Нацполіція розслідує чергову справу щодо можливих розкрадань бюджетних коштів при реконструкції Шулявського шляхопроводу. Правоохоронці попередньо встановили, що підрядник – ТОВ “Північно-український будівельний альянс” – перерахував 67,9 млн гривень, отриманих в червні 2023 року, на рахунки “фіктивних” і “транзитних” підприємств. Ці кошти офіційно призначалися, зокрема, для оплати матеріалів, але їхні отримувачі, за даними слідства, не мали можливостей “для вчинення задекларованих господарських операцій”. Паралельно столична прокуратура намагається в судовому порядку добитися розірвання договору підряду на ці роботи і стягнення з вищезгаданої ТОВки 1,1 млрд гривень – через те, що її конкурентом була пов’язана з нею компанія, що порушило умови економічної конкуренції. Вочевидь, для одіозного екснардепа Максима Микитася (на колажі праворуч), з яким пов’язують цих суб’єктів господарювання і який наразі знаходиться “під ковпаком” правоохоронних органів, настають ще більш темні часи.
Як стало відомо КВ, наразі столичні правоохоронці в рамках кримінального провадження №42023102070000269 вивчають факти розкрадань бюджетних коштів при здійсненні реконструкції Шулявського шляхопроводу.
Вказане слідство було відкрито управлінням поліції в метрополітені Нацполіції Києва 1 вересня 2023 року. Попередня правова кваліфікація злочинів, вчинених фігурантами цієї справи – ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України, тобто привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
У чому ймовірний злочин
26 червня 2018 року між КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” (“ДБШТС”) і ТОВ “Північно-український будівельний альянс” було укладено договір підряду на виконання робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині просп. Перемоги з вул. Гетьмана у Солом’янському та Шевченківському районах столиці (у народі – Шулявський шляхопровід або Шулявський міст). Вартість робіт за цією угодою мала скласти 598,49 млн гривень. Втім, надалі, після укладання сторонами декількох додаткових угод до вказаного договору, ця сума була збільшена у понад два рази – до 1,4 млрд гривень.
За інформацією слідства, 17 червня 2023 року КП “ДБШТС” здійснило одну із “проплат” за реалізацію зазначеного договору – на суму 67,9 млн гривень. У свою чергу компанія-генпідрядник у період з 19 по 21 червня того ж року перерахувало ці кошти п‘ятьом суб’єктам господарювання, назви яких у судових ухвалах по цьому провадженню не уточнюються – одному приватному підприємству (ПП) і чотирьом ТОВкам.
Найбільше коштів – 59,64 млн гривень – отримали саме ПП і одна з ТОВок. Ці фінансові ресурси були спрямовані даним суб’єктам господарювання у тому числі “в якості оплати за матеріали”. При цьому, за даними правоохоронців, ці суб’єкти господарювання поєднані спільними контрагентами, “що може вказувати на ймовірну пов’язаність вказаних юридичних осіб між собою і ТОВ “Північно-український будівельний альянс”. Після цього, як встановили слідчі, отримані з бюджету кошти “було розпорошено” на рахунки майже півтора десятка ТОВок (тобто, вочевидь, йдеться про перерахування коштів з рахунків п’яти вищезгаданих суб’єктів господарювання на рахунки ще низки компаній. – КВ).
“Досудовим розслідуванням встановлено, що після надходження коштів від КП «ДБШТС» на рахунки ТОВ «Північно-український будівельний альянс», останні в подальшому перераховуються на рахунки підприємств з ознаками «фіктивності» та «транзитні» підприємства, у яких відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій, а номенклатура придбаних товарів (робіт послуг) не відповідає реалізованим. [Також у останніх] відсутні основні фонди та кваліфікований персонал”, – зазначають правоохоронці.
У липні 2024 року Подільська окружна прокуратура направила клопотання до місцевого районного суду щодо надання доступу до документів по цьому договору підряду, які зберігаються в офісі КП “ДБШТС”. Йшлося про саму угоду, укладено з ТОВ “Північно-український будівельний альянс”, додатки та додаткові договори до неї, локальноий кошторис на будівельні роботи, акти вартості устаткування, дефектні акти, акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт тощо. Усі ці “папірці” необхідні правоохоронцям “для проведення експертних досліджень, встановлення осіб, причетних до кримінального правопорушення, а також встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення”.
23 липня 2024 року Подільський районний суд Києва задовольнив вищезгадане клопотання. При цьому, на прохання правоохоронців, воно розглядалося без участі представників КП “ДБШТС” – їх навіть не викликали до суду, адже ‘існує реальна загроза зміни або знищення документів, доступ до яких необхідно отримати”.
