На Хрещатику, 36 придумали, як добудовувати 18 житлових комплексів (ЖК), які свого часу зводилися “під прапорами” нині збанкрутілої держкомпанії “Укрбуд”. Минулого тижня Київрада погодила докапіталізацію ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, яке займається реалізацією цих проєктів, на суму 2,56 млрд гривень за рахунок коштів міського бюджету. Крім того, було направлення звернення до Кабміну з проханням виділити з державної скарбниці ще 2,28 млрд. Останнього, ймовірно, під час війни не відбудеться, через що “Київміськбуд” зможе в недалекому майбутньому пояснити відсутність успіхів і попросити кілька мільярдів зі столичної казни знову. В принципі, вся ця історія “погано пахне”. “Київміськбуд” хоча і є на 80% компанією, яка належить киянам, детально не звітує по своїй діяльності навіть перед депутатським корпусом Київради – фактично працює в закритому режимі. Через це дуже ймовірно, що будь-яке його додаткове фінансування, як це часто буває, “з’їсть” корупція. Також дивними виглядають стогнання міської влади з приводу того, що Кабмін в 2020 році дав завдання цьому ПрАТ добудувати ЖК “Укрбуду” без згоди керівництва міста. Влада Києва, напевно ж, могла не включати тоді “мовчазну згоду”, яка ризикує тепер стати черговою “схемою”.
Як стало відомо КВ, минулого тижня столична влада прийняла відразу два рішення, направлені на вирішення проблем із добудовою “Холдинговою компанією (ХК) “Київміськбуд” житлових комплексів збанкрутілого “Укрбуду”.
Так, 31 жовтня Київрада підтримала проєкти рішень “Про стабілізацію фінансового стану ПрАТ “ХК “Київміськбуд” шляхом збільшення статутного капіталу” (№08/231-1635/ПР від 30 жовтня 2024-го) і “Про звернення Київради до Кабінету Міністрів України щодо компенсації ПрАТ «ХК «Київміськбуд» сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів будівництва Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (№08/231-947/ПР від 1 липня 2024-го).
Суб’єктом подання першого документу виступила комісія столичної міськради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, другого – міський голова Віталій Кличко. У сесійній залі за погодження вказаних проєктів рішень проголосували 77 і 72 депутати відповідно.
Про що мова
Нагадаємо, у червні 2020 року Кабінет Міністрів України поклав на ПрАТ “ХК “Київміськбуд” завдання добудувати 18 комплексів, які раніше зводилися “під прапорами” державної корпорації “Укрбуд”. Це було пов’язано з тим, що остання на той час вже фактично збанкрутіла, роботи на усіх вказаних об’єктах були заморожені, а близько півтора десятка тисяч сімей опинилися перед ризиком не отримати своє житло. Головною причиною такої ситуації інвестори даних ЖК називали різні зловживання осіб, які організовували ці роботи, у тому числі й розкрадання ними коштів.
При цьому, вже тоді було зрозуміло, що держава майже не мала відношення до цих проєктів: насправді у більшості випадків житло будували приватні компанії, які незрозуміло на яких підставах використовували бренд державної корпорації “Укрбуд” та які на той час прямо чи опосередковано належали Максиму Микитасю – ексочільнику вказаного забудовника (2010-2016 роки), фактичному власнику майже однойменного приватного ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, яке зводило більшість цих ЖК, і екснардеп (2016-2019 роки).
Втім, завершити усі ці проєкти з різних причин не судилося і “Київміськбуду”. Протягом останніх років у цій компанії неодноразово скаржилися на те, що спочатку проведенню робіт заважав коронавірусний карантин, а потім – повномасштабна війна: через економічну кризу люди почали менше купувати квартири, на ринку стало менше робочої сили, завозити будівельні матеріали стало важче тощо.
Але головною причиною і керівництво цього забудовника, і вищі “керівні кадри” столиці називали те, що Кабмін, передавши “Київміськбуду” ці ЖК, не погодив своє рішення з Київрадою, хоча саме вона є основним акціонером даного ПрАТ (80% знаходяться у комунальній власності), та не підкріпив його “грошима”. При цьому, в “Київміськбуді” скаржилися, що фонди фінансування будівництва, мовляв, були спустошені – ТОВ “ФК “Житло-Капітал”, яке “збирало гроші” на будівництво “укрбудівських” ЖК, не поспішало перераховувати кошти новому забудовнику. Тобто, буцімто “грошей майже взагалі не було, і ніхто не розумів, у якій зимовій курточці шукати таку заначку”.
