Постійні претензії громадськості та експертів стосовно того, що столична влада не може налагодити роботу з охорони історичних будівель, знайшли своє офіційне підтвердження. Аудиторський департамент КМДА перевірив діяльність Департаменту охорони культурної спадщини у 2021-2023 роках і знайшов цілий “букет” порушень. Зокрема, чиновники безпідставно виключали деякі будівлі з переліку об’єктів культурної спадщини (ОКС), закрили “для сторонніх” базу міських пам’яток, не встановлювали на історичні споруди охоронні дошки, не проводили моніторинг будівель задля їхнього збереження, не розробили регламент проведення перевірок на таких об’єктах тощо. Також низку сумнівних моментів було зафіксовано і в процесах виготовлення облікової документації – чиновники не зробили такі “папірці” на 1 тис. старовинних будівель, а ті випадки, коли ця робота проводилася, супроводжувалися втратами бюджетних коштів. Наприклад, лише двом розробникам було “переплачено” близько 8,6 млн гривень внаслідок завищення вартості послуг. Усього “охоронцям” культурної спадщини було винесено 79 рекомендацій, але станом на сьогодні лише 7 із них були враховані чиновниками повністю.
Як стало відомо КВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) оприлюднив результати планового аудиту діяльності Департаменту охорони культурної спадщини столичної мерії.
Відповідний аудиторський звіт №070-6-07/34 датований 10 вересня 2024 року, але на сайті “ревізійного” департаменту його було оприлюднено лише після того, коли аудитори проаналізували, які їхні рекомендації та зауваження були враховані керівництвом Департаменту охорони культспадщини, а які – ні.
Згідно зі звітом, “ревізори” міськдержадміністрації в рамках своєї перевірки оцінювали ефективність виконання контрольно-наглядових функцій у сфері охорони культурної спадщини. Даний аудит охопив період 2021-2023 років, а проводилася ця перевірка з 3 липня 2023-го по 29 вересня 2023-го.
“За результатами перевірки діяльності Департаменту охорони культурної спадщини КМДА щодо забезпечення розробки облікової документації на ОКС виявлено ряд недоліків та порушень, що свідчать про неефективну діяльність департаменту як уповноваженого органу з охорони культурної спадщини та головного розпорядника бюджетних коштів, ознаки фіктивності угод та корупційних ризиків”, – зазначається у висновках аудиторів.
У цьому звіті не зазначається загальна сума встановлених “ревізорами” фінансових порушень, які призвели або не призвели до втрат бюджетних коштів – навіть попри те, що такі моменти в роботі Департаменту охорони культурної спадщини КМДА були встановлені. Вочевидь, це пов’язано з тим, що у своїй перевірці аудитори робили акцент на інших аспектах діяльності вказаного структурного підрозділу міськдержадміністрації – як-от розробка наукових довідок та облікової документації на ОКС (документи, які містять дані щодо цінності таких об’єктів, їхніх характерних властивостей, на підставі яких влада надалі бере такі будівлі під захист), проведення перевірок щодо збереження історичних будівель тощо.
Що встановили аудитори
У ході аудиторської перевірки, зокрема, було встановлено факт “відсутності прозорого підходу до пріоритетного відбору ОКС, на які виготовляється наукова документація (на її підставі надалі такі об’єкти отримують охоронний статус. – КВ)”. На переконання “ревізорів”, це призводить до виникнення дискреційних повноважень у працівників Департаменту охорони культурної спадщини та підпорядкованого йому Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам яток історії, культури і заповідних територій (КНМЦ). Йдеться про те, що у чиновників та їхніх підлеглих-науковців з комунального закладу фактично є можливість на власний розсуд вирішувати, на які будівлі та споруди треба розробляти документацію, а для яких це робити непотрібно.
При цьому, за інформацією аудиторів, КНМЦ виступає одночасно і як замовник розробки таких документів, і як виконавець. Через це можна говорити про наявність конфлікту інтересів у працівників даного закладу.
