Аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) перевірили діяльність Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА за період 2021-2022 років. Під час цієї ревізії було встановлено низку проблем, які можуть, зокрема, призвести до втрати земель лісового фонду та їхньої ймовірної забудови. Зокрема, фахівці аудиторського підрозділу столичної мерії з’ясували, що усі три столичні лісопаркові господарства (ЛПГ) досі не зареєстрували за собою право постійного користування на жоден клаптик лісу із закріплених за ними 31,6 тис. га ділянок і проінвентаризували лише близько половини цієї території. Серед іншого, “ревізори” висунули претензії стосовно того, що чиновники досі не підпорядкували собі вказані господарства і що контроль за ними неправомірне здійснює КО “Київзеленбуд”.
Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати планового аудиту діяльності Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів КМДА).
Відповідний аудиторський звіт №070-2-1-04/23 датований 19 червня 2023 року. На сайті вищезгаданого департаменту цей документ опублікували у кінці липня – коли стало відомо, які зауваження аудиторів були враховані керівництвом “екологічного” підрозділу столичної мерії, а які були проігноровані.
Як зазначено у звіті, профільний департамент КМДА оцінював роботу чиновників у питаннях управління об’єктами комунальної власності територіальної громади Києва, використання бюджетних коштів тощо, а також у питанні діяльності, пов’язаної з охороною та захистом лісопаркових зон КП “Дарницьке лісопаркове господарство (ЛПГ)”, КП “Святошинське ЛПГ” та КП “ЛПГ “Конча-Заспа”. Аудит охопив період 2021-2022 років, тривала ця перевірка з 17 листопада 2022 року по 8 червня 2023 року.
На відміну від інших перевірок, після яких аудитори перераховували кількість допущених посадовцями порушень та суму втрачених бюджетних коштів, у даному випадку “ревізори” лише коротко описали окремі аспекти роботи вищезгаданих департаменту і ЛПГ, на які їхнім керівникам потрібно звернути увагу. Також в аудиторському звіті зазначено, які рекомендації за результатами перевірки надали аудитори – таких нараховується чотири, з яких одна була врахована повністю, одна – частково, а ще дві – проігноровані. Втім, на те, щоб дослухатися до останніх трьох зауважень, у Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА та столичних ЛПГ ще є час, адже дедлайн їхнього виконання – 28 серпня 2023 року.
На що дивилися аудитори
Одним з головних моментів перевірки аудиторів КМДА стала ситуація із оформленням ділянок за столичними ЛПГ. За даними “ревізорів”, із цим у чиновників та комунальників є серйозні проблеми.
Так, аудитори встановили, що за вказаними трьома ЛПГ закріплені земельні ділянки орієнтовною загальною площею 31,6 тис. га., а саме: 16,2 тис. га – за КП “Дарницьке ЛПГ”, 12,4 тис. га – за КП “Святошинське ЛПГ” і 2,8 тис. га – за КП “ЛПГ “Конча-Заспа”. Проте, за інформацією “ревізорів” станом на 1 січня 2023 року право постійного користування на дані ділянки не було оформлено.
Більше того – аудитори встановили, що ці КП досі навіть не розробили технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації ділянок площею 16,1 тис. га (51% від загальної площі). “Лідерами” в цьому плані у відсотковому співвідношенні є ЛПГ “Конча-Заспа” (2,1 тис. кв.м. землі без технічної документації або 75% від площі закріплених ділянок) та “Святошинське ЛПГ (8,8 тис. кв.м. або 70% від площі закріплених ділянок).
Аудитори зазначили, що, відповідно до вимог Лісового кодексу України, до 1 січня 2027 року столичні ЛПГ повинні здійснити державну реєстрацію права постійного користування на закріплену за ними землю. Якщо ж цього не зробити своєчасно, то, на переконання “ревізорів”, площа лісопаркового господарства Києва може бути значно зменшена. Вочевидь, таким чином аудитори натякнули на ризики забудови цих земель.
Зважаючи на вказані вище цифри, аудитори КМДА рекомендували згаданому департаменту “вжити заходів щодо вирішення питання із забезпечення правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками”, у тому числі – провести інвентаризацію документації на всі ділянки, розробити планові заходи щодо оформлення права постійного користування на цю землю тощо. Втім, ця рекомендація наразі так і не була виконана.
