У 2025 році до бюджету Києва надійшло податків та зборів на загальну суму 105,1 млрд гривень. Це на 3,4% більше, ніж в 2024-ому, хоча до планових показників суттєво і “не дотягнула” сплата орендної плати за землю, земельного податку і податку на прибуток. Профінансовано з бюджету було 115,9 млрд гривень, що на 17,2% більше позаминулорічних показників. Зокрема, на сферу освіти витратили 36 млрд гривень, на “транспорт і дорожнє господарство” – 22,8 млрд (з них 10,4 млрд – це компенсація збитків для КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен”), на “соціальний захист та соціальне забезпечення“- 11,4 млрд, на ЖКГ – 11 млрд. На утримання “чиновницько-депутатського” апарату минулоріч керівництво міста витратило майже на 826 млн гривень більше, ніж у 2024-ому – 4,5 млрд гривень. При цьому, у розрізі Програми соцекономрозвитку (ПЕСР) в минулому році не було виконано достатньо багато цілей, але тут встановити повну картину заважають явні маніпуляції у звіті з боку чиновників КМДА.
Про це КВ стало відомо зі звітів про виконання бюджету Києва та ПЕСР у 2025 році.
Відповідні документи були підготовлені Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА) та опубліковані на їхніх сайтах.
Як виконувався бюджет
Як зазначено у звіті про виконання бюджету Києва, протягом 2024 року до столичної скарбниці надійшло 105,1 млрд гривень податків, зборів та інших платежів. Це – на 4,5% менше, ніж столична влада планувала отримати минулоріч, але на 3,4% більше, ніж надійшло до столичного бюджету в 2024 році.
Базовим джерелом наповнення бюджету Києва залишається податок на доходи фізичних осіб – 46,9 млрд гривень, що на 1,3% більше, ніж планувало в 2025 році отримати керівництво міста, і на 13,9% більше, ніж надійшло до скарбниці в позаминулому році. Ще 15,9 млрд надійшло до столичної скарбниці в якості єдиного податку (план – 15,2 млрд), 13,3 млрд – податку на прибуток (план – 15,3 млрд), 6,4 млрд – орендної плати за використання комунальних земельних ділянок і земельного податку (значно менше, ніж заплановані 11,5 млрд), 5,4 млрд – акцизного податку (план – 4,9 млрд), 2,5 млрд – податку на нерухоме майно (план – 2,2 млрд) тощо.
Видаткова частина бюджету в 2025 році фактично склала 115,9 млрд гривень. Це – приблизно на 7,8% менше, ніж столична влада планувала витратити минулоріч (125,7 млрд), і на 17,2% більше, ніж було витрачено у позаминулому році (96 млрд).
Найбільше видатків у звітному періоді традиційно було спрямовано на функціонування і розвиток закладів освіти – 36 млрд гривень або 31,1% від загального обсягу витрат міської скарбниці. Це – приблизно на 8,4 млрд гривень більше, ніж було витрачено за вказаним напрямом у 2024 році. Більшість коштів минулоріч за напрямом освіти – 21,6 млрд гривень – міська влада витратила на виплату зарплат. Серед іншого. 5,9 млрд було направлено на капітальні видатки – тобто, на проведення різних ремонтних та інших робіт (у т.ч. будівництво укриттів) у закладах освіти
Друге місце за обсягами видатків у 2025-ому, як і в минулі роки, “отримали” витрати на транспорт і дорожнє господарство – 22,8 млрд гривень (19,7% від усіх видатків). Трохи менше половини витрат у цій сфері – 10,4 млрд гривень – було направлено на регулювання цін на послуги громадського транспорту. Йдеться про покриття тих збитків, які начебто отримують КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” через “низькі тарифи на перевезення” у комунальних автобусах, тролейбусах, трамваях і метро.
