Столичні підприємці оскаржують в судовому порядку Положення, що регулює всі питання розміщення в Києві тимчасових споруд (ТС, кіоски, МАфи), засобів пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів тощо. Наприкінці минулого року до КОАС було направлено відразу два позови щодо визнання протиправним і скасування рішення Київради від червня 2024-го, яким було затверджено вказаний документ. Зокрема, представники малого та середнього бізнесу вказують на те, що міська влада не має права передавати в оренду т.зв. “елементи благоустрою”, адже в даному випадку йдеться фактично про відведення землі, яке суворо регламентоване законодавством. Також підприємці кажуть, що столична влада суттєво “помилилася” у своїх розрахунках стосовно того, скільки коштів потрібно буде вкласти “кіоскерам” у встановлення нових конструкцій – замість 107 млн гривень йдеться про 3,6 млрд. Суб’єкти підприємництва незадоволені і тим, що КП “Київ.Прозоро” досі не може роз’яснити їм нову процедуру, а також ігнорує їхні пропозиції щодо визначення нових місць розміщення торгових точок.
Як стало відомо КВ, наразі столичні підприємці в судовому порядку вимагають визнати протиправним і скасувати рішення Київради №915/8881 від 13 червня 2024 року, яким було затверджено нове Положення, що регулює всі питання розміщення на території Києва ТС, засобів пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів тощо.
Так, протягом останніх місяців до Київського окружного адміністративного суду (КОАС) було подано як мінімум два відповідних позови – від громадської організації (ГО) “Союз підприємців України” (справа №320/45873/24) та ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” (справа №320/62933/24). У першій справі ще 20 грудня 2024 року було відкрито провадження – тобто, найближчим часом вона має бути розглянута по суті.
При цьому, “Союз підприємців України” в рамках своєї справи добивався зупинити дію оскаржуваного рішення міськради до винесення остаточного судового вердикту по цьому спору (в якості заходу забезпечення позову), але КОАС 7 лютого відмовив цій ГО в задоволенні такої заяви. Свої вимоги в громадській організації пояснили, серед іншого, тим, що новим Положенням фактично передбачено демонтаж низки ТС, що може призвести до їхнього псування, але в суді зазначили, що такі доводи є лише припущеннями.
Що стосується другого позову, то наразі він був повернутий громадській організації за формальних підстав, але, за інформацією джерел КВ, цього тижня він має бути дооформлений та знову поданий до суду.
Що цікаво, в обох випадках свої заяви щодо включення до справи в якості третіх осіб на стороні позивачів подала Державна регуляторна служба, а у справі “Київського міський комітету порятунку бізнесу” – ще й Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ).
Про що позови
Обидва позови є схожими за своєю суттю та вимогами. Зокрема, громадські організації, вказують на те, що столична міськрада оскаржуваним рішенням підміняє поняття “надання в оренду земельних ділянок наданням в оренду окремих елементів благоустрою як індивідуально визначеного майна, що є порушенням земельного законодавства”.
Йдеться про те, що вказаним Положенням у столиці було запроваджено нововведення, відповідно до якого міська влада вирішила передавати підприємцям право тимчасового користування (оренди) “окремими елементами благоустрою” (частинами покриття вулиць, доріг, тротуарів, пішохідних зон, бульварів тощо) під встановлення ТС та інших торгових точок. Разом з тим, організації-позивачі зазначають, що ці елементи благоустрою фактично є земельними ділянками і що процес передачі земельних ділянок в Україні суворо унормований (у тому числі Земельним кодексом), а тому міська влада не має повноважень затверджувати якісь положення, які регламентуватимуть процеси відведення землі всупереч існуючим нормам.
При цьому, в ГОшках акцентують увагу на тому, що ще у червні 2024 року, до затвердження цього Положення, Державна регуляторна служба України направила до Київради зауваження щодо вищезазначених фактів, але на Хрещатику, 36 відповідний лист було проігноровано.
