Київрада зробила “фінальний акорд” у питанні реформування сфери вуличної торгівлі. Після створення у квітні 2024 року комунального підприємства (КП) “Київ.Прозоро”, яке має монопольно управляти даною галуззю, депутатський корпус минулого тижня затвердив Положення, яке регулюватиме всі питання розміщення на території Києва тимчасових споруд (ТС, кіоски, МАфи), засобів пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів тощо. Суть реформи полягає в тому, що вказане КП вже найближчим часом повинно почати продавати право оренди на місця під розміщення цих об’єктів через систему Prozorro.Продажі. У Київській міськдержадміністрації (КМДА) заявляють, що це забезпечить прозорість всіх процесів, залучить до них більше підприємців і збільшить надходження до бюджету міста до 2 млрд гривень на рік. Наразі учасники ринку та окремі депутати міськради скептично сприймають таку ініціативу. Серед іншого, вказується на те, що представники малого бізнесу, які наразі легально працюють в кіосках, не матимуть коштів для участі у таких торгах, що фактично призведе до їхнього “банкрутства”. Ймовірно, останні спробують оскаржити відповідне рішення міськради в судах.
Як стало відомо КВ, найближчим часом у Києві почнуть діяти нові правила розміщення об’єктів вуличної торгівлі.
Рішення було ухвалено столичною міськрадою у порядку невідкладності 13 червня 2024 року. Мова про проєкт рішення №08/231-479/ПР від 5 квітня 2024 року, суб’єктами подання якого виступили міський голова Віталій Кличко і Департамент територіального контролю Київської міськдержадміністрації (КМДА). В сесійній залі за цей документ проголосували 82 депутати.
За що проголосували
Вказаним рішенням міськрада, зокрема, затвердила “Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, автоматів з продажу товарів (послуг), вендингових автоматів, поштоматів”.
Головна “реформа”, яка передбачена цим документом, полягає у тому, що столична влада буде продавати місця для розміщення таких торговельних об’єктів через аукціони в системі Prozorro.Продажі. Де-юре йдеться про продаж права тимчасового користування (оренди) “окремими елементами благоустрою” – частинами покриття вулиць, доріг, тротуарів, пішохідних зон, бульварів тощо. Тобто, фактично підприємці, які займаються в Києві вуличною торгівлею, будуть орендувати якийсь “шматочок” столичної землі без її відведення за “звичайною” процедурою. При цьому, повний перелік таких елементів благоустрою, а також технічні характеристики і параметри торговельних об’єктів, які можуть розміщуватися на них, ще повинен розробити Департамент територіального контролю КМДА. Після цього чиновники мають подати свої “розробки” на погодження комісії Київради з питань підприємництва і на затвердження міському голові столиці Віталію Кличку.
Проведенням аукціонів займатиметься КП “Київ.Прозорро”. За їх результатами будуть укладатися договори оренди окремих елементів благоустрою. Згідно з Положенням, підприємці повинні будуть сплачувати орендну плату в розмірі 7% балансової вартості такого елемента благоустрою, яка повинна бути встановлена за результатами незалежної ринкової оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності. 80% цієї плати орендар повинен буде перераховувати до бюджету Києва, 20% – на рахунок КП “Київ.Прозоро”.
Розпочати працювати за новою процедурою міська влада планує з Печерського району – це прямо прописано у рішенні, прийнятому Київрадою 13 травня. Задля цього міськрада доручила Департаменту містобудування та архітектури КМДА не подовжувати дію паспортів прив’язки розміщених у цьому районі ТС з 2014-2015 років і договорів пайової участі по ним (зазначається, що термін дії цих документів закінчився 1 червня 2024 року).
Стосовно інших районів ця ініціатива буде впроваджуватися поступово. Наприклад, з 1 грудня 2024 року вищезгаданий департамент КМДА не має права подовжувати дію договорів пайової участі по ТС, розміщеним у Оболонському районі і т.д. Що цікаво, підприємці все рівно повинні будуть отримувати у Департаменті містобудування та архітектури КМДА паспорти прив’язки для своїх торгових об’єктів (йдеться про ТС, “електрозаправки”, поштомати тощо, а не про пересувну торгівлю), термін дії яких обмежено 5 роками.
