Громада та експерти наполягають на терміновому обстеженні стану грунтів поруч із станцією метро “Поштова площа”, тимчасовому закритті самої площі для відвідування та проведення протиаварійних робіт. Влада Києва майже п’ять років знає про можливість аварії з 2019 року та робить вигляд, що якось пронесе. І тут влада не помилилась – пронесе. Насичення водою восьмиметрового котловану під Поштовою веде до тяжких і катастрофічних наслідків: провалу самої площі, аварійної ситуації на станції метро “Поштова площа”, зсуву грунтів, що може спровокувати другу – після більшовиків – руйнацію Церкви Різдва Христового, де відспівували Тараса Шевченка та Павла Чубинського. Чи убезпечить усіх нас від можливої катастрофи втручання з боку Верховної Ради – скоро побачимо.
На другому засіданні тимчасової спеціальної комісії (ТСК) Верховної Ради з “питань дослідження ефективності функціонування органів публічної влади міста Києва як столиці України у період дії правового режиму воєнного стану” голова цієї комісії Віталій Безгін (фракція “Слуга народу”, містобудівний комітет) заявив, що найближчим часом народні депутати, які входять до її складу, навідаються під Поштову площу, де ще з 2017 року зупинено будівництво «об’єкту багатофункціонального призначення» (торговельного центру), щоб пересвідчитись на власні очі, чи там створена аварійна ситуація, яка може нести загрозу площі та станції метро та, відповідно, життю та здоров’ю багатьох людей.
Сьогодні Поштова площа, мабуть, найнебезпечніший недобуд в столиці України. На початку будівництва її накрили залізобетонною плитою перекриття, яка сьогодні і слугує громадським простором – площею. Прямо під нею знаходиться котлован глибиною вісім метрів, а сама плита тримається на тимчасових палях, заглиблених в землю всього на 2-5 метрів та не розрахованих на багаторічне використання. З 2019 року в підземному котловані не працює дренаж дощових та грунтових вод, що, за висновками експертів, вже призвело до численних негативних наслідків техногенного характеру і може спричинити виникнення аварійних ситуацій з непередбачуваними наслідками як на самій площі, так і на станції метро.
Втім міська влада вперто робить вигляд, що не в курсі аварійності Поштової. На першому засіданні ТСК з питань Києва в.о. керівника КП «Київський метрополітен» Віктор Вигівський на питання, чи знає він про загрозливу ситуацію в безпосередній близькості від станції метро, тільки розвів руками. А мер Києва Віталій Кличко запевнив, що розуміє важливість Поштової, але в проблемі нібито винне не місто, а Міністерство культури та інформаційної політики.
На другому засіданні ТСК з питань Києва обговорення цієї проблеми швидко переросло в скандал, в ході якого представники КМДА та Київради намагалися перевести стрілки та відповідальність на Верховну Раду, Мінкульт, громадськість, експертів, суди, прокуратуру, ковід та війну:
– директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор запевняв, що ніякої аварійності на Поштовій немає;
– секретар Київради Володимир Бондаренко просив не лякати дітей;
– заступниця голови КМДА Ганна Старостенко вимагала внести зміни в постанову ВР №2492-VIII від 5 липня 2018 року, оскільки цей документ нібито не дозволяє будівництво на площі та це, мовляв, нібито розповсюджується і на попередження аварії.
Читайте: Поштову площу визнали національною пам’яткою завдяки позиції мера і киян – КМДА
Чиновники відмовлялись говорити про стан конструкцій, грунтів та протиаварійні заходи на Поштовій і переводили розмову на археологічні знахідки та кримінальні справи, які їм також на заваді.
Під кінець засідання ТСК народний депутат України від Подолу Ганна Бондар тричі запитала в директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» (КП “ДБШТС”) Романа Лісневського: чи працюють в підземному котловані насоси, які повинні були відкачувати дощові стоки, той почав гучно декламувати рішення суду про арешт будівництва в рамках кримінального провадження, яке протягом п’яти років нібито було поперек горла комунальному підприємству?
