Під таким гаслом у Київському Палаці дітей та юнацтва відбувся міський захід, присвячений Дню захисника України та Дню українського козацтва.
Свято встановлено 14 жовтня 2014 року указом президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності, бойового подвигу та героїзму захисників України. У святі взяли участь ветерани АТО, сім’ї загиблих героїв; учасники операції об’єднаних сил; військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії України, Національної поліції України; військові медики та волонтери-парамедики Товариства Червоного Хреста; представники громадських, благодійних, волонтерських організацій; лідери учнівського самоврядування міста, педагоги.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Усі бажаючі мали змогу взяти участь у майстер-класах з радіозв’язку, параглайдингу, надання першої домедичної допомоги, рукопашного бою, розбирання та збирання автомату Калашникова разом з чарівними курсантками коледжу з посиленою фізичною та військовою підготовкою тощо.
На заході відбулися презентації: фотовиставки “Від пращурів до кіборгів”, експозиція з музею-галереї “Історія становлення української нації”, національно-патріотичний проект “Славетні епохи України” та виставка творчих робіт вихованців студії образотворчого мистецтва.
Офіцери кінологічної служби Нацполіції України Павло і Віталій разом із своїми чотирилапими друзями-помічниками захищали нашу країну на сході. Павло розповів, що “із цією дівчинкою – чорнявою вівчаркою на ймення Янга” вони разом із самого дитинства, довіряють один одному. Вони вже чотири ротації були на війні, й незабаром знову збираються стати до виконання свого бойового обов’язку. До речі, за словами бійця, його рідні жодного разу не знали, що він – на війні.
– Чи не боїтеся Ви, що хтось із людей може образити Янгу?
– Не образить. Вона дуже хороша й розумна дівчинка, з характером, тож не ображається. А для мене вона – найкращий друг. Особливо – на війні: собака тебе чекає, поруч з тобою воює, знаходить міни й наркотики, рятує життя людей. А потім – зігріває й “зализує” стрес.
Хлопець запевняє, що після служби чотирилапі друзі відправляються додому і доживають спокійний вік у квартирах кінологів, з якими співпрацювали все життя. Ніхто їх не вбиває і не викидає на вулицю, про що постійно ходять байки в Інтернеті.
– Чи бувало у вашому житті, що людина поводила себе гірше ніж собака?
– Собака ніколи не полишить пораненого, не дозволить плакати наодинці, не зрадить. А що людина? Скільком чотирилапим потрібні були від вас лише гроші чи допомога?
Отож Патріотичний концерт “Сила нескорених” розпочався з Гімну України. Лунали слова подяки матерям загиблих в АТО, хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв, що віддали життя за нашу свободу, за волю за незалежність.
З вітальними словами звернулися директор Департаменту освіти і науки м. Києва Олена Фіданян і помічник уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників АТО Костянтин Винниченко. “Що таке патріотичне виховання? Патріотичне виховання – це коли ми усвідомлюємо, що не можна, щоб нашу землю хтось топтав, не можна, щоб гинули наші рідні, наші друзі, наші діти. Патріотичне виховання – це коли ми з вами свідомо захищаємо себе від агресора і це той світлий день, і він точно прийде коли в Україні запанує мир. Вона буде іншою, наша Україна, вона буде світлою, а тих, кого не має поруч з нами сьогодні – вони житимуть з нами завжди, бо кожна людина живе з нами до тих пір, до поки її пам’ятають. І ось це і є патріотичне виховання”, – зазначила Олена Фіданян.
Ніхто не знає як складеться людське життя та доля кожного з нас випробовує на міцність – а ті, хто вистояли, витримали, зберегли гідність мають свою не одну героїчну історію. Один з них є навідник з прикордонного шахтарського міста Ровеньки, що на Луганщині, Віктор Свистунов, який активно допомагав ЗСУ та СБУ, допоки не потрапив до полону. Він розповів як все відбувалось та якими силами обороняли країну.
Захисникам України діти передали малюнки, листи підтримки, обереги, виготовлені власноруч. Галинка Баган з Тернополя зворушила всіх своєю піснею “Дякую, солдати”, а солістка Національної філармонії Тетяна Школьна з піснею “Народе мій” підняла бойовий дух присутніх. Зворушлива пісня, виконана Галинкою Баган разом із батьком Павлом. Не можна не згадати чарівний, і водночас напружений повітряний номер, виконаний сімейним дуетом Олексієм та Оксаною Курінськими. Привітати із Днем захисника України завітав французький виконавець із українською душею Поль Манандіз, учасник рок-опери “Моцарт”. За словами Поля: “Я закохався в українську столицю, його культуру, традиції, пісні, тому мої вітання для киян – зворушливі українські пісні!”, – каже французький співак.
Учасники заходу переконані, що українська нація сильна, мужня, яка вірить у перемогу.
Декілька разів я навіть заплакала, тому що коли ти відчуваєш подібні емоції, то подих захоплює від милозвучності і суму водночас.
Боляче думати про те, що зараз на фронті стоять молоді хлопці з кулеметами і автоматами, які повинні із дня в день розбирати їх, збирати, стріляти, а потім знову по колу. Серце коле, що стільки дівчат зараз сидять в окопах, а не їдуть у салон краси перед побаченням. Дихати важко, як бачу матерів, що втратили на фронті своїх синів, які загинули, щоб врятувати якусь незнайому дівчину чи простого хлопчика.
А що роблять люди? Забувають. Ні, не всі, але тієї частини не досить, щоб заплющити очі. Нащо вони це роблять?
Для того, щоб моя сім’я прокинулася після дзвону будильників, а не від гучних гармат за вікнами. Тому, що кордони нашоє держави не зроблені із пластиліну, щоб переліплювати їх, як комусь захочеться. Бо жителі міста чи села не винні.
“Ми сильні доти, доки шануємо. Вони – доки пам’ятаємо”.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Ніколи не треба забувати про те, що було, безсумнівно, але і пам’ятайте, що життя продовжується і саме зараз десь теж лунають вибухи. Наші серця ніколи не полишать імена небесної сотні, але треба робити так, щоб це була остання втрата для народу України.
Слава Україні!