Через це з різних боків неодноразово лунали заклики що “оплачувати цей банкет” має таки держава. Втім, протягом чотирьох років “Київміськбуд” начебто звертався до Кабміну з даного приводу, але отримував відповідь у дусі “грошей нема, викручуйтесь самі”.
Врешті-решт, комунальний забудовник спільно з чиновниками столичної мерії та депутатами міськради знайшли “робочі” варіанти вирішення проблем. Так, рішенням про стабілізацію фінансового стану “Київміськбуду” від 32.10.2024 року передбачено, що це ПрАТ повинно здійснити додаткову емісію акцій (тобто випуск акцій. – КВ) на суму не більше 2,56 млрд гривень, які надалі викупить столична громада. Завдяки цьому статутний капітал компанії буде збільшено на вищезгадану суму, яка надалі повинна бути витрачена на добудову 18 “ЖК Укрбуду”. Що стосується звернення до Кабміну, то міська влада попросила уряд компенсувати “Київміськбуду” 2,28 млрд гривень з держбюджету на добудову цих будинків. Таким чином, загальна “вартість” цих двох рішень, тобто загальна кількість коштів, які може отримати це ПрАТ, складає 4,84 млрд гривень. Але надія на фінансування з держбюджету, звісно, наразі примарна.
За інформацією керівництва Києва, необхідність у додаткових 4,84 млрд гривень для добудови “ЖК Укрбуду” була розрахована аудиторською компанією “Ernst & Young” в рамках її перевірки “Київміськбуду” як базовий сценарій.
Варто зазначити, що бажаючих взятися за добудову “укрбудівських” ЖК свого часу було не надто багато, але альтернатива “Київміськбуду” все ж була. Так, низка приватних забудовників прямо або кулуарно заявляли про свою готовність до завершення даних робіт, вочевидь, спокусившись гіпотетичною можливістю отримати під це державне фінансування, яке у перспективі можна було б у тому числі “підроздерибанити” або направити на будівництво своїх власних комплексів.
Та вибір все ж впав на “Київміськбуд”. На “напівофіційному” рівні це пояснювалося у тому числі відносною “надійністю” цього забудовника – свої проєкти він “зі скрипом” та зі скандалами, але все ж запускав у експлуатацію. Також, вочевидь, таким чином держава намагалася у тому числі збавити градуси суспільного невдоволення, використавши ту ж схему, яку використовували бенефіціари “укрбудівських” проєктів: тоді люди несли свої кошти начебто до державній компанії, бо це ж “не приватна контора, яка може надурити”, а тепер за ці роботи брався комунальний забудовник “з ім’ям і історією”. Тобто, це була своєрідна гарантія, що інвестори все ж отримають ключі від своїх квартир, бо за це буцімто “поручилася” міська влада.
Разом з тим, серед експертів, журналістів та представників політикуму різного рівня не було якоїсь одностайної думки стосовно можливостей “Київміськбуду” реалізувати стільки нових проєктів. Серед основних причин було і те, що насправді мало хто володів актуальними даними щодо стан справ на об’єктах “Укрбуду”, як і щодо фінансово-господарської діяльності “Київміськбуду”, адже в цій компанії та в КМДА роками ретельно приховувалася така інформація. Зазвичай це пояснювалося тим, що столична влада, мовляв, не може втручатися в її роботу – все ж 20% акцій цього ПрАТ знаходяться у приватній власності, завдяки чому “у потрібних випадках” ця компанія позиціонувалася майже як приватна, а не як комунальна.