Передісторія
Шулявський шляхопровід є одним з найбільш скандальних столичних інфраструктурних об’єктів. Щодо його реконструкції столичні чиновники “задумалися” близько десятиріччя тому – фактично йшлося про знесення “старого” мосту, який на той час вже руйнувався, та будівництво на його місці нового. У середині 2017 року вже був готовий проєкт цієї реконструкції: його було обрано з-поміж семи варіантів, і тоді передбачалося, що вартість робіт, які триватимуть близько півтора року, складе 400 млн гривень. Втім, навколо цього проєкту тривалий час точилися суперечки – низка архітекторів, експертів з транспорту, громадських діячів та депутатів Київради неодноразово зверталися увагу керівництва столиці на його недосконалість. Зокрема, йшлося про те, що затверджений владою проєкт вимагає знесення окремих об’єктів заводу “Більшовик”, що потребувало додаткових витрат часу, вкладення великих грошових коштів, бюрократичних “спорів” з Фондом держмайна, який на той час був власником вищезгаданого заводу, тощо.
Будівельні роботи зі спорудження “нового” шляхопроводу розпочалися у березні 2019 року – як зазначалося вище, компанія-підрядник “взялася” їх виконувати за 598,49 млн гривень. Але вже у жовтні того ж року КМДА перезатвердила проєкт реконструкції, збільшивши кошторис робіт до 1,05 млрд гривень. Зростання вартості реконструкції Віталій Кличко тоді пояснював тим, що, мовляв, “додалися роботи, які не передбачалися – доведеться, наприклад, переносити колектор, тепломережі поблизу мосту”.
Вже у грудні 2019 року частину цього шляхопроводу було відкрито для проїзду. Цьому передували випробування – об’єкт “тестували” як на динамічне, так і на статичне навантаження, і під час цих процесів мер Віталій Кличко стояв під шляхопроводом. При цьому, деякі експерти вказували на те, що столична влада “поспішила” з випробуваннями – мовляв “не можна проводити тестування нового шляхопроводу, який досі стоїть на тимчасових опорних спорудах”, адже це несе загрозу безпеці киян. Разом з тим, вже у січні 2020-го у КМДА заявляли про те, що “фінішна” вартість робіт з реконструкції невідома – через низку додаткових витрат, необхідність реконструкції прилягаючих вулиць, зростання вартості будматеріалів тощо. І врешті-решт, у липні 2021 року столична мерія знову перезатвердила проєкт, збільшивши кошторис реконструкції до майже 2 млрд гривень.
Ще до того, у грудні 2020-го, на цьому об’єкті сталася надзвичайна подія – тоді там впали три опори освітлення, в результаті чого було пошкоджено декілька автомобілів. Цим інцидентом тоді зацікавилися у Нацполіції, але, схоже, жодних результатів це не принесло.
При цьому, правоохоронці неодноразово звертали увагу і на те, яким чином використовуються бюджетні кошти при здійсненні цієї реконструкції. Наприклад восени 2019 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало слідство за фактом того, що міський голова Києва Віталій Кличко незаконно сприяв перемозі вказаного підрядника у відповідному тендері і що дані роботи здійснюються за завищеними цінами. За даними журналістського проєкту “Схеми”, одним із конкурентів ТОВ “Північно-український будівельний альянс” на відповідному тендері виступило пов’язане з цією компанією ТОВ “Спецбуд-Плюс”. Обох суб’єктів господарювання журналісти відносили до орбіти впливу Максима Микитася – одіозного експолітика та бізнесмена, про якого мова йтиме нижче.
При цьому, наразі в судах вирішується доля самого договору підряду. Справа в тому, що ще наприкінці 2023 року столична прокуратура подала позов до КП “ДБШТС” і ТОВ “Північно-український будівельний альянс” щодо визнання недійсним рішення тендерного комітету про визнання вказаної компанії переможцем відповідних торгів, визнання недійсним вищезгаданої угоди і стягнення 1,1 млрд гривень (кошти, сплачені станом на 1 січня 2023 року) з підрядника на користь замовника.
Головними підставами для цього правоохоронці називають той факт, що ще у червні 2019 року Антимонопольний комітет кваліфікував спільну участь ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «Спецбуд-Плюс» у вказаному тендері як антиконкурентні та такі що спотворили результати торгів. Зокрема, у зазначеному органі встановили, що ці компанії мають спільну адресу, спільні засоби зв’язку, спільні особливості в оформленні документів тощо.
Відповідно, як вважають правоохоронці, в даному випадку було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, що “призвело до придбання робіт за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості”. Як наслідок, на переконання прокурорів, було нівельовано мету публічної закупівлі – “отримання робіт з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу коштів”.
4 червня 2024 року Господарський суд Києва повністю задовольнив цей позов правоохоронців. Втім, на цьому зарано ставити крапку: КП “ДБШТС” подало апеляційну скаргу на програшне для себе рішення суду, яка може бути розглянута вже найближчим часом.
Впливові бенефіціари
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Північно-український будівельний альянс” було засноване у Києві у жовтні 2007 року. Засновником та кінцевим бенефіціаром компанії вказано мешканця столиці Андрія Якусевича, керівником – Олександра Дороша.
