Наполеглива мрія: доля забудови столичного озера Вирлиця вирішується в судах

В історії щодо забудови берега озера Вирлиця (Дарницький район Києва) вже найближчим часом може статися поворотний момент. Наразі столична прокуратура намагається в судовому порядку добитися розірвання укладеного з ТОВ “Мрія-Інвест” договору оренди ділянки площею 19,72 га. Свою позицію правоохоронці аргументують, зокрема, тим, що в 90-х роках минулого століття міська влада зарезервувала цю територію для створення заповідної зони. Також прокурори вказують на те, що Київрада взагалі не мала права здійснювати цей землевідвід, адже частина даної ділянки фактично є водоймою. При цьому для компанії-орендаря ситуація ускладнюється ще й тим, що в рамках інших двох справ суди не поспішають визнавати за нею право на сусідню ділянку площею 6,16 га та скасовувати окремі пункти “екологічного” висновку, які обмежують її в реалізації планів з будівництва ТРЦ на цій території. Втім, як вважають столичні експерти, наразі важко прогнозувати кінцевий результат цих спорів, адже у реалізації вищевказаного проєкту зацікавлені впливові особи, серед яких, наприклад, називають екснардепа і бізнесмена Віталія Хомутинніка (на колажі ліворуч).

Як стало відомо KВ, 6 вересня 2023 року має відбутися засідання Північного апеляційного господарського суду по справі №910/10049/22. 

В рамках цього судового спору Київська міська прокуратура намагається:

• визнати незаконним та скасувати рішення Київради №608/3184 від 7 липня 2005 року щодо передачі ділянки площею 19,72 га в оренду ТОВ “Мрія-Інвест” (кадастровий номер 8000000000:90:171:0034, цільове призначення – для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального та офісно-виставкового комплексу); 

• визнати недійсним договір оренди цієї землі, який було укладено між міськрадою і вказаною компанією 9 листопада 2005 року; 

• скасувати державну реєстрацію права оренди на цю ділянку, яка була здійснена 6 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юлією Пірог;

• зобов’язати ТОВ “Мрія-Інвест” звільнити цю землю, привівши її у придатний для використання стан. 

Відповідачами у цій справі виступають ТОВ “Мрія-Інвест” і столична міськрада. Переконати служителів Феміди у першій інстанції правоохоронці не змогли – 9 лютого 2023 року Господарський суд Києва відмовив їм у задоволенні позову. Втім, крапку у цій справі ще ставити зарано, адже, як зазначалося вище, в рамках цього судового процесу вже було подано апеляційні скарги – їх підготували правоохоронці та БО “Благодійний фонд Дніпровського району Києва “Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ)”, яка є третьою особою на стороні позивачів.

Як повідомив KВ столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, одним із факторів негативного для прокуратури рішення стало те, що правоохоронці виступили проти проведення експертизи по цій справі. В рамках такого дослідження суддя Сергій Турчин хотів встановити, чи дійсно спірна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги озера Вирлиця. При цьому, Дядюк вважає, що правоохоронці вчинили правильно, адже насправді мають багато інших вагомих доказів, а тому ніякі експертизи, мовляв, не потрібні. Зокрема, йдеться про те, що прокурори надали суду космічні знімки, які доводять, що ця земля не просто входить до захисної смуги згаданої водойми, а фактично є її частиною.

“Представниця прокуратури дуже старалася, хоча їхній позов мені не дуже подобається. Судді вже декілька разів переносили [розгляд справи] – мабуть, тому що хтось “заходить і просить”. У мене склалося враження, що судді ніби бояться приймати рішення на чиюсь користь, а тому, можливо, на них є якісь впливи. Але ми дуже сподіваємося на перемогу. Якби не резонанс навколо цієї справи і якби не участь громадськості, там вже давно було б [позитивне для ТОВ “Мрія-Інвест] рішення. Я вважаю, що тут вистачає доказів для задоволення позову прокуратури”, – зазначив Олександр Дядюк, який в цьому судовому процесі представляє інтереси БО “КЕКЦ”.

Аргументи прокуратури

Даний позов було подано столичною прокуратурою у вересні 2022 року. Свої вимоги щодо повернення цієї ділянки до комунальної власності громади Києва правоохоронці аргументують відразу декількома факторами.

