Десятки тисяч людських доль під час евакуації, сотні публікацій у світових виданнях, тисячі міжнародних делегацій відвідувачів. Все це про ірпінський міст у мікрорайоні Романівка. Зруйнований у перший день війни, він став символом боротьби Ірпінської громади з російським нашестям. Втім, до середини 2024 року міська влада досі не представила громаді бачення меморіалізації й не розпочала його громадське обговорення.

З перших днів звільнення Київщини і центральна, і обласна влада почали говорити про необхідність відновлення переїзду шляхом будівництва нового мосту і спорудження музейного комплексу на місті зруйнованої переправи.

Багато містян памʼятає, як відомий архітектор Слава Балбек презентував свій проєкт музейного комплексу “Відкритий перелом”. Частина громади, і я особисто теж, виступили з пропозицією громадського обговорення та відбору проєкту музейного комплексу через відкритий конкурс. На спільних нарадах з мером Ірпеня та активними фахівцями я чітко озвучував, що саме Ірпінь має виступити з ініціативою оголошення такого конкурсу.

Юридично міст не на балансі Ірпеня, але в реальній ситуації саме Ірпінь зацікавлений у тому, щоб на вʼїзді в місто був реалізований гарний проєкт, який стане: по-перше, символом опору міста російському агресору, по-друге, архітектурним та історичним надбанням через грамотну політику меморіалізації. Та, по-третє, економічним каталізатором у рамках туристичного потоку.

Минуло понад два роки, а віз і нині там. Залишки старого мосту руйнуються під впливом природного середовища. Зберегти його в межах будівництва музейного комплексу щодня стає все важче і важче.

Показавши себе активними учасниками евакуації людей під час окупації громади, наразі мер та його команда пасивно проявляють себе під час відбудови Ірпеня. За кошти громади міський голова взяв собі ще й кілька офіційних радників з питань меморіалізації та культурної спадщини, які де-факто оформлені та кочують по різних відділах. Командно вони не проявляють жодної ініціативи.

Ірпінь не створив за цей період жодного достойного обʼєкта меморіалізації. Всі проєкти, які були напрацьовані в межах громадських ініціатив, не одержали жодного розвитку і продовження. Через хибні пріоритети розподілу коштів місцевого бюджету зруйнований Ірпінь одержав неймовірно мало грошей із державних програм на відновлення житлових будинків.

Я нагадаю громаді, що в межах ініційованого мною проєкту IRS українськими та міжнародними архітекторами були напрацьовані ідеї реалізації музейних комплексів, як на зруйнованому мосту, так і на місті старого Центрального будинку культури.

Я також нагадаю, що Товариством “ВІДВАЖНИХ” спільно з архітектурним бюро Vovk+Partners Architects розроблено 20 проєктів відбудови та розвитку Ірпінської громади. Першим презентували проєкт меморіального комплексу поруч з Алеєю Героїв Ірпеня.

Жоден із цих проєктів мер Ірпеня Маркушин не спромігся запустити в реалізацію. В результаті Ірпінь щодня втрачає міжнародну та державну підтримки. Адже тепер більшість міжнародних делегацій їздить до сусідньої Бучі, і левова частина коштів, яка мала стати допомогою для Ірпеня, їде до інших громад. І все це через організаційну імпотенцію управлінської команди міста. Мер просуває тезу, що Ірпінь має багато зруйнованих будинків (і це правда), і що не на часі будувати обʼєкти меморіалізації. Ці популістичні лозунги не враховують той факт, що через бездіяльність місцевої влади в цьому напрямку ми втрачаємо великий обсяг допомоги, зокрема, й на відбудову житла. Адже міжнародні делегації (а це часто і є донори) везуть допомогу до інших міст, де їм презентують проєкти відновлення.

Мені дуже шкода, що ми втрачаємо час, можливості та лідерство. Для мене персонально чітко зрозуміло, що Маркушин не спроможний управляти громадою, а особливо в такий непростий період (визнаю свою кадрову помилку). Він так і не спромігся зрозуміти, що заслуги під час окупації не можуть виправдовувати його бездіяльність на посаді міського голови. Віримо, що здорова критика стане стимулом для чиновників виконкому бути більш активними в роботі з відновлення Ірпеня. Ніхто ж не заважає чиновникам бути активними, попри пасивну позицію очільника міста.