Також у ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” вказують на те, що оскаржуване рішення містить антиконкурентні засади – воно ставить у нерівні умови підприємців, які працюють у різних районах столиці. Йдеться про те, що Положенням передбачено, що Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) не може продовжувати дію укладених у 2014-2015 років договорів пайової участі з власниками ТС, починаючи з різних дат.
Так, власники ТС у Печерському районі вже не можуть продовжувати такі угоди з 1 червня 2024 року, а у Оболонському районі – з 1 грудня 2024-го. Разом з тим, для усіх інших районів визначено, що строк дії договорів закінчується 1 червня 2025-го (Подільський, Святошинський, Солом’янський та Шевченківський) та 1 червня 2026-го (лівобережні та Голосіївський райони Києва).
Крім того, у позові “Союзу підприємців України” підкреслюється, що в аналізі регуляторного впливу (АРВ) до проєкту Положення, який готувався столичною владою перед затвердженням цього документу, вказано занижені цифри витрат суб’єктів підприємництва – тобто, тих коштів, які бізнесмени повинні будуть сплачувати КП “Київ.Прозоро” (організатор торгів на встановлення усіх торгових точок) при встановлення своїх ТС (у даному випадку йдеться лише про кіоски, а не про сезонну та пересувну торгівлю тощо. – КВ).
Так, у АРВ зазначаються сукупні витрати в сумі 107 млн гривень, але, за підрахунками вищевказаної ГО, насправді йдеться про 3,6 млрд гривень. Зокрема, понад 2 млрд гривень підприємці повинні будуть витратити на встановлення нових ТС (в розрахунку 7 тис. споруд вартістю по 300 тис. гривень кожна), а ще 1,5 млрд гривень – на підключення ТС до електроенергії (200 тис. гривень за “один елемент благоустрою”). Також, мовляв, підприємцям потрібно буде “розщедритися” на технічну інвентаризацію та паспортизацію окремих елементів благоустрою, проведення топографо-геодезичних робіт тощо. На переконання організації-позивача, “відсутність в АРВ достовірної інформації та правильних розрахунків не дозволяє правильно оцінити вплив регулювання оскаржуваного рішення на суб’єктів господарювання”.
При цьому, у «Київському міському комітеті порятунку бізнесу» ще у червні 2024 року підрахували, що при реалізації оскаржуваного рішення буде закрито понад 5,5 тис. торгових об’єктів та втратять робоче місце понад 18 тис. найманих працівників.
Що думають підприємці
Як повідомила КВ співголова ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” Тетяна Петренко, наразі міська влада фактично ще не розпочала реалізацію місць для вуличної торгівлі за вказаним Положенням – нагадаємо, це має робитися через систему “Prozorro.Продажі”, що було найголовнішим нововведенням нової процедури встановлення торгових точок на території Києва. Виключенням є лише торги на встановлення поштоматів (зокрема, 14 поштоматів на території Печерського району).
Наразі, за інформацією Тетяни Петренко, міська влада переважно займається демонтажем ТС, у яких закінчився термін дії договорів пайової участі та які не були “прибрані” власниками.
Серед іншого, йдеться про кіоски “Союздрук” (в них продається преса) на території Печерського району, демонтаж яких викликав значний суспільний резонанс. За інформацією КВ, десятиліттями ці кіоски встановлювались і функціонували на столичних вулицях виключно законно, з урахуванням всіх вимог КМДА і Київради. Але на Хрещатику, 36 фактично заборонили “Союздруку” продовжити на них дію дозвільної документації (паспортів прив’язки ТС).
Що стосується встановлення нових ТС, столичному керівництву ще потрібно знайти для них нові місця, виготовити на них паспорти прив’язки, вирішити питання з підключенням кіосків електроенергії і лише після цього – виставити такі локації на торги.
