Столична міськрада на своєму засіданні 23 жовтня 2025 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2025 рік та Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР) на 2024-2026 роки (в частині видатків на поточний рік). Робилось це в “авральному режимі”, що вилилось в плутанину і скандали. Наразі точно відомо, що 548 млн гривень було направлено на “впровадження резервних джерел живлення у інфраструктурі ПрАТ “АК “Київводоканал”. Ці кошти були “зняті” з програми “депутатських фондів”, а тому КМДА найближчим часом доведеться шукати, де взяти кошти, щоб компенсувати народним обранцям такий “секвестр”. При цьому, деякі депутати міськради стверджують, що столична мерія намагалася нишком, без погодження депутатів, “засунути” у відповідні проєкти рішень свої “хотілки”. Довести це на сьогодні не просто, але схожі інциденти в минулому траплялись.
Як стало відомо КВ, 24 і 27 жовтня 2025 року на сайті Київради було опубліковани рішення №185/10652 і №184/10651, якими 23.10.203 було внесено зміни до бюджету Києва на 2025 рік та ПЕСР Києва на 2024-2026 роки (в частині видатків на поточний рік).
Ці коригування були ухвалені депутатським корпусом під час засідання Київради, яке відбулося 23 жовтня 2025 року. Але тоді народні обранці начебто затверджували проєкти рішень з іншими номерами: №08/231-856/ПР (суб’єкт подання – міський голова Києва Віталій Кличко) і №08/231-854/ПР (суб’єкт подання – Департамент економіки та інвестицій КМДА). Ці документи були зареєстровані в міськраді напередодні пленарного засідання – 21 жовтня 2025-го. У сесійній залі за погодження цих проєктів рішень проголосували 69 депутатів та 73 депутати відповідно.
Що змінилося
Наразі точно відомо, що початковим варіантом проєкту рішення по бюджету було передбачено збільшення його видатків на 7,5 млрд гривень. Ці кошти планувалося “закласти” в бюджет міста задля того, щоб столична влада змогла взяти позику в Європейському банку реконструкції та розвитку на закупівлю вагонів метро на таку суму. Відповідно, видаткова частина бюджету повинна була б збільшитися зі 118,9 млрд гривень до 126,4 млрд гривень. Однак, у результаті цей пункт було виключено комісією Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності – це сталося того ж дня, 23 жовтня, під час її позачергового засідання.
Разом з цим даний орган включив до проєкту рішення інші видатки – йдеться про 548 млн гривень на впровадження резервних джерел живлення у інфраструктурі ПрАТ “АК “Київводоканал”. Ця інформацію має гриф “для службового користування”, тому ніякого розшифрування стосовно цих видатків у матеріалах проєкту рішень немає. Можливо, міська влада планує, серед іншого, закупити за ці кошти високотехнологічні та дороговартісні генератори для певного столичного об’єкту.
У цьому випадку не йдеться про збільшення видаткової частини бюджету – вказані кошти були перерозподілені з програми вирішення депутатами соціально-економічних проблем виборців (відома як “депутатські фонди” – це фінансові ресурси, які народні обранці можуть витрачати на проведення різних робіт у столичних комунальних закладах і на виплату різних видів матеріальної допомоги).
Читайте: По 10 млн гривень на рік: Київрада затвердила нову програми “депутатських фондів”
При цьому, бюджетна комісія доручила КМДА до 3 листопада 2025 року знайти у міській скарбниці кошти, щоб “компенсувати” фінансові ресурси, якими могли б розпоряджатися депутати, а також підготувати відповідний проєкт рішення щодо внесення змін до бюджету, який має бути розглянутий міськрадою 6 листопада 2025-го.
Врешті-решт вищезгаданий проєкт рішення по коригуванням бюджету минулого четверга, 23 жовтня, було затверджено депутатами у редакції, запропонованій бюджетною комісією – тобто, без вагонів метро, але з генераторами. Таким же чином Київрада затвердила і проєкт рішення щодо внесення змін до ПЕСР – у ній були відображені ті зміни напрямів фінансування, які були внесені до бюджету.
“Підозрілі цікавинки”
Зазначимо, що вказані проєкти рішення розглядалися міськрадою в “оперативному режимі”, менш ніж за годину до завершення засідання. Спочатку їх не було в порядку денному – у перелік питань, які мають розглядатися депутатами, вони були внесені “з голосу”. Це є не дуже звичною практикою для міськради: зазвичай подібні проєкти рішень довго готуються до затвердження, муніципалітет анонсує на своєму офіційному сайті їхній розгляд та інформує про відповідні коригування головних фінансових документів столиці (як, наприклад, у цьому і цьому випадках) і голосуються вони в першу чергу, на початку засідань.
Де-факто ініціатором розгляду бюджетного питання, вже під час засідання міськради, виступив депутат Михайло Царенко (депутатська група “Платформа за життя і мир”). Втім, його колеги не поспішали відразу за це голосувати. Після майже десяти хвилин суперечок Віталій Кличко, за вимогою фракції “Слуга народу”, оголосив про невелику перерву для консультацій з народними обранцями від різних політичних сил.