Роман Лісневський відповісти не зміг. Він вкотре вичавив з себе щось на кшталт “спілкуюсь з вами мовою документів” (бюрократичною, тобто “пташиною мовою”), сумно помотиляв головою і замовк.
Так чи загрожує киянам небезпека, що робити і хто винен?
Зупинене будівництво
Спочатку нагадаємо, що підземний котлован з’явився в ході реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі в Подільському районі міста Києва, яка була проведена, починаючи із 2012 року: частково за бюджетний, частково за приватний кошт. В 2017 році ці витрати складали 504, 7 млн гривень (бюджет) і 163 млн гривень (не бюджет), відповідно.
Замовником проектування і виконавцем робіт по реконструкції розв’язки було визначено КП “ДБШТС”. За бюджетний кошт побудували естакаду, тунель, за приватний – почали рити на площі котлован, в якому збирались побудувати «об`єкт багатофункціонального призначення» (інакше кажучи – торговельно-розважальний центр).
Інвестконкурс на будівництво ТРЦ в 2013 році виграло ТОВ «Хенсфорд Україна», яке пов’язане з Андрієм Кравцем, керівником Державного управління справами (ДУС) часів президента-втікача Януковича. Після перемоги Революції Гідності будівництво продовжилось, а інвестор не змінився. Сьогодні інтереси ТОВ «Хенсфорд Україна» відкрито представляє син Андрія Кравця – депутат Київради від забороненої судом проросійської ОПЗЖ Володимир Кравець.
Також в проєкті будівництва підземного ТРЦ задіяна сім’я Мамоян. Побудовані на площі кафе “Компот”, які належать голові сім’ї Чоло Ашоїєвичу Мамояну, виявилися єдиною частиною ТРЦ, що офіційно заробила ще до введення транспортної розв’язки в експлуатацію. Сини Чоло:
– Суто Мамоян – нардеп від збороненої судом проросійської ОПЗЖ$
– Сергій Мамоян – депутат Київради від забороненої судом проросійської ОПЗЖ;
– Рустам Сутко – перший заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури Києва, працював в Офісі генпрокурора, звідки його було звільнено після атестації в 2019 році, але він поновився через суди.
Детальніше: Кримінал на Поштовій площі (подробиці та документи)
В 2014 році, буквально відразу після початку земляних робіт на ділянці було виявлено археологічні артефакти, після чого між замовником, інвестором та «Центром археології Києва» Інституту археології НАНУ було підписано договір і почалися археологічні дослідження. Будівництво ТРЦ зупинилось 10 липня 2017 року, коли між археологами та забудовником виник конфлікт, втрутилась громада міста, і будь-які роботи на ділянці були призупинені приписом Департаменту культури КМДА №403.
Громадський протест проти знищення археологічних знахідок на Поштовій площі був одним з найбільших і найпотужніших рухів в Києві, який поєднав десятки громадських організацій і зацікавив мільйони людей. В 2018 році під час активної фази протесту на площі були встановлені намети, проводилось голодування та почали проходити екскурсії на місце розкопок. В результаті була прийнята вже згадана постанова ВР №2492-VIII від 5 липня 2018 року про надання Поштовій площі статусу Пам’ятки національного значення та створенню археологічного музею.
Восени того ж року Київрада проголосувала рішення №225/6276 «Про врегулювання питань, пов’язаних з припиненням або внесенням змін до інвестиційного договору N 050-13/і/124 від 17.04.2013 “Про будівництво об’єкта багатофункціонального призначення та комплексного благоустрою скверу на Поштовій площі окремою чергою будівництва у складі проекту “Реконструкція транспортної розв’язки на Поштовій площі у Подільському районі”. До речі, КМДА досі не виконала це рішення.
