Сьогодні, 12 травня, в Україні зареєстрували петицію проти нового Цивільного кодексу. На думку автора, цілий комплекс норм Кодексу обмежують права людини, послаблюють захист від незаконних рішень влади, створюють корупційні ризики та суперечать євроінтеграційному курсу України.
Про це КВ стало відомо з петиції №22/264376-еп, яку оприлюднили на офіційному інтернет-представництві президента.
Авторкою петиції є Христина Ратушна. На її думку, цілий комплекс норм Кодексу обмежують права людини, послаблюють захист від незаконних рішень влади, створюють корупційні ризики та суперечать євроінтеграційному курсу України. Зокрема, існують ризики порушення статті 24 Конституції України (рівність громадян) та статті 8 (принцип верховенства права), що прямо забороняють звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
“Кодекс прямо дозволяє дискримінацію людини за ознаками індивідуальності (статтю, віком, станом здоров’я, расою, кольором шкіри, стилем одягу, зовнішністю, видом статури, особливостями будови тіла, наявністю ознак інвалідності, вагою, зростом, голосом, порушенням рухових функцій, манерою поведінки, політичними, релігійними чи іншими переконаннями, етнічним, соціальним походженням, майновим станом тощо) — якщо це потрібно для захисту «доброзвичайності» (що б це не означало). Це створює ризики невиконання Україною своїх міжнародно-правових зобов’язань, зокрема в межах Європейської конвенції з прав людини та переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу (Розділ 23 «Правосуддя та основоположні права»)”, – йдеться у петиції.
Також проєкт Цивільного кодексу дискримінує українських військових.
“Право на цифровий образ: обмежує вільний доступ до власного акаунту в соцмережах, персональних даних, системи електронного урядування, електронних підписів та печаток — для малолітніх та неповнолітніх дітей…та військовослужбовців”, – йдеться у петиції.
Також зазначається, що документ містить низку інших шкідливих норм, зокрема вносить поняття «фактичного сімейного союзу», як союзу виключно чоловіка і жінки, що суперечить вимогам євроінтеграції, зокрема ігнорує зобов’язання України в межах Benchmark IBM 23.14 та Дорожньої карти з питань верховенства права.
Окремі положення документа створюють ризик легалізації незаконного відчуження публічного майна, через що Українська держава може втратити контроль над об’єктами культурної спадщини, лісами й природно-заповідним фондом. Пропонується послабити наявні інструменти оскарження незаконних рішень органів влади, що відкриває шлях до закріплення корупційних схем у правовому полі.
“На жаль, автори проєкту Цивільного кодексу проігнорували зауваження та пропозиції провідних правозахисних організацій, експертів та експерток з питань європейської інтеграції, професійних спільнот (наприклад, провідні лікарі-репродуктологи критикують норми про репродуктивні права), а також не проводили публічних громадських обговорень. Жодне міністерство та жоден комітет Верховної Ради, окрім комітету з питань правової політики та правосуддя, не встигли дати висновок про новий проєкт Цивільного кодексу. Такий підхід суперечить принципам належного врядування, прозорості та інклюзивності законотворчого процесу, які є невіддільною частиною європейських стандартів та зобов’язань України як держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу”, – йдеться у петиції.
Авторка зазначає, що Цивільний кодекс України є фундаментальним законодавчим актом, який регулюватиме широкий спектр цивільно-правових відносин між фізичними та юридичними особами, державою та іншими суб’єктами права, а також визначатиме засади приватноправового регулювання в Україні на наступні десятиліття, саме тому вважаємо неприпустимим його ухвалення без забезпечення відповідності сучасним правовим стандартам та стратегічному курсу України на європейську інтеграцію.
У зв’язку з цим пропонується:
1) Звернутися до Верховної Ради України та Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, як ідейного натхненника проєкту Цивільного кодексу (Законопроєкт №15150), — з проханням зняти документ з розгляду, як такий, що суперечить правам людини та інтеграції України до ЄС (оскільки стаття 106 Конституції закріплює за Вами можливість звертатись, в тому числі, з позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище).
2) У разі ухвалення проєкту Цивільного кодексу в цілому — ветувати цю законодавчу ініціативу як таку, що може призвести до звуження або порушення конституційних прав і свобод (оскільки стаття 106 зазначає, що Президент підписує закони, прийняті Верховною Радою України, та має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів)
3) Звернутися до Кабінету міністрів України та Міністерства юстиції України з проханням напрацювати разом із правозахисною, професійною спільнотами та громадянським суспільством комплексні зміни до цивільного законодавства України, що відповідатимуть євроінтеграційним вимогам та забезпечуватимуть розширення та дотримання прав людини, зокрема прав жінок, дітей, ЛГБТ-людей, людей з інвалідністю, а також військових, ветеранів і ветеранок (оскільки стаття 113 Конституції визначає, що Кабінет Міністрів України відповідальний зокрема перед Президентом України та у своїй діяльності керується зокрема указами Президента України).
Станом на вечір 12 травня, петиція набрала 16999 голосів з 25 тисяч необхідних.
Як писала КВ, 28 квітня 2026 року парламент оперативно зняв з розгляду попередній проєкт Цивільного кодексу (№14394), натомість подав новий – №15150, зареєстрований лише 9 квітня. У той же день профільний комітет підтримав ініціативу, а сесійна зала проголосувала її за основу.
Читайте: Цивільний кодекс ухвалений за основу: Рада готує проєкт до другого читання

Документ викликав значний суспільний резонанс та критику, як з боку експертів, так і з боку суспільства. У ряді мст України пройшли мітинги протесту.

Фото: УН, перший західний з мітингів проти Цивільного кодексу
Оксана Олійникова



