Прояви психологічного та фізичного насильства у середовищі школярів – явище не рідкісне. Діти, які ще не отримали досвіду якісної побудови комунікації, часто вдаються до з’ясування відносин грубими методами бійок та цькувань однолітків. Трапляється, що дитина стає жертвою агресії з вини педагогів, які не дотримуються етики спілкування з учнями. Як уникнути насильства в школі та захистити дитину, у короткому блозі.
Якщо думки, переконання та моральні принципи учня відрізняються:
Стаття 34 Конституції України встановлює право на свободу думок і переконань громадянина: “Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань”.
Педагог без згоди учня у жодному разі не має права без згоди учня та його батьків або наставників виносити на розсуд класного колективу висловлені думки учня. Обговорити у колективі можна за умови, якщо учитель заздалегідь провів розмову на цю тему з учнями та його батьками чи опікунами. При цьому обговорення має проводитися вільно, без тиску вчителя на учнів, та коли кожен має рівні можливості висловитися і не лякатися, що за це постраждає.
Стаття 4 Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” вказує на необхідність запобігання та протидію дискримінації в освіті. Це виключення можливих випадків утисків людей, які відрізняються за кольором шкіри, ознаками раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними та іншими ознаками.
Обов’язком вчителя є запобігання дискримінації та ксенофобії. Якщо педагог бачить, що учня кривдять однолітки, на початку має поговорити з батьками обох. Якщо знущання після цього продовжуються, вчитель або батьки постраждалої дитини мають звернутися до комісії у справах неповнолітніх і їхніх прав. За кривдників, молодших за 14 років відповідають їхні батьки. Вони зобов’язані компенсувати моральний і матеріальний збиток. Якщо винуватцеві більше за 14 років, за агресивні дії буде відповідати сам.
Якщо учень порушує дисципліну
Стаття 3 Конвенції про права дитини передбачає, що “У всіх діях по відношенню до дітей першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини”. Тому, навіть якщо учень вчинив погано, вчитель не може принижувати його в присутності всього класу. Такі “судилища” порушують право дитини на людське достоїнство та повагу. За нанесену моральну шкоду батьки можуть звернутися до суду.
Батьки мають навчити учня, що якщо його почали привселюдно ганьбити, має пояснити педагогу, що його це принижує і що такі “бесіди” не можна проводити у присутності усіх учнів класу. Якщо вчитель не виконав прохання учня, той має звернутися до директора школи зі скаргою.
Якщо іншому учневі, присутньому в класі, не подобається слухати, як вчитель проводить профілактичну “бесіду”, він також може відмовитися бути присутнім. Такий однокласник може просто підняти руку та сказати: “Маріє Іванівно, дозвольте мені не бути присутнім під час вашої розмови з Кирилом. А коли Ви закінчите, я повернусь до класу”.
Якщо дитина стала жертвою психологічного або фізичного насильства. Поради батькам та опікунам:
-
Пам’ятайте, що для вас головною цінністю виступають інтереси дитини
-
Якщо дитину вдарили, одразу направте її на огляд до шкільного лікаря або травмпункт та попросіть документ-підтвердження
-
У випадку психічного насильства над дитиною, як залякування, пресинг та образа, вона має пройти огляд у шкільного психолога або в поліклініці за місцем проживання
-
Якомога швидше виявіть коло потенційних свідків
-
Зверніться до директора школи з письмовим проханням розібратися у тому, що сталося. Заяву зареєструйте у секретаря. Після цього директор зобов’язаний провести службове розслідування та взяти пояснювальні записки у винних осіб. Якщо факт насильства підтвердиться, директор повинен покарати винного педагога – доганою або звільненням.
-
Якщо батьки чи опікуни не задоволені вжитими заходами, вони можуть звернутися до поліції, прокуратури чи суду з проханням вжити необхідних заходів.
Станіслав Куценко, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