“Бронзу” в структурі витрат міського бюджету минулоріч, як і в 2024-ому, посіли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення – 11,4 млрд гривень (9,9% від загального обсягу видаткової частини скарбниці). В межах цих видатків міська влада, зокрема, здійснювала різні виплати населенню (у т.ч. матеріальна допомога незахищеним верствам населення) на загальну суму 6,5 млрд гривень, виділяла кошти на закупівлю житла для ветеранів війни та членів їхній сімей на загальну суму 523,6 млн гривень (це – субвенція з державного бюджету. – КВ) тощо.
Примітно, що 4,5 млрд гривень у 2025 році було витрачено на напрямок “державне управління”, в рамках якого столична влада фінансує сама себе. Це – приблизно на 826 млн гривень більше, ніж було в 2024 році. Зокрема, близько 2,2 млрд гривень було витрачено на “функціонування” КМДА та її структурних підрозділів, 1,7 млрд – на роботу районних в Києві державних адміністрацій, 588,1 млн – на функціонування Київради та її секретаріату.
Також міська влада у 2025 році витратила 11 млрд гривень на житлово-комунальне господарство (ЖКГ, 9,5% від усієї видаткової частини бюджету), 7,1 млрд – на сферу охорони здоров’я (6,1%), 4,6 млрд – на різні програми та заходи, пов’язані з економічною діяльністю (4%), 2,5 млрд – на зв’язок, телекомунікації та інформатику (2,2%), 2 млрд – на культуру і мистецтво (1,8%), 1,6 млрд – на фізичну культуру і спорт (1,4%) тощо. Серед іншого, у цьому документі повідомляється, що на виконання заходів Міської цільової програми з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони Києва «Захисник Києва» на 2022-2026 роки було витрачено 11,1 млрд гривень. Ці кошти були направлені на матеріально-технічне забезпечення військових частин (підрозділів) ЗСУ та інших військових формувань
Як виконувалася ПЕСР
Як зазначено у звіті про виконання Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024-2026 роки, минулоріч столична влада профінансувала різні інфраструктурні проєкти на загальну суму 20,6 млрд гривень. Таким чином, програма була виконана на 79% – усього в бюджеті на це було закладено 26,1 млрд гривень (для порівняння, у 2024 році цей відсоток дорівнював 85,4% при фактичних витратах 17,3 млрд гривень). Зокрема, у 2025 році 12 млрд гривень було освоєно на капітальних ремонтах, ще 8,6 млрд – на капітальних вкладеннях.
Найбільше бюджетних ресурсів було освоєно на “багатостраждальному” напряму ЖКГ – на нього в 2025 році було витрачено 7,1 млрд гривень. Зокрема столична влада витратила 632,2 млн на реконструкцію дамб двох мулових полів Бортницької станції аерації (БСА), близько 516,8 млн – на реконструкцію ліфтів, 334,9 млн – на реконструкцію і технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів в с. Підгірці, близько 148,5 млн – на поліпшення водопостачання і водовідведення у мікрорайоні Червоний хутір, а також на водопониження території його приватної забудови, 99,7 млн – на реконструкцію постраждалого в результаті ракетного обстрілу будинку на бульва. Кольцова, 24-А, 82,7 млн – на реконструкцію кремаційного обладнання СКП “Київський крематорій”, 70 млн – на будівництво систем інженерного захисту ТЕЦ-5.
Майже третину коштів ПЕСР – 6,7 млрд гривень – керівництво міста освоїло за напрямом “транспорт, транспортна інфраструктура, дорожнє господарство”. В минулі роки, у т.ч. в 2024-ому, цей напрям був першим за видатками. Зокрема, 2,8 млрд гривень було витрачено на проведення різних капітальних ремонтів на об’єктах “транспортно-дорожного господарства”, 1,8 млрд – на будівництво метро на Виноградар, 1,1 млрд – на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу, 408,3 млн – на реконструкцію вул. Стеценка, 247,9 млн – на реконструкцію шляхопроводу біля станції метро “Дарниця” тощо.