Так, за інформацією прокуратури, ще у 1994 році Київрада прийняла рішення включити озеро Вирлиця до переліку об’єктів, що резервуються для заповідання. При цьому, на переконання позивачів, на Публічній кадастровій карті чітко видно, що вищезгадана земельна ділянка фактично є частиною вказаної водойми, а тому, мовляв, на неї також розповсюджується цей “резерв”. У зв’язку з цим, як вважають в прокуратурі, столична міськрада, передавши цю ділянку в оренду ТОВ “Мрія-Інвест”, незаконно змінила її цільове призначення, адже такі землі мають особливий статус і спеціальний режим – навіть не дивлячись на те, що рішення про встановлення на ній природоохоронного режиму остаточно так і не було прийнято. 

При цьому, в прокуратурі вказують, що інформацію про “особливість” даної ділянки підтверджують декілька профільних державних структур. 

Зокрема, у Басейновому управлінні водних ресурсів середнього Дніпра повідомили правоохоронцям, що дана ділянка є мілководною заболоченою частиною озера Вирлиця і входить до земель водного фонду, а тому присвоєний їй код цільового призначення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо використання земель водного фонду. Про те, що вказана ділянка є частиною озера Вирлиця прокуратурі підтвердили і в Інституті зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України. При цьому в науковій установі повідомили, що нею було розроблено наукове обґрунтування щодо включення в цю зону декількох ділянок біля вказаної водойми, у тому числі й ділянки площею 19,72 га. 

Згідно з цим обґрунтуванням, вищезгадана ділянка разом з сусідніми по суті є водно-болотними угіддями та частиною акваторії озера Вирлиця вздовж його північного берега. За інформацією інституту, ці болотисті заплави є єдиними острівцями природної екосистеми та оселищем птахів, серед яких більшість є охоронними видами. Крім того, дані заплави є місцем нересту трьох червонокнижних видів риб (ялець звичайний, карась звичайний, а також в`язь) і мають багате видове різноманіття рослинності (прибережні зарості повітряно-водяної рослинності). На переконання установи, знищення середовища існування цих рослинних угруповань, а саме мілководдя та прибережної-захисної смуги, призведе до значного збільшення токсикантів у довкіллі (йдеться про те, що рослини очищають навколишнє середовище, і якщо вони будуть знищені, довкілля буде забруднено. – KВ). 

У свою чергу, неназваний інженер-землевпорядник, який у вересні 2022 року проводив геодезичну зйомку цієї ділянки, поінформував прокуратуру, що ця земля знаходиться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги, а також в межах водоохоронної зони озера Вирлиця. Крім того, як зазначалося вище, Державне космічне агентство України у відповідь на запит прокуратури надало космічні знімки цієї ділянки, з яких чітко видно, що станом на час відведення цієї землі під забудову (2005 рік) та до 2013 року, ділянка є частиною озера Вирлиця, і значна її площа вкрита була водою. Разом з тим, на космічних знімках станом на квітень 2013 року та на травень 2022 року уже було зафіксовано, що частина цієї ділянки, яка раніше була вкрита водою, вже засипана.

Космічні знімки, які прокуратура надала суду

У Київраді і ТОВ “Мрія-Інвест” виступили проти задоволення позовних вимог прокуратури. Зокрема, юристи компанії-орендаря вказали на те, що на момент розробки та погодження проекту землеустрою щодо відведення цієї ділянки вона офіційно не знаходилась у прибережній захисній смузі озера Вирлиця і ця обставина, мовляв, у той період “перевірялася відповідними службами міста на підставі вичерпних документів та була ними погоджена”. Крім того, у ТОВ “Мрія-Інвест” повідомили суддям, що раніше прокуратура вже подавала майже аналогічний позов, але успіхів щодо повернення цієї землі правоохоронці не мали.

Скандальна передісторія

8 квітня 2004 року між ТОВ “Мрія-Інвест” та Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА (зараз – Департамент економіки та інвестицій) було укладено інвестиційний договір №049-13/i/12 на будівництво багатофункціонального спортивно-оздоровчого комплексу (БФК) із зоною відпочинку, закладами торгівлі та громадського харчування в районі озера Вирлиця.

Цією угодою було передбачено, що інвестор планує збудувати на вказаній території офісні приміщення, багатозальний кінотеатр, супермаркет із паркінгом, боулінг, більярдний клуб, парк атракціонів, ресторани, готель, спортивно-оздоровчий комплекс, виставковий комплекс, інші види приміщень та закладів, загальною площею близько 85,8 тис. кв. м. Орієнтовна вартість будівництва мала скласти 92,6 млн гривень.

