Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) через Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) надає технічну підтримку з підвищення стійкості енергетичної системи України та забезпечення енергопостачання критичної інфраструктури. Зокрема, Україні передали 57 когенераційних установок (КГУ), міні-ТЕЦ, потужністю від 50 кВт до 1500 кВт.
Враховуючи стратегічний план державної політики, орієнтованої на забезпечення енергетичної стабільності системи та її окремих вузлів пов’язаних із критичною інфраструктурою, у березні 2024 року будуть внесені зміни в українське законодавство. Ці зміни адаптуються до принципів та положень законодавства ЄС, зокрема, Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність.
У рамках співпраці з USAID, ТОВ “НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС” здійснює розробку чотирьох проєктних рішень щодо підключення когенераційних установок малої та середньої потужності в Чернігівській області з подальшою реалізацією та введенням об’єктів в експлуатацію.
За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, в рамках програми USAID закуповує 91 когенераційну установку для 32 міст України та двох університетів.
Завдяки цьому теплопостачальні підприємства зможуть генерувати додатково 56.5 МВт електричної енергії для власних потреб та забезпечити теплом приблизно 1 млн громадян та 960 об’єктів соціальної сфери. Йдеться про школи та лікарні, а також інші об’єкти місцевої критичної інфраструктури, зокрема, водоканали.
Переваги використання міні-ТЕЦ в умовах воєнного часу
По-перше, встановлення КГУ на базі комунальних підприємств дозволить забезпечити енергією, що підвищує їхню стійкість до перебоїв в електропостачанні під час надзвичайних ситуацій, а також надає можливість живлення місцевої системи теплопостачання в мінімальних потребах.
По-друге, їхнє використання забезпечить ефективне виробництво ресурсів (електричної та теплової енергії), при цьому собівартість виробленої електроенергії є нижчою в порівнянні з дизель-генераторами, а термін експлуатації КГУ є значно довшим.
По-третє, сучасні КГУ мають технічні рішення, що дозволяють у разі надзвичайних ситуацій, використовуючи резервні види палива, бути більш стійкими та підтримувати життєзабезпечення відповідного району.
Порівнюючи когенерацію з простою газовою генерацією треба зауважити, що вона передбачає використання одного джерела енергії для виробництва як електроенергії, так і тепла в рамках одного процесу. З огляду на реалізацію в рамках сучасних технологічних рішень, ККД таких установок на сьогодні найвища, а економія палива може становити до 30%, порівняно з простою газовою генерацією.
Наразі в Україні найпоширенішими є газопоршневі когенераційні установки, що характеризуються високою енергетичною ефективністю та помірними капітальними витратами. Проте вони дуже чутливі до ціни на газ: зі зростанням витрат на газ збільшується термін окупності інвестицій у їхнє встановлення. У світі вже дедалі більше поширюються технології біопаливних газопоршневих когенераційних установок, які використовують різноманітні види біопалива. Це є перспективним напрямком розвитку, оскільки такі технології сприяють декарбонізації та зменшенню залежності від традиційних видів палива.
Читайте також: Перехід України до “зеленої енергетики”: тенденції на користь альтернативних джерел енергії