Третю позицію за видатками у ПЕСР минулоріч, як і в 2024-ому, посів напрям “Освіта” – 4,8 млрд гривень, з яких 2,9 млрд було освоєно на капітальних ремонтах і 1,9 млрд на капітальних вкладеннях. Значну частину цього фінансування (точний розмір не зазначається. – КВ) було направлено на будівництво та облаштування укриттів у закладах освіти.
Наступним за витратами став напрям “Охорона здоров’я” – 1,3 млрд гривень, із яких лише 34,1 млн було освоєно на капітальних вкладеннях, а решту було витрачено на різні капремонти у столичних комунальних лікарнях.
Як обліковуються виконані задачі
Звіт про виконання Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР) містить детальний опис поточного статусу стратегічних та оперативних завдань, спрямованих на стимулювання розвитку столиці. Проте, Департамент економіки та інвестицій КМДА, як і в попередні роки, не надав інформацію щодо конкретних відсоткових показників виконання цих завдань і стосовно того, що насправді мало б бути зроблено. Таким чином, з аналізу даних, представлених у звіті, випливає, що критерієм виконання завдання вважається будь-яка активність з боку міської влади, навіть мінімальна.
Усього КВ нарахувала 31 невиконаний захід, ще 16 заходів було виконано частково, а тому, відповідно, виконаних заходів у 2025-ому було близько 250-260. Загальна кількість таких заходів у ПЕСР складає 290 заходів, але в деяких випадках в якості невиконаних було зазначено “підзавдання”, яких більше, ніж відповідних напрямів роботи.
Зокрема, минулоріч міська влада зовсім не займалася “запровадженням сервісів онлайн-оцінювання діяльності КМДА та вдосконаленням системи моніторингу використання бюджетних коштів” (через відсутність відповідних пропозицій від структурних підрозділів столичної мерії), “наповненням та модернізацією програмного модулю «Інформаційна база пам’яток культурної спадщини» (цей модуль наразі не відповідає сучасним вимогам безпеки, сумісності, користувацького досвіду тощо).
Також через війну в Україні та, відповідно, брак бюджетних коштів, у 2025 році керівництво міста не виконало заходи із “технічної інвентаризації підземних станцій метрополітену як споруд подвійного призначення, які вводяться в експлуатацію”, “розвитку водолазно-рятувальних сил у складі “Київської служби порятунки”, “створення сучасних багатофункціональних навчально-тренувальних, спортивних та оздоровчих комплексів”, “забезпечення житлом на умовах оренди громадян, які
потребують поліпшення житлових умов” тощо. Крім того, столична влада знову перенесла на 2026 рік розробку концепцію індустріального парку на вул. Полярній, 20 – до цього вказаний захід вже переносився з 2024 року на 2025 рік. Серед іншого, у 2026 році має бути розроблено проєкт рішення Київради “Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів на транспорті комунальної власності територіальної громади Києва”, що дозволить міській владі визначити як виконаний захід щодо “розробки та впровадження класифікатора типових рекламних засобів та схеми розміщення реклами в/на транспорті комунальної власності”.
Як зазначалося вище, в якості виконаних обліковуються заходи, в рамках яких було “зроблено хоча б щось”. Серед них – “Забезпечення мешканців та
гостей столиці України послугами громадських вбиралень”. Так, у звіті зазначається, що минулоріч мешканці та гості столиці забезпечувалися послугами 39 громадських вбиралень, однак не уточнюється, скільки таких нових об’єктів було створено у 2025-ому, чи вистачає такої кількості вбиралень тощо. Також виконаним у звіті зазначено захід “Створення Київського муніципального дому національностей”, хоча по факту його минулоріч створено не було – міська влада лише виконувала якісь неназвані заходи у цьому напрямі, а функції вказаного закладу виконувались Київським міським центром народної творчості та культурологічних досліджень.
Ще однією складовою звіту є т.зв. індикатори ПЕСР, яких нараховується 180. Це загальні показники, які мають демонструвати, наскільки ефективно ця програма у 2025 році впливала на життєдіяльність міста. У даному випадку у звіті зазначаються планові і фактичні показники – без уточнення причин, чому ці показники не були виконані.
