24-у річницю своєї незалежності Україна зустрічає у доволі непростих умовах. Військові дії на Донбасі стали епіцентром уваги політиків, преси та громадськості майже з усього світу. Незалежній Україні знову доводиться відстоювати територіальну цілісність своїх кордонів, статус суверенної держави і право жити на рідній землі. А головне – і далі максимально працювати та піднімати економіку, сільське господарство, розвивати соціальну сферу. Про те, як за таких умов Київщині вдається знаходити сили утримувати позиції лідера серед українських областей, які є результати проведених реформ і що було зроблено в регіоні після Революції Гідності, роповідає голова Київської облдержадміністрації Володимир Шандра.
Результати перших реформ
– Кажуть, що найскладніше жити у період змін та реформ. Україна рік тому ступила на цей шлях. Як оцінюєте зроблені перетворення і який позитивний досвід від реформ?
– Почну з бюджетної реформи, яка тихо і без зайвого галасу розпочалася на початку цього року. Завдяки внесеним змінам до Бюджетного кодексу з початку дії реформи місцеві бюджети на Київщині виконали свій план на 139%, що у грошовому вимірі становить 789 млн. грн. Для прикладу, Києво-Святошинський район завдяки бюджетним змінам заробив додатково 191,5 млн. грн., виконавши план на 181%. Макарівський район отримав понад норму 25 млн. грн., Бориспільський район 49 млн. грн., Броварський район – 28 млн. грн. А все завдяки тому, що влада на місцях значно краще орієнтується у тих потребах, які необхідні місцевому населенню і відповідно більш строго контролює надходження зборів та податків. Тому нині хіба лінивий не говорить про те, що для більшої ефективності місцевої влади та незалежності від центрального аппарату управління потрібно згуртовуватися на місцях та об’єднуватися у громади.
– Сьогодні у всіх на слуху децентралізація. Як ця реформа нині просувається в області?
– Адміністративна реформа на Київщині набирає обертів. Обласні депутати ухвалили перспективний плану формування територій Київської області. Створено дві самостійні громади, які пройшли всю необхідну офіційну процедуру для об’єднання та затвердження, – це перша селищна Гостомельська та перша міська Бучанська громади. Ще 6 громад йдуть цим шляхом, і ще щонайменше 15 громад регіону планують вийти на подібний рівень. У той же час не можна не згадати, що маємо у регіоні 61 громаду і 22 села, які наразі не хочуть об’єднуватися. Ми і далі з ними будемо працювати та доводити їм очевидні переваги територіального об’єднання на місцях.
– Тема дуже дискутивна: прихильники звертають увагу на економічні та владні преференції децентралізації, противники говорять про надмірні повноваження префектів…
– Якби у цієї реформи не було цілого ряду конкретних переваг, які дають шанс людям на місцях покращити свій благоустрій, розвинути інфраструктуру, бути повноцінними господарями на рідній землі, то ця реформа нині не мала би того успіху,з яким вона сприймається у суспільстві. Давайте дивитися на речі об’єктивно. Офіційно у законі прописано всі владні повноваження та економічні переваги, які отримують добровільно об’єднані громади. Вони зможуть планувати власний розвиток та формувати свій бюджет, залучати нові інвестиції і розвивати підприємництво, управляти земельними ресурсами, надавати дозволи на будівництво і приймати будівлі в експлуатацію. Назову ще ряд фінансових плюсів. У місцевих бюджетах громад залишатиметься 5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, 60% ПДФО, 100% податку на прибуток підприємств комунальної форми власності, 25% екологічного податку, 100% єдиного податку і 100% податку на майно, нерухомість, землю і транспорт. Також на місцях залишатиметься державне мито, туристичний збір, плата за надання адміністративних послуг, збір за місця та паркування авто тощо. Таких преференцій у місцевих громад не було ніколи, та найголовніше – що вони вже поступово стають реальністю для місцевого населення.
Бізнесу – не утиски, а стимул
– Які найгостріші проблеми сьогодні в області?
– Те, що найбільше болить нині усім, – це тема війни і процеси мобілізації та демобілізації, які її супроводжують. Повертається чимало воїнів, багато з них травмовано, хтось у вкрай складному стані. Якщо говорити конкретно по Київській області, то у нас на сьогодні вже понад 5,5 тисяч демобілізованих. Фактично кожен потребує соціальної адаптації для того, щоб змогти повернутися до життя, яке було до війни. Наступна гостра проблема – подорожчання життя. Особливо людей турбує ріст комунальних тарифів, здорожчання енергоносіїв, а у зв’язку з цим – і оформлення субсидій, які хоч якось допоможуть нівелювати різкий ціновий стрибок.
– За умов постійного росту цін та затягування пасків звідки чекати покращення? На що сподіватися населенню?
