У столиці розгорається скандал навколо будівлі на вул. Бориса Грінченка (неподалік від Хрещатику), яка ще в 2010 році вибула з комунальної власності, а головне – земельної ділянки під нею. Нещодавно Держаудитслужба встановила, що скандально відоме КП “АТП КМДА”, яке раніше володіло вказаною нерухомістю, продовжує сплачувати земельний податок за цю землю (ймовірно, найближчим часом на цей факт звернуть увагу і правоохоронні органи). Але чи матиме це якийсь зиск для громади Києва, прогнозувати ще зарано. Справа в тому, що раніше КМДА чомусь не змогла в судовому порядку повернути цю будівлю в комунальну власність, а столична прокуратура не знайшла складу порушення при здійсненні її приватизації за явно заниженою вартістю. Таким чином, нинішній власник об’єкта – ТОВ “Грінберг Пропертіс”, яке входить до орбіти одіозних братів Супруненків – зберігає гарні шанси на те, щоб надалі отримати “жирну” земельну ділянку в центрі Києва під будівництво офісно-готельно-житлового комплексу вищого міжнародного класу.
Як стало відомо КВ із джерел у Київській міськдержадміністрації (КМДА), найближчим часом правоохоронці можуть почати розслідувати справу щодо порушень при використанні земельної ділянки на вул. Бориса Грінченка, 8,10.
За інформацією співрозмовника видання, минулоріч Державна аудиторська служба України завершила ревізію КП «Автотранспортне підприємство (АТП) КМДА” за період з 2014 року. Під час цієї перевірки, серед іншого, було встановлено факт того, що підприємство досі сплачує земельний податок за цю ділянку (де-факто її адреса – вул. Бориса Грінченка, 3-А, де-юре – та ж вулиця, але номери будинків №8 і №10), хоча вже давно її не використовує. Йдеться про суму орієнтовно 14 млн гривень за останні десять років. Справа в тому, що на цій землі знаходиться будівля, яка ще півтора десятиліття тому вибула з комунальної власності і якою наразі володіє приватна компанія – ТОВ “Грінберг Пропертіс”. Саме ці матеріали аудиторів або вже передані правоохоронцям, або будуть передані в осяжному майбутньому.
При цьому, у КМДА поки що приховують інформацію стосовно цієї історії – у столичній мерії не надали відповідь на низку запитань, які КВ ще два тижні тому адресували чиновникам у редакційному запиті від 17 січня 2025 року. Так, у КМДА не відповіли, хто є користувачем вказаної земельної ділянки і яка юридична особа сплачує земельний податок за неї – Департамент земельних ресурсів КМДА обмежився лише загальною інформацією про цю землю. Також столична мерія не надала КВ інформацію з приводу власника даної будівлі та копію інвестиційного договору, про який мова йтиме нижче.
У зв’язку з цим КВ вирішила дослідити цю історію та проаналізувати, хто саме зацікавлений у використанні вищезгаданої ділянки.
Як усе починалося
12 лютого 2004 року Київрада рішенням №59/1269 погодила передачу двох земельних ділянок загальною площею 0,62 га на вул. Бориса Грінченка, 3-А в оренду ТОВ “Реакс Резиденце” в оренду на чотири роки. Так, більшу ділянку площею 0,56 га ця компанія мала отримати для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-готельно-житлового комплексу вищого міжнародного класу з паркінгом на 100 машиномісць, а меншу, площею 0,06 га, яка розташована в межах червоних ліній – для організації будівельних робіт.
При цьому, даним рішенням був передбачений своєрідний “обмін”. Справа в тому, що на вул. Бориса Грінченка, 3-А з 1978 року знаходилось діюче автотранспортне підприємство КМДА, а тому ТОВ “Реакс Резиденце” отримало право демонтувати його будівлі, але взамін мало побудувати нове автотранспортне підприємство і передати його до комунальної власності. Це було умовою для того, щоб дана компанія отримала цю землю.
Через півроку, 5 серпня 2004-го, між столичною міськрадою і ТОВ “Реакс Резиденце” було укладено інвестиційний договір №225-ІД-01/438/08-04 на будівництво будівель та споруд для КП “Автотранспортне підприємство Київради”. Згідно з ним, компанія мала звести ці будівлі на іншій ділянці – на вул. Мельникова, 95. Вартість будівництва, відповідно до умов угоди, мала скласти приблизно 320 млн гривень. При цьому, договором було передбачено, що Київрада без згоди ТОВ “Реакс Резиденце” не має права продавати, відчужувати або віддавати у заставу земельні ділянки по вул. Б.Грінченка, 3-а і вул. Мельникова, 95, а також реорганізовувати чи ліквідувати діюче автотранспортне підприємство. Втім, дана угода так і не була реалізована.