При цьому, як зазначила Тетяна Петренко, наразі столичні підприємці мають низку питань до того, як будуть на практиці виконуватися норми нового Положення. Так, у КП “Київ.Прозоро” було проведено вебінар з представниками малого та середнього бізнесу щодо участі у торгах, але останнім тоді не було роз’яснено про усі нововведення. На фоні цього Тетяна Петренко вже домовилася з керівництвом даного КП щодо проведення ще однієї онлайн-наради, на якій буде озвучено 60 питань від підприємців, однак за три останні тижні цей захід так і не відбувся.
“Я маю сумніви, що Положення буде реалізовано у повній мірі. У першу чергу через те, що подані судові позови щодо його оскарження. Цікаво, що Київрада мала опублікувати у газеті “Хрещатик” оголошення, що її відповідне рішення оскаржується, але не зробила цього. Тому в суді [в рамках однієї з двох справ] міськраду попередили, що якщо вона знову проігнорує цю вимогу, то наступного разу її зобов’яжуть зробити це в примусовому порядку. Адвокат сказав мені, що це робиться Київрадою для затягування розгляду справи – таким чином, без оголошення в газеті суд не може розглядати справу по суті. Другий момент – не отримавши відповіді на питання від КП “Київ.Прозоро”, підприємці не хочуть брати участь у торгах. Можливо, не на всі питання вони самі мають відповіді”, – зазначила Тетяна Петренко.
При цьому, на думку співголови “Київського міського комітету порятунку бізнесу”, такими своїми діями столична влада ще більше відштовхнула від себе малих та середніх підприємців – що важливо, це було зроблено в період великої війни, коли усі реформи є більш болючими, ніж у мирний час.
“Ще в 2016-2017 роках я мала розмови з членами команди мера. Я їм казала, що якщо вони мають плани на політику, наприклад рухатися до парламенту або в президенти, потрібно мати союз з активними громадянами. Я їм пояснювала, що усі революції у нас починалися та підтримувалися малим і середнім бізнесом. Адже це незалежний ні від кого клас населення – самостійний та самодостатній. На великий бізнес простіше “наїхати”, а малий і середній бізнес більш мобільний та автономний. Тому міській владі потрібно було зробити малий та середній бізнес друзями і партнерами. І далі, які б політичні “розбірки” не були, люди завжди заступляться за них (команду мера. – КВ). Але ми прийшли до того, що при всіх обшуках [у структурах мерії] та заявах про переслідування [з боку державної влади], у них немає союзників, які готові їх підтримувати. Своїми діями вони втратили силу, яка могла їх підтримати”, – підкреслила Тетяна Петренко.
При цьому, голова “Асоціації мобільних кав’ярень” Олексій Бусаєв розповів КВ, що, за наявними у нього даними із КМДА, до квітня 2025 року “увесь Печерський район буде розіграно на торгах”. Йдеться про торги і на право встановлення ТС, і щодо локацій для пересувної торгівлі (автопричепи типу “Купава”). Наразі же, за його словами, у вказаному районі залишились лише ТС, які розміщені на орендованій землі та відповідно до інвестиційних договорів (скандально відомі «зупинкові комплекси»), а також пересувна торгівля, яка “розігрувалась” в наприкінці 2024 року.
Читайте: Монополия и преференции: как власти Киева отдают инвесторам остановки общественного транспорта
При цьому, Олексій Бусаєв більш позитивно оцінює нове Положення. На його переконання, у цьому документі виписані ринкові підходи до визначення переможців та їхній захист на рівні Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Зокрема, йдеться про те, що підприємці матимуть можливість отримувати місця терміном на 5 років з щомісячною платою за розміщення обʼєктів та продовжувати відповідні договори ще на такий же строк. Також Бусаєв нагадав, що левова частка надходжень від підприємців спрямовуватиметься до бюджету Києва.