Зазначимо, ще 6 січня 2021 року Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство зазначеної компанії. Причиною стало те, що ТОВ “Північно-український будівельний альянс” не могла погасити заборгованість перед ТОВ “УCМ-Груп” на суму 32,5 млн гривень. Ця заборгованість виникла внаслідок того, що ТОВ “Північно-український будівельний альянс” неналежним чином виконало свої зобов’язання за договором виконання будівельно-монтажних робіт при будівництві одного зі столичних ЖК.
За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity Project, ТОВ “Північно-український будівельний альянс” має на своєму рахунку 11 досить високовартісних договорів підряду – їхня загальна вартість дорівнює 3,71 млрд гривень (у цю суму не входить “збільшена” сума контракту по реконструкції Шулявського шляхопроводу. – КВ). Найбільшим проєктом цієї компанії є будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» на вул. Амосова, 6 в Солом’янському районі столиці – зі вказаною установою було укладено договір на суму 2,56 млрд гривень.
Серед іншого, ТОВ “Північно-український будівельний альянс” уклало 3 договори на загальну суму 159,4 млн гривень зі столичним КП “Інженерний центр”, стільки ж договорів на загальну суму 294,2 млн гривень з КП “Голосіїво-будінвест” тощо. При цьому, співпраця вказаної компанії з останнім підприємством неодноразово цікавила правоохоронців.
Як повідомляла КВ, Нацполіція в рамках як мінімум двох кримінальних проваджень вивчала факти можливих “бюджетних розпилів” при будівництві другого пускового комплексу розширення школи № 151 на вул. Лісничій, 3 та реконструкції гімназії імені Олександра Бойченка на вул. Великій Китаївській, 85, замовником яких виступало саме “Голосіїво-будінвест”. Зокрема, за версією слідства, при формуванні вартості закупівель робіт у гімназії посадовці вищезгаданого КП навмисне завищили обсяг та вартість робіт, що призвело до того, що в актах виконаних робіт були “прописані” роботи, які фактично не виконувались, а вартість матеріалів реконструкції була значно вищою за середньоринкову. Втім, судячи з усього, жоден з можливих фігурантів цих справ так і не був притягнутий до кримінальної відповідальності.
Згаданий вище Андрій Якусевич – помічник вищезгаданого екснардепа Максима Микитася у VIII скликанні Верховної Ради. Останній найбільше відомий як голова державної корпорації “Укрбуд” (2010-2016 роки, “під прапорами” якої у Києві та Київської області будувалися десятки житлових комплексів. Але, як неодноразово писала КВ, по факту більшість з цих об’єктів зводили приватні суб’єкти господарювання, якими володів сам Микитась або його близьке оточення. Наразі, нагадаємо, після серії гучних скандалів та фактичного банкрутства добудовою комплексів “Укрбуду” займається низка столичних забудовників.
В останні декілька років цей експарламентар та “ексзабудовник” має серйозні проблеми із законом. Зокрема, наразі Микитась офіційно є обвинувачуваним у справі щодо нанесення збитків Нацгвардії на суму більш ніж 81 млн гривень. За інформацією правоохоронців, це сталося внаслідок того, що ТОВ “Укрбуд Девелопмент” (компанія із орбіти Микитася) в 2016-2017 роках передало Нацгвардії 65 “більш дешевих” квартир у ЖК “Оберіг” (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість передбачених спеціальною угодою на забудову 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК “Аристократ” (вул. Євгена Коновальца, 34), який будувався на землі все тієї ж Нацгвардії.
Крім того, ще у січні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо Максима Микитася у справі щодо можливого надання хабара міському голові Дніпра Борису Філатову. За попередніми даними слідства, одіозний забудовник пропонував меру вказаного міста 22 млн євро за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту на будівництво метрополітену в Дніпрі поза конкурсом.
Читайте: ВАКС відпустив екснардепа Микитася під заставу
Зазначимо, КП “ДБШТС” з жовтня 2022 року очолює Роман Лісневський. Він же на правах “в.о.”, будучи першим заступником директора, керував цим підприємством з квітня по листопад 2020 року. До “другого пришестя” Лісневського, з листопада 2020-го, обов’язки директора КП “ДБШТС” виконувала заступниця директора підприємства з економіки Наталія Хоматова. Ще раніше, з серпня 2015 року по листопад 2018 року цим КП керував Максим Калінін, а з листопада 2018 року по квітень 2020-го – Михайло Харнам (перші чотири місяці керував підприємством як в.о. директора).
Дане підприємство підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. До нього цей структурний підрозділ ледве не щорічно змінював керівників. Так, з 4 серпня 2017 року по 3 грудня 2018 року його очолював Сергій Симонов, з 12 серпня 2019 року по 31 жовтня 2019 року – Іван Федоров, з 6 лютого 2020 року квітня 2021 року – Валентин Осипов, а у “проміжках” обов’язки директора традиційно виконував тепер вже ексзаступник керівника вказаного департаменту Іван Шпильовий.
Роботу зазначеного структурного підрозділу столичної мерії з 9 листопада 2021 року контролює особисто Віталій Кличко.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