Врешті-решт, після такої термінової наради до порядку денного, окрім проєкту рішення по бюджету, було внесено ще й проєкт рішення по ПЕСР – адже у програмі соцекономрозвитку теж потрібно відображати усі зміни, які стосуються проведення різних ремонтних і будівельних робіт за бюджетні кошти. Невдовзі після цього обидва документи були ухвалені – практично без обговорення.
“Вони ж хотіли всіх депутатів надурити. Проєкт рішення про зміни до бюджету подали ввечері перед голосуванням. І домовленості на Погоджувальній раді були такі, що там буде тільки екстрене виділення грошей на генератори. Але Департамент фінансів КМДА надурив, і до проєкту рішення під шумок внесли ще якісь свої “хотілки”. Ми запротестували, що це відверті обман і “шулерство”. Змусили їх все зайве прибрати і залишити тільки гроші на генератори, щоб під час неминуче наступаючого блекауту місто не потонуло у [цензура, тут має бути слово про фекалії]”, – розповів КВ депутат Микола Конопелько (фракція “Слуга народу”).
Але вже після завершення пленарного засідання почалися незвичні процеси. Так, у результатах поіменного голосування (ці документи також відомі як “карта голосування”), у яких зазначається інформація про те, скільки депутатів проголосували за те чи інше питання, було зазначено, що проєкти рішень по бюджету мають інші реєстраційні номери – №08/231-764/ПР та №08/231-765/ПР. І як виявилося, ці документи на сайті Київради відсутні. Відразу декілька депутатів міськради не змогли прояснити КВ цю ситуацію – вони зазначали, зокрема, що проєкти рішень по змінам до бюджету і ПЕСР їм роздавали в паперовому вигляді прямо під час “пленарки”, і які номери вони мають, народні обранці не пам’ятали.
Зазначимо що серед тих депутатів, хто надіслав КВ проєкти рішень по цим змінам, які як виявилося далі, були правильними, варто згадати Леоніда Ємця (фракція “Європейська солідарність”), який завжди активно відгукується на запити журналістів.
У свою чергу, голова комісії міськради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (також є очільником фракції “Слуга народу”) вже після пленарного засідання підтвердив КВ, що насправді депутати голосували за проєкти рішень №08/231-854/ПР і №08/231-856/ПР, а коли дізнався, що у карті голосувань зазначено інші номери цих документів, то щиро здивувався та повідомив про те, що негайно ініціює перевірку. Тоді він зазначив, що це може бути дуже серйозним порушенням, яке матиме наслідки. Невдовзі після цього він повідомив редакції, що в карті голосувань просто були вказано невірні номери. До слова, наразі цю “неточність” вже виправлено.
“Сталася технічна помилка. З цього приводу був великий “кіпіш”. Ми передивилися засідання, зараз чекаємо його стенограму”, – повідомив КВ Андрій Вітренко.
Втім, якщо “погратися у конспірологію”, можна припустити, що насправді міськрада все ж мала затверджувати “не ті” проєкти рішень, які врешті-решт були зазначені у “виправленій” карті голосувань, а вище керівництво столиці просто намагалося усіх ввести в оману – у тому числі й Андрія Вітренка.
По-перше, Віталій Кличко, при внесенні до порядку денного вказаних питань дійсно спочатку артикулював, що проєкт рішення по внесенню змін до ПЕСР датований 2 вересня 2025 року. Втім, найцікавіше те, що саме 2 вересня було зареєстровано проєкт рішення №08/231-764/ПР, який спочатку був внесений до карти голосувань, тоді як той проєкт рішення, який було “затверджено депутатами насправді”, був зареєстрований 21 жовтня. Дату реєстрації проєкту рішення по бюджету мер міста спочатку взагалі не озвучив. І хоча надалі, вже перед голосуванням по суті, Віталій Кличко повідомив, що допустив помилку та озвучив правильні номери (№08/231-854/ПР і №08/231-856/ПР), наступні нюанси також змушують замислитися.
Бо, наприклад (це по-друге), новина про виділення зі бюджету міста коштів на закупівлю обладнання для “безперебійної роботи та енергонезалежності систем водопостачання й водовідведення” була опублікована на сайті Київради лише у понеділок, 27 жовтня. Хоча зазвичай публікації, які стосуються внесення змін до бюджету і ПЕСР, пресслужба міськради оприлюднює якщо не у день пленарного засідання, тобто у четвер (наприклад, як було в цьому, цьому та в цьому випадках), то принаймні наступного дня (у п’ятницю). Цей факт може свідчити про те, що на Хрещатику, 36 або дуже довго думали над тим, як подати інформацію стосовно ухвалених 23 жовтня “авральних” змін в головні фінансові документи, або взагалі мали намір приховати такий факт.
По-третє, на сайті Київради досі немає жодної згадки про проєкти рішень з реєстраційними номерами №08/231-764/ПР та №08/231-765/ПР. Це досить дивно, тому що нумерація всіх проєктів рішень, які зареєстровані в кожному скликанні міськраді, є чіткою та послідовною – від №08/231-1/ПР до безкінечності. Звісно, якщо покопатися, можна знайти “пробіли” – коли “не вистачає” документів і з іншими реєстраційними номерами. Але в даному контексті на це неможливо не звернути увагу. Тобто, це – своєрідні проєкти рішень Шредінґера: вони одночасно існують та не існують.