Втім, на думку голови “Асоціації мобільних кав’ярень”, столичній владі потрібно змінити підхід чиновників до визначення місця для розміщення засобів пересувної торгівлі. За словами Бусаєва, у “теорії” визначено, що будь-хто може бути суб’єктом подання нових локацій через КП “Київ.Прозоро”. Підприємство, у свою чергу, направляє відповідний лист з пропозиціями до Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, а цей структурний підрозділ столичної міськдержадміністрації подає такі переліки до комісії Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, яка і має затверджувати місця для розміщення. Але по факту, як зазначає Олексій Бусаєв, відбувається щось незрозуміле – такі процеси занадто бюрократизуються.
“На практиці це виглядає так. Підприємці пишуть листи на КП «Київ.Прозоро» з проханням розглянути можливість визначити в якості місць, які будуть розіграні на аукціоні “Прозоро.Продажі”, саме ті локації, які вони вбачають привабливими та які будуть сприяти розвитку малого бізнесу і наповненню бюджету міста. Натомість вказане КП у відповідь надсилає підприємцям листи про те, що “їхні звернення прийняті до розгляду – і на цьому все. Моя позиція, як представника підприємців, полягає у тому, щоб вимагати від чиновників КМДА та посадовців КП неухильно дотримуватись тих рішень та обіцянок місцевої влади, які задекларовані у відповідних рішеннях. Виходить дивна історія: Київрада приймає рішення в інтересах громади з приводу певних питань, а бюрократи зводять нанівець будь-які потуги депутатів допомогти і так зубожілим підприємцям. Тому ми пропонуємо змінити підхід до визначення нових локацій, а саме з залученням підприємців до процесу”, – підкреслив Олексій Бусаєв.
Що відбувається з вуличною торгівлею
Як неодноразово повідомляла КВ, скандали у сфері вуличної торгівлі у останні п’ять-шість років стали для столицею буденним явищем.
Наприклад, власники кіосків регулярно звинувачують у корупції чиновників КМДА, які відповідальні за розміщення ТС. За словами підприємців, київські можновладці, руками комунальних служб, нерідко демонтують легальні споруди з усіма дозвільними документами та лобіюють встановлення ТС наближеними до влади особами на місці знесених кіосків без жодних офіційних погоджень з КМДА.
Один із останніх прикладів – ініціатива щодо знесення ТС, що розташовані у півкілометровій зоні біля станцій метрополітену, яку столична влада пояснювала необхідністю убезпечити мешканців Києва від ракетних обстрілів.
Читайте: Торгівельні центри або кіоски: з чим столичній владі треба боротися під час війни
Усе це нерідко призводить до мітингів та акцій протесту під стінами КМДА. Ба більше – навесні 2022 року, на фоні вищезгаданих демонтажів, підприємці навіть поскаржились Президенту України Володимиру Зеленському, Уряду та іншим держорганам на столичну владу. Представники малого та середнього зазначали, що керівництво міста в умовах воєнного стану почало масово демонтувати законні ТС, але разом з тим – не чіпало незаконні кіоски, які з’явилися вже під час активної фази війни з росією. На той час “кіоскери” заявляли, що команда Віталія Кличка фактично спонукає їх до протестів, проведення яких під час режиму воєнного стану заборонено.
Суперечками супроводжувалася й ініціатива щодо впровадження процедури продажу місць для всіх видів вуличної торгівлі через систему Prozorro.Продажі, яка обговорювалася у стінах Київради і КМДА не один рік.
Так, спочатку чиновники і депутати планували в якості “генеральної репетиції” запровадити такий механізм для пересувної та сезонної торгівлі (ще декілька років тому місця під такі об’єкти продавалися низкою столичних КП через товарні біржі), а вже потім розширити цю реформу і на тимчасові споруди (право на розміщення кіосків вже давно погоджується Департаментом містобудування та архітектури КМДА фактично “у ручному режимі”).
Свою позицію по цьому питанню представники столичної влади завжди пояснювали необхідністю впровадити прозорі механізми розміщення таких об’єктів. Крім того, чиновники та окремі депутати вказували на те, що така процедура дозволить краще наповнювати бюджет Києва – заявлялося, що, за рахунок конкуренції між підприємцями на електронних аукціонах буде значно зростати вартість кожної локації.