У свою чергу, Департамент територіального контролю КМДА має протягом трьох місяців забезпечити демонтаж тих ТС, у яких закінчився термін дії договорів пайової участі та паспортів прив’язки. Також рішенням Київради було доручено КП “Міський магазин” не подовжувати дію договорів щодо розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автокавʼярні на причепах типу “купава”, фастфуди “на колесах” тощо) та не проводити торги щодо їх розміщення.
Цим же рішенням Київрада затвердила 14 видів цільового призначення “щодо використання окремих елементів благоустрою”, тобто – видів торгівлі (ТС, пересувна торгівля, вендингові апарати, платіжні пристрої) і типів товарів, які там можуть продаватися. Зокрема, йдеться про розміщення ТС для продажу товарів широкого вжитку (продовольчі і непродовольчі товари), питної води, для громадських вбиралень, для облаштування пунктів прокату авто-, мото-, вело- і електротранспорту, для облаштування станцій зарядки електромобілів тощо.
При цьому, із одного з видів цільового призначення вже у сесійній залі було виключено можливість продажу в ТС підакцизних товарів (тютюнових виробів) – це було зроблено за пропозицією депутата Олександра Міщенка (фракція “Європейська солідарність”), який, за його ж словами, “багато палить”, але проти того, щоб цигарки продавалися в кіосках.
Бурхливі дискусії
Обговорення цього питання у сесійній залі Київради зайняло близько години, адже, окрім доповіді від КМДА, чимало депутатів вирішили висловити свою позицію по такій ініціативі.
Так, директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов (на колажі праворуч) повідомив, що наразі у столиці нараховується близько 10 тис. ТС, і такого хаосу щодо розміщення цих споруд, мовляв, немає в жодному місті України. Зокрема, йдеться і про те, що вигляд цих ТС часто є незадовільним. За його словами, ця ситуація склалася ще в ті часи, коли в Києві функціонували районні ради, які були наділені повноваженнями щодо видачі дозволів на розміщення ТС.
Кількість об’єктів вуличної торгівлі у Києві (тут і далі – скріншот презентації Департаменту територіального контролю КМДА на пленарному засіданні)
Буділов зазначив, що вирішенню низки проблем у цій сфері і “наведенню в ній порядку” сприятиме запровадження “спільних правил” для розміщення різних торгових об’єктів. Серед іншого, йдеться і про зменшення кількості ТС, на чому, як вказує Буділов, наполягають кияни – таку позицію мешканці Києва, мовляв, висловили під час голосування по цьому питанню в опитуванні в мобільному застосунку “Київ Цифровий”.
Результати голосування щодо впровадження цієї реформи у застосунку “Київ Цифровий”
За словами директора Департаменту територіального контролю КМДА, кожна локація буде виноситися на торги окремо. Михайло Буділов також додав, що столична влада планує запровадити єдиний архетип таких споруд (тобто, вони мають бути виконані в одному стилі), а також передбачити пільги на встановлення таких об’єктів для ветеранів війни в Україні (про які саме пільги йдеться, поки що не зазначається). Також чиновник розповів, що схожі механізми розміщення об’єктів вуличної торгівлі діють в інших містах України, зокрема у Харкові, Луцьку, Ужгороді, Львові та Івано-Франківську.
Крім того, Буділов висловив переконання, що продаж місць через систему Prozorro.Продажі сприятиме значному збільшенню надходжень від вуличної торгівлі до бюджету Києва. У якості прикладу він навів ситуацію з КП “Міський магазин”, яке з недавнього часу реалізовує місця для розміщення засобів пересувної вуличної торгівлі через систему Prozorro.Продажі. Так, мовляв, у 2021 році, ще до впровадження такого механізму, це підприємство уклало 83 відповідні угоди на загальну суму 4,3 млн гривень. А ось протягом січня-лютого 2024-го КП “Міський магазин”, за словами чиновника, уклало через Prozorro.Продажі 104 договори на загальну суму 25,9 млн гривень. Усього, як зазначив Буділов, запровадження цієї реформи для всієї сфери вуличної торгівлі у найближчі два роки дозволить залучати до бюджету близько 2 млрд гривень щорічно.
