НБУ і Мінфін не можуть вирішити, що ж робити з криптовалютою. З одного боку, такий хай навколо цієї теми розвели, а з другого – в Україні просто немає законодавчої бази для цих самих криптовалют. От і маємо: стратити не можна помилувати.
Спочатку для тих, хто не в курсі, на пальцях поясню, що таке “біткоіни” і подібні. Криптовалюта – це цифрові гроші, які може виробляти будь-хто. Будь-хто може створити свою валюту і створити умови її виробництва. Загалом внутрішню валюту різних онлайн-ігор теж можна визнати криптовалютою. Відмінність лише в тому, що власники ігор використовують внутрішню валюту лише у своїх іграх і не намагаються поширити їх на весь світ.
Історія рухається по спіралі. І кожного разу наступний виток коротший. З 1995-го по 2001 рік усі вкладалися в різноманітні інтернет-компанії. Різні експерти стверджували, що настала нова економічна епоха, але закінчилося все Бульбашкою доткомів, коли більшість інтернет-компаній збанкрутіла, а вижили лише одиниці. Зараз історія повторюється. І хоча ситуація з біткоінами більше нагадує МММ, я не беруся стверджувати, що це і є фінансова піраміда. Однак вже є сотні різних криптовалют, у які люди вкладають гроші, і рано чи пізно вся ця система обвалиться, коли хтось вирішить вивести велику суму грошей, спричинивши паніку на ринку.
А ось саме паніки й бояться НБУ, Мінфін та Нацкомісія з цінних паперів. Найбільша їхня біда в тому, що, як тільки почнуться проблеми з криптовалютами, люди спитають у державних органів, чому їх не захистили від фінансових втрат. Українці дуже звикли, що держава має за них думати і їх перестраховувати.
Трохи осторонь стоїть ДФС, яка не знає що робити: гроші депутати в біткоінах зберігають, а оподаткувати їх не виходить. Ба більше, керівництво ДФС вважає, що розплачуватися біткоінами не можна. Добре, що хоч СБУ за майнінг вже не посадить.
Однозначно зрозуміло: займатися майнінгом загалом безпечно й навіть у разі краху системи майнер зазнає мінімальних втрат. А от чи варто інвестувати гроші в біткоіни, ефіри чи щось іще – особиста справа кожної людини. Це завжди ризик, як під час будь-якої інвестиції в нові технології. Наразі можна створити досить агресивний інвестиційний портфель із якою-небудь криптовалютою і порівняно швидко відбити ці гроші. Але завжди залишається спокуса заробити ще більше, і тут вже можна проґавити пік. А додатковий ризик у тому, що та сама Нацкомісія з коштовних паперів не може вас захистити від махінацій. Але це окрема тема інвестування.
Отож у фіналі маємо досить цікаву світову тенденцію появи альтернативи традиційним нацвалютам. Чим це все закінчиться, важко сказати, але висока ймовірність, що це може мати наслідки фінансової піраміди. Якщо й так, то з попелу доткомів з’явилася суперімперія Google.
У реаліях України найбільша проблема в тому, що наші чиновники схожі на заляканих туземців, які бояться всього нового й намагаються це миттєво заколоти піками. Агресивні наміри вони начебто відкинули, але й пік із рук не випустили. Чи стане Україна світовою біткоїн-фабрикою? Навряд.
Але є всі тенденції для того, що до самих криптовалют ставлення значно потеплішає.
Андрій Карпенко, лідер “Об’єднання Сила Громад”
