Протиепідемічні заходи та закриття ринків призвели в столичному регіоні до овочевої кризи. Не маючи доступу до ринків, фермери тоннами викидали на смітник нереалізовану моркву, огірки, помідори та ранній врожай. Сьогодні господарства підраховують мільйонні збитки й жаліються на брак державної підтримки. Кажуть, галузь ледь виживає через відсутність компенсацій, пільгового кредитування та дорогі енергоносії.
На початку травня регіон здивувала новина: жителі Гостомеля знайшли масштабне звалище моркви.
Як писала KV, тоді фермер Костянтин Завгороднюк (ТОВ “Зелена Гільдія Групп”) розповів, що вивіз моркву на полігон, аби використати як органічні добрива.
“Я знаю багато фермерів, які цьогоріч не справилися із ціною на моркву і вивозили її в кручу. Але ми знайшли для неї застосування, як майбутнє органічне добриво для наших полів”, – коментував ситуацію фермер.
За словами депутата Київської обласної ради Євгена Чубука (фракція “Свобода”) овочі загалом непридатні як добриво, тож через резонанс та тиск з боку місцевої влади фермер, на його думку, був змушений розповідати, що вивіз моркву на звалище, аби та стала добривом. Хоча йдеться про неможливість реалізувати продукцію.
“Загальної інформації втрат через нереалізовану овочеву продукцію в карантин по області чи районах немає. Її не збирали ні районні управління АПК, ані департамент КОДА. Не вживали й заходів, щоби допомогти фермерам реалізувати продукцію. Це не про перший мільйон тонн зерна, намолоченого під час жнив”, – говорить він.
Як же розповів у коментарі KV сам фермер агрохолдингу “Зелена Гільдія Груп” Костянтин Завгороднюк, під час карантину всі підприємства постали перед проблемою реалізації продукції на внутрішньому ринку. Через це ціна на деякі види овочів була нижчою за собівартість. Також карантин вплинув на реалізацію ультраранньої продукції. Також проблеми зі збутом мали фермери, які зберегли торішню продукцію до цього періоду.
“У зв’язку з пандемією, закрилися ринки і мережі ресторанів. Це вплинуло на відносини з торговельними мережами: представленість на ринку велика, а канал продажу залишився один. Це дало нагоду мережам знаходити вигідніших постачальників, озвучувати жорсткі закупівельні вимоги. Наш холдинг вирощує картоплю, моркву, цибулю та буряк в області вже понад 15 років, тож в обсягах продажів на цю мережу збитків не зазнали. А ось від продажів у сегменті HoReCa (ресторанний бізнес – від ред. KV) і ринку втратили орієнтовно 40 % прибутку. Банківські структури, лізингові компанії та фінустанови йшли назустріч і реструктуризували виплати. Місцеве ж самоврядування, у рамках законодавства, запропонувати поліпшень або допомогу нам не можуть. Це не в їхній юрисдикції. На державному рівні холдингам складно добитися підтримки, у рамках фермерського господарства ця система працює простіше. Ми робимо запити, ставимо питання компенсації через асоціації, але й донині такий проєкт щодо овочевого бізнесу не сформульований. Зернова ж галузь працює стабільно, тому що ця продукція йде на експорт”, – додав він.
Броварські теплиці
Перед проблемою реалізації та збуту постало й найбільше промислове тепличне господарство в області ПрАТ “Комбінат “Тепличний” (площа 42,7 га, селище Калинівка Броварського району). За словами голови правління Володимира Чернишенка, через карантин довелося йти на поступки покупцю, ціни впали втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.
“Ми вирощуємо огірки та помідори й перший масовий товар був уже в березні. Через закриття ринків продукцію не було куди збувати. Частину, навіть більш-менш якісну, довелося викинути. Утилізували близько 50 тонн. Рятували ситуацію лише цьогорічна низька ціна на газ, впроваджені енергозберігаючі технології та новітні зрошувальні системи. Компенсувати втрати овочівникам ніхто ж не планує. Та і взагалі галузь проблемна, а виживає самотужки, адже програми держпідтримки не передбачені. Свого часу розглядалося питання відшкодувань за нове будівництво, але 50% коштів від вартості, так ніхто й не одержав. Овочі ж у необмеженій кількості завозять із Туреччини, Ірану, Європи. Сьогодні нікому обстоювати українського виробника, який може гарантувати біопродукцію вищої якості та міжнародну сертифікацію виробництва”, – розповів Герой України Володимир Чернишенко.
Експертна думка
Промислові тепличні господарства на Київщині – явище нечасте. Вирощуванням ранньої овочевої продукції, здебільшого зелені, займаються на присадибних квіткових ділянках. Хоча керівники районів зізнаються, що для овочевого напрямку в селах є досить непогані умови та родючий ґрунт. Фермери ж займаються вирощуванням пізніх овочів у відкритому ґрунті. Це, до прикладу, Фастівський, Обухівський, Баришівський, Бородянський та Васильківський райони. Тож карантин ці господарства зачепити не встиг.
Як зазначив президент – голова правління асоціації “Теплиці України” Євгеній Чернишенко, в 1992 році в Україні промислові овочеві теплиці займали 1200 га, сьогодні ж діючі зимові теплиці покривають площу в 180 га. Першочергові фактори, які вплинули на зменшення виробництва – брак підтримки держави. А також – дорогі енергоносії, відсутність пільг на електрику та високі кредитні ставки.