– Ту, кризу, в яку нас загнала зокрема війна, зараз намагаються вирішувати шляхом якісних змін, реформування системи у багатьох державних органах. Вірю в те, що бюджетні перетворення, з яких розпочався цей рік, та вже внесені зміни до Конституції України у частині децентралізації дадуть поштовх до оптимістичних змін та більш позитивного майбутнього. Не зовсім нормально, коли український міністр економіки Абромавічус офіційно заявляє про те, що 49% вітчизняної економіки працює в тіні. Це серйозний сигнал до кардинальних змін. Вважаю, що має бути окрема державна програма щодо виведення бізнесу із тіні у легальне поле роботи. І зовсім не прийнятно у цих обставинах створювати додаткове навантаження на бізнес, який сьогодні ледве виживає. Бізнес треба не утискати новими податками, а навпаки стимулювати. Звісно, мінус нашій економіці дало і скорочення експорту до Росії. Однак і там нині ринок суттєво падає. Тому потрібно нарешті перетворювати економічні виклики та загрози на нові можливості – і впевнено переорієнтуватися на європейський ринок, який є більш широким і платоспроможним.
– У продовження економічної теми. Київщина асоціюється з аграрним сектором. Знаємо, що мали складну посівну, які ж прогнози щодо урожаю.
– Однозначно, що будемо з хлібом. В області намолочено майже 1,4 млн. тонн. Нині у всіх районах завершується збір озимих. По цих видах культур поки що найбільша врожайність у Ставищенському, Білоцерківському, Обухівському, Рокитнянському та Володарському районах. Найскладніше залишилося позаду. Дійсно, у нас була дуже непроста посівна, коли на тлі валютних коливань суттєво здорожчало паливо, міндобриво, насіння та інші ресурси. Також був обмежений доступ до кредитів, та ще й погодні умови не завжди “грали на руку”. Однак професіоналізм та працелюбність наших хліборобів подолали усі зовнішні негаразди. Урожайність зерна очікуємо на рівні минулорічного – а це близько 3,3 млн. тонн.
– Ще одна актуальна тема – призначення субсидій. Наскільки активно мешканці Київщин звертаються по допомогу?
– За нашими розрахунками, близько 125 тисяч сімей в Київській області мають отримати субсидії . Поки що ми вийшли на рівень у 105 тисяч. По-перше, не всі звертаються за оформленням допомоги. По-друге, давайте говорити відверто, не всі знають, як грамотно її оформити. Тому нині керівникам районів та соціальним службам я ставлю задачу, щоб вони першочергово самі йшли до представників найбільш незахищених верств населення – людей похилого віку, інвалідів, пенсіонерів – і проводили з ними роз’яснювальну роботу та допомагали їм оформити субсидію – зібрати документи, зробити відповідні копії, заповнити анкету чи заявку і так далі.
Державний сектор треба скоротити
– Київщина активно бореться з корупцією у державному секторі, а однією із очевидних її складових є низькі зарплати…
– Цілком погоджуюся з тим, що зарплата у 1200 грн, що є середньою у бюджетній сфері, – це смішно і не нормально. За таку оплату майже нереально знайти сумлінного мотивованого та кваліфікованого працівника, який професійно та відповідально виконуватиме свої функціональні обов’язки. Державна служба нині, як і армія, потребує нагальних реформ. Першочергово потрібно скоротити цей сектор і дати людям адекватні зарплати. Як міліціонер за 2,5 тис. грн., а дільничний за 2 тис. грн. будуть якісно виконувати свою роботу, розкривати злочини, знаходити бандитів? Бачимо приклад столичної поліції: набрали кілька тисяч нових поліцейських, дали відповідні зарплати – і якість роботи зросла.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
– Кажуть, що ви більше проводите часу у відрядженнях по області, ніж у кабінеті. Відповідно багато спілкуєтеся з людьми. Як оцінюєте настрої людей?
– В загальному настрій дуже складний. Живемо в період війні, економічної кризи, хиткої ситуації на валютному ринку. Однак далеко не всі карти у руках центральної влади. Багато що залежить від місцевих керманичів та самих громад. Я вже не одноразово переконувався утому, що там, де краще живуть люди, там краще відношення до влади, і навпаки.
– Найближчими вихідними святкуємо День незалежності. Ваші побажання читачам.
– З нагоди Дня державного прапорі і Дня незалежності України хочу побажати своїм співвітчизникам перемоги, миру, успішних реформ, віри у майбутнє і щоб наші молоді покоління хотіли жити і залишатися в Україні. А для цього нам потрібні суттєві зміни. Тому не маємо опускати руки навіть у такий непростий час війни та кризи, робити свідомий та зважений вибір під час чергових політичних перегонів і розвивати цивілізоване громадянське суспільство.
Читайте також: На Киевщине реформируют работу милиции по европейскому образцу, – Владимир Шандра