В грудні 2018 року Подільський райсуд Києва наклав арешт на це будівництво та заборонив проводити тут будь-які роботи (в тому числі будівельні, оздоблювальні), які в подальшому можуть призвести до зміни цільового призначення нерухомого об`єкта, зміни площі, конфігурації, зовнішнього вигляду об`єкта, збільшення або зменшення його вартості (кримінальне провадження №12015100120001272 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 364-1, ч.2 ст. 298, ч.1 ст. 197-1 КК України.
Судом також було скасовано містобудівні умови та обмеження (МУО) на будівництво «об’єкту багатофункціонального призначення». Остаточне рішення з цього приводу 27.07.2022 року по справі 826/16076/18 було прийнято Верховним судом.
Детальніше: Верховний суд скасував містобудівні умови та обмеженя на забудову Поштової площі
В підземному котловані з 2018 року фактично почав діяти громадський Музей на Поштовій площі. А сама територія площею 6 тис кв. м отримала статус Пам’ятки історії та археології на Поштовій площі «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» (ХІ-ХІХ ст.). Завдяки громадськості та експертному середовищу для цієї пам’ятки була розроблена та затверджена науково-облікова документація, а 22 травня 2019 року Кабінет міністрів прийняв Постанову №410, якою надав пам’ятці статус національної. Відтоді це землі історико-культурного призначення.
Хоча будівництво ТРЦ на Поштовій площі, з точки зору діючого законодавства, стало неможливим, міська влада за весь цей час навіть не намагалась знайти йому альтернативу. Чиновники не починали щось робити, щоб спроєктувати та побудувати на Поштовій площі сучасний археологічний музей.
В результаті, 20.10.2020 року перша черга реконструкції транспортної розв’язки (естакада, тунель та інше) була введена в експлуатацію, згідно розпорядження КМДА №1660. А підземний котлован під Поштовою площею так і залишився велетенським небезпечним недобудом.
Експерти попереджали: тут все пливе
Ще на початку будівництва на Поштовій площі, в березні 2015 року, авторський колектив НДІБК (Ю. Слюсаренко, І. Матвєєв, А. Кісіль, Ю. Іщенко, О. Романов, Н. Кошелєва) опублікували в журналі «Світ геотехніки» експертне дослідження «Вирішення геотехнічних проблем реконструкції Поштової площі в місті Києві», де розповіли, що перед будівництвом на Поштовій площі є ускладнюючи умови:
– слабкі водонасичені грунти заплавних відкладів Дніпра;
– високий рівень грунтових вод, який вже був зарегульований тунелями метрополітену;
– зсувонебезпечний схил Володимирської гірки.
Експерти підкреслили, що абсолютна відмітка рівня грунтових вод до облаштування підземного котловану становила 96,7 метрів, а після – 99,8 метрів, та попередили, що: “… влаштування одного ряду буросічних паль огородження котловану для будівництва підземної споруди без облаштування дренажної системи призведе до підйому рівня підземних вод перед цими конструкціями на величину 3,1 метр. А це, в свою чергу, до повного замочування грунтового масиву навколо тунелів метрополітену з подальшою зміною фізико-механічних характеристик ґрунтів, що складають його, що призведе до додаткової деформації тунелів».
Щоб не сталося біди, за дослідженням НДІБК, в обов’язковому порядку необхідно було влаштувати вертикальний і горизонтальний дренаж навколо підземної споруди.
Першого червня 2020 року генпідрядник будівництва «об’єкту багатофункціонального призначення» – корпорація «Альтіс-Холдинг» – звернувся до КМДА, КП “ДБШТС” і Кабінету міністрів, щоб попередити про вже існуючу небезпеку.
ЛИСТ “АЛЬТІС-ХОЛДИНГ” №01/06-02ПП З ПОПЕРЕДЖЕННЯМ ПРО НЕБЕЗПЕКУ
Судячи з листа “Альтіс-Холдинг”, під час будівельних робіт в котловані на Поштовій площі горизонтальний дренаж так і не було виконано, вертикальний з 2015 року працював в ручному режимі, а з початку 2019 року не працював взагалі. Це сталося тому, що за рішенням інвестора ТОВ «Хенсфорд Україна» було припинено подання електроенергії на будівельний майданчик і, в результаті, зупинено чотири насоси, які відкачувати дощові та грунтові води з 12 скважин на території виритого підземного котловану.