Також аудитори встановили низку порушень в сфері обліку та охорони культурної спадщини. Зокрема, за їхньою інформацією, профільний департамент КМДА у 2022 році безпідставно припинив наповнення Програмного модуля «Інформаційної бази пам’яток культурної спадщини Києва» інформаційно-аналітичної системи «Управління майновим комплексом територіальної громади Києва». Таким чином, як зазначили “ревізори”, чиновники не забезпечили виконання рішення Київради №774/1778 від 20 грудня 2016 року «Про створення єдиної інформаційної бази пам’яток культурної спадщини Києва».
Станом на період проведення аудиту вся інформація щодо ОКС зберігалася в паперовому вигляді розрізнено, що ускладнювало оперативність отримання “ревізорами” інформації та проведення моніторингу. Лише у жовтні 2023 року роботу бази було частково відновлено – фактично лише для чиновників Департаменту охорони культурної спадщини. Аудитори зазначають, що вказаний структурний підрозділ столичної мерії “не забезпечив наповнення та оновлення даних бази, а отже на сьогодні значна частина внесених в базу даних є неактуальними та неповними”.
Як повідомляється в аудиторському звіті, неналежне виконання департаментом обов’язків щодо наповнення бази пам’яток, а також закриття доступу до неї для громадян та інших зацікавлених осіб перешкоджає “оперативному отриманню та обробці даних про стан використання та збереження ОКС, прийняттю ефективних рішень щодо укладання охоронних договорів, створенню умов для громадського контролю за збереженням пам’яток культурної спадщини, підвищенню обізнаності територіальної столиці щодо стану пам’яток та порушень, які вчиняються по відношенню до цих пам’яток тощо.
Також “ревізорами” було встановлено, що вказаний департамент не оприлюднює на своєму сайті інформацію про набуття будівлями статусу об’єктів культурної спадщини чи щойно виявлених пам’яток, а також не публікує низку інших важливих для громадськості даних, у т.ч., про стан збереження та охорони культурної спадщини. Таким чином, як зазначають аудитори, йдеться про порушення Закону України “Про охорону культурної спадщини”, адже таке інформування прописане в ньому. При цьому, в Департаменті охорони культспадщини КМДА проігнорували запити аудиторів щодо даної проблеми – останні так і не отримали хоча б якісь відповіді з цього приводу.
Крім того, посадовці Департаменту охорони культурної спадщини не проводили роботи зі встановлення власників ОКС та їх інформування про включення відповідних об’єктів до Переліку об’єктів культспадщини та Державного реєстру нерухомих пам’яток. Тобто, вочевидь, якщо якась будівля отримувала охоронний статус, її власнику не повідомлялося про це. На переконання “ревізорів”, у подальшому така обставина не дає змогу вказаному департаменту “виконувати свої повноваження щодо збереження та захисту об’єктів культурної спадщини”.
Також чиновники вказаного структурного підрозділу столичної мерії не займалися встановленням охоронних дошок, охоронних знаків та інших інформаційних написів на пам’ятках або в межах їхніх територій. Ба більше – це захід не було включено до профільної міської цільової програми охорони культспадщини на 2022-2024 роки (затверджена рішенням Київради №3676/3717 від 2 грудня 2021 року) і фактично протягом 2022-2023 років не виконувався.
І на цьому перелік проблем не закінчується. Серед іншого, “ревізорам” стало відомо, що Департамент охорони культурної спадщини, всупереч вимогам законодавства, не формує та не веде облікові справи на пам’ятки та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини. Аудитори вважають, що це може призвести до втрати такої облікової документації, несвоєчасного реагування на проблеми та ризики, пов’язані зі збереженням та використанням таких об’єктів, а також втрати бюджетних коштів через повторне виготовлення раніше розробленої облікової документації.
Крім того, як зазначається у звіті аудиторів, вказаний структурний підрозділ навіть не проводить постійний моніторинг ОКС “з метою запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання об’єкта культурної спадщини, його території та зон охорони пам’яток”. Хоча, як зазначать “ревізори”, це також є вимогою законодавства.
