Столична міськрада затвердила Детальний план території (ДПТ) частини Саперного поля і Нової будови в Голосіївському районі. Він покликаний, зокрема, легалізувати будівництво у цій місцевості ТРЦ “Ocean Mall” (проєкт бізнесмена Вагіфа Алієва, на колажі ліворуч), який має “поглинути” відому “будівлю з тарілкою”, і декількох житлових комплексів. Проти затвердження цього містобудівного документу, який вже традиційно не повністю відповідає чинному Генплану Києва, активно виступила громадськість міста і окремі депутати Київради. Одним із головних чинників їхньої незгоди стали наміри керівництва Києва “замурувати” річку Либідь у колектор задля будівництва продовження Залізничного шосе, яке начебто колись “розвантажить” транспортні потоки в центрі міста. На переконання киян, замість цього на Хрещатику, 36 повинні розглянути питання щодо облаштування на березі цієї водойми зелених зон. Крім того, містяни розуміють, що передбачене ДПТ будівництво дитячого садку (незрозуміло коли розпочнеться) не вирішить проблему дефіциту місць у таких закладах на фоні збільшення кількості населення у цьому районі. Втім, як це буває зазвичай, усі ці претензії ніяк не вплинули на кінцевий вердикт міськради.
Як стало відомо КВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 4 липня 2024 року, депутатський корпус затвердив ДПТ в межах бульвару Дружби Народів, вулиць Великої Васильківської, Щорса (Євгена Коновальця), Володимиро-Либідської, Казимира Малевича, залізниці у Голосіївському районі.
За схвалення відповідного проєкту рішення №08/231-4511/ПР від 17 грудня 2021 року в сесійній залі проголосували 70 народних обранців. Суб’єктами подання відповідного проєкту рішення виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент містобудування та архітектури КМДА. Замовником розробки цього ДПТ був вищезгаданий департамент, розробником – ТОВ “Терра Проджект”, інвестором розробки – ТОВ “Центр комерційних площ”.
Що передбачено цим ДПТ
Даний ДПТ охопив територію площею 65 га, яка обмежена з південного заходу – залізницею, на північному сході – вул. Велика Васильківська, на півночі – вул. Володимиро-Либідська, а на півдні – бульв. Дружби Народів. Цей масив землі входить до історичних місцевостей Нова будова і Саперне поле, які сформувалися та почали забудовуватися в середині XIX – середині XX століть. Уся ця територія входить до історичного центру Києва, Центрального історичного ареалу, Володимиро-Либідського району Давньокиївської частини, а також зони регулювання забудови ІІІ категорії.
При цьому, в межах ДПТ знаходиться архітектурний об’єкт, який охороняється законом – будинок Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації на вул. Антоновича, 180, який в жовтні 2020 року було внесено Міністерством культури та інформаційної політики до Державного реєстру нерухомих пам’яток за категорією місцевого значення і який “в народі” більш відомий як “літаюча тарілка” або “будівля з тарілкою”.
Також у ДПТ зазначається, що в цій місцевості є прибережна захисна смуга – йдеться про територію біля річки Либідь, значна частина якої протікає в колекторі. При цьому, детальним планом передбачається, що процес “ув’язнення” цієї водойми буде продовжуватися. Так, Либідь передбачається “брати у закритий колектор” в рамках будівництва продовження Залізничного шосе вздовж залізниці до вул. П. Любченка з виходом на вул. Боженка (частина великого проєкту “Будівництво автомобільних підходів до залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро від Дарницького вокзального комплексу дло Великої Кільцевої дороги”).
Проєктними рішеннями цього ДПТ передбачено поділ даної території на п’ять зон за функціональним використанням. Так, у складі громадської зони вже побудовано ТРЦ «Осеаn Plaza» і ТЦ «Інтервал плаза», а також передбачається розміщення ТРЦ «Oceаn Mall». Власне кажучи, розробка і затвердження цього ДПТ, вочевидь, направлені саме на легалізацію будівництва цього торговельно-розважального центру. Про це, серед іншого, свідчить той факт, що вищезгадане ТОВ “Центр комерційних площ” є власником ділянки під “майбутнім” ТРЦ в пров. Руслана Лужевського, 3 (кадастровий номер – 8000000000:79:054:0029). Показовим є і те, що pdf-файли проєкту ДПТ, опубліковані на сайті Київради, мають назву “Okean moll” (ці помилки, схоже, трапилися після “автоматичного” перекладу відповідного документу. – КВ).
