Парк на місці природної екосистеми: міське благо чи екологічна втрата?

У Києві поширеною є практика, коли парки облаштовують на місці природних екосистем. Поміркуємо, чим хороші або навпаки погані такі рішення для міста?

Природна екосистема виконує природну функцію підтримки екологічного балансу — це саморегульована система, що сформувалася без втручання людини. Натомість парк — це штучно створений простір, головним завданням якого є рекреаційна та соціальна функція.

Створення парку на місці природних екосистем не лише забезпечує привабливість для мешканців міста, але й частково підтримує локальний температурно-водний баланс. Однією з переваг такого рішення може бути зменшення ризику подальшої забудови цієї території комерційними об’єктами.

Читайте: Наслідки для Києва від знищення зелених насаджень у цифрах і фактах

Однак, якщо виходити з поняття та функціоналу екосистеми, варто врахувати, що технічне втручання й постійна присутність людей істотно знижують екологічну якість території, порушують харчові ланцюги, що, своєю чергою, призводить до зменшення або зникнення біорізноманіття. 

За можливості варто застосовувати екосиcтемні підходи (ecosystem-based solutions)  – рішення, що ґрунтуються на збереженні та відновленні екосистем для адаптації до зміни клімату та захисту природних ресурсів. На відміну від ширших природоорієнтованих рішень, вони зосереджені саме на підтримці вже наявних природних систем.

Читайте: Як мінімізувати екологічні ризики забудови Києва: український та світовий досвід

Прикладом є відновлення болота “Заливки” в природному заповіднику “Розточчя” на Львівщині, що дозволило знизити ризик пожеж на торфовищах і в навколишніх лісах, а також сприяло відновленню місцевої біоти, яка підтримує екологічну рівновагу заповідника. Такі рішення краще сприятимуть збереженню міського довкілля у довгостроковій перспективі.

Читайте: Парк чи паркан: балансування столиці між забудовою та збереженням природи у розслідуванні “КиївВлади”

Поліна Голуб, фахівчиня відділу клімату ГО “Екодія”