На виконання цього інвестиційного договору протягом 2005-2008 років столична міськрада передала ТОВ “Мрія-Інвест” в оренду три земельні ділянки: площею 19,72 га (згадана вище ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:171:0034), площею 6,167 (кадастровий номер – 8000000000:90:171:0036) та площею 4,15 га (кадастровий номер – 8000000000:90:171:0069). Найбільша ділянка призначалася безпосередньо для будівництва БФК, а дві менші ділянки – для облаштування зони відпочинку.

Восени 2013 року прокуратура Києва подала до столичного госпсуду позов щодо визнання незаконним та скасування вищезгаданого рішення Київради №608/3184 від 7 липня 2005 року і визнання недійсним договорів оренди ділянок площею 19,72 га та 6,16 га. Вочевидь, саме про цю справу нагадали у ТОВ “Мрія-Інвест”. Як зазначалося вище, тоді правоохоронці програли – 15 жовтня 2014 року суд повністю відмовив їм у задоволенні позовних вимог. Серед іншого, прокурори не змогли переконати служителів Феміди, що при здійсненні цього землевідводу не було отримано усі необхідні погодження проєкту землеустрою.

Ще до вказаного судового процесу, 18 вересня 2008 року, між Департаментом економіки та інвестицій (КМДА і ТОВ “Мрія-Інвест” було укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №564. Згідно з з цією угодою, компанія мала сплатити пайовий внесок у зв’язку з вищевказаним будівництвом, а розмір цієї плати мав скласти 97,08 млн гривень (з уточненням, що дана сума підлягає коригуванню після затвердження проектно-кошторисної документації будівництва. – KВ). Угодою було передбачено, що кошти повинні бути сплачені до серпня 2012 року.

Надалі, у квітні 2010 року та жовтні 2015 року, сторони уклали дві додаткові угоди, скоригувавши суму пайового внеску та продовживши терміни його виплати. Так, спочатку суму було зменшено до 40,3 млн гривень, а потім трохи збільшено – до 59,2 млн гривень. При цьому, згідно з другим договором, кошти мали бути сплачені до 31 серпня 2017 року, а ТОВ “Мрія-Інвест” ще й зобов’язувалося виплатити пеню у розмірі 2,2 млн гривень, яка була нарахована у зв’язку з несплатою пайового внеску протягом попередньо зазначеного терміну дії договору. Але ці кошти так і не були виплачені. Протягом 2017-2021 років сторони “листувалися” про виплату цих коштів та можливе продовження терміну їх перерахування до бюджету. Проте відповідних змін до договору пайової участі так і не було внесено.

У зв’язку з цим, протягом 2021-2022 років Департамент економіки та інвестицій КМДА намагався в судовому порядку стягнути з ТОВ “Мрія-Інвест” 112 млн гривень – до цієї суми увійшла основна заборгованість по сплаті пайового внеску, а також інфляційні втрати і пеня. Але добитися успіхів чиновники так і не змогли, програвши в усіх трьох судових інстанціях. Така позиція служителів Феміди була пов’язана, зокрема, із невирішеністю земельного питання. Йшлося про те, що в оренді у вказаної компанії залишається лише одна з трьох земельних ділянок (площею 19,7 га), а термін оренди двох інших уже минув. У зв’язку з цим судді зазначали, що ТОВ “Мрія-Інвест”, мовляв, в цій ситуації взагалі не можна назвати забудовником, а тому сплачувати пайовий внесок ця компанія не повинна.

Зазначимо, щодо дати закінчення права оренди на ділянку площею 4,15 га у відкритих джерелах точна інформація відсутня, але можна припустити, що це трапилося у 2011 році, адже ділянку в 2007 році було передано на 3 роки, а відповідний договір було підписано в 2008 році, і надалі ця угода, схоже, не продовжувалася. Що стосується ділянки площею 6,16 га, то фактично ТОВ “Мрія-Інвест” втратило на неї право в 2010 році. 

При цьому, 15 лютого 2021 року перший заступник голови КМДА Микола Поворозник та Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення про відмову ТОВ “Мрія-Інвест” в укладенні на новий термін договору оренди вищезгаданої ділянки площею 6,16 га. Підставою для цього чиновники назвали невиконання позивачем договору оренди “в частині сплати орендної плати за користування землею та невикористання земельної ділянки за її цільовим призначенням”. При цьому, в проєкті рішення не уточнювалося, яка саме заборгованість обліковується за “Мрією-Інвест” і яким чином компанія порушувала умови щодо використання землі.