Усе це, на думку аудиторів, призводить до низки ризиків. Серед них – корупційні ризики, пов’язані з невчиненням заходів впливу (зокрема – накладання фінансових санкцій на власників пам’яток за порушення законодавства про охорону культурної спадщини); уникнення відповідальності власниками ОКС за їх неналежне використання; відсутність контролю за виконанням заходів, які були визначені умовами охоронних договорів на такі об’єкти; проведення незаконних робіт, що можуть завдати шкоди ОКС чи його території тощо.
Також у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА не врегульовано порядок проведення перевірок дотримання законодавства в сфері охорони культурної спадщини, видання приписів та попереджень власникам ОКС тощо. Так, чиновники не розробили регламенти виконання таких функцій, хоча, згідно з вимогами законодавства, повинні були це зробити. Крім того, вони не надали аудиторам документи стосовно того, яким чином департамент у тих чи інших випадках “визначає” розмір штрафів для порушників законодавства в сфері охорони культспадщини, хоча такі розміри варіюються в залежності від виду порушення від ста неоподаткованих мінімумів до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У зв’язку з цим, на переконання аудиторів, чиновники також фактично наділили себе дискреційними повноваженнями – можливістю за “своїми смаками і вподобаннями” вирішувати, як проводити перевірки, якою “копійкою” карати порушників тощо.
Серед іншого, Департаментом охорони культурної спадщини не було забезпечено виготовлення облікової документації на понад 1 тис. ОКС, включених до Переліку об’єктів культурної спадщини протягом 1999-2022 років. Як висновок – низка таких будівель та споруд залишаються “щойно виявленими об’єктами культурної спадщини”. При цьому, чиновники не пояснили аудиторам, на яких підставах вони взагалі визначають, на які об’єкти потрібно виготовляти облікову документацію в першу чергу тощо.
Крім того,”ревізори” встановили ряд випадків безпідставного виключення об’єктів культурної спадщини з Переліку ОКС. Йдеться, зокрема, про різні будівлі на вул. Ярославів Вал, 14, Рейтарській, 23, Мельникова, 24, Дмитрівській, 80, Квітки Цісик, 60 та інші об’єкти, які раніше були в переліку, але потім чомусь “зникли” з нього. У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА змогли пояснити аудиторам виключення лише двох об’єктів – мовляв, це сталося через технічний збій у базі даних та робочому переліку ОКС Києва. У всіх інших випадках “рревізори” пояснень не дочекалися.
Вистачало в роботі Департаменту охорони культурної спадщини КМДА й інших недоліків. Так, аудитори з’ясували, що чиновники не виконали вимоги Закону України про охорону культурної спадщини” та не створили адміністрацію Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Йдеться про створення окремої юридичної особи – певного закладу, який би опікувався цим заповідником. Замість цього даний заповідник було включено до складу КНМЦ, в структурі якого є посадовці, відповідальні за цей напрям роботи. Внаслідок цього, за даними “ревізорів”, чиновники профільного департаменту КМДА не забезпечили належний контроль за збереженням об’єктів культурної спадщини в межах території вказаного заповідника.
Також у висновку аудиторів повідомляється, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА протягом звітного періоду в окремих випадках надавав дозволи на проведення робіт на пам’ятках місцевого значення не через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), хоча повинен був робити саме так, адже така видача дозволів де-юре є адмінпослугою. На переконання аудиторів, це свідчить про порушення вимог законів України «Про адміністративні послуги» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». При цьому, як зазначають “ревізори”, існування такої “процедури” призводить до виникнення корупційних ризиків.
Більше того – аудитори вважають, що посадовці Департаменту охорони культспадщини КМДА систематично перевищували повноваження при наданні адмінпослуг, зокрема – необґрунтовано або безпідставно відмовляли у видачі документів дозвільного характеру, безпідставно погоджували відчуження щойно виявлених об’єктів культурної спадщини тощо. При цьому, вказаний структурний підрозділ столичної мерії не забезпечив надання низки адмінпослуг через ЦНАП, серед яких – «Погодження науково-проєктної документації на виконання робіт із консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування пам’яток місцевого значення» та «Видача дозволу на консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування пам’яток місцевого значення».