Скільки “Міський магазин” отримував коштів за продаж місць під розміщення пересувної торгівлі
“Ми хочемо мінімізувати контакт чиновника з міськдержадміністрації та будь-якого працівника від суб’єктів підприємницької діяльності, щоб будь-хто міг взяти участь в аукціоні навіть через телефон, сплативши гарантійний внесок, зареєструвавшись [у торгах] через Банк.ID і пізніше встановивши свою ТС. Термін оренди 5 років – це захищені інвестиції. Перше продовження договору також без проведення аукціону [на 5 років]. Тобто, це гарантія від міста, що підприємець може інвестувати в цю конструкцію на довгострокову перспективу. Це революційний для міста проєкт рішення, який точно відчують кияни. І я впевнений, що ми з вами можемо його реалізувати”, – підкреслив Михайло Буділов.
На підтримку цієї ініціативу перед депутатським корпусом міськради також виступила проєктний менеджер АТ “Prozorro.Продажі” Валерія Гриценко.
“Це добре для міста, тому що це все прозоро і конкурентно. Плюс – цифровізація процесу. По-друге – це можливість для демонополізації ринку, створення додаткової конкуренції та наповнення бюджету Києва”, – підкреслила вона.
Цю думку фактично продовжив голова фракції “УДАР” у Київраді Дмитро Білоцерковець. За його словами, впровадження даної реформи дозволить встановлювати свої ТС і представникам малого бізнесу. Мовляв, наразі вони фактично позбавлені такої можливості через те, що більшість таких споруд у столиці належать т.зв. “мереживикам”, і нерідко у них же малий бізнес орендує ці кіоски. Також депутат звинуватив своїх колег із фракції “Слуга народу” в тому, що ті буцімто раніше блокували цю реформу. Зокрема, Дмитро Білоцерковець зазначив, що саме цю політичну силу представляв Владислав Трубіцин – ексдепутат Київради, який є обвинуваченими у справі щодо отримання хабарів за можливість облаштовувати в столиці точки пересувної вуличної торгівлі.
“Давайте я нагадаю вам “кейс Трубіцина”. Усе так сталося, тому що він був проти впровадження прозорих правил без обмежень доступу для будь-якого бізнесу. Коли він зрозумів, що там можна налаштувати “мутки”, одразу все очолив і пішов проти реформи, хоча спочатку підписав проєкт рішення щодо реформування”, – розповів Дмитро Білоцерковець.
Читайте: “Стендап по-київрадівськи”: як “депутат Ніхто” і “депутат Хто” мірялися підозрами
При цьому, представники фракції “Слуга народу” виступили проти цієї реформи і під час обговорення вказаного проєкту проєкту рішення у сесійній залі 13 червня 2024-го.
Так, депутатка Лілія Пашинна зазначила, що цим документом фактично планується знести існуючі ТС, що є неприпустимим в умовах воєнного стану, адже чимало киян через це залишаться без доходів. У зв’язку з цим, вона запропонувала, щоб дане рішення набрало чинності через 6 місяців після завершення воєнного стану, адже тільки це, мовляв, дозволить “створити рівні умови для всіх”. Втім, відповідна правка не була підтримана депутатами.
У свою чергу, голова фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко вказав на те, що цей проєкт рішення не розглядався комісією Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, яку він очолює, а тому наразі важко передбачити, як це рішення впливатиме на бюджет міста.
“Цим проєктом рішення встановлюється “ширма”, яка буде прикривати оборудки, що здійснюються наближеними до мера людьми. 10 років команда Кличка при владі в цьому місті. Пан Білоцерковець навіть був народним депутатом, але не прийняв жодного закону, який регулює діяльність МАФів. Пан Буділов у минулому скликанні протягом 5 років був депутатом Київради, і його все влаштовувало в цьому процесі. Давайте задамо питання: чому саме зараз, у період війни? А скільки МАФів належать наближеним до Кличка людям – його кумам і представникам його фракції?”, – заявив Андрій Вітренко.
Що думають учасники ринку
Голова “Асоціації мобільних кав’ярень” Олексій Бусаєв розповів КВ, що найбільше ця реформа вплине саме на тих підприємців, які провадять свою діяльність у ТС (кіоски, “ларьки”, МАФи), адже для них правила гри були переписані суттєво. Разом з тим, за його словами, для тих представників малого бізнесу, які займаються пересувною та сезонною торгівлею майже нічого не зміниться, адже торги на право розміщення об’єктів як проводилися через Prozorro.Продажі, так і будуть проводитися – лише з тією різницею, що цим тепер буде займатися не КП “Міський магазин”, а КП “Київ.Прозоро”. При цьому, як зазначив Бусаєв, нові торги на розміщення “купав” будуть проводитися на початку 2025 року – саме тоді завершиться термін дії більшості відповідних договорів.