Також аудитори столичної мерії з’ясували, що Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА за останні п’ять років так і не здійснив заходи щодо підпорядкування цих трьох ЛПГ собі. Для цього чиновникам потрібно було внести зміни до установчих документів згаданих КП. Разом з тим, за інформацією аудиторів, існуючі положенні статутів столичних лісопаркових господарств прописані так, що ці підприємства фактично підконтрольні комунальному об’єднанню (КО) “Київзеленбуд”, яке, на переконання “ревізорів”, такі функції виконувати не може. Адже, згідно із затвердженими у столиці процедурами, “Київзеленбуд” не є головним розпорядником бюджетних коштів для ЛПГ.
У зв’язку з цим Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА рекомендував чиновникам активізувати заходи із “внесення змін до установчих документів ЛПГ”. У “екологічному” департаменті у відповідь на це зазначили, що через процеси реорганізації структури (про них мова йтиме нижче. – КВ) внесення таких змін відтерміновано, проте відповідні проєкти документів, мовляв, готуються. Відповідно, така рекомендація аудиторів позначена як невиконана.
Також аудитори зробили висновок, що КП “Святошинське ЛПГ” у 2022 році неефективно використало 40 тис. гривень. Ці грошові кошти підприємство витратило в рамках укладеного договору на надання консультаційних “бухгалтерсько-облікових” послуг – незважаючи на те, що у штаті даного ЛПГ є і юристи, і бухгалтери, і економісти. При цьому, насправді у 2021-2022 роках “Святошинське ЛПГ” планувало на такі цілі вдвічі більші видатки, чому задум щодо закупівлі відповідних послуг не було реалізовано, “ревізори” не уточнили. На фоні цього аудитори рекомендували керівництву даного КП розглянути питання формування свого фінансового плану без урахування витрат на вказані вище та інші схожі послуги. І врешті-решт така рекомендація, за даними “ревізорів”, була врахована.
“Аналіз отриманої в ході аудиту інформації свідчить про необхідність Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА та лісопарковим господарствам провести низку ефективних заходів по вдосконаленню системи внутрішнього контролю, спрямованих на недопущення у майбутньому порушень та недоліків, що дозволить забезпечити оптимізацію витрачання коштів, раціональне використання комунального майна та збереження лісового фонду”, – зазначається в аудиторському звіті.
Разом з тим, аудитори позитивно оцінили окремі напрямки діяльності вищезгаданих КП, звернувши увагу на те, що “в цілому виконання лісопарковими господарствами показників виробничих програм (документ з затвердженим переліком робіт і заходів. – KВ), за винятком окремих заходів 2022 року, виконання яких унеможливлювалося проведенням бойових дій на відповідній території, знаходиться на досить високому рівні”.
Так, наприклад, “Дарницьке ЛПГ” у 2021 році виконало всі 70 показників своєї виробничої програми, “Святошинське ЛПГ” – 82% таких показників (27 з 33), а “ЛПГ “Конча-Заспа” 73% (46 з 63). Натомість, у 2022 році через повномасштабну війну “Святошинське ЛПГ” виконало 20 з 33 показників, а ЛПГ “Конча-Заспа” – 36 з 61 показника. Зокрема, ці підприємства повністю або частково не виконували роботи з догляду за мінералізованими смугами, не здійснювали заходи з оздоровлення лісів тощо. Разом з тим, робота “Дарницьке ЛПГ” фактично не зазнала змін, принаймні “на папері” – в минулому році, за даними аудиторів, це КП виконало всі передбачені виробничою програмою показники.
Крім того, аудитори “поверхово” проаналізували питання освоєння цими трьома ЛПГ бюджетних коштів. Так, в 2021 році на діяльність даних КП в бюджеті міста було передбачено 151,6 млн гривень, а в 2022 році – 161 млн гривень. Разом з тим, по факту обсяги фінансування видатків лісопаркових господарства склали 147,7 млн гривень у 2021 році та 137,3 млн гривень у 2022 році. Значну частину освоєних у 2021-2022 роках фінансових ресурсів склали заробітні плати працівникам цих підприємств – 221,9 млн гривень або 78% від загального обсягу. Також, серед іншого, 20,2 млн гривень (7%) було витрачено на закупівлю паливно-мастильних матеріалів, обладнання та інвентарю, 12 млн гривень (4%) – на видатки на заходи із землеустрою, 2,7 млн гривень (1%) – на видатки на оплату послуг (крім комунальних).