Надалі, 28 серпня 2008 року, Київрада рішенням №106/106 внесла будівлю КП “АТП Київради” на вул. Бориса Грінченка, 3-А до програми приватизації комунальної нерухомості. У квітні 2010 року Головне управління комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА) офіційно виставило цю будівлю площею трохи більше 10 тис. кв.м. на приватизацію через Українську універсальну товарну біржу за 40 млн гривень. У червні того ж року згаданий структурний підрозділ столичної мерії зменшив суму продажу вказаної будівлі до 28 млн гривень.
Переможцем відповідного аукціону стало все те ж ТОВ “Реакс Резиденце” – 9 липня 2010 року між ним і вищевказаним управлінням КМДА було укладено відповідний договір купівлі-продажу. Єдиним конкурентом згаданої компанії було ТОВ “Матіс-С”.
Будівля “АТП КМДА” на карті
Уже через місяць ТОВ “Реакс Резиденце” продало цю будівлю – її покупцем за 29,3 млн гривень стало ТОВ “Міллагро”. Втім, у грудні 2010 року стається несподіване: Головне управління комунальної власності КМДА подало до Господарського суду Києва позов щодо визнання недійсними договору щодо продажу будівлі на вул. Бориса Грінченка, 3-А компанії “Реакс Резиденце” та угоди щодо її перепродажу “Міллагро”.
Судові спори та кримінальні справи
Такі дивні, як здавалося б, вимоги чиновники пояснили тим, що при продажу цього обєкту було допущено порушення українського законодавства про приватизацію. Зокрема, йшлося про те, що Українська універсальна товарна біржа, мовляв, “звузила коло потенційних у аукціоні” – через те, що нею не було обрано перелік видань та інформаційних бюлетенів, у яких публікуватиметься “анонс” продажу даної будівлі.
24 травня 2011 року столичний госпсуд задовольнив вимоги столичної мерії і постановив повернути киянам нежитлову будівлю у центрі столиці. Таку позицію надалі підтвердили Київський апеляційний господарський суд і Вищий госпсуд – “вирішальна” постанова по цій справі датована 22 листопада 2011 року. Таким чином, формально місто повернуло своє майно, але не стало повертати кошти переможцю аукціону ТОВ «Реакс Резиденце». Цей факт у 2024 році Департамент комунальної власності Києва підтвердив українським медіа: «Повідомляємо, що до Головного управління комунальної власності Києва не надходили судові рішення про застосування наслідків недійсності правочину та повернення коштів».
Але на цьому історія не закінчилася. Улітку 2014 року ТОВ “Міллагро” подало позов до Господарського суду Києва щодо стягнення з Київради грошових коштів у сумі 39,1 млн гривень. Йшлося про ті кошти, які ця компанія сплатила ТОВ “Реакс Резиденце” за будівлю на вул. Бориса Грінченка, 3-А, а також своєрідної “компенсації” в сумі 9,8 млн гривень – т.зв. упущеної вигоди, яку “Міллагро” міг отримати у випадку розміщення перерахованих за цей об’єкт фінансових ресурсів на депозиті. Але успіхів компанія не мала – 17 червня 2015 року касаційний госпсуд повністю і остаточно відмовив їй у задоволенні вимог.
Поки тривав цей судовий процес, восени 2014 року ТОВ “Міллагро” звернулося до столичного госпсуду із заявою щодо перегляду справи щодо розірвання вищезгаданого договору купівлі-продажу за нововиявленими обставинами. Мовляв, інформація щодо продажу вказаної будівлі була оприлюднена у газеті “Дивіденди Інформ” №4 (845) від 04.06.2010 року. Врешті-решт, компанії вдалося добитися свого – 31 серпня 2016 року Вищий господарський суд поставив крапку в цій справі, фактично визнавши договір купівлі-продажу дійсним. А вже менше, ніж через півроку, 21 січня 2017-го, ТОВ “Міллагро” продало будівлю на вул. Бориса Грінченка, 3-А іншій компанії – ТОВ “Грінберг Пропертіс”.