Ось можливі негативні наслідки, зазначені в цьому листі: «Руйнування тимчасових конструктивних елементів, що може з високою вірогідністю призвести до вивалу ґрунтів у підземний простір пішохідної частини Поштової площі м. Києва, що в свою чергу, безумовно, може мати причинно-наслідкові зв`язки із впливом відповідних сил на плиту перекриття площі, які можуть спричинити її руйнування, а також руйнування та/або пошкодження конструкцій будівель, що знаходяться на Володимирській гірці (вище об’єкта будівництва), впливу па безпечну та безперебійну експлуатацію «синьої» гілки метрополітену м. Києва, внаслідок неконтрольованого аварійного впливу, що серед іншого може спричинити зміщення тунелів та пошкодження внутрішніх інженерних систем тощо».
КиївВлада тоді також писала про можливі катастрофічні наслідки будівельного безладу на Поштовій площі.
Детальніше: Зупинка будівництва на Поштовій площі може призвести до катастрофи (документи)
Аналогічної думки дотримуються інші експерти.
Зі змісту листа КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» №324-08/187 від 26.03.2019 року вбачається, що «… деформації елементів підпірних стін об`єкту на Поштовій площі можливі внаслідок загального погіршення технічного стану об`єкту незавершеного будівництва, аварійних витікань з водонесучих комунікацій на прилеглій до ділянки будівництва території, підтоплення його підземної частини ґрунтовими водами та незавершений робіт по влаштуванню системи поверхневого водовідведення».
Відповідно до листа ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» №210-327 від 11.03.2020 року, «… на окремих ділянках об`єкта спостерігається фільтрація ґрунтових вод через огородження котловану та замочування несучих і огороджувальних конструкцій поверхневими і ґрунтовими водами. Цьому сприяє зупинення роботи дренажної системи (вода з дренажних свердловин не відкачується) та затікання поверхневих вод. Це призводить до руйнування захисного шару бетону та корозії арматури залізобетонних конструкцій».
Детальніше: Підземні конструкції незавершеного будівництва на Поштовій площі поступово руйнуються (документ)
Підкреслимо, що в КМДА також знайомі з небезпекою. З протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА №20 від 20.06.2019 року вбачається, що «внаслідок підйому підземних вод відбудеться повне замочування ґрунтового масиву навколо будівельного майданчика із зміною фізико-механічних характеристик ґрунтів, з яких він складається, що призведе до додаткових деформацій прилеглих будівель. Такі деформації можуть також призвести до появи просадок тунелів метрополітену, фундаментів оточуючих будівель та до виникнення аварійних ситуацій з непередбачуваними наслідками».
Тобто про можливість аварії на Поштовій площі і в метро експерти та КМДА в курсі аж з з 2019 року. Однак подачу електроенергії для роботи насосів, що відкачували воду з котлована під Поштовою, більше не відновлювали. Таким чином протягом останніх п’яти років взагалі не відбувався дренаж чи відкачка дощових та грунтових вод з підземного котловану на Поштовій площі.
Згідно вимог Положення про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затвердженого наказом Мінрегіону №2 від 21.10.2005 року (зі змінами від 02.09.2016 №246), замовник будівництва, яке здійснювалось за бюджетний кошт, але за різних обставин було зупинено, зобов’язаний його законсервувати та забезпечити виконання протиаварійних робіт.
Нагадаємо, підземний котлован на Поштовій площі з’явився під час реалізації загального проєкту «Реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі», в якому перша черга виконувалась за бюджетний кошт. Тобто стіни котловану сформовані під час виконання робіт першої черги та майже половина бетонної плити площі фінансувалась за бюджетний кошт. Тому це будівництво підпадає під вимоги про обов’язкові протиаварійні роботи. Відповідно, КП “ДБШТС” було зобов’язане законсервувати підземний котлован, як частину недобудованої транспортної інфраструктури в середині нової транспортної розв’язки, для чого розробити відповідний проєкт протиаварійних робіт та профінансувати його реалізацію.
