Ми поспілкувались з керуючим адвокатського бюро “Титикало і партнери”, Заслуженим юристом України, головою постійної комісії Київоблради з питань екології Романом Титикалом про його діяльність та основні напрямки покращення екологічного та соціального стану в області.
Роман Титикало – правозахисник, юрист, практикуючий адвокат, керівник бюро “Титикало і партнери”, Заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради. Тривалий час він займається не лише комерційною, а і соціальною діяльністю: представництвом інтересів громади в соціально значимих справах, наданням безоплатної правової допомоги малозабезпеченим громадянам та ветеранам АТО.
“Вважаю, що адвокат повинен не лише заробляти кошти, а й виділяти час на проєкти pro bono, які, як я переконаний, є необхідною умовою здійснення належної юридичної роботи”, – говорить Роман Титикало.
Його адвокатське бюро постійно допомагає громадам у питаннях соціально значимих та суспільно важливих. Наприклад, оскарження містобудівної документації (детальні плани територій, генеральні плани), які не враховують інтереси громади тощо.
Останнім часом було багато кейсів, коли громади переходили до помісної Православної церкви України з УПЦ Московського патріархату.
Тепер перед Романом Титикалом став новий виклик: його обрали головою постійної комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій Київської обласної ради. Перед комісією стоять доволі складні завдання: екологія області у не найкращому стані, поруч Київ, який юридично немає відношення до Київської області, але є головним забруднювачем саме території Київщини.
KV: Ви очолили екологічну комісію Київоблради у квітні 2021 року. Які головні пріоритетні напрямки роботи Ви б виділили?
Роман Титикало: Зараз є бажання та ініціатива активізувати роботу по створенню природно-заповідних об’єктів. Рішення про створення таких об’єктів місцевого значення приймається обласною радою. Зараз ми активно займаємося утворенням нових об’єктів і впорядкуванням вже існуючих. На останній сесії Київської обласної ради 09 вересня було прийнято рішення про створення восьми нових об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 257 га. Одночасно ми затвердили проєкти організації територій двох регіонально-ландшафтних парків.
Хочу наголосити, що міжнародні зобов’язання і договори України передбачають, що 15% території області має бути віднесено до природно-заповідного фонду. Тому ми вживаємо активних заходів, щоб цей показник був досягнутий, однак, на жаль, на даний час, в деяких районах області ми маємо лише на 1-2%, тобто ситуація вимагає активної роботи в цьому напрямку.
Окремий напрямок нашої діяльності – вирішення ситуації з екологічно небезпечними об’єктами, які існують на території Київської області. Ми на кожному засіданні комісії розглядаємо ці питання, але є певна проблема: перевірку може проводити лише Державна екологічна інспекція, яку доволі часто не допускають на об’єкти, що забруднюють навколишнє середовище, тому із фіксацією порушення екологічного законодавства є певні складнощі. Через це нами вживаються заходи по створенню екологічної лабораторії, яка буде займатися вимірюванням показників повітря, води на межі санітарних зон і на підставі цього надавати висновки, які ми можемо використати для реагування на порушення.
Ще один важливий напрямок – очищення водних об’єктів. На превеликий жаль, на сьогодні на Київщині спостерігається значне забруднення річок, замулення та пониження вод. Зараз намагаємося вирішити питання оздоровлення басейну річки Дніпро. Це робота складніша, бо потребує більше коштів на реалізацію хоча є пріоритетною для нас. На останній сесії Київської обласної ради було ухвалено рішення про створення тимчасової контрольної комісії, яка буде займатися саме цим питанням.
KV: Чим відрізняється Київська область від інших областей України в плані екології, чи є якісь особливості?
Роман Титикало: Київська область має певні своєрідні проблеми.
По-перше, Київщина не має обласного центру. Київ не є центром області і має окремий юридичний статус. Фактично межа Києва – це межа Київської області. Але Київ, який є найбільшим мегаполісом України, створює чимало викликів та загроз для області, зокрема: полігони зі шкідливими відходами, бо київське сміття захоронюють саме в області; майже всі промислові підприємства перенесені з Києва до області, де вони здійснюють забруднення, негативно впливає і хаотична забудова, вигрібні ями, які забруднюють поверхневі води та знищення дерев в передмісті столиці. Тобто виникає парадоксальна ситуація: ми на Київ впливати не можемо, а Київ на область впливає.
