Київщина готується стати пілотним регіоном нового етапу з розвитку всеукраїнського проєкту «Активні парки – локації здорової України». Мова про створення сучасних спортивних просторів у громадах, що мають поєднати функції відпочинку, масового спорту та соціальної взаємодії. Після паузи через повномасштабну війну ініціативу поступово відновлюють, зокрема, у 2026 році в пристоличному регіоні планують створити щонайменше п’ять великих багатофункціональних спортивних просторів.
Як дізналася КВ, у 2026 році на Київщині планують створити великі активні парки у Вишневому, Боярці, Обухові, Макарові та Бородянці та інших громадах. Крім того, у 2023-2024 роках Київська область стала одним із лідерів у реалізації програми «Активні парки».
За даними КОДА у 2024 році в області функціонувала 71 локація в 66 громадах. На цих майданчиках працювало понад 140 координаторів, які проводили безкоштовні тренування, спортивні події та масові активності. Загалом упродовж року в заходах на таких локаціях взяли участь близько 40 тис. людей. Особливу увагу приділяють інклюзивності – до занять активно залучають ветеранів, людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб. Також такі простори розглядають як важливий елемент психологічної підтримки мешканців у воєнний час.
Ретроспектива: від «до війни» до сьогодення
Нагадаємо, загальнонаціональний соціальний проєкт «Активні парки – локації здорової України» стартував у межах програми Президента Володимира Зеленського «Здорова Україна» у 2021 році.
Ідея спрямована на амбітну мету: перетворити звичайні парки та зони відпочинку на безкоштовні громадські простори з мультифункціональними спортивними майданчиками та QR-кодами з відеотренуваннями для людей різного віку та рівня підготовки.
Мета – зробити рухову активність доступною для кожного, популяризувати здоровий спосіб життя та сформувати культуру активного дозвілля в громадах. До початку повномасштабного вторгнення програма розгорталася по всій країні.
Війна суттєво змінила реалізацію проєкту, але не скасувала потребу людей у русі та реабілітації. З 2023 року проєкт почали відновлювати там, де це дозволяла безпекова ситуація. Нові локації розпочали створювати з урахуванням безпекових вимог. Зокрема, враховуються близькість укриттів, можливість швидкої евакуації та обмеження щодо проведення масових заходів.
У воєнний час «Активні парки» почали перетворюватися з простої інфраструктури на інструмент підтримки стійкості громад, реабілітації та інтеграції ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю. Фізична активність допомагає підтримувати психологічну стійкість і соціальні зв’язки в громадах в умовах війни. З’являються тематичні підпроєкти: «Шлях до перемоги» (фізична активність для всіх), «Нація загартованих» (військова підготовка для цивільних), «Нестримні» (адаптивні клуби для ветеранів та людей з інвалідністю) тощо.
Феномен ВДНГ
Одним із найуспішніших прикладів сучасного спортивного простору в межах програм «Велике будівництво» та «Здорова Україна» в останні роки став урбан-парк на території Національного комплексу «Експоцентр України» в Києві. Його відкрили влітку 2021 року. Концепцію парку розробили урбан-бюро Big City Lab разом із командами PUPA, Street Culture, Urban Reform, Mind Work Ramps, які займаються розвитком молоді, стриткультури та сучасних урбаністичних просторів.
Простір став одним із найбільших хабів вуличних видів спорту в Україні. Особливістю простору стала безбар’єрність: парк має спеціальні тренажери для людей з інвалідністю, рівні покриття та інфраструктуру, адаптовану для різних груп відвідувачів.
Як розповів КВ генеральний директор ВДНГ Євген Мушкін, на момент відкриття урбан-парк був новим і фактично унікальним форматом не лише для Києва, а й для України загалом.
“Простір одразу знайшов свого користувача. Проєкт однозначно успішний, бо тут постійно є люди, рух, молодь. А саме для цього він і створювався”, – говорить він.
Водночас відбувається постійний розвиток простору. Зокрема, за його словами, торік парк суттєво оновили: з’явився асфальтний pump track для велосипедів, самокатів і роликів, модернізовано бетонний скейт-парк, облаштовано зони для панна-футболу та стритфутболу 3×3, додано майданчики для квадрату, падболу та текболу, а також створено окремий івент-простір. Парк оснащено спеціальними тренажерами для людей з інвалідністю, рівними покриттями та адаптованою інфраструктурою. Також у просторі планується розвиток реабілітаційних напрямів.
