкт рішення “Про організаційно-правові заходи щодо розгляду Київрадою та її органами клопотань про створення чи оголошення території та об’єктів ПЗФ місцевого значення у Києві”. Фактично міська влада цим документом задекларувала, за якою процедурою вона буде надалі брати під свою охорону кожен конкретний природний об’єкт – не дивлячись на те, що увесь цей алгоритм прописаний у профільному законодавстві України.
Так, цим рішенням було передбачено, що підготовка і подання клопотань щодо створення об’єктів ПЗФ у Києві можуть “здійснюватися науковими установами, природоохоронними громадськими об’єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами”. Відповідні клопотання ініціатори такого заповідання тепер мають подавати до КМДА, а не “знайомим депутатам” з Київради. Такі звернення повинні містити обґрунтування необхідності створення об’єкту ПЗФ, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об’єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів і навіть відповідний картографічний матеріал.
Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА повинен розглянути таке клопотання протягом одного місяця. Під час цього розгляду вказаний структурний підрозділ столичного муніципалітету паралельно має отримати низку документів від своїх “колег” – Департаменту земельних ресурсів КМДА і Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Зокрема, йдеться про витяг із Державного земельного кадастру щодо ділянок, запропонованих до заповідання, матеріали супутникової аерофотозйомки цієї землі, витяг з інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності “Містобудівний кадастр Києва” тощо.
У випадку попереднього схвалення відповідного клопотання “екологічний” департамент КМДА має отримати погодження щодо створення об’єкту ПЗФ від власника або користувача ділянки, яку має охопити ця природоохоронна територія (крім тих випадків, якщо це комунальна земля, яка нікому не відведена. – КВ), після чого – підготувати і подати на розгляд Київради відповідний проєкт рішення щодо “створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, заказників”.
У цьому проєкті рішення має міститися інформація, зокрема, стосовно того, які обов’язки покладаються на користувачів та власників землі, що має увійти до складу відповідного об’єкта ПЗФ (якщо йдеться про заповідання території без вилучення земельної ділянки під нею. – КВ), спосіб доведення інформації про таке рішення до зацікавлених осіб та спосіб його оприлюднення тощо. Крім того, в документі має бути передбачено доручення Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА розробити та забезпечити затвердження в установленому порядку положення про територію та об’єкт ПЗФ. Перед винесенням такого проєкту рішення до сесійної зали його мають розглянути і погодити дві постійні комісії Київради – з питань екологічної політики та з питань архітектури, містопланування та земельних відносин.
Права депутатів та відповідальність чиновників
Під час обговорення вказаних питань у сесійній залі секретар Київради і голова відповідної ТКК Володимир Бондаренко додатково уточнив, що КМДА затвердила лише 26 положень про об’єкти ПЗФ, цитуємо, “із самого початку” – тобто, вочевидь, йдеться про загальну кількість таких положень, погоджених мерією за останнє десятиліття.
Крім того, за його словами, у столиці “вкрай низька кількість підписаних охоронних зобов’язань” по об’єктам ПЗФ, а також часто неможливо винести в натуру межі таких природоохоронних територій, тому що в рішеннях Київради прописується “орієнтовна площа, взята з “довідника “Стеля”. При цьому, як зазначив Бондаренко, у тому алгоритмі дій, який передбачений “другим” проєктом рішення, “немає новел”. Мовляв, “кожна його буква про виконання закону”, і саме за такою процедурою, коли проєкти рішень щодо створення об’єктів ПЗФ готуються за поданням державних адміністрацій, працюють місцеві ради по всій Україні.
“Якщо ви відкриєте будь-який з проектів рішень або навіть матеріали рішень, прийнятих міськрадою, [встановлені тимчасовою контрольною комісією] невідповідності можуть бути в подальшому класифіковані як недотримання вимог статей 51-52 Закону України “Про природно-заповідний фонд” і призвести до того, що внаслідок порушення процедури створення об’єкту ПЗФ рішення Київради можуть бути скасовані в судах. Не можна виконувати закон тільки тоді, коли вигідно – його потрібно виконувати 24/7 і 365 днів на рік. Наша мета – навести лад. Іншої мети немає. Чому вся Україна норми закону виконує, а Київрада вирішила, що їй це не потрібно?” – заявив Володимир Бондаренко.
Читайте: Володимир Бондаренко: Зберегти природу можна просто і без посередників
Позицію профільної ТКК в цілому підтримали депутати Київради із фракції “Європейська солідарність”. При цьому, її представниці Дінара Габібулаєва та Вікторія Пташник запропонували відправити “другий” проєкт рішення на доопрацювання або прийняти його лише за основу, щоб додатково прописати в цьому документі окремі важливі пункти.
Зокрема, ці депутатки вказали на те, що в цьому проєкті рішення не передбачена відповідальність посадовців Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА у випадку їхніх зловживань при підготовці проєктів рішень щодо створення об’єктів ПЗФ. На переконання народних обранець, ризики таких зловживань існують, наприклад, якщо на чиновників “впливатимуть” забудовники. Вочевидь, йдеться про те, що забудовники можуть домагатися від чиновників не погодження клопотань про створення об’єктів ПЗФ там, де їм це не вигідно. При цьому, представниці “Європейської солідарності” також виступили за те, щоб “залишити” можливість подання відповідних проєктів рішень і депутатами міськради.