Також аудитори зафіксували в роботі вказаного департаменту та його підлеглих із КНМЦ і безпосередньо фінансові порушення. Так, за інформацією “ревізорів”, вказаний центру 2022-2023 роках замовив виготовлення наукових довідок та фотофіксацію 10 об’єктів культурної спадщини, на які раніше працівники КНМЦ вже розробляли такі документи. Йдеться, зокрема, про житловий будинок на вул. Антоновича, 7 (1897-1898 рр.), панно “Квітучий Київ” на просп. Перемоги, 27 (1978-1979 рр.), панно “Наука” на вул. Політехнічній, 41. Усе це, за підрахунками аудиторів, призвело до неефективного використання бюджетних коштів на суму близько 1,08 млн гривень.
Крім того, за даними аудиторського департаменту, КНМЦ завищував вартість замовлення розробки облікової документації на ОКС. Так, “ревізори” встановили, що сам центр виконував ці роботи за 30 тис. гривень на один об’єкт, але у звітному періоду замовив такі послуги у ТОВ “Архітектурна ліга” за 110,5 тис. гривень (усього – 4,8 млн гривень за 60 об’єктів).
Разом з тим, аудиторам стало відомо, що середня вартість виготовлення облікової документації “на ринку” складає 24,1 тис. гривень. При цьому, аудитори з’ясували, що керівництво КНМЦ самостійно приймає рішення, на які ОКС розробляти облікову документацію будуть працівники закладу, а для яких потрібно укладати договори з підрядниками. “Ревізори” висловили думку, що КНМЦ взагалі не потрібно долучати когось стороннього до таких робіт – наприклад, керівництву закладу дешевше було б збільшити його штат, “посадивши на зарплату” більше профільних працівників.
Окремо аудитори встановили факт втрати бюджетних коштів на суму близько 8,6 млн гривень при виготовленні підрядниками все тієї ж облікової документації на замовлення КНМЦ. За даними аудиторів, це сталося внаслідок завищення цін на такі послуги з боку ТОВ “АБК “Екстра-Інвест” і ТОВ “Архітектурна ліга”. Зокрема, до облікової документації включалися історичні довідки, які у свою чергу були виготовлені самим же КНМЦ у 2021-2022 роках. Тобто, центр платив за те, що уже було зроблено ним же. У зв’язку з цим аудитори припустили, що угоди зі вказаними компаніями мають ознаки фіктивності та направлені на отримання неправомірної вигоди.
Також керівництво Департаменту комунальної власності КМДА без обґрунтованих підстав дозволило КНМЦ здійснити аванс у сумі 9,19 млн гривень на реставрацію історичної будівлі на вул. Десятинній, 14. Аудитори зазначають, що чиновники і працівники закладу не мали права фінансувати ці роботи, так як на момент початку здійснення реставрації не були виконані необхідні науково-дослідні роботи і центром не були внесені відповідні зміни до дозволу на проведення робіт, який видавала Державна інспекція архітектури та містобудування. Наслідком цього стало те, що підрядник – ТОВ “Київська будівельно-монтажна компанія” – фактично отримало кредитування з міського бюджету на вищезгадану суму.
Усього за результатами аудиту Департаменту охорони культурної спадщини КМДА було надано 79 рекомендацій щодо усунення порушень та їхнього недопущення в майбутньому із максимальним терміном виконання до 11 жовтня 2024 року. Станом на сьогодні лише 7 таких зауважень були враховані керівництвом вказаного структурного підрозділу, 7 – враховані частково, а решта 65 – не враховані.