“Які наслідки матиме це рішення для власників ТС? Зрозуміло, що негативне, адже вони втратять свій бізнес повністю або частково. В умовах, в яких ми живемо, це – катастрофа. Як це рішення вплине на ринок ТС? Їх стане в рази менше, а ціна на їх офіційне розміщення може вирости в десятки разів, що потягне за собою збільшення вартості оренди і на нежитлові приміщення. Розрахунок влади зрозумілий: вона хоче залучити більше коштів, зробивши реалізацію місць розміщення по різним районам і створивши дефіцит місць. Для пересувної нічого не повинно змінитись. Для нас немає різниці яка КПшка буде виступати організатором проведення торгів. Більш того, правила, які пропонуються, мають більш захищений статус для нас, ніж це існує наразі”, – підкреслив Олексій Бусаєв.
У якості прикладу він навів історію про те, як один з підприємців, який проживає в іншому регіоні, вирішив відкрити свій бізнес у столиці. Йшлося про розміщення на Подолі об’єкту пересувної торгівлі, в якому б продавався “ексклюзивний продукт” – бельгійська картопля з нагетсами. Він подав заявку на участь в торгах, які в системі Prozorro.Продажі організовувало КП “Міський магазин”, і врешт-решт у березні 2024 року переміг, отримавши право розмістити свою “купаву” на “шматку” землі площею 6 кв.м. Але в результаті через незлагодженість дій КП “Міський магазин” і Подільської районної в Києві державної адміністрації (РДА) цей громадянин досі не може встановити свій об’єкт. Все через те, що, як повідомили підприємцю “районні чиновники”, вказану локацію ще в 2017 році було визнано пішохідною зоною а тому розміщувати там “купави” заборонено”.
За словами Олексія Бусаєва, за оптимістичними розрахунками згаданий підприємець вже витратив 800 тис. гривень. Йдеться про оплату оренди житла в Києві (мінімум 20 тис. гривень за два місяці), виготовлення об’єкту (близько 500 тис. гривень), оплату в КП “Міський магазин” половини вартості “переможного” лоту в Prozorro.Продажі (240 тис. гривень), а також оплату за участь у торгах в розмірі 10% від вартості лоту (48 тис. гривень, при цьому раніше, коли торги проводилися через інші біржі, цей внесок дорівнював 500 гривням. – КВ). І це ще не беручи до уваги час, витрачений на підготовку цього об’єкта, на навчання майбутніх працівників тощо. Олексій Бусаєв сподівається, що завдяки новим правилам ймовірність подібних інцидентів буде зведена до нуля – щоб підприємці розуміли, що вони недарма вкладають свої кошти у бізнес і що вони зможуть потім реально працювати.
Співголова Київського міського комітету порятунку бізнесу Тетяна Петренко (організація об’єднує багатьох власників та орендарів столичних кіосків.- КВ) оцінює заплановану столичною владою реформу вкрай негативно. За її словами, такі нововведення болюче вдарять по ринку ТС – в тому числі в контексті фактичного обмеження права деяких громадян на участь в торгах щодо оренди “елементів благоустрою”. Йдеться в тому числі про те, що не усі представники малого бізнесу матимуть фінансову спроможність для участі в таких торгах, адже вартість кожного лоту становитиме сотні тисяч гривень. При цьому, Петренко зауважила: насправді ніщо не заважало міській владі регулювати кількість ТС шляхом демонтажу незаконних споруд, а тому вважати це аргументом на користь даної реформи навряд чи можна.
“Скепсис [щодо цієї реформи] у мене залишається. Із поганого: більшість підприємців, які всі ці роки мали офіційні документи і платили до бюджету, навряд чи зможуть брати участь у таких торгах. По-перше, не всі фізично володіють системою Prozorro.Продажі. Так, вона здається дуже простою, але дуже часто підприємці, які працюють в ТС, це люди пенсійного віку, які “не дружать” з подібними системами. Також це і військові, які наразі знаходяться на фронті – вони не зможуть [взяти участь]. Плюс відключення світла – як буде забезпечено рівність участі в торгах, коли у більшості людей не буде електроенергії?”, – розповіла КВ Тетяна Петренко.