Скріншот постанови Вищого господарського суду по вказаній справі від 31 серпня 2016 року
При цьому, 10 жовтня 2016 року столична прокуратура відкрила кримінальне провадження №42016100000000960 за фактами порушень при здійсненні приватизації будівлі на вул. Бориса Грінченка, 3-А. Фігурантам даної справи попередньо було інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України – зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
В рамках цієї справи правоохоронці встановили, що посадові особи КМДА, діючи за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Реакс Резиденце» та директором ТОВ «Консалтінгова компанія «Бі.Еф.Сі.», який проводив оцінку вказаної нерухомості, занизили її оціночну вартість що в подальшому призвело до спричинення збитків бюджету Києва в особливо великих розмірах. Втім, остання судова ухвала по даному слідству датована 17 лютого 2017 року, і нею правоохоронцям було надано дозвіл на вилучення реєстраційної справи вищезгаданої оціночної компанії. За даними медіа, надалі справу було закрито – через відсутність складу кримінального правопорушення.
За інформацією “Главком”, надалі, у березні 2020 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА присвоїв цій будівлі поштові адреси, відповідно: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, б. 8 та б. 10. Зазначимо, що ТОВ “Грінберг Пропертіс” на сьогодні хоч і не є офіційно землекористувачем даної землі, але, зважаючи на наявність на ній “своєї” нерухомості, може отримати собі цю ділянку в майбутньому.
Інтереси Супруненків
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Реакс Резиденце” було зареєстроване у червні 2003 року, але у вересні 2021-го реєстрація компанії була припинена. Її останнім керівником був Євген Ворчилов, а засновником – ТОВ “Фіделіс”. Діяльність останньої компанії була припинена у жовтні 2022 року, а її засновником було зазначено ТОВ “КУА “Сіпіджі Ассетс Менеджмент”.
ТОВ “Міллагро” було зареєстроване у липні 2010 року в Києві. Його генеральним директором є Олег Макаренко, засновниками – ТОВ “ФДГ Пропріум” і ТОВ “ІБК “Моноліт”, кінцевими бенефіціарами – киянин Андрій Гнатюк і мешканець міста Бровари Київської області Денис Шостак.
Столичне ТОВ “Грінберг Пропертіс” було зареєстроване у листопаді 2016 року. Директором цієї компанії була Тетяна Капишинська, засновником – британська компанія “Грінберг Кепітал Партнерс ЛТД”, кінцевими бенефіціарами – громадяни Кіпру Кріста Вольберг та Нікос Хаджиніколау.
ТОВ “Реакс Резиденце”, ТОВ “Міллагро” і ТОВ “Грінберг Пропертіс” мають очевидне відношення до оточення братів Супруненків. Нагадаємо, що старший, Олександр (на колажі праворуч), відомий як народний депутат VІ (“Партія регіонів”) та VIII скликань (позафракційний) Верховної Ради, а також депутат Київради VII скликання (самовисуванець). У свою чергу В’ячеслав Супруненко (на колажі ліворуч) був депутатом Київради V-VII скликань, а також деякий час був зятем тепер вже ексмера Києва Леоніда Черновецького.
За часів свого депутатства у столичній міськраді брати були членами знаменитої “молодої команди Черновецького”. За неофіційними даними, В’ячеслав займався всіма земельними питаннями, а Олександр – питаннями, пов’язаними з власністю. Супруненки є одним із найвпливовіших у Києві сімейних кланів столиці – у різний час ЗМІ неодноразово приписували братам безпосереднє відношення до низки великих компаній, серед таких – ПАТ АК „Київводоканал”, ПАТ „Київхліб” тощо.
Наприклад, ТОВ “КУА “Сіпіджі Ассетс Менеджмент” у різні часи виступало засновником компаній, які входять до вищезгаданої умовної групи “Київхліб”. У свою чергу, співвласник ТОВ «Міллагро» Андрій Гнатюк є ексакціонером АТ «Асвіо Банк», який належить В’ячеславу та Олександру Супруненкам. Ще один кінцевий бенефіціар “Міллагро” Денис Шостак також є співвласником ТОВ “Лаурелія” і ТОВ “Брюне” разом з Анатолієм Швидченком, який у різні часи був учасником низки компаній із орбіти вищезгаданих братів-бізнесменів. При цьому, той же Шостак раніше мав посаду у зазначеній вище британській компанії “Грінберг Кепітал Партнерс ЛТД”.