Зокрема, чиновники частково врахували рекомендації щодо проведення роботи з архівами стосовно пошуку облікової документації на ОКС, які, відповідно до законодавства, є пам’ятками, але не внесені до Реєстру нерухомих пам’яток. У свою чергу в якості неврахованих позначено зауваження щодо розміщення на сайті Департаменту охорони культурної спадщини усіх його наказів, якими приймались рішення про внесення ОКС до Переліку ОКС, щодо проведення інвентаризації фактично наявної облікової документації на ОКС, які внесені до Переліку та внесення таких даних в Базу пам’яток, щодо проведення роботи по встановленню власників ОКС тощо.
Як міська влада охороняє культурну спадщину
Як неодноразово повідомляла КВ, міська влада в останні десятиліття абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об’єкти не повинні зноситися, а на їх місцях не повинні будуватися чергові висотки житлового і комерційного призначення. Проте, здебільшого такі заяви не мають практичного втілення.
Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об’єктам статусу нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення.
Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам’яток та об’єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв’язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам’яток 1509 об’єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об’єктів.
Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия
В столиці нерідко виникають ситуації щодо знищення як тих об’єктів, які вже визнані пам’ятками і мають охоронний статус, так і з тих, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. І саме у тих випадках, коли руйнуються будівлі “без статусу”, активісти досить часто звинувачують керівництво міста в підіграванні інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини.
Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі
Наприклад, на початку 2025 року в столиці знову почали вирувати пристрасті навколо забудови території т.зв. “садиби Лошевича” – більш ніж 150-річної будівлі на вул. Саксаганського, 76. Вона, нагадаємо, не мала охоронного статусу і була знесена ще у 2020 році. Наразі громада столиці звинувачує забудовників у тому, що ті здійснюють роботи попри тимчасову заборону від КМДА і що через це будівництво уже завдано шкоди розташованій поруч памʼятці архітектури – Будинку архітектора Михайла Бобрусова.
Втім, обурення місцевих мешканців та громадських активістів, схоже, не матиме жодного результату. Адже раніше зупинити цю забудову не змогли ні Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який виносив припис щодо припинення робіт, ні Мінкульт, який наклав на власників садиби штраф у 170 тис. гривень за порушення законодавства в сфері охорони культурної спадщини, ні правоохоронні органи, які в 2023 році арештували будівельну техніку в рамках відповідного кримінального провадження.
Читайте: Штрафи, приписи і кримінальні справи: у Києві знову скандал навколо забудови садиби Лошевича
Нагадаємо також, що у вересні 2024 року міськрада затвердила цільову програму “Охорона та збереження культурної спадщини”, яка розрахована на період 2025–2027 років. На її реалізацію планується витратити 1,17 млрд гривень, що понад у чотири рази більше, ніж було передбачено на виконання діючої програми, яка завершується в 2024-ому. Зокрема, у КМДА не приховують гордості стосовно того, що у 7 разів збільшили кількість старовинних будівель, на реставрацію яких міська влада збирається закласти кошти в бюджеті Києва – 64 об’єкти у “новій” програмі проти 9 об’єктів у “старій”. При цьому, у столичній мерії не приховують того факту, що програма 2022-2024 років не була виконана. Втім, пояснюють це тільки тим, що усі плани зруйнувала повномасштабна війна – працювати, мовляв, доводилося не над відновленням пам’яток, а над їх збереженням від обстрілів тощо.
Директором КНМЦ з липня 2024 року є Олег Коляда. Його попередниками на цій посаді були Олександра Тимченко (керувала установою з липня 2022 року і до призначення Коляди, а також з жовтня по грудень 2021 року), Микола Віхарєв (з грудня 2021 року і до призначення Тимченко), і Михайло Федорин (з березня 2020 року по жовтень 2021 року).
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова (на колажі ліворуч). На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов’язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Раніше, з 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року, цей департамент очолював Олександр Никоряк (на колажі праворуч).
Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко. Коли на неї були покладені такі обов’язки, КВ не вдалося знайти інформацію на сайті КМДА. Раніше, з початку 2021 року і до початку 2023 року включно, за цей напрям відповідав інший заступник Віталія Кличка – Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Європейської солідарності”).
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