Натомість КП “ДБШТС” протягом багатьох років ігнорувало звернення ГО «Музей однієї нації» щодо необхідності проведення протиаварійних заходів в котловані чи навіть забезпечення безпеки під час навали російських військ на Київ. Керівництво КП відхрещувалось від проблеми, посилаючись на нібито неможливість продовжити будівництво торгівельного центру, нестачу інвесторських коштів та судовий арешт.
Як місто вирішувало проблему Поштової
В 2021 році Ініціатори створення сучасного археологічного музею на Поштовій площі розробили відповідну дорожню мапу та ініціювали створення при КМДА робочої групи під головуванням заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Однак робоча група тоді зібралась лише раз.
Вдруге робочу групу було скликано в Подільський РДА аж 5 березня 2024 року. На це засідання було запрошено Володимира Кравця, депутата Київради, якого Валентин Мондриївський представив, як представника інвестора будівництва «об’єкту багатофункціонального призначення». При цьому пан Мондриївський наголосив, що необхідно негайно вирішувати проблему аварійності площі, а для цього продовжити незаконне будівництво ТРЦ.
Довгий час чиновники вважали, що їм заважає будувати ТРЦ тільки судовий арешт в рамках кримінального провадження, але тепер руки були розв’язані. 27 грудня 2023 року за поданням КП “ДБШТС” Подільський райсуд своєю ухвалою (ПІДШИТИ ВОРД – УХВАЛУ) скасував арешт. Головним аргументом позивача було те, що саме арешт нібито призвів до негативних наслідків техногенного характеру, можливості обрушення площі та катастрофи на станції метро.
Виходить, коли мова йде про будівництво ТРЦ, то метро під загрозою, а коли про необхідність включити насоси та провести протиаварійні заходи, то з метро все гаразд?
Є рішення проблеми
Катастрофічна ситуація на Поштовій площі – не привід для маніпуляцій із поверненням незаконного будівництва «об’єкту багатофункціонального призначення» (ТРЦ) компанією проросійських екс регіоналів. А приховування проблеми, бездіяльність, свідома відмова від проведення протиаварійних заходів і навмисне створення ситуації, яка загрожує життю та здоров’ю людей – це злочин чинної місцевої, та й не тільки, влади проти Києва та киян і відвідувачів нашої столиці.
На другому засіданні ТСК з питань Києва прокурор Павло Лівочка, який в 2015-2019 роках був процесуальним керівником в кримінальній справі щодо незаконного будівництва на Поштовій площі, розповів, що на початку березня 2019 року на запит генпідрядника будівництва «Альтіс-Холдинг» він надавав письмові роз’яснення про те, що судовий арешт, накладений на будівництво ТРЦ жодним чином не розповсюджувався на обов’язкове для таких випадків проведення протиаварійних заходів та консерваційних робіт.
А сьогодні взагалі немає перепон для протиаварійних робіт, натомість – є відповідальність це зробити, наголосив прокурор.
Чотири роки тому: ДБР розслідує “кримінальні роботи” на Поштовій площі: у справі фігурує компанія тестя Насірова
Крім того, постанова ВР про надання Поштовій площі статусу Пам’ятки національного значення та створенню археологічного музею не забороняє протиаварійні роботи, а тільки будівництво, до якого відноситься нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт.
Ольга Рутковська, дійсний член ЕКОМОС, одна з ініциаторок створення сучасного археологічного музею на Поштовій площі, підкреслила, що пам’ятка історії та археології національного значення, яка існує на цій території, не заважає проведенню протиаварійних робіт, а самі роботи не можуть знищити пам’ятку. Для недопущення пошкодження складових пам’ятки необхідно передати археологічну деревину на консервацію та, в крайньому випадку, на деякий час законсервувати ділянку досліджень, вкривши її керамзитом.