Читайте: Группа Вагифа Алиева проспонсировала ДПТ в Голосеевском районе столицы
Також вздовж вулиць Антоновича, Казимира Малевича та Либідської площі, де на даний час знаходяться науково-дослідні інститути, банки тощо, передбачається розміщення адміністративно-офісних будинків, бізнес-центрів, клубів, магазинів та кафе тощо. Крім того, цим ДПТ передбачається комплексна реконструкція комунально-складської території колишньої фабрики ім. Боженко з формуванням зони громадської забудови, на якій передбачається розміщення нових офісних комплексів, багаторівневого паркінгу та багатофункціонального комплексу. Серед іншого, у громадській зоні, на Залізничному шосе, 2 передбачається зведення багаторівневого паркінгу (800 машиномісць) з соціально-громадським комплексом.
У свою чергу, у межах зони багатоквартирної житлової та громадської забудови буде побудовано житловий комплекс на вул. Казимира Малевича, 75-77 (ЖК “ЖК Atlantic Residences” від девелопера “Merx”. – КВ), який наразі вже зводиться, а також багатофункціональний комплекс (БФК) з житловими приміщеннями на вул. Антоновича, 136-138. На даний же час ця зона представлена середньоповерховою, багато- та підвищеної поверховості та висотною багатоквартирною забудовою. Відповідно, кількість населення місцевості, що увійшла до складу цього ДПТ, зросте від існуючих 9,5 тис. осіб, які проживають у 3,5 тис. квартирах (загальна площа будинків – 308,1 тис. кв.м.), до 10,8 тис. осіб, які проживатимуть у 4,4 тис. квартирах ((загальна площа будинків – 410 тис. кв.м.). Крім того, серед іншого, у цій зоні, на вул. Антоновича, 155а, планується зведення дитячого садка на 130 місць.
Також в межах цього ДПТ визначено зони транспортної інфраструктури, інженерної інфраструктури та зелених насаджень. Остання зона, до слова, повинна складатися, зокрема, з озеленених прибудинкових територій житлової забудови та території дитячих дошкільних закладів та шкіл, а також проєктних скверів на Либідській площі.
Що цікаво, в рамках громадських обговорень і консультацій по проєкту цього ДПТ, які є частиною підготовки даного документу до затвердження, свої зауваження до нього висловили низка громадських організацій та простих киян.
Так, голова ГО “Водний Рух Київщини” Антон Пузань поставив під сумнів надійність автомобільної дороги, заради якої планується “урбанізації річки Либідь”. Серед основних причин він назвав те, що цей інфраструктурний об’єкт знаходитиметься вздовж підтоплюваних територій. Громадський діяч зазначив, що “зараз стабілізувати можна будь-які ґрунти, однак до яких наслідків, зокрема для природи, це призведе, не може спрогнозувати жоден фахівець”. При цьому, Пузань вказав на те, що жодна людина не готова нести персональну відповідальність за такі наслідки, у тому числі – за ймовірну втрату Либеді, яка може перетворитися у дрібний струмок.
Також голова ГО “Водний Рух Київщини” нагадав, що кілька років тому мешканці Києва твердо висловили свою думку стосовно необхідності відродження Либеді, підписавши відповідну електронну петицію до Київради, яка зібрала понад 10 тис. голосів. Проте, за словами Антона Пузаня, даний ДПТ не враховує думку киян, але враховує думку власників ТРЦ “Ocean Plaza” і “Ocean Mall”, адже, мовляв, згадана вище дорога має покращити автомобільний рух саме навколо цих торговельних об’єктів.
У свою чергу киянин О. Пишкун зазначив, що “напружена транспортно-торгівельна зона навколо ТРЦ “Ocean Plaza” та чисельних зупинок громадського транспорту не залишає містянам зон відпочинку”. Разом з тим, на його переконання, береги Либеді цілком можуть стати зоною місцевого парку, “давши змогу переміщатись вздовж всієї долини річки повз місця натовпу та транспортні розв’язки”.