Втім, столична міськрада так і не розглянула цей документ і не прийняла по ньому жодного рішення. Натомість наприкінці 2021 року ТОВ “Мрія-Інвест” звернулося до Господарського суду Києва з позовом про визнання вищезгаданого орендного договору укладеним на новий строк – на 10 років. У якості аргументу компанія використала саме вищезгадані “неточності” в проєкті рішення Київради – мовляв, міська влада належним чином не аргументувала, чому ТОВ “Мрія-Інвест” не може бути орендарем цієї землі. У свою чергу, в Київраді вказали на те, що задля поновлення договору оренди компанія повинна була не пізніше ніж через місяць після закінчення терміну дії угоди звернутися до столичної влади з листом щодо пролонгації, але цього зроблено не було. Натомість, як вказали у Київраді, відповідне клопотання “Мрії-Інвест” датоване 2020 роком.

Незважаючи на це, 7 липня 2022 року столичний госпсуд повністю задовольнив вимоги ТОВ “Мрія-Інвест”. Втім, 24 січня 2023 року Північний апеляційний господарський суд, за результатами розгляду апеляційної скарги Київради, скасував рішення суду першої інстанції. У відповідь на такий вердикт ТОВ “Мрія-Інвест” подало скаргу до Касаційного господарського суду, але наразі вона ще не розглянута.

26 березня 2021 року Управління екології та природних ресурсів КМДА видало ТОВ “Мрія-Інвест” висновок №077-1354 про оцінку впливу будівництва ТРЦ у районі озера Вирлиця на навколишнє середовище. Але окремі пункти цього документу не задовольнили компанію, через що вона ініціювала судовий спір щодо визнання їх протиправними та скасування. Як зазначив КВ Олександр Дядюк, це пов’язано з тим, що дані пункти значно обмежують ТОВ “Мрія-Інвест” у реалізації його планів – тобто, існує ризик, що компанії доведеться “вгамувати свої апетити”, адже їй просто не дозволять будувати БФК з такими параметрами, які вона задумала.

Так, “Мрія-Інвест” у своєму позові попросила скасувати пункт про те, що неможливо оцінити вплив від будівництва БФК біля озера Вирлиця “на клімат та мікроклімат, повітряне, водне, геологічне середовище, рослинний та тваринний світ, біорізноманіття тощо”. Серед іншого, компанія вважає, що потрібно визнати протиправним пункт про те, що її діяльність на цій території може бути визнана допустимою лише “за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля”. У першій та апеляційній інстанції ТОВ “Мрія-Інвест” не мало успіху, і наразі ця справа перебуває на розгляді Касаційного адмінсуду України.

Що цікаво, невдовзі після отримання “екологічного висновку”, ТОВ “Мрія-Інвест” розпочало спроби підготовки до реалізації своїх планів із забудови. Так, у квітні 2021 року на березі озера Вирлиця, в районі зазначених ділянок, була помічена будівельна техніка. Наміри освоїти цю територію викликали обурення громади Дарницького району. Місцеві жителі розпочали протести у зв’язку з тим, що новий ТРЦ, на їхню думку, посилить проблеми із надмірно активним транспортним трафіком у даній локації, підвищить рівень забруднення повітря, призведе до знищення тваринного світу тощо. Також громадськість намагалася донести владі позицію про те, що це будівництво суперечить законодавству, яке забороняє будівництво більшості видів будівель у прибережних зонах.

У відповідь на це, протягом травня-червня 2021 року, депутатка Київради Євгенія Кулеба (фракція “Слуга народу”) подала до міськради проєкти рішень про створення на ділянці площею 6,16 га ландшафтного заказника місцевого значення, а також про оголошення ландшафтним заказником безпосередньо самої водної гладі озера Вирлиця. Згідно з другим документом, цей заказник повинен охопити територію орієнтовною площею 98 га. На переконання народної обраниці, створення цих природоохоронних зон дозволить не допустити забудову цієї території вищезгаданим БФК.