При цьому, вона вважає маніпулятивними заяви стосовно того, що проведення торгів у Prozorro.Продажі дозволить ліквідувати монополію “мережевиків” та вирішити питання розміщення тимчасових споруд тими підприємцями, які наразі орендують такі об’єкти. Свою позицію Тетяна Петренко пояснила тим, що зазвичай підприємці, які орендують кіоски, роблять це саме через те, що їм не потрібні зайві клопоти в організації свого бізнесу – таким громадянам, мовляв, простіше використовувати готову споруду з готовими документами. При цьому, на переконання співголови Київського міського комітету порятунку бізнесу, у майбутньому попит на оренду кіосків у столиці буде зменшено через здорожчання, адже власникам цих споруд доведеться витрачати більше коштів на їхнє встановлення.
“Якби Дмитро Білоцерковець поспілкувався з орендарями цих споруд, він знав би, що більшість орендарів не зацікавлені у тому, щоб встановлювати свої споруди – щоб не переживати за документи, підключення світла [до ТС] і не займатися іншими питаннями, якими займаються власники споруд. До того ж, я не вірю, що збільшиться якийсь дохід у міський бюджет. Наприклад, з 6 тис. об’єктів до бюджету може сплачуватися 60-65 млн гривень пайової участі [на рік], то якщо взяти до уваги, що кількість ТС буде зменшено в три рази, то в загальній сумі вони будуть платити плюс-мінус стільки ж. Можливо, трохи більше. Бо суми, які собі придумує міська влада – 300 тис. гривень на місяць з одного об’єкту… Такого ніколи не буде. Наразі, в період війни, здати в оренду об’єкт за 15 тис. гривень – це вважається знайти “супер-орендаря”, адже не кожен може знайти навіть орендаря на 5 тис. гривень. А тут переможцям торгів доведеться вкладати кошти у нові конструкції, підведення світла, компенсувати різним КП витрати на підготовку місця”, – зазначила Тетяна Петренко.
Також, за її словами, наразі невідомо, як і за якими принципами буде здійснюватися оцінка столичних “шматків асфальту”, які будуть запропоновані столичною владою для розміщення торговельних об’єктів. Крім того, цікавим є і питання щодо передачі цих локацій на баланс КП “Київ.Прозоро”, як це передбачено рішенням від 13 червня. Справа в тому, що, за інформацією Петренко, усі ці місця знаходяться на балансі різних столичних КП (наприклад, районних шляхово-експлуатаційних управлінь, управлінь зелених насаджень тощо) відповідно до рішень Київради, а тому поки що залишається загадкою, яким чином підприємство-організатор торгів зможе отримати собі ці локації, площа яких коливається в районі 10 кв.м. Адже фактично, мовляв, з “цілої ділянки” міській владі доведеться якимось чином “виділяти частину”.
За інформацією Тетяни Петренко, деякі з підприємців вже обговорюють питання щодо оскарження рішення Київради по цій реформі в судовому порядку. Для цього їм потрібно дочекатися підписаного повного тексту цього документу з усіма правками.
Передісторія
Як повідомляла КВ, ініціатива щодо впровадження процедури продажу місць для всіх видів вуличної торгівлі через систему Prozorro.Продажі обговорювалася у стінах Київради і КМДА не один рік. При цьому, спочатку чиновники і депутати планували в якості “генеральної репетиції” запровадити такий механізм для пересувної та сезонної торгівлі (ще декілька років тому місця під такі об’єкти продавалися низкою столичних КП через товарні біржі), а вже потім розширити цю реформу і на тимчасові споруди (право на розміщення кіосків погоджується Департаментом містобудування та архітектури КМДА фактично “у ручному режимі”).
Свою позицію по цьому питанню представники столичної влади завжди пояснювали необхідністю впровадити прозорі механізми розміщення таких об’єктів. Крім того, чиновники та окремі депутати вказували на те, що така процедура дозволить краще наповнювати бюджет Києва – заявлялося, що, за рахунок конкуренції між підприємцями на електронних аукціонах буде значно зростати вартість кожної локації.