Свої зауваження до цього документу висловив і помічник тепер вже екснардепа Ігоря Луценка (був народним депутатом минулого VIII скликання Верховної Ради від “ВО “Батьківщина”) Сергій Дюжев. Так, він назвав некоректним посилання в ДПТ на неіснуючий Генеральний план Києва до 2025 року, який «розробляється» вже більше десяти років без будь-яких законних підстав. У звязку з цим Дюжев зазначив, що “розроблення даного ДПТ продовжує практику ігнорування правових норм Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та відповідних ДБН стосовно того, що ДПТ базується виключно на основі положень чинного Генерального плану Києва до 2020 року, який фактично є безстроковим.
Також, серед іншого, кияни вказували на те, що передбачене проєктом ДПТ будівництво додаткового дитячого садочка на 130 місць (до речі, зовсім не факт, що місто почне його будувати в найближчі роки.- КВ) забезпечить лише існуючу потребу, а ось і з будівництвом нового житла ситуація з місцями в таких закладах, мовляв, погіршиться, тощо.
У відповідь на такі зауваження у “Терра Проджект”, зокрема, зазначили, що будівництво продовження Залізничного шосе передбачено чинним Генеральним планом Києва і Комплексною схемою транспорту і що на тій частині русла Либеді, яка не входить у цей ДПТ (від вул. Байкової до вулиці Івана Федорова), можна створити зелену зону для відпочинку. Також у компанії-розробнику ДПТ вказали на те, що згадка проєкту Генерального плану “наведена з метою підтвердження факту відсутності у його проєктних рішеннях будь-яких змін функціонального призначення території в межах розробки ДПТ та врахування оновлених соціально-демографічних даних.
Чому не погоджувалися депутати
Під час обговорення проєкту цього ДПТ в сесійній залі представник ТОВ “Терра Проджект” зазначив, що “закриття Либеді в колектор” – це далека перспектива, адже ДПТ розроблений на період 15 років. При цьому, мовляв, не факт, що будівництво вказаної дороги взагалі колись буде реалізовано. Наприклад, у випадку, якщо столична влада розробить нову Комплексну схему транспорту, якою буде визначено, що ця магістраль Києву непотрібна, від даної ідеї відмовляться, і на проєктні рішення ДПТ це буцімто ніяк не вплине. Разом з тим, представник компанії, яка розробляла вказаний документ, вказав на те, що заявлена мета цієї дороги – зняти трафік з центру міста, щоб люди, їдучи з Либідської площі до Святошина, не їхали через Бессарабку.
Саме можливе “ув’язнення Либеді” стало однією з головних причин незгоди окремих депутатів з цим проєктом ДПТ – разом з триваючою і запланованою житловою забудовою. На цьому, зокрема, акцентував увагу представник фракції “Слуга народу” Микола Конопелько.
“Моя пропозиція не підтримувати даний проєкт рішення. ДПТ наразі буде легалізувати нецільове використання декількох ділянок за попередні періоди, а саме будівництво будинків. Громадськість дуже обурена цим питанням, адже ДПТ легалізує “замуровування” річки Либідь в бетон і подальші негативні впливи”, – підкреслив народний обранець.
Проти затвердження цього детального плану в запропонованому вигляді виступали й депутати із фракції “Європейська солідарність”. Так, Вікторія Пташник підняла питання щодо відповідальності у випадку негативного впливу від реалізації даного ДПТ на місто.
“Національна спілка архітекторів надала цілий перелік зауважень до цього документу. Хто понесе [відповідальність], якщо раптом після реалізації цього документу станеться катастрофа, наприклад в зоні ЖК на вулиці Казимира Малевича? Це зона високочастотного випромінювання. І принаймні на думку Спілки архітекторів, не можна [там] проводити забудову. Або [хто понесе відповідальність,] якщо річка Либідь, загнана в колектор, не дай бог, спричинить аварію після певної повені?” – задалася питанням Вікторія Пташник, на що отримала від представника “Терри Проджект” відповідь, що за конкретні об’єкти несуть відповідальність архітектори, які займалися їхнім проєктуванням.
Її колега по фракції Людмила Ковалевська зазначила, що цей ДПТ не в повній мірі відповідає діючому Генеральному плану Києва та рішенню Київради №262/262 від 13 вересня 2008 року про розробку нового Генплану столиці “в напрямках поліпшення транспортного і побутового обслуговування населення та збереження і розвитку історико-культурного потенціалу Києва”. Також депутатка висловила позицію “Європейської солідарності” стосовно того, що цей документ суперечить Київській Ландшафтній Декларації (схвалена рішенням міськради №289/289 від 9 жовтня 2014 року), вищезгаданій петиції “Про визнання петиції річки Либідь зоною екологічного лиха” і Комплексній міській цільовій програмі екологічного благополуччя Києва на 2022-2025 роки (затверджена рішенням Київради №2728/2769 від 7 жовтня 2021 року) в частині благоустрою та екологічного оздоровлення річки Либідь. Серед іншого, Ковалевська вказала на те, що проєкт ДПТ суперечить вимогам природоохоронного законодавства і провідним вимогам ЮНЕСКО.