Проте, вже давно було відомо, що насправді це акціонерне товариство самостійно нічого не будує: серед підпорядкованих йому суб’єктів господарювання наразі немає жодної компанії, яка могла би самостійно виконувати будівельні роботи. Більше того – деякі експерти вказували на те, що у цього ПрАТ немає навіть жодної одиниці техніки для проведення будівництва. Фактично протягом останніх десяти з гаком років холдингова компанія виконує роль девелопера: тобто, на будівельні паркани житлових комплексів “ліплять” банери з логотипом “Київміськбуду”, але усім, від заливання фундаменту до чистових робіт у квартирах, займаються приватні генпідрядники, які й отримують більшу частину фінансування і прибутків від продажу житла.
Зазначимо, у відкритому доступі не знайти офіційних звітів про діяльність “Київміськбуду” і інформації про його матеріальний та фінансовий стан. Тому, дізнатися про те, чим живе і як дихає цей на 80% комунальний забудовник, іноді можна лише зі слів представників керівництва столиці. Перед голосуванням по проєктам рішень, які мають “запустити” роботи на об’єктах “Укрбуду”, місію оприлюднення деяких даних з цього приводу взяв на себе секретар Київради Володимир Бондаренко.
За його словами, однією з причин неможливості “Київміськбуду” проводити наразі роботи на “укрбудівських” ЖК стало те, що у березні 2020 року Державна іпотечна установа відмовилася від викупу квартир у цих комплексах на загальну суму 2,1 млрд гривень.
Також з його слів стало відомо, що станом на квітень 2024 року обсяг заборгованості за договорами купівлі-продажу майнових прав та попередніх договорів купівлі-продажу нерухомості в комплексах “Київміськбуду” оцінювався у 181,7 млн гривень, проте тільки 4 млн гривень – це заборгованість, терміни оплати якої вже настав. Заборгованість перед забудовником має і ТОВ “ФК “Житло-Капітал”, яке “збирало гроші” на будівництво ЖК від “Укрбуду”. Як зазначив Бондаренко, йдеться про 351 млн гривень, але з цих “боргів” лише 21 млн гривень “Київміськбуд” вже мав отримати.
Бондаренко також заявив, що “Київміськбуд” має графік використання коштів, які можуть надійти до його статутного капіталу, але він є орієнтовним. При цьому, мовляв, забудовник планує залучити 1,26 млрд гривень за рахунок продажу об’єктів нерухомого майна. Так, у 2025 році “Київміськбуд” планує добудувати 6 ЖК, а ще 4 комплекси мають бути завершені до 3 кварталу 2026 року.
У свою чергу Голова правління – Президент ПрАТ “ХК “Київміськбуд” Василь Олійник пообіцяв, що забудовник оприлюднить бюджетні карточки кожного об’єкту, щоб громадськість могла проаналізувати їх кошторис будівництва.
При цьому, Олійник підтвердив, що лише шість із більш ніж трьох десятків компаній, які входять до складу холдингу “Київміськбуду”, наразі займаються хоча б якоюсь господарською діяльністю і лише три такі фірми є прибутковими. Чим саме вони займаються, керівник ПрАТ не уточнив, але можна припустити, що приватні компанії їм платять у тому числі за можливість “освоювати землю”, адже комплекси “Київміськбуду” переважно зводяться на комунальних ділянках.
Усе це обговорення відбувалося на одній хвилі: керівництво міськради, більшість депутатів та очільник “Київміськбуду” просили в інших народних обранців кошти, і з цим майже ніхто не сперечався. Лише окремі депутати висловили деякі зауваження.
Так, представники фракції “Слуга народу” вказали на те, що компанія “Ernst & Young” насправді не проводила аудит діяльності “Київміськбуду” – мовляв, це було лише ринкове дослідження. Вочевидь, це був натяк на те, що ці розрахунки можуть бути дуже “грубими”, адже аудити мають здійснюватися за суворою методологією.
Ці ж народні обранці висунули вимогу, щоб виділені з бюджету кошти були використані саме на добудову ЖК “Укрбуду”, а не на нові проєкти “Київміськбуду”. У відповідь на це Віталій Кличко оголосив протокольне доручення щодо виконання такої вимоги. Але кому воно було адресовано (“Київміськбуду” чи структурним підрозділам столичної мерії, які будуть “докапіталізовувати” забудовника шляхом викупу акцій), очільник міста не уточнив.