Столичні підприємці у свою чергу регулярно заявляли про свою незгоду з такою ініціативою. Серед іншого, вони вказували на те, що запропонована владою процедура може знищити малий бізнес столиці, адже власники однієї-двох торгових точок не зможуть конкурувати на електронних торгах з “мережевиками” – тими, хто має десятки таких об’єктів. Крім того, підприємці раніше висловлювали думку, що система “Prozorro” – вже давно “не є прозорою”: буцімто співробітники цього майданчика надають деяким учасникам аукціонів потрібну інформацію про їхніх конкурентів та “неофіційно” консультують їх стосовно “правильної” подачі заявок. Також підприємці вказували на те, що Київраді та КМДА потрібно спочатку розібратися з “хаотичним” демонтажем ТС, корупцією серед тих посадовців, які контролюють дану сферу тощо, а вже потім “щось масштабно реформувати”.
Читайте: У Києві вирішили реформувати вуличну торгівлю під час воєнного стану
Столична влада як мінімум двічі – в 2018 та 2021 роках – готувала проєкти рішень щодо запровадження процедури реалізації місць під розміщення кіосків через систему Prozorro.Продажі. Але в обох випадках підприємцям спільно з громадськими активістами вдавалося зупинити таку реформу ще на стадії її обговорення. Одним із їхніх найголовніших аргументів був той факт, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №244 від 21 жовтня 2011 року (цей наказ затвердив в Україні Порядок розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності) не передбачене проведення будь-яких торгів на право розміщення кіосків.
Втім, улітку 2022 року влада Києва знову активізувала роботу в цьому напрямку. Результатом стало те, що у квітні 2023 року Київрада за ініціативи вищезгаданого депутата Дмитра Білоцерковця погодила впровадження торгів на право розміщення об’єктів пересувної та сезонної торгівлі через систему “Prozorro”. Тоді було визначено, що ця процедура поки є тимчасовою – КП “Міський магазин”, який виступав організаторів торгів через біржі, буде проводити відповідні аукціони до кінця дії воєнного стану. Введення такого механізму пояснили декількома факторами. Зокрема – змінами в законодавстві України, через які наразі неможливо продавати локації для вуличної торгівлі саме через біржі, як це було раніше. А через рік, 11 квітня 2024-го, Київрада погодила створення КП “Київ.Прозорро” на базі нефункціонуючого КП “ЛІК” та того самого скандально відомого КП “Міський магазин”. Саме на КП “Київ.Прозорро” було покладено зобов’язання щодо організації усіх видів вуличної торгівлі.
Читайте: Вулична торгівля в “одних руках”: у столиці створили КП “Київ.Прозорро”
Нагадаємо також, що періодично підприємці, громадські активісти та журналісти приписують все тому ж Дмитру Білоцерковцю значні інтереси у сфері вуличної торгівлі. За свідченнями чисельних джерел, цей депутат офіційно не має своїх ТС або торгових автопричепів, але неофіційно вирішує “кого демонтувати, а кого ні” – саме він неофіційно курує від “УДАРУ” і роботу Департаменту благоустрою КМДА (саме “на базі” цього департаменту та інспекції самоврядного контролю КМДА в 2023 році було утворено Департамент територіального контролю), і КП “Київблагоустрій”. Тому у більшості скандалів по цій темі саме його прізвище фігурує чи не найчастіше.
Серед іншого, Білоцерковцю приписували лобіювання позаминулорічних доручень Ради оборони Києва щодо знесення кіосків, які знаходяться біля станцій метро і зупинок та які начебто під час повітряних тривог заважають громадянам дістатися укриттів цивільного захисту. Така ініціатива столичної влади викликала шквал обурення у “кіоскерів”. Вони, серед іншого, обурювалися тим, що їх зобов’язали перенести свої ТС в ті місця, які неодноразово піддавалися обстрілам ракетами і “Шахедами”, а також повідомляли про непоодинокі випадки, коли замість демонтованих “офіційних” кіосків біля станцій “підземки” з’являються нові нелегальні торговельні споруди, на які в КМДА і профільних КП заплющують очі.
Читайте: Геннадій Кривошея: “Демонтувати такі кіоски під час війни – це гріх”
Зазначимо, що Михайло Буділов очолює Департамент територіального контролю КМДА з 24 травня 2023 року. Він також відомий як депутат минулого VIII скликання Київради від “ВО “Свобода”. Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії з лютого 2022 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