У зв’язку з цим депутатка озвучила низку правок до проєкту рішення (не до текстової частини ДПТ, адже відомо, що правки до детальних планів територій неможливо вносити в сесійній залі, бо необхідне відповідне коригування цієї документації . – КВ), які в результаті були підтримані Київрадою.
Так, у назву проєкту рішення було включено словосполучення “та організаційні питання щодо його реалізації” – тобто, йдеться про те, що міська влада, мовляв, цим рішенням також розписала, яким чином мають виконуватися вимоги ДПТ. Також, згідно з пропозиціями Людмили Ковалевської, столична міськрада доручила КМДА створити робочу групу із залученням фахівців Київської організації Національної Спілки архітекторів для розробки завдань на внесення деяких змін до Генплану, а також доручила чиновникам здійснити перевірку виконання вищезгаданої петиції та програми екологічного благополуччя.
Серед іншого, Департаменту містобудування та архітектури КМДА було надано низку доручень стосовно того, як чиновники мають “реалізовувати містобудівні перетворення” в рамках виконання “постулатів” цього ДПТ. Йдеться, зокрема, про те, що при підготовці вихідних даних на проєктування забудов і погодженні землевпорядної документації повинні враховуватися факти наявності в цій місцевості електричних мереж, пам’яток архітектури тощо.
Чиї інтереси?
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Центр комерційних площ” було зареєстроване у лютому 2012 року. Керівником компанії є Андрій Кокуца, засновниками – АТ “ЗНВКІФ “Асборн” та кіпрська компанія “Дармі Холдінгс Лімітед”, кінцевим бенефіціаром – Марина Дорохіна.
Зазначена компанія входить до т.зв. “Mandarin Plaza Group”, яка об’єднує мережу столичних ТРЦ. У портфелі групи – ТЦ “Мандарин Плаза”, ТРЦ “Lavina Mall”, ще незбудовані ТРЦ “Ocean Mall” і ТРЦ “Лісова” тощо. Ключовими особами цієї групи є бізнесмен Вагіф Алієв і його донька – вищезгадана Марина Дорохіна. За даними Forbes, у 2020 році статки Алієва складали близько 460 млн доларів, завдяки чому він опинився на 22 місці рейтингу найбагатших українців.
Як раніше писала КВ, ТРЦ “Ocean Mall” будується поруч зі станцією метро “Либідська” прямо навпроти іншого великого ТРЦ – “Ocean Plaza”. Передбачається, що цей об’єкт має “поглинути” вищезгадану “тарілку” – по суті, ця будівля стане фасадною для торговельно-розважального центру, і в ній планується облаштувати музичну залу. Ще на початку 2018 року представники української науки та культури попросили українських чиновників не допустити знищення будівлі, яка входить до списку важливих архітектурних пам’яток постмодерну не лише в Україні, а й у Європі. Втім, схоже, така позиція вітчизняної інтелігенції ніяк не вплине на реалізацію компаніями Алієва своїх цілей. Так, наприкінці 2023-го цей бізнесмен повідомив про початок реставрації будівлі з “тарілкою”, яка була погоджена з Мінкультом.
У свою чергу ТОВ “Терра Проджект”, яке було розробником вищезгаданого ДПТ, входило або й досі входить до орбіти впливу Андрія Вавриша – скандально відомого ексзаступника директора Департамента містобудування та архітектури КМДА (2010-2015 роки) і засновника девелоперської компанії “Saga Development”. Частковим підтвердженням цього є той факт, що саме “Терра Проджект” отримувала найбільшу частину замовлень на розробку ДПТ в столиці – за свідченням окремих джерел, таким чином цей експосадовець отримав від КМДА можливість непогано заробляти.