У свою чергу, їхні колеги із фракції “Слуга народу” категорично не погодилися із пропозиціями ТКК щодо затвердження запропонованої процедури створення об’єктів ПЗФ. Так, депутатки з цієї політичної сили Євгенія Кулеба і Ксенія Семенова вказали на те, що саме завдяки народним обранцям у столиці було збережено чимало зелених зон, і фактично тепер у них залишається лише право направляти до КМДА клопотання щодо створення об’єктів ПЗФ. Разом з тим, за словами Семенової, є випадки, коли Київраді дійсно доводиться приймати так звані “політичні” рішення у цьому напрямку. Наприклад, так було у 2022 році, коли депутатський корпус на фоні вимог громади не допустити забудову Протасового яру оголосив його природним заказником, знаючи, що за цю територію “доведеться судитися”.
Читайте: Крізь роки боротьби та протестів: Київрада оголосила “Протасів яр” ландшафтним заказником
“У Києві є проблема з охороною природно-заповідних зон, зелених зон, парків. Одночасно з тим, як у нас з’являються облаштовані рекреаційні зони з плиткою і лавочками, у нас зменшується загальна площа зелених зон. Вирлиця, Горбачиха, Осокорки, Літературний сквер – ці всі території перебувають під загрозою забудови. Чомусь при всьому цьому у ТКК головною проблемою охорони зелених зон у Києві є діяльність громадських організацій, які ініціюють заповідання цих територій. Цим мав би займатися Департамент екології, депутати, столичні КП. Але КП свою роботу не виконують – в межі не виносяться (вочевидь, йдеться саме про невинесення в натуру ділянок під об’єктами ПЗФ. – КВ), захисні договори не підписуються, втім тиск, на громадськість, яка займається охороною середовища, здійснюється”, – зазначила Ксенія Семенова.
Читайте: Компроміс чи боротьба до останнього: Київрада не змогла вирішити долю Літературного скверу
Проте, жодна з вимог депутатів з різних фракцій так і не була виконана – фактично проєкти рішень щодо ПЗФ були затверджені в тому вигляді, в якому вони були подані.
Як у столиці заповідають території
Як раніше повідомляла КВ, столична міськрада щорічно присвоює природно-заповідний статус десяткам зелених зон. Але по факту це відбувається лише “на папері” – такі локації просто отримують відповідну назву.
Так, після затвердження проєктів рішень Київради про оголошення відповідної території пам’яткою природи або ландшафтним заказником землекористувач повинен розробити та подати на затвердження Київради проект землеустрою, передати дані для внесення до Держземкадастру та встановити на кордонах таких зелених територій межові знаки. Потім землекористувачі мають пройти держреєстрацію права користування чи оренди на ділянки та оформити охоронні зобов’язання на об’єкти природно-заповідного фонду.
Поки не пройдено всіх цих етапів, рішення Київради про присвоєння територіям назв “пам’ятника природи” чи “ландшафтного заказника” мають лише декларативний характер, і ці землі дуже проблематично захистити від самозахоплення, забудови чи вирубки.
Іноді Київрада окремими рішеннями доручає якомусь комунальному підприємству або КО “Київзеленбуд” оформити землю під новоствореним парком, сквером, об’єктом природно-заповідного фонду та ін. Але на практиці довести все до фіналу буває дуже проблематично: на це або уходять роки, або цього так і не відбувається з низки різних причин.
Читайте: Как зеленые зоны Киева оставили без программы развития
Хронічні проблеми з оформленням комунальної землі у свою чергу часто «провокують» забудову зелених зон. Наприклад, КП “Київський центр розвитку міського середовища” восени 2020 року розпочало будівництво “Парку Почайну” в Оболонському районі столиці. При цьому землю, на якій запланували збудувати парк, не було оформлено. KВ писала, що поки столична влада освоює на будівництві парку 185 млн бюджетних гривень, проєкт землевідведення під парк цілком може конфліктувати з проєктом землеустрою під якесь комерційне будівництво.
Читайте: Без земли. Как в столице приступили к строительству “Парка Почайна”
Схожа ситуація спостерігається і з національним природним парком (НПП) “Голосіївський”. Справа в тому, що протягом півтора десятиліття з моменту створення цього нацпарку КМДА так і не розробила документацію із землеустрою, не встановила та не винесла межі тисяч га зелених насаджень у натуру. Як наслідок – де-факто поки що цей парк існує лише “на папері”, а буферна зона навколо нього, у якій заборонено будівництво, зовсім відсутня. Таким чином наразі не існує чітких механізмів протидії забудовникам, чим останні охоче користуються.
Читайте: Компанія із орбіти “КСМ-Груп” готується будувати 100-метрові висотки впритул до НПП “Голосіївський”
При цьому, наразі навіть залишається загадкою, якими у Києві є площі зелених зон, лісових та природоохоронних територій та на яку частину з них столичні комунальні підприємства отримали право користування. На сьогодні підготовка проекту “Програми комплексного розвитку зеленої зони Києва до 2030 року” може і завершується, проте ніхто не бачив звіту про виконання попередньої програми, ухваленої у 2005 році. Очевидно, що площі зелених територій у столиці внаслідок “будівельного буму” неухильно зменшуються, виникає тільки питання, наскільки масштабними є ці втрати.
Читайте: Зеленое решето: в КГГА форсируют принятие “программы уменьшения зеленых зон”
Вочевидь, прикладом для столиці в питанні створення природоохоронних зон має бути Київська область – на це у своїй доповіді депутатському корпусу натякав секретар Київради Володимир Бондаренко. Таку версію підтверджує наступний факт: саме Київщина стала лідером України зі створення об’єктів ПЗФ за останні три роки.
Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об’єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо.
Разом з тим, наразі і в Київській області вистачає негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.
Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів) з 11 січня 2021 року керує вищезгаданий Олександр Возний (на колажі ліворуч). Сферою екології столиці вже майже десяток років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