“Також минулого року ми домовилися про створення в урбан-парку майданчика для гри в петанк, яка широко використовується у світі, зокрема, для реабілітації військових і людей із травматичним досвідом”, – додав Мушкін.
За його словами, саме тут зародився найбільший фізкультурно-оздоровчий фестиваль в Україні «Активна країна» та регулярно проводяться спортивні події, марафони та турніри.
“Тут формується ком’юніті екстремальних видів стриткультури, розвиваються нові олімпійські дисципліни: брейкінг, скейтбординг, BMX-фрістайл, баскетбол 3х3 і регулярно проходять молодіжні події. Це не просто простір для активного відпочинку, а повноцінна платформа для масового спорту й сучасної молодіжної культури”, – говорить гендиректор.
Водночас у ВДНГ наголошують, що урбан-парк відіграє важливу роль у цьому процесі, адже активний відпочинок, соціальна взаємодія та залучення до спільнот позитивно впливають на емоційний стан.
“Ми підходимо до теми ментального здоров’я з різних сторін – через активність, соціальну взаємодію та спокійне відновлення. І переконані, що саме такий комплексний підхід сьогодні є найбільш ефективним”, – резюмував він.
За словами CEO Big City Lab (компанія, що працювала над концепцією урбан-парку) Вікторії Тітової, перед створенням Urban Park команда провела масштабне дослідження спортивних активностей у Києві.
“Зокрема, вивчили, якими видами спорту займаються містяни, а також додали альтернативні напрямки, популярні у вуличних культурах. Ми опитали відвідувачів ВДНГ щодо того, якої інфраструктури їм бракує, а також проаналізувала існуючі спортивні простори в околицях. На основі цих даних сформували програму громадського простору. Крім цього, було проведено ще понад 50 інтерв’ю з лідерами спортивних і вуличних спільнот, щоб зрозуміти, які умови є оптимальними для тренувань, змагань і фестивалів”, – поділилася Тітова.
За словами Тітової, саме завдяки цьому підходу вдалося сформувати архітектурну логіку, яка тепер використовується при створенні нових активних парків. Зокрема, у плануванні передбачено розділення різних типів активностей, щоб вони не заважали одна одній. Передбачено дитячі зони, місця для відпочинку, трибуни та невелику площу для проведення заходів громади. Дизайн кожного парку адаптується до конкретної локації – з урахуванням ландшафту, кольорів та навколишнього середовища.
Тітова також зазначила, що принципи безбар’єрності були закладені у проєкті з самого початку.
Досвід Харкова: попит є навіть під обстрілами
ВДНГ – не єдиний майданчик, створений для розвитку спорту і підтримки активного способу життя в громадах. Першими урбан-парками такого типу в Україні фактично стали чотири об’єкти, створені в Харкові у 2019-2021 роках. Їх реалізували команди Street Culture та Urban Reform у співпраці з міською владою.
Як розповів КВ співзасновник ГО “Street Culture” Єгор Матюхін, перший урбан-парк було створено у 2019 році в Молодіжному парку Харкова. Простір швидко став популярним і досі залишається одним із найвідоміших молодіжних майданчиків міста. Тут облаштовано баскетбольні та стритбольні майданчики, скейт-парк, памптрек, зони для графіті та інші локації для активного відпочинку. Другим проєктом став урбан-парк у Холодногірському сквері – компактний простір у житловому районі з локаціями для паркуру, воркауту, стритболу та скейтбордингу.
“Це не просто спортивна інфраструктура – це цілий лайфстайл-простір, де люди відпочивають, займаються масовим спортом і проводять події… Це були перші проєкти, які показали, що сучасні урбан-парки можуть бути дуже популярними. У деяких районах Харкова ми фіксували до десяти тисяч відвідувачів на день”, – вважає співзасновник ГО “Street Culture” Єгор Матюхін.
Найбільшим же проєктом став урбан-парк на бульварі Юр’єва, відкритий у жовтні 2020 року після періоду пандемії. Це великий багатофункціональний простір із різноманітними зонами. Проєкт отримав значний резонанс у медіа і став одним із найуспішніших прикладів сучасного молодіжного простору в Україні.
Четвертий урбан-парк відкрили у липні 2021 року на Салтівці – одному з найбільших житлових масивів Харкова. Попри війну, частина цих просторів продовжує працювати, хоча деякі зазнали пошкоджень від обстрілів.
На фото: Холодногірський урбан-парк
На фото: Салтівський урбан-парк
На фото: Урбан-парк Молодіжний в центрі міста
На фото: Урбан-парк на бульварі Юрʼєва
Як розповів у коментарі КВ директор Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міської ради Олександр Власенко, ідея створення таких просторів повністю виправдала себе.