Лунали окремі думки і про те, що проблеми окремих інвесторів-покупців квартир не повинні вирішуватися коштами усіх столичних платників податків, але керівництво міста і більшість в Київраді особої уваги на це не звертало.
Які висновки можна зробити
Столична влада наразі сильно бідкається, що у неї не питали думки стосовно того, чи зможе “Київміськбуд” виконати зобов’язання по новим для себе об’єктам. Але ж є обґрунтовані сумніви, що держава має право одним “розписом пера” доручати комусь щось добудувати, а тим паче – структурі, яка фактично знаходиться в управлінні місцевої влади. І столична влада, і “Київміськбуд” навіть не намагалася оскаржити таке рішення. Наглядова раду цього ПрАТ завжди очолюють заступники Віталія Кличка в КМДА – наразі це Владислав Андронов. Певна протидія “злочинному наказу уряду” явно могла мати місце, але нічого подібного не було.
Таким чином усе це схоже як мінімум на “мовчазну згоду”, а як максимум – на чергову схему. Тобто, і в офісі “Київміськбуду”, і на Хрещатику, 36, схоже, мали намір “влитися” в цей проєкт. Вочевидь, розрахунок був або на подальше фінансування будівництва цих ЖК з держбюджету, або на отримання коштів з фондів фінансування об’єктів “Укрбуду”, або… на фінансування з міського бюджету. Можна припустити, що завдяки цьому, зокрема, планувалося покращити як фінансовий стан “Київміськбуду”, так і фінансовий стан посадовців, які керують ним і контролюють його діяльність.
При цьому, найголовнішою проблемою залишається те, “куди поділися гроші”. Наразі про це мовчать, хоча раніше у “Київміськбуді” прямо у всьому звинувачували вищезгадане ТОВ “ФК “Житло-Капітал”. Наприклад, у серпні 2020-го керівництво ПрАТ вказувало, що для добудови об’єктів “Укрбуду” не вистачає 2,1 млрд гривень і що це сталося саме через те, що кошти з Фонду фінансування будівництва “виводилися та перекидалися на інші компанії або фізичних осіб”.
Також з боку “Київміськбуду” лунали претензії стосовно того, що ТОВ “ФК “Житло-Капітал” затримує перерахунок цих коштів. На фоні усього цього у 2023-ому вказану ТОВку було позбавлено ліцензії на провадження діяльності з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю на строк. Але 31 жовтня 2024 року, під час обговорення питання по виділенню коштів “Київміськбуду”, в сесійній залі Київради про ТОВ “ФК “Житло-Капітал” згадали лише побіжно.
Крім того, “інтригою” наразі залишається і те, чи надасть Кабмін кошти для добудови вказаних коштів. Як зазначалося вище, раніше держава пручалася, а тому, зважаючи на те, що йдеться про досить велику під час війни суму, поки немає підстав вважати, що ситуація зміниться. Це цілком може вилитися в те, що за відсутність значних результатів в питанні добудови “укрбудівських” ЖК сварити керівництво “Київміськбуду” буде якось навіть недоречно. І в те, що через деякий час можна буде спробувати здійснити ще один транш з бюджету Києва.
Що стосується 2,56 млрд гривень з міського бюджету, на які Київрада вже вирішила “докапіталізувати свого на 80% комунального забудовника”, то проконтролювати, як ці кошти реально будуть використані, зможе тільки дуже обмежене коло осіб. Вимоги в подальшому детального звіту з цього питання перед міськрадою цілком можуть назвати незаконною спробою “втручання в господарську діяльність “Київміськбуду”.
Відповідно, станом на сьогодні не можна сказати, що “укрбудівські” ЖК тепер точно будуть добудовані. Напевно наразі можна сказати лише те, що постраждає громада Києва, за чий рахунок вже вирішили почали вирішувати проблем “ошуканих інвесторів”.
“Київміськбуд” і корупція
Нагадаємо, діяльність ПрАТ “ХК “Київміськбуд” та його керівництва неодноразово опинялася в епіцентрі уваги журналістів та правоохоронних органів. Особливо багато інформації про порушення в його роботі в публічній площині почала з’являтися в останні декілька років. І багато в чому оприлюднені дані вплинули на долю цього забудовника.