Ще однією великою проблемою області з 1986 року є Чорнобильська атомна електростанція – об’єкт забруднення та зона відчуження, яка займає значну частину території регіону. Зона відчуження – це взагалі окрема держава в Київській області. Нею управляє Державне агентство з управління зоною відчуження, яке, на мою думку, робить це не дуже прозоро і не завжди ефективно. Особливо в плані боротьби з пожежами, які там виникають доволі часто. Через аварію на ЧАЕС частина наших громад має статус дотаційних, а саме ті, які знаходяться у межах колишнього Поліського та Іванківського районів. Наприклад, Поліська ОТГ найбільша за площею в Україні з великою кількістю населених пунктів, але по кількості населення вона пасе задніх, бо більшість людей відселилися з цих земель через екологічне лихо. І фактично тепер ми маємо великі малозаселені території, де немає виробництва.
KV: Яка ситуація в області з утилізацією побутового сміття, будівельних і небезпечних відходів, незаконними звалищами? Де найбільш “гарячі” точки?
Роман Титикало: Ми маємо велику проблему зі стихійними сміттєзвалищами, які часто створюються саме в районах наближених до столиці. Саме тому окремою статтею в бюджеті закладаємо кошти на їх ліквідацію. Проте цю ситуацію вирішити доволі складно, бо головними чинниками утворення таких сміттєзвалищ є хаотична забудова і перенаселення в столиці та передмісті, які лише посилюються.
З іншого боку вже існуючі сміттєзвалища у жахливому стані. Чинне українське законодавство передбачає заборону сміттєзвалищ як таких, а замість них повинні функціонувати сміттєпереробні комплекси. Екологічна інспекція подала ряд позовів по закриттю стихійних сміттєзвалищ Київщини, а Служба безпеки України порушила ряд кримінальних справ по екоциду (масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, – KV) за фактом їх функціонування. Сподіваюся, що ми зможемо вирішити цю проблему.
KV: Ще одним проблемним питанням є вирубка лісів заради продажу деревини та будівництва. Нещодавно була гучна ситуація довкола заказника “Чернечий ліс”, який хотіли забудувати. Де зараз спостерігається протистояння з громадськістю в області по схожих питаннях, які гарячі точки і які шляхи вирішення?
Роман Титикало: Якщо ми відкриємо з вами кадастрову карту, пройдемося по передмістю Києва і подивимось на ліси, які там відображені, то побачимо багато накладок на них приватного відведення під індивідуальну забудову. Це питання зараз у нас на контролі і ми намагаємось реагувати на такі факти. Складність даної проблеми полягає в тому, що вона виникає постійно, бо населення Києва і передмістя постійно зростає, через що забудовники не нехтують можливостями збудувати чергову багатоповерхову будівлю чи котеджне містечко на місці лісу. Ми цю проблему плануємо вирішити шляхом віднесення особливо цінних лісів до природно заповідного фонду України.
KV: Що на рахунок оформлення кордонів заповідників, інших зелених зон, щоб гарантувати їх недоторканність і цілісність?
Роман Титикало: Є певна проблема винесення цих заказників і заповідників в натурі на місцевості. Якщо навіть прийнято рішення про створення заказника, то без внесення його в кадастрові карти, неможливо запобігти його знищенню. Зараз є багато скарг стосовно заповідника “Зачарована Десна”. Аграрний бізнес почав активно розорювати прибережні зони і затоки довкола Десни, хоча ця територія є заповідником місцевого значення. Саме тому, аби запобігти такій ситуації, у цьому році ми виділяємо кошти на технічну інвентаризацію і винесення цих ділянок в натурі.
KV: Що Ви скажете про проблему низької якості води в свердловинах?
Роман Титикало: Не можна це питання розглядати окремо від проблеми забрудненості рік. Бо вода – це система. Для її належної якості треба займатися недопущенням забруднення поверхневих вод. На сьогодні активно забруднюють воду встановлені в будинках вигрібні каналізаційні системи, а також використання хімічних речовин в побуті. Це сприяє такому негативному явищу як цвітіння води. Як я вже раніше говорив, є гостра потреба в очищенні басейну річки Дніпро. На сьогодні ми маємо програму з оздоровлення його вод, головна перешкода – велика фінансова вартість проекту.
KV: Якою Ви бачите ідеальну картину екологічної ситуації в Київській області? Що потрібно зробити для цього?
Роман Титикало: Ідеальним для мене буде час, коли всі сортуватимуть сміття. На території області функціонує 3-4 сучасні сміттєсортувальні станції, ми не маємо жодного місця захоронення відходів, зникла проблема стихійних сміттєзвалищ. Тобто коли хтось їхав автомобілем, відкривав багажник і викинув сміття посеред поля. Надіюсь, що найближчим часом наша річка Дніпро та її басейн будуть очищеними і не зеленітимуть в кінці літа. А ми усі зможемо насолоджуватися чистим повітрям і не забрудненою природою, що, в свою чергу, поліпшить умови нашого життя і його тривалість.
Фото: надано прес-службою Романа Титикало