“Молодь постійно займається, спілкується – Харків завжди був активним містом. Зараз ці локації дійсно популярні. Ми постійно спілкуємося з молоддю, дітьми, мешканцями, і вони наголошують, що такі локації справді необхідні», – зазначив він.
За його словами, популярність відвідування таких просторів зберігається постійно, навіть попри війну. Водночас він підкреслив, що через безпекову ситуацію кількість відвідувачів змінилася, однак сам попит нікуди не зник.
«До війни відвідуваність була дуже високою. Зараз вона теж є, але люди намагаються дотримуватися заходів безпеки, тому кількість менша. Хтось виїхав, хтось повернувся. Втім, попри війну, харків’яни продовжують користуватися цими просторами. Це важливо для них і як підтримка, і як спосіб зберегти здоров’я», – наголосив Власенко.
Власенко зауважив, що сьогодні урбан-парки виконують не лише спортивну, а й соціальну функцію, особливо в умовах постійної небезпеки.
“Це і про психологічне, і про ментальне здоров’я. Важливо, що це спілкування відбувається не умовно «за пляшкою пива», а в форматі здорового способу життя. Формується ком’юніті, і це позитивно впливає на психологічний стан. Попри постійні обстріли та небезпеку, молодь і діти продовжують розвиватися, спортсмени показують результати. Ми намагаємося залучати якомога більше дітей і молоді до здорового способу життя. Бо ми всі розуміємо: фізично здорова людина – це і психологічно стійка людина”, – підкреслив він.
За словами директора департаменту, частина об’єктів зазнавала влучань та пошкоджень, однак їх відновлюють і надалі утримуватимуть. Разом із тим, навіть наявної кількості урбан-парків у місті недостатньо, аби повністю задовольнити попит.
“Таких парків недостатньо. Місто ще до війни планувало розвивати цей напрям, і потреба в таких просторах нікуди не зникла. Я впевнений, що в майбутньому їх буде більше. Люди приїжджають навіть з інших районів, щоб провести там час, позайматися, поспілкуватися. Було б добре, якби такі простори були ближче до місця проживання. Харків був і залишається спортивним містом. Навіть зараз на спортивних майданчиках тренуються і цивільні, і військові, і ветерани. І чим більше буде таких просторів – тим краще. Ми плануємо й надалі розвивати цей напрям, розвивати парки, співпрацювати з різними напрямами вуличних культур, щоб залучати молодь і дітей до цього руху, щоб вони розвивалися”, – резюмував він.
Як зазначив представник команди Street Culture у Харкові Артем Рябовол, поява урбан-парків у місті фактично вирішила проблему відсутності інфраструктури для вуличних культур і дала можливість перенести ці активності у безпечні та спеціально пристосовані простори. Водночас, на його думку, значення цих просторів виходить далеко за межі спорту. Йдеться про формування нової культури взаємодії у громадах.
Тестовий кейс Бородянки
Широкомасштабна війна дещо пригальмувала розвиток ініціативи, на деякий час змістивши акценти громад з розвитку на безпеку та захист. Однак з плином років стало зрозуміло, що повністю ігнорувати розвиткові напрями не є правильно, і громади поступово почали відновлювати фінансування культури та спорту. Одним із найцікавіших прикладів в цьому став тестовий поп-ап-парк у Бородянці, відкритий у 2025 році. Його створили до річниці звільнення селища у межах президентської програми спільно з Мінрозвитку громад. Простір розробили також команди Big City Lab, Urban Reform та Street Culture.
Парк мав формат тимчасової модульної локації. Усе обладнання закупили за донорські кошти. Його можна швидко демонтувати або перемістити, що дозволяє використовувати формат як тестову модель для громад перед створенням постійних просторів.
Як пояснював на своїй сторінці у Facebook співзасновник урбан-бюро Big City Lab Максим Яковер, паралельно з відбудовою житла критично важливо було відновлювати і публічні простори.
“В квітні цього року за кошти меценатів ми відкрили тимчасовий поп-ап активний парк в Бородянці – це красивий публічний простір, де спорт є центральною функцією. Базова програма: вуличний баскетбол, стрит- та панна-футбол, настільний теніс, невеличка скейт-зона, стритворкаут. Бородянка активно відновлюється, особливо в останній рік. Паралельно з відбудовою житла та соціальної інфраструктури важливо відновлювати і публічні простори. Бо саме в них оживає громада. Бо людям потрібен простір для зустрічей і спілкування так само, як житло.”, – зазначав Яковер у дописі.