“Проблема з реалізацію виникла з початком карантинних заходів. Додало негараздів і те, що в цей час зайшло дуже багато імпортованої продукції із Туреччини, Польщі та Нідерландів. Мережі тримали дуже високу ціну на неї й тому реалізація місцевого продукту майже не відбувалася. Більш-менш стабілізувалася ситуація лише через три тижні. Ціни ж впали на 30% і лише поступово вийшли на минулорічний рівень. Але, на жаль, втрати були значні. Так, комбінат “Тепличний”, у порівнянні з реалізацією в травні 2019 року, втратив орієнтовно 50 млн гривень. Тож про розвиток і розбудову цьогоріч можна забути. Компенсації – не в цей час і не в нашій країні. Крім того, держава має значний дефіцит бюджету. Надати допомогу обіцяють малому фермерству та бізнесу. Одна зі значних проблем цієї галузі – відсутність дешевих кредитів, хоча би до 7% років на 5–7. Це б галузі надало відчутну допомогу”, – запевнив він.
У Згурівському районі ринки через карантин ще не відкривались. І, як зазначив голова Згурівської районної ради, ексголова “Асоціації фермерів” Згурівського району Степан Кузьмич, карантин припав на особливий пік продажів, створивши сільським овочівникам значні незручності.
“Селянин живе за рахунок своєї присадибної ділянки, а через карантин багатьом довелося зменшити обіг продукції. Адже в основному збут овочів відбувався саме через ринки, які в районі досі не працюють. Плюс проблема ще в тому, що сільські ринки офіційно не зареєстровані. За час карантину держава мала би давно врегулювати всі ці питання. До райради приходять та жаліються на заборону реалізувати продукцію. Особливо це проблематично стало для тих, хто закуповував овочі ще восени. Думаю, більшості довелося викидати товар через закінчення терміну придатності або через невигідну ціну, яка не покривала збитків від зберігання. Державою передбачені механізми підтримки сільського господарства, але дрібний селянин ними не користується. Доки фермер пройде всі ці інстанції, то все господарство ляже під бюрократичну косу”, – зауважив він.
На думку ж голови Фастівської районної ради Геннадія Сиваненка, вирощування ранньої овочевої продукції сьогодні є дуже актуальним, але для його розвитку в Україні не вистачає стимулу від держави.
“Україна має всі передумови для вирощування ранніх овочів. І в нас є малі господарства, які хочуть цю мережу розвивати. Проте умови кредитування та інші цінові виплати, не завжди влаштовують дрібних фермерів. Адже власних обігових коштів, як правило, вони не мають. І тут якраз на цю проблему має звернути увагу держава та місцева влада, і надавати фінансову допомогу на розвиток овочевої галузі і малого підприємництва”, – додав Сиваненко.
У коментарі KV депутат облради, керуючий адвокатським бюро “Титикало та партнери” Роман Титикало зазначив, що в Україні відсутня норма, яка би передбачала компенсацію втрат товарного виробництва у зв’язку із коронавірусом чи подібними ситуаціями.
“Все лягає на плечі підприємців, які мають передбачати подібні ситуації і списувати на підприємницькі ризики. Обласні рада та адміністрація можуть зреагувати на ситуативні звернення. Та для цього потрібна цільова програма, яку має розробити обласна адміністрація. Обласна рада є лише законодавчим органом. Адміністрація ж – це настільки негнучкий механізм, що навіть, якби вона захотіла втілити цю программу в життя, то поки відбудуться всі ці процеси, фермери не зможуть зібрати й документи з відповідними підтвердженнями й оцінкою втрат. Тому це питання має розглядатися на державному рівні”, – говорить він.
Як зазначив на своїй сторінці в Facebook голова Нацради з економічного розвитку Олексій Дорошенко, у законодавстві сьогодні передбачена лише утилізація прострочених продуктів спецорганізаціями, за яку компанія має сплатити податок на прибуток. Як і для передачі подібної продукції зоозахисникам. Тож виробникам дешевше викинути продукцію на звалище. А цьогоріч фермери й зовсім не мали можливості для її реалізації через карантин.
“Частину продуктів виробники переробляють, якщо це є безпечним і дозволено. Але на практиці більшу частину продуктів, яка залишилася після закінчення терміну придатності, не утилізують, а використовують повторно, або викидають на смітники. Цього року ми вперше бачили продукцію, яку викидали фермери через неможливість її реалізації, оскільки ринки були закриті”, – йдеться в дописі Дорошенка в соцмережі.
Тому на онлайн нараді, яка відбулася 26 травня, Асоціація постачальників торговельних мереж запропонувала Мінрозвитку економіки внести зміни до законодавства. Внесення поправок до закону надало би можливість фермерам безкоштовно передавати продукти харчування, термін придатності яких закінчився, або продавати такі продукти на корм тваринникам.
Нагадаємо, на Київщині садівництво та виноградарство опинилися на межі виживання. Додали проблем аграріям жорсткі погодні умови та карантин. Не зважаючи на те, що уряд виділяє на підтримку галузей 400 млн гривень, а профільний департамент КОДА активно рекламує програму держпідтримки, фермери й малі господарства не поспішають ставати в чергу за грошима. Садівники та виноградарі жаліються на бюрократизм і податкову колізію під час отримання коштів і в один голос кажуть: реформа взаємин між сільгоспвиробниками та державою потрібна Україні як повітря.
Читайте: Садівництво та виноградарство Київщини потерпають від бюрократії, погоди та податкових колізій
Фото: коллаж KV