Запобігти аварії можливо, якщо не вагаючись за рішенням Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА чи іншого компетентного державного органа (Державної служби з надзвичайних ситуацій) визнати Поштову площу та станцію метро потенційно аварійними й закрити для відвідування на час екстреного наукового дослідження.
Водночас місто повинно виділити фінансування та надати доручення КП «ДБШТС» у зв’язку із ситуацією, критичною для життя та здоров’я людей і можливістю порушення цілісності тунелю метрополітену замовити:
- Проведення геотехнічного та інженерно гідрологічного обстеження стану об’єкту незавершеного будівництва на Поштовій площі (підземного котловану) та його впливу на станцію та тунелі метрополітену.
- Розробку проєкту та проведення відповідних протиаварійних робіт.
Після того, як буде не допущена катастрофа, можна буде повернутись до питання будівництва під Поштовою площею археологічного музею.
З виступів на ТСК з питань Києва
Ганна Бондар, народний депутат України, “Слуга народу”, 220 округ, Поділ:
– Під час війни місто має концентруватись на тому, щоб надавати максимально безпечні умови перебування мешканців в місті та роботи критичної інфраструктури. Мені пишуть мешканці Подільського району із запитанням, що … нібито станцюя метро “Поштова площа” буде закритоа внаслідок протікань та іншого. Я знаю, що в КМДА офіційної інформації такої не було, але мені здається, що стан станції не дуже гарний і це пов’язане із будівництвом (на Поштовій, – КВ), яке заморожено наразі, і з чого я роблю висновок: ось, читаю ухвалу Подільського районного суду від 28 грудня 2023 року, що ситуація, яка склалася, може призвести до затоплення ґрунтовими водами підземного простору Поштової площі, знищення знахідок, археологічних досліджень.
Внаслідок підйому підземних вод відбудеться повне замочування грунтового масиву навколо будівельного майданчику зі зміною фізико-механічних характеристик ґрунтів, що призведе до додаткових деформацій не тільки найближчих будівель, але й тунелів метрополітену. Нагадаю, що у нас на Поштовій площі є пам’ятка архітектури – Поштовий будиночок, є будівля “Київпастрансу”, церква Різдва Христового, крім, звісно тих археологічних знахідок – пам’ятки історії та археології, яка знаходиться під Поштовою площею.
То ж, я хотіла б дізнатись, чи знає взагалі міська влада про те, що там відбувається, чи створено всі необхідні дренажі, згідно проектних рішень. Це був один із найскладніших проектів в Україні на період, коли будівництво йшло. І чи відкачувалась звідти вода протягом останніх 5 років?
Підкреслюю, що відкачування дощових вод з грунтів – це не будівельні роботи, а забезпечення безпеки людей перебування на Поштовій площі.
Павло Лівочка, процесуальний керівник в кримінальному провадженні по Поштовій площі
– Судовим арештом, накладеним в рамках кримінальної справи, було заборонено саме роботи, яки призводять до зміни вартості та конфігурації об’єкту, роботи з водовідведення не призводять до таких наслідків і не були заборонені судом. І навіть ця заборона скасована в грудні 23 року, тобто її вже нема. Щодо Постанови Верховної ради №2492-VIII від 5 липня 2018 року про надання Поштовій площі статусу Пам’ятки національного значення та створенню археологічного музею, то вона забороняє проведення саме будівельних робіт, а не робіт із збереження археологічних знахідок. Термін будівельні роботи затверджений Постановою Кабміна № 466 від 13.04.2011 року. До таких робіт відносяться: нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт. Дренаж води не є будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом, тому Верховна Рада теж не забороняла його робити.