Як повідомляв очільник Київської ОВА Микола Калашник, Бородянка стала одним із перших населених пунктів, де відновлення відбувається за принципами комплексного підходу.
“Бородянка стала прикладом ефективного відновлення громади навіть попри війну, яка триває. Сьогодні селище відроджується й стає сучаснішим, комфортнішим і доступнішим для кожного… Ми не просто відбудовуємо житло та інфраструктуру, а створюємо простори, де буде більше світла, більше зелені, більше життя. Новий урбан-парк із панна-футболом, стритбаскетом, воркаутом і скейт-зоною вже став улюбленим місцем для молоді та дітей”, – зауважував очільник КОВА.
Як додала урбаністка, керівниця проєктів Urban Reform Анастасія Палій, у Бородянці спочатку вирішили випробувати формат тактичного урбанізму – тимчасового тестового простору, який дає змогу перевірити, як саме різні функції працюють на місці до початку капітального будівництва.
За її словами, всі урбан-парки частково схожі між собою за функціоналом, однак щоразу модифікуються залежно від місцевого контексту, запитів громади та наявних спільнот вуличних культур. За її словами, на Київщині до цих базових функцій також додаватимуть такі, які хоче сама громада. Наприклад, у Бородянці є запит на боксерську інфраструктуру, а в інших громадах – на окремі види спортивних майданчиків.
“Це дуже хороший підхід – до того, як почати проєктувати щось монументальне на багато років, зробити тестовий формат. Це називається тактичним урбанізмом: невеликими коштами і, наприклад, на один чи два сезони поставити ті майданчики, які можна протестувати і подивитися, чи подобаються вони людям”, – розповіла вона.
Анастасія додала, що після тестування в новому проєкті для Бородянки передбачать збільшення футбольної та стритбольної складових, а також врахують побажання місцевих жителів щодо збереження та розширення волейбольної інфраструктури.
“Ми слідкували за тим, як воно працює, що більше подобається, що менше. Побачили, що є великий запит на дитячий майданчик, на більш прогулянкову паркову інфраструктуру. І самі функції також розширили”, – пояснила Палій.
Сьогодні ж, оцінюючи результати цього «експерименту» в коментарі для КВ, співзасновник урбан-бюро Big City Lab Максим Яковер упевнено розповідає про успіх такого тимчасового парку.
“Ідея виникла в межах комплексного відновлення Бородянки. У рамках цього проєкту ми допомогли створити тимчасовий невеликий парк. Після запуску він дуже швидко став популярним серед мешканців громади. Якщо подивитися фото та відео, видно, що всі локації зранку до вечора були заповнені – там постійно перебували діти та місцеві жителі. Громада залишилася дуже задоволеною, що підтверджує успішність цього кейсу”, – пояснює Максим Яковер.
Простори, які гуртують громади
Варто зауважити, що від початку такі урбан-парки задумувалися як простори для молоді, де можна зустрічатися, проводити час, організовувати власні події та займатися вуличними культурами. Оскільки, за словами керівниці проєктів Urban Reform Анастасії Палій, проблема відсутності у молоді “свого місця” існувала і до повномасштабного вторгнення, то зараз вона лише загострилася.
Тому “ідея була в тому, щоб молодь мала простори, де в них буде можливість, по-перше, зустрічатися, по-друге, проводити час”. На її переконання, саме через брак таких просторів молоді люди нерідко виїжджають не лише з малих, а й із великих міст. Водночас урбан-парки створюють умови для спілкування, обміну досвідом і активного дозвілля.
“Це такий масовий спорт, яким можуть займатися всі. Він є безкоштовним – для нього не потрібне якесь складне обладнання. Він об’єднує, він ще як культура прокачує. Саме вуличні культури можуть дуже вдало активізувати міські простори і саме місто”, – сказала вона.
За словами Палій, поява урбан-парку в місті або громаді концентрує навколо себе велику кількість енергії та людей. Такі простори швидко активізуються, адже об’єднують різні вікові групи – від найменших дітей до дорослих.
Нагадаємо, що влада пристоличного регіону анонсувала створення постійного Активного парку в Бородянці. Його відкриють на місці експериментального тимчасового парку, який працював із весни 2025 року і став популярним серед місцевих жителів з метою створити місце для спорту, центр життя громади – відкритий і дружній до всіх поколінь. КВ присвятить цьому проєкту та іншим спортивним просторам подальші публікації.
Фото: Big City Lab, Urban Reform та Street Culture
КиївВладаІнна Міхно