Втім, перший проєкт рішення навіть жодного разу не був винесений до сесійної зали Київради, а для ухвалення рішення з другої ініціативи Кулеби депутатському корпусу міськради двічі не вистачало голосів – у серпні та вересні 2021 року. Вочевидь, що ключову роль у такій позиції міськради відігравала думка мера Києва Віталія Кличка. Справа в тому, що ще 24 червня 2021 року, під час пленарного засідання Київради, столичний градоначальник розповів, що йому, як колишньому мешканцю Харківського масиву, дуже сподобався проєкт “Мрії-Інвест”.

Читайте: “Пыль в глаза”: как столичные власти пытаются “защитить” берег Вырлицы от застройки

26 січня 2022 року депутат Київради Олександр Супрун (фракція “Європейська солідарність”) зареєстрував проєкт рішення щодо ініціювання надання статусу парку вищезгаданій ділянці біля озера Вирлиця площею 4,09 га. Ним передбачена зміна цільового призначення цієї землі на “для створення та облаштування парку без права капітальної забудови його наземної частини” та передача її в постійне користування КО “Київзеленбуд”, яке в подальшому повинне опікуватися даною зеленою зоною. 

На переконання народного обранця, парк потрібно створити з огляду на те, що в Дарницькому районі не вистачає місць відпочинку і що місцеві мешканці виражають невдоволення через хаотичну забудову цієї місцевості. Втім, як це було і зі згаданими вище проєктами рішень, станом на сьогодні цей документ так і не було остаточно погоджено.

Хто збирається забудувати берег Вирлиці

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Мрія-Інвест” було зареєстровано у вересні 2003 року. Фірма має київську “прописку”. Керівником компанії вказано Наталію Науменко, засновником – компанію з Кіпру “Барвен Холдинг Лімітед”.

До вересня 2020 року керівником ТОВ “Мрія-Інвест” був Юрій Іонанов – шкільний друг Віталія Кличка. Так, наприклад, у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім мером Києва у дитинстві любили варити кисіль. За даними Youcontrol, з серпня 2003 по вересень 2005 року Юрій Іонанов також значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличко”. До речі, на цій посаді його змінила заступник голови КМДА і депутатка Київради Ганна Старостенко (фракція УДАР), а на даний момент керівником зазначена Ангеліна Осадча.

Також Юрій Іонанов з червня 2004 року до травня 2009 року був керівником ТОВ “Північна інвестиційна група”. У 2016-2021 роках директором цього ТОВ була вказана Валентина Шурубура, яка була або досі є фінансовим директором БО “Благодійний фонд “Фонд Кличко”. Засновником ТОВ “Північна інвестиційна група” зазначено фірму з князівства Ліхтенштейн “Клівла Фемілі Офіс АГ”, а кінцевим бенефіціаром – брат столичного мера Володимир Кличко.

До квітня 2019 ще одним засновником ТОВ “Мрія-Інвест” значилося ТОВ “Маркет Рісерс Груп” (до вересня 2020 року ця компанія називалася ТОВ “XXI століття”). Керівником цього ТОВ до вересня 2020 року також значився Юрій Іонанов. У різний час серед керівників ТОВ “ХХІ сторіччя” були Тарас Кутовий (екс-нардеп та екс-міністр аграрної політики та продовольства України), Мераб Парцхаладзе та Георгій Цагареішвілі (брати Лева Парцхаладзе – ексдепутата Київради, ексзаступника голови Київської облдержадміністрації) та екс-заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ), а також колишній власник “XXI століття” сам Лев Парцхаладзе (згодом компанія перейшла до харківського мультимільйонера Олександра Ярославського та екс-нардепа Олега Салміна, а потім – до засновника та керівника ІК “Конкорд Капітал” Ігора Мазепи).

Зазначимо, у 2020 році ЗМІ повідомляли, що за потенційним будівництвом ТРЦ на березі озера Вирлиця стоять структури екснардепа Віталія Хомутинніка (обирався до IV, V, VI, VII и VIII скликань Верховної Ради, у останній для себе каденції був безпартійним самовисуванцем і співголова депутатської групи “Партія “Відродження”). Мовляв, інвестиційний фонд Cascade Investment, який йому належить, викупив певну частку Олега Салміна у згаданому вище ТОВ “XXI століття”.

Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність цієї структури з 2018 року контролює вищезгаданий перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів) з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. За екологічну сферу столиці вже близько восьми років відповідає заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. 

У свою чергу, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Роботу цього структурного підрозділу столичної мерії з квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА Петро Оленич. 

Фото: колаж КВ

КиївВлада