Що цікаво, за інформацією аудиторів, КП “ЛПГ “Конча-Заспа” за минулі два роки витратило найбільше грошових коштів на заробітну плату у відсотковому співвідношенні – 32,6 млн гривень або 88% отриманих фінансових ресурсів. Разом з тим, це ж підприємство не витратило жодної копійки на здійснення заходів із землеустрою, на відміну від своїх “колег”. Крім того, “ЛПГ “Конча-Заспа” отримало найменший загальний прибуток за вказаний період (0,7 млн гривень, для порівняння – “Дарницьке ЛПГ” отримало 2,7 млн гривень) та найменше доходів від реалізації лісопродукції, пиломатеріалів та інших послуг (2,3 млн гривень, для порівняння – “Дарницьке ЛПГ” отримало 38,4 млн гривень).
Що відбувається зі столичними лісами
Як неодноразово повідомляла КВ, раніше на проблему “повільного” оформлення земель за столичними ЛПГ неодноразово звертали увагу депутати Київради і громадські активісти.
Так, ще у 2019 році представник фракції “Єдність” Олексій Новіков звернувся до Департаменту земельних ресурсів КМДА з вимогою відзвітуватися про заходи по вказаному питанню. Тоді народний обранець вказав на те, що через відсутність оформленого права користування на лісові ділянки столична громада фактично втрачає такі землі. У якості прикладу він навів ситуацію з будівництвом одного з гіпермаркетів “Леруа Мерлен” на землях лісового фонду, яке супроводжувалося судовими спорами. Також Новіков заявив, що у КМДА не поспішають видавати погодження на внесення зайнятих лісом ділянок до земельного кадастру, навіть не дивлячись на те, що міська влада здійснює інвентаризацію цієї землі.
Читайте: Ничейные леса. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (16-22 декабря 2019 года)
Разом з тим, існує думка, що насправді столичній громаді не потрібна інвентаризація території лісового господарства, тим паче – зважаючи на те, що на її проведення щорічно витрачаються значні бюджетні кошти. Так, у 2022 році перший заступник голови комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Олександр Міщенко (фракція “Європейська солідарність”) вказував на те, що межі таких ділянок вже визначені, а в результаті оформлення за ЛПГ права постійного користування на таку землю міська скарбниця не буде отримувати прибутки. У свою чергу, адвокат Дмитро Калько у цей же період зазначав, що на практиці забудовники нерідко “захоплюють” відведені Київрадою в користування КП зелені зони, але міська влада на це не реагує належним чином – і в цьому, мовляв, головна проблема.
Читайте: Петр Оленич предложил Киевсовету утвердить бесполезную инвентаризацию 700 га земли
В столиці щорічно виникають скандали щодо реальної або потенційної забудови “колишніх лісових земель”. Наприклад, у травні 2023 року мешканці житлового масиву Новобіличі виступили проти будівництва пожежного депо на ділянці на вул. Оленівській, яку міськрада ще в 2010 році перевела з категорії земель лісового фонду до земель запасу промисловості, транспорту, зв’язку тощо. Свою незгоду вони пояснюють тим, що дана земля входить до складу НПП “Голосіївський” і використовується як зона відпочинку. Також громадяни підозрюють, що замість заявленого об’єкту на вказаній території може “вирости” комерційна споруда і що її зведення лобіює неназваний депутат Київради.
Нагадаємо, що рішення щодо реорганізації Управління екології та природних ресурсів КМДА в Департамент довкілля та адаптації до зміни клімату було прийнято столичною міськрадою 18 травня 2023 року. Необхідність таких змін чиновники столичної мерії пояснили, зокрема, тим, що наразі цей структурний підрозділ “заслуговує” називатися департаментом через свої успіхи та поліфункціональність. Деякі депутати Київради вказували на те, що це – не більше ніж “зміна ліжок в одному відомому будинку” і, мабуть, без внесення змін в структуру КМДА так робити не можна. Втім, на результат голосування такі зауваження не вплинули.
Читайте: Київрада перейменувала Управління екології та природних ресурсів КМДА в департамент з модною назвою
КП “Дарницьке ЛПГ” з березня 2010 року очолює Михайло Явний, обов’язки директора КП “Святошинське ЛПГ” з вересня 2022 року виконує Орест Обухівський, а КП “ЛПГ “Конча-Заспа” з квітня 2020 року на правах в.о. керівника очолює Іван Щербей.
Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний (на колажі праворуч). Його попередником був Андрій Мальований, який очолював цей структурний підрозділ столичної мерії з 26 липня 2018 року по 21 травня 2020 року. Після звільнення, з травня 2020 року по 3 листопада 2021 року, Мальований керував Державною екологічною інспекцією України. Сферу екології столиці вже не перший рік курирує заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі ліворуч).
Фото: колаж КВ