Столичні підприємці у свою чергу регулярно заявляли про свою незгоду з такою ініціативою. Серед іншого, вони вказували на те, що запропонована владою процедура може знищити малий бізнес столиці, адже власники однієї-двох торгових точок не зможуть конкурувати на електронних торгах з “мережевиками” – тими, хто має десятки таких об’єктів. Крім того, підприємці раніше висловлювали думку, що система “Prozorro” – вже давно “не є прозорою”: буцімто співробітники цього майданчика надають деяким учасникам аукціонів потрібну інформацію про їхніх конкурентів та “неофіційно” консультують їх стосовно “правильної” подачі заявок. Також підприємці вказували на те, що Київраді та КМДА потрібно спочатку розібратися з “хаотичним” демонтажем ТС, корупцією серед тих посадовців, які контролюють дану сферу тощо, а вже потім “щось масштабно реформувати”.
Читайте: У Києві вирішили реформувати вуличну торгівлю під час воєнного стану
Столична влада як мінімум двічі – в 2018 та 2021 роках – готувала проєкти рішень щодо запровадження процедури реалізації місць під розміщення кіосків через систему Prozorro.Продажі. Але в обох випадках підприємцям спільно з громадськими активістами вдавалося зупинити таку реформу ще на стадії її обговорення. Одним із їхніх найголовніших аргументів був той факт, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №244 від 21 жовтня 2011 року (цей наказ затвердив в Україні Порядок розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності) не передбачене проведення будь-яких торгів на право розміщення кіосків.
Втім, улітку 2022 року влада Києва знову активізувала роботу в цьому напрямку. Результатом стало те, що у квітні 2023 року Київрада за ініціативи депутата Дмитра Білоцерковця (фракція “УДАР”) погодила впровадження торгів на право розміщення об’єктів пересувної та сезонної торгівлі через систему “Prozorro”. Тоді було визначено, що ця процедура поки є тимчасовою – КП “Міський магазин”, який виступав організаторів торгів через біржі, буде проводити відповідні аукціони до кінця дії воєнного стану.
Введення такого механізму пояснили декількома факторами. Зокрема – змінами в законодавстві України, через які стало неможливо продавати локації для вуличної торгівлі саме через біржі, як це було раніше. А через рік, 11 квітня 2024-го, Київрада погодила створення вищезгаданого КП “Київ.Прозоро” на базі нефункціонуючого КП “ЛІК” та скандально відомого КП “Міський магазин”. Саме на “Київ.Прозорро” було покладено зобов’язання щодо організації усіх видів вуличної торгівлі.
Читайте: Вулична торгівля в “одних руках”: у столиці створили КП “Київ.Прозорро”
Врешті-решт, як зазначалося вище, у червні 2024-го Київрада затвердила нове Положення щодо встановлення об’єктів вуличної торгівлі. При ухваленні відповідного проєкту рішення у КМДА заявляли, що це забезпечить прозорість всіх процесів, залучить до них більше підприємців і збільшить надходження до бюджету міста до 2 млрд гривень на рік. Втім, учасники ринку та окремі депутати міськради озвучували свій скепси стосовно такої ініціативи. Серед іншого, вони вказували на те, що представники малого бізнесу, які наразі легально працюють в кіосках, не матимуть коштів для участі у таких торгах, що фактично призведе до їхнього “банкрутства”. Вже тоді від підприємців лунали заяви щодо готовності оскаржувати рішення міськради у судовому порядку
Читайте: Ризики прозорості: Київрада ввела нові правила вуличної торгівлі
Зазначимо, що КП “Київ.Прозоро” очолює Ігор Горобець (на колажі праворуч) – він керує підприємством з жовтня 2023 року, коли воно ще називалося КП “ЛІК”. Це підприємство підпорядковане Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, яким з 1 грудня 2020 року керує Володимир Костіков. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