Руслан Кандибор, директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА:
– Ми збираємось на якийсь ніби професійний рівень обговорення, нас залучили, щоб не так просто поговорити. Є постанова ВР, яка забороняє будь-що робити (ця постанова НЕ забороняє проведення протиаварійних робіт, – авт.)… Якщо ви готові зачекати, я вам прочитаю усі документи, якими ми керуємось, від рішення суду до того, що ми скасували рішення суду, від постанови ВР і звернень до всіх установ, які відповідають за археологічні розкопки, за передані усі артефакти в музей – жодного не передано, і хто це контролює? Міністерство культури… жодного відношення до метрополітену і загрози функціонування метрополітену на Поштовій площі станом на сьогодні немає, і це досліджено документально.
Роман Лісневський, директор КП “ДБШТС”:
– Постанова ВР забороняє проведення будівельних робіт, крім тих, що потрібні для збереження пам’яток археології. Кабмін надав пам’ятці на Поштовій національний статус. Також постановою Подільського райсуду Києва було накладено арешт, який заборонив здійснювати будь які роботи. А відкачування води, охорона – це теж складові витрат на об’єкт. В кінці минулого року ухвалою суду скасовано арешт, але постанова ВР продовжила діяти.
Валентин Мондриївський, депутат Київради (“УДАР” Кличка), заступник голови КМДА, колишній голова РДА Подільского району:
– Маю великий досвід та розуміння питання будівництва на Поштовій площі, і якщо ми говоримо з вами про спільний інтерес безпеки, то мова йде не тільки про відповідальність СУПР або метрополітену, або КП «ДБШТС», а мова йде про цю постанову ВР, яка зв’язує руки частково, щоб питання безпеки реалізовувати… Тому що ця постанова говорить про археологічні знахідки, які там є. Але питання Міністерства культури та НАНУ.
Наталія Войцещук, начальник дозвільно-погоджувального управління Мінкульту:
– В міністерстві є облікова документація на пам’ятку історії та археології на Поштовій площі «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» (ХІ-ХІХ ст.)., останні зміни вносились в 2019 році, коли був встановлений національний статус та змінена назви. Прерогатива Мінкульту в тому, щоб затверджувати науково-облікову документацію, і вона затверджена. Далі охоронні межі пам’ятки повинні бути розроблені тим, в кого зараз на балансі Поштова площа. Саме місто мало розробити та подати на розгляд в міністерство охоронні зони та зони регулювання. Станом на сьогодні цієї документації в міністерстві немає, і вона не подавалась.
Наталя Новак, народний депутат України VIII скликання, позивачка по справі Поштової площі
– Ми виграли всі суди по Поштовій площі, де скасували МУО та таким чином будівництво торговельного центру було припинено. Головний аргумент суду – ТЦ не може бути частиною транспортної розв’язки, оскільки він є новим будівництвом, а не частиною транспортної інфраструктури. Для нового будівництва треба відводити земельну ділянку, але замовник будівництва на Поштовій вирішив це не робити, а просто будувати. В результаті викопали котлован, створили аварійну ситуацію.
Хочу підкреслити, що не треба змішувати котлети і мухи, культурна спадщина – це одне питання, а будівництво – зовсім це інше питання. Земельна ділянка під площею належить місту Києву, підпірна стінка, яка огороджує естакаду, побудована за бюджетний кошт.
Я боюся, щоб не сталася така ситуація, як Куренівська трагедія, бо ми не знаємо, коли накопичиться пласт води і куди рване і що буде.
Поштова площа – це місце, де проходять транспортні артерії, відпочиває багато людей, тому ситуація вкрай небезпечна, і саме місто, у кого на балансі ця стінка, несе повну відповідальність і повинно у всьому розібратись.