Так, у серпні 2023 року інвестори “екс-укрбудівських” комплексів, які взявся добудовувати “Київміськбуд” (у тому числі – ЖК “Отрада”) звернулися до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) із заявою щодо розкрадання коштів посадовцями холдингової компанії при добудові низки ЖК. Зокрема, громадяни поскаржилися детективам НАБУ на те, що станом на грудень 2021 року готовність останнього об’єкту складала лише 50-60%, тоді як на той період він вже мав бути добудований. Також інвестори висловили думку, що “з огляду на тривалу відсутність належних заходів реагування з боку посадових осіб КМДА і депутатів Київради, наявні підстави вважати, що вони (чиновники і народні обранці. – КВ) можуть бути причетні до [цих] ймовірних злочинів”.
Проте, жоден з можливих правопорушників не був притягнутий до кримінальної відповідальності, а все той же ЖК “Отрада” досі не введений в експлуатацію.
А до того, 13 травня 2023-го, медіа “Bihus.Info” у своєму матеріалі “Президентський люкс” оприлюднило дані, що “Київміськбуд” виплачував мільярди гривень фірмам, наближеним до Ігоря Кушніра – тодішнього Голови правління і Президента даного ПрАТ (очолював його з квітня 2012 року). За інформацією журналістів, чотири такі ТОВки – “Укрбуд Інвест”, “Горбуд”, “Ягуар” та “Будівельно промислова компанія Ягуар” – у 2020-2021 роках отримали від комунального забудовника більше 3 мільярдів гривень за виконання будівельних робіт. Серед іншого, у “Bihus.Info” з’ясували, що родичі та оточення Кушніра забудувало розкішними котеджами землю в Козині, яку свого часу Київрада передала в користування “Київміськбуд”. До слова, про це стало відомо якраз у той момент, коли “Київміськбуд” і столичне керівництво “зі всіх прасок” кричало про те, що Кабмін має виділити кошти на добудову ЖК “Укрбуду”.
Надалі, у липні 2023 року, журналісти того ж медіа встановили, що компанія дружини Ігоря Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазуровому узбережжі з орієнтовною вартістю у 20 млн євро. Крім того, “Bihus.Info” повідомило, що Кушнір із дружиною у травні того ж року підкорив вершину гори Еверест, виїхавши за кордон через стан здоров’я – третю групу інвалідності. Як результат – 6 липня 2023-го мер Києва Віталій Кличко повідомив про відсторонення Ігоря Кушніра від виконання обовʼязків керівника “Київміськбуду”.
Втім, остаточно Кушніра “зняли” лише наприкінці грудня 2023 року. Тоді ж було призначено обов’язки керівника “Київміськбуду” тимчасово було покладено на Едуарда Шевчука. У КМДА йому доручили розробити стратегічний план стабілізації фінансово-економічного стану підприємства, а також налагодити роботу з інвесторами. Але, схоже, особливих успіхів він не мав, адже у лютому 2024 року це ПрАТ отримало нового очільника – ним став вищезгаданий Василь Олійник – екскерівник ТОВ “Спецбуд-Моноліт” (2018-2024 роки), яке входить до орбіти впливу засновниці девелоперської компанії “Stolitsa Group” Владислави Молчанової. І саме причетність Олійника до оточення цієї бізнесвумен породило низку чуток стосовно ще більш “гіркої” долі “Київміськбуду”.
Так, для прикладу, у квітні 2024 року адвокат і правозахисник Олександр Дядюк висловив припущення, що ця холдингова компаній може стати “донором” для ЖК, які будує “Stolitsa Group”. Тобто, йшлося про те, що кошти, які “Київміськбуд” отримує для будівництва своїх комплексів, також можуть бути використані для будівництва комплексів Молчанової. Для цього, серед іншого, могла бути використана схема із використанням “спільних підрядників” – коли одні і ті ж компанії співпрацювали і з “Київміськбудом”, і з “Stolitsa Group”. Щодо такої ймовірності, за свідченням Дядюка, свідчило те, що оточення Владислави Молчанової “бігало по банкам”, щоб отримати кошти на будівництво своїх ЖК, але отримувало відмови.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