Як повідомляла КВ, компанії, які входять до сфери впливу братів Супруненків, фігурували та фігурують у низці скандалів щодо отримання столичних земель та іншого майна за сумнівних обставин. При цьому, у деяких з цих історій прослідковуються схожі “схеми” з перепродажу об’єктів, що нерідко призводить до судових спорів.
Наприклад, прокуратура та Київрада протягом близько десяти років намагалися добитися передачі до комунальної власності комплексу будівель дитячого табору “Промінь” на Бориспільському шосе. Цей об’єкт раніше був підвідомчий нині збанкрутованому ВАТ “Київхімволокно”, і у 2004 році його було передано столичній громаді. Проте міська влада так і не змогла використати табір, оскільки він був кілька разів перепроданий та “закладений” в іпотеку – саме за активної участі компаній із орбіти братів Супруненків. Крапку у цій історії було поставлено у червні 2021 року, коли Північний апеляційний господарський суд закрив провадження по скарзі однієї з компаній, яка, ймовірно, була власником частини будівель на вказаній території.
Читайте: Братья Супруненко против Киева: судьба детского лагеря “Проминь” решается в судах
Крім того, вже не перший рік триває ініційований столичною прокуратурою судовий спір, в рамках якого правоохоронці намагаються відібрати у великобританської компанії “Голденберг Ассетс ЛТД” (входить до орбіти братів Супруненка. – КВ) три земельні ділянки загальною площею 0,52 га біля вул. Хрещатик. Ще у 2009 році Київрада продала цю землю приватній компанії під приводом будівництва в центрі міста місткого підземного паркінгу, але суди у 2012-2013 роках остаточно визнали це рішення міськради незаконним та угоду недійсною, оскільки тоді столична влада фактично продала прибудинкову територію. При цьому, як і в інших схожих кейсах, за останні роки ці земельні ділянки встигли кілька разів перепродати та поділити.
Читайте: Печерское сражение: прокуратура и братья Супруненко судятся за полгектара земли в центре Киева
Крім того, наразі столичні активісти намагаються не допустити масштабного будівництва висотного житла фактично “під вікнами” башти №5 Київської фортеці – на землі, якою володіє ТОВ “Голден Хілл”, що також входить до орбіти братів Супруненків. Так, наразі на розгляді суду знаходиться справа щодо скасування містобудівних умов та обмеження (МУО), якими КМДА у свій час дозволила проєктувати зведення на території площею понад 2 га будівель висотою до 73 метрів. Відомо, що через вимоги пам’яткоохоронного законодавства на відповідній землі можлива забудова висотою лише до 27 метрів. До того ж – поява нових “свічок” порушить права мешканців сусідніх багатоповерхівок, які фактично залишаться без своїх прибудинкових територій.
Коріння вказаної історії сягає ще початку 2000-х років, коли Київрада продала цю землю ТОВ “ЛВ-Холдинг”. Надалі земельні ділянки декілька разів “ділилися” та перепродувалися, аж поки не опинилися у власності вищезгаданого ТОВ “Голден Хілл”. За повернення цієї землі до державної власності бореться вже не перший рік і Міністерство оборони, але поки що безуспішно.
Читайте: “Кейс Супруненків”: доля забудови землі біля Київської фортеці вирішиться в судах
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Зазначимо, КП “АТП КМДА” було засноване в 1992 році. Обов’язки його директора з лютого 2024 року виконує Дмитро Рахматуллін. Його попередниками на цій посаді були Ірина Титаренко (керувала підприємством нетривалий час у грудні 2024-го), Михайло Кульчицький (з березня 2023 року) та Віктор Власов (з липня 2016 року). У своїй діяльності дане КП підпорядковане Апарату КМДА, яким з 9 жовтня 2018 року керує Дмитро Загуменний. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії протягом останніх років контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Як у серпні 2023 року інформувала КВ, аудитори КМДА, перевіривши діяльність КП “АТП КМДА” (возить чиновників мерії на хороших автомобілях) за два роки, встановили достатньо фактів фінансових порушень: це підприємство, отримавши з бюджету столиці більше 60 млн гривень, зафіксувало збитки на суму 30,1 млн гривень, але не соромилися виплачувати своїм працівникам різноманітні премії до свят і за “виконання особливо важливих завдань”. Також “АТП КМДА” не ефективно використовувало свою матеріально-технічну базу для комерційної діяльності, не контролювало терміни ремонту автомобілів, не зареєструвало права на нерухоме майно, тощо.
Читайте: Премії при збитках: аудитори Кличка перевірили діяльність КП “АТП КМДА”
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
