Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) став на бік бізнесмена Володимира Трофименка у справі по «Трейд Коммодіті», в якій було порушено його права під час досудового слідства. ЄСПЛ дійшов висновку, що під час розслідування справи щодо реалізації пального для Міністерства оборони України за завищеними цінами через компанію «Трейд Коммодіті» українські антикорупційні органи допустили порушення прав бізнесмена Володимира Трофименка.
Про це КВ стало відомо з відповідного рішення ЄСПЛ, оприлюдненого на його офіційному сайті
Справу у відношенні Володимира Трофименка було розпочато у вересні 2016 року. У жовтні 2017 року детективи НАБУ заарештували бізнесмена без попереднього судового рішення, аргументувавши тим, що у справах про тяжкі корупційні злочини це є законним. Згодом рішенням Солом’янського районного суду Києва бізнесмена звільнили з-під варти під особисте зобов’язання. Обвинувальний акт по справі був направлений до ВАКС 4 жовтня 2019 року, проте після попереднього слухання суд повернув його прокуратурі на доопрацювання, у зв’язку з чим розгляд справи по суті розпочався лише у 2020 році. Кінцевого рішення по ній на сьогоднішній день немає. За шість років, поки триває розгляд справи, прокуратура знизила суму передбачуваних збитків на дві третини.
В цей же час Володимир Трофименко звернувся до ЄСПЛ по справі Трофименко Володимир і Трейд Коммодіті. 12 квітня 2018 року він подав до ЄСПЛ заяву на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У заяві він зауважив, що його арешт був незаконним, адже було відсутнє попереднє судове рішення. Тим більше його скарги щодо незаконного арешту не були розглянуті, а право на компенсацію через порушення його прав не було надано.
За підсумками розгляду заяви ЄСПЛ 4 травня 2023 року ухвалив рішення на користь Володимира Трофименка, присудивши йому відшкодування моральної шкоди, а також компенсацію понесених судових витрат.
У своєму рішенні ЄСПЛ констатував порушення пункту 4 статті 5 Європейської конвенції з прав людини. Суд зазначив, що заявник двічі оскаржував законність свого затримання без судового рішення – під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу та в межах процедури habeas corpus. Проте в обох випадках національні суди не надали належної оцінки його доводам. Крім того, ЄСПЛ встановив порушення пункту 5 статті 5 Конвенції, оскільки заявник був фактично позбавлений можливості реалізувати право на отримання компенсації за незаконне затримання.
Фото: з відкритих джерел
КиївВлада