Аннабелла Моріна, одна з ініціаторок створення археологічного музею на Поштовій площі
– Ця ситуація, коли всі представники КМДА змішують коней, людей, мухи, котлети – це навмисно відбувається, тому що насправді все дуже просто. З 2019 року в котловані відключена електроенергія і не працюють навіть 4 насоси, які відкачували воду з 12 свердловин. В якому не зроблено горизонтальний дренаж, про що вимагав НДІБК ще в 2015 році, та налогошував: якщо це не зробити, то обов’язково буде підмочування грунтів, аварія на метро. З 2019 року с висновки генпідрядника, СУПР, комісії ТНС Києва, НДІБК, що замочування грунтів вже йде…
Між котлованом та станцією метро 9-15 метрів. Чиновники навмисно довели цю ситуацію (до катастрофічної, – КВ), навмисно зараз кажуть про постанову ВР, арешт, накладений в рамках кримінальної справи. Тому що єдине, що вони збиралися робити – будувати торгівельний центр, а ротиаварійні роботи та роботи із будівництва ТРЦ – це дві великі різниці.
Я наголошую на тому, що багаторічна бездіяльність посадових осіб КМДА та КП “ДБШТС” вже призвела до катастрофічної ситуації. І те, що ми чули тут у директора Департаменту транспортної інфраструктури, він сказав, що нібито є якась документальна експертиза, що там все гарно, то він собі набрехав на кримінальну статтю.
Ольга Рутковська, спів ініціаторка створення сучасного археологічного музею на Поштовій площі:
– Пам’ятка національного значення історії та археології на Поштовій площі «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» (ХІ-ХІХ ст.) має паспорт, в якому дуже детально прописано, якого вона полу, зросту, віку, які очі, брови – дуже детальний опис. Ба більш, в паспорті зазначена кількість знайденого (залишки міського кварталу, які представлені забудовою, плануванням і залишками транспортних об’єктів, у тому числі – Боричевого узвозу).
Сьогодні в нас є заснований громадською ініціативою “Музей однієї нації”, зроблена фотограмметрія пам’ятки, напрацьована програма використання пам’ятки, навіть розроблені зміни в законодавство щодо охоронних договорів.
Пам’ятка фізично знаходиться в котловані недобудованого об’єкту, який представляє собою залізобетонну конструкцію, що тримається на тимчасових опорах. При цьому площа деградує, вона реально має вже загрозливі ознаки, а необхідні консерваційні заходи, коли кинули будівництво в 2017 році та побігли, ніхто не зробив.
Про всі ці факти ми робили неодноразово звернення до замовника будівництва (місцевої влади Києва, – КВ), і тепер саме він (влада Києва, – КВ) несе відповідальність за стан площі.
Поштова площа перебуває в аварійному стані і це впливає на станцію метро, у нас є постійна комунікація із робітниками метрополітену і вони розповідають, що він затоплюється.
Коментар КВ приватного інвестора
Андрій Кравець:
– Я, як приватний інвестор будівництва другої черги будівництва та фактично реконструкції Поштової площі, зробив із своєї сторони все можливе, аби все складалося найкращим чином. Та не так склалося, як бажалося.
На сьогодні мною виконані всі побажання влади. Оскільки саме ми знайшли під час будівельних підземних робіт на Поштовій залишки середньовічного міста, то ми й готові долучитись до створення музею.
Водночас, ми дуже хочемо ефективної позиції від влади та щиро очікуємо на розуміння та діалог – і з боку влади, і з боку київської громади, і з боку фахівців, а також ентузіастів створення підземного музею на Поштовій.
Прим. КиївВлади. Коли дійде справа, на Поштовій замість абстрактних малюків посеред фонтану треба буде встановити пам’ятник поетам Тарасу Шевченку та Павлу Чубинському. Тому що і Кобзар, і автор тексту нашого гімну були відспівані до вічності в Церкві Різдва Христового, яку після більшовицького знищенння було відбудовано в 2000 році, і яка через бездіяльність київської влади також опинилась в зоні ризику.
Це ще одне велике питання: чи ми – громада та влада Києва, держава і керівництво ПЦУ – доведемо до другого руйнування Шевченківської церкви?
Детальніше: Музей на Поштовій: що треба зробити, щоб він з’явився (фото, документи)
Колаж КВ
КиївВладаАннабелла Моріна