Читайте: Свистунова заставят отчитаться за “дружбу” с ООО “Терра Проджект” и массу ошибок в ДПТ “Святошин-2”
Андрій Вавриш таку інформацію заперечував. Зокрема, ще в 2020 році він вказував на те, що “Терра Проджект” ніколи не була монополістом у розробці ДПТ, а велику кількість відповідних замовлень пояснював тим, що ринок таких послуг у столиці обмежений 4-5 компаніями. Разом з тим, він підтверджував, що “Saga Development” є найбільшим клієнтом “Терри Проджект” (ця компанія також займається проєктуванням житлових комплексів), у зв’язку з чим, мовляв, у них (керівництва його девелоперської компанії. – КВ) є вплив на це ТОВ.
Як у столиці здійснюється “містобудівна політика”
Як неодноразово повідомляла КВ, за ідеєю та законодавством місто повинно розбудовуватись згідно ДПТ, які уточнюють положення чинного Генплану. Так треба робити, щоб уникнути мвстобудівного хаосу, зокрема – масштабної житлової та торгівельної забудови там, де це не дозволяє робити відсутність достатньої кількості об’єктів соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури. Щоб в столиці будувались не лише житлові комплекси та торгові центри, а й школи, дитсадки, лікарні, нові дороги, різні підприємства, автостоянки, станції метрополітену, електромережі тощо.
Столична влада, як відомо, ще у 2008 році заявила, що затверджений у 2002 році чинний Генплан Києва давно “застарів” (його просто не виконували по всім параметрам крім будівництва житла.- КВ), і потім дуже довго розробляла новий Генплан Києва, але врешті-решт, у квітні 2024 року, була вимушена від цієї подальшої розробки відмовитись. Таким чином, усю забудову Києва фактично регулюють затверджені ДПТ – ці документи повинні “встановлювати правила гри” – перешкоджати несанкціонованній забудові, регулювати кількість інфраструктурних об’єктів тощо.
Втім, на практиці це призводить до того, що столиця забудовується, схоже, виключно згідно комерційних інтересів бізнесменів-забудовників, які виступають замовниками розробки Детальних планів територій, а містяни змушені витрачати свої сили на безперспективну боротьбу з ущільнюючою забудовою, що масово забирає у них зелені зони, прибудинкові території та пам’ятки історії та архітектури.
Цією системою керівництво столиці дозволяє фактично в ручному режимі керувати Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Саме чиновники з цього структурного підрозділу мерії готують для затвердження Київрадою проєкти ДПТ, які не відповідають Генплану та містять в собі всі забаганки забудовників. Надалі це призводить до того, що жоден з цих документів у минулі роки депутати міськради не затверджували без резонансних скандалів та протистояння з киянами (ймовірно, їх в результаті приймають тільки отримавши гроші від зацікавлених бізнесменів.- КВ).
Читайте: За погану роботу містобудівному департаменту КМДА забезпечили безбідне існування
Схожа ситуація спостерігається і з видачею вищезгаданим департаментом містобудівних умов та обмежень (МУО) – документу, у якому встановлюються параметри та вихідні дані для проєктування кожного конкретного будівництва і на підставі якого забудовники надалі отримують погодження на проведення робіт від Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Згідно із законодавством, “містобуди” повинні повністю відповідати вимогам Генплану і ДПТ – тобто, наприклад, ними не може погоджуватися подальше будівництво житла в промислових зонах тощо.
Але по факту Департамент містобудування та архітектури КМДА “роздає” МУО на власний розсуд, навіть там де ДПТ не затверджені, і не встановлюючи, чи відповідає цільове і функціональне призначення земельних ділянок містобудівній документації на місцевому рівні. Зокрема, чиновники активно видають МУО на проєктування будівництва БФК, по факту на таких ділянках зводилися ЖК, хоча відповідна земля, наприклад, за функціональним призначенням відносилася до територій громадських будівель та споруд, на яких заборонено будівництво житла.
Ці та інші порушення з боку містобудівного департаменту столичної мерії не є оціночним судженням журналістів або громадських активістів – вони були офіційно встановлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА ще в 2022 році. Такий режим видачі МУО “ревізори” тоді прямо назвали “ручним” і зафіксували в ньому можливість корупційних ризиків. Свою позицію аудитори пояснювали тим, що чиновники “фактично одноосібно визначають планувальну організацію та подальший шлях розвитку конкретної місцевості, позбавляючи територіальну громаду її права на участь у плануванні території міста”.
Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з 2 квітня 2021 року курує вищезгаданий заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