Так, серед індикаторів варто відзначити насупні: “частка безробітної молоді у віці до 35 років від загальної кількості зареєстрованих безробітних” (22% при плані 30%), “відношення суми заборгованості зі сплати орендної плати за земельні ділянки до суми фактично сплаченої орендної плати за земельні ділянки (24,2% при плані менше 10%), “ступінь зношеності каналізаційних мереж” (64,16% при плані 28%), “ступінь зношеності водопровідних мереж” (68,99% при плані 71%), “частка ліфтів, що експлуатуються більше 25 років” (43,5% при плані 41%), “середній рівень зносу рухомого складу трамваїв” (52,1% при плані 45%), “середній вік вагонів метрополітену” (36,75 років при плані 33,47 років), “частка наземних переходів, облаштованих об’єктами світлофорного регулювання” (27,9% при плані 40,1%), “охоплення осіб з інвалідністю всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи”,(1,6% при плані 2%), “частка незаконних тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності від загальної кількості таких об’єктів (21,23% при плані 25%) тощо.
Плани на 2026 рік
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2026 рік було затверджено рішенням міськради №313/10780 від 18 грудня 2025 року. Того ж дня столична влада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги її фінансування на поточний рік. Тоді було вирішено, що видаткова частина бюджету має скласти 120,5 млрд гривень, а дохідна – 113 млрд. У свою чергу, на ПЕСР було передбачено 19,8 млрд гривень.
Віталій Кличко тоді назвав цей документ збалансованим, і таким, що забезпечує фінансами найважливіші сфери і проєкти Києва. У свою чергу, “головний опонент” Кличка з фракції “Слуга народу” розкритикував роботу КМДА, яка готувала проєкти бюджету і змін до ПЕСР – заявив про неправильно розставлені приоритети. Серед іншого, Андрій Вітренко зазначив, що до опрацювання проєктів головних фінансових документів столиці народними обранцями, на підтримку армії передбачалося лише 124 млн гривень. Але в результаті в бюджеті все ж було збільшено цю суму – до 2 млрд гривень.
Читайте: Бюджет Києва-2026: на що чиновники планують витратити 113,2 млрд гривень
Надалі, 10 лютого, Київрада внесла перші та поки що єдині зміни до бюджету міста-2026, а також відкоригувала ПЕСР у розрізі видатків на поточний рік. Тоді дохідну частину бюджету було зменшено до 112,6 млрд гривень, а видаткову – збільшено до 123,1 млрд гривень Крім того, столична влада перерозподілила субвенції з державного бюджету і визначила напрями використання частини минулорічних вільних залишків. Зокрема, 2 млрд гривень було направлено на реалізацію програми “Захисник Києва”, 499,5 млн – на будівництво захисних споруд цивiльного захисту тощо. Серед іншого, 300 млн гривень з резервного фонду було виділено на закупівлю палива для генераторів за програмою цивільного захисту.
Втім, у міськраді вже тоді лунали невдоволені голоси стосовно того, що бюджет Києва не відповідає реаліям сьогодення – через недостатні витрати на армію і критичну інфраструктуру. На цьому, серед інших, наполягав депутат Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”) – він закликав КМДА “актуалізувати” головний фінансовий документ столиці та пригрозив, що якщо цього не буде зроблено, то розробкою проєкту рішення щодо коригування бюджету буде займатися особисто він.
Читайте: Бюджет Києва-2026: перші коригування і заяви про необхідність “актуалізації”
Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Наразі він є підозрюваним у справі щодо нанесення збитків бюджету міста на суму понад 581 млн гривень – правоохоронці попередньо встановили, що цей посадовець упродовж кількох років ініціював випуск облігацій місцевої позики попри наявність достатніх коштів у міській скарбниці, через що столиці доводилося сплачувати відсотки. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність першого структурного підрозділу наразі контролює в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, другого – особисто Віталій Кличко.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