По-четверте, за секретаріатом Київради досі не були помічені серйозні помилки у “картах голосувань”. Звісно, вочевидь, вони були, адже фактори людських помилок або технічних збоїв дійсно нерідко трапляються. Але принаймні такі “недоліки” не стосувалися настільки важливих і “грошовитих” проєктів рішень – тобто, тих проєктів рішень, що стосуються бюджету і ПЕСР.
По-п’яте, ніхто б ніколи не підозрював міськраду у якихось подібних махінаціях, якби раніше вона таке не робила – йдеться про ті випадки, коли депутатський корпус голосує “трошечки” не за ті проєкти рішень, які було заявлено.
Найбільш резонансним є приклад, коли у 2020 році, у минулому VIII скликанні Київради, троє депутатів від “Солідарності” – Андрій Странніков, Олесь Маляревич та Валентин Мондриївський (усі є депутатами і в нинішній каденції, представляють фракцію “УДАР”, останній також є заступником Кличка у КМДА) – примудрилися у зовсім сторонній проект рішення “підсунути” своїм колегам пункт про те, що скандальний лізинговий договір із закупівлі комунальним підприємством “Київпастранс” білоруських автобусів МАЗ ні з ким погоджувати не потрібно. Багатьом з тих, хто голосував, знадобилося кілька днів, щоб зрозуміти, що сталося.
Читайте: Наперсточники при власти? Как команда Кличко покупает для киевлян новые автобусы
Ще один менш відомий випадок мав місце 8 лютого 2024 року. Того дня за пропозицією тодішнього секретаря Київради Володимира Бондаренка (нині – вже “рядовий” депутат від “УДАРу”) при розгляді проєкту рішення щодо відведення земельної ділянки на вул. Межигірській, 78 у Подільському районі Києва в оренду ТОВ “ВМ Солюшнс” депутати внесли зміни до іншого свого рішення. Так, відповідними змінами міськрада виключила зі свого рішення від грудня 2021 року про передачу ділянки на вул. Голосіївській, 13-Д в оренду ТОВ “Менаполіс” положення про те, що це рішення набуває чинності з моменту укладення між вказаною компанією та вищезгаданими ОСББ “Домашній затишок” і ОСББ “Голосіївська фортеця” “меморандуму про взаєморозуміння, який має бути посвідчений у встановленому порядку”. Такий меморандум мав “примирити” “Менаполіс” з місцевими мешканцями, які виступали проти потенційної забудови сусідньої ділянки, але міськрада “тишком-нишком” вирішила, що забудовнику не потрібно враховувати думку громади.
Втім, усі ці роздуми є лише припущеннями, офіційних підтверджень яким поки що немає і, цілком можливо, ніколи й не буде. Ніхто з вищого керівництва столиці, зокрема і сам Віталій Кличко, цю ситуацію ніяк не прокоментував. Примітним на цьому фоні є й інший факт: на жаль, більшість депутатів міськради, за деякими виключеннями, часто не знають, за що голосують, і навіть не намагаються розібратися. Тому навіть якщо хтось із чиновників КМДА захоче затвердити норму про те, що кожен депутат має щоранку чухати його за вушком і приносити свіжо видоїне молоко єдинорога, народні обранці одним махом ухвалять таке рішення без жодних роздумів – бо банально не прочитають текст поданого їм на розгляд документу.
Що з бюджетом і ПЕСР
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2025 рік було затверджено рішенням міськради №426/10234 від 5 грудня 2024 року. Згідно з ним, дохідна частина міської скарбниці мала скласти 90,2 млрд гривень, а видаткова – 89,5 млрд гривень. Того ж дня Київрада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги її фінансування на поточний рік. Тоді було вирішено витратити на реалізацію інфраструктурних проєктів 14 млрд гривень, із яких 4 млрд мають – на капітальні вкладення (реконструкція та будівництво різних об’єктів) і 10 млрд – на капітальні ремонти.
Читайте: Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
Протягом 2025 року, до 23 жовтня, столична влада лише тричі вносила зміни до головних фінансових документів Києва – у січні, червні тв на початку жовтня. Відповідно до них, дохідну частину бюджету збільшили до 95,8 млрд гривень, а видаткову – до 110,3 млрд гривень. Це було зроблено у т.ч. завдяки збільшенню надходжень до бюджету протягом січня-квітня і перерозподілу минулорічних вільних залишків.
Зокрема, коригуванням від 9 жовтня Київрада, завдяки збільшенню надходжень до бюджету протягом січня-серпня, збільшила витрати на різні галузі життєдіяльності міста. Найбільше додаткових коштів столична влада тоді вирішила направити на реалізацію програми “Захисник Києва” – 3,5 млрд гривень. Також, на Хрещатику, 36 нарешті знайшли фінансові ресурси на докапіталізацію ПрАТ “ХК “Київміськбуд” – поки що йдеться про 800 млн гривень, хоча усього планувалося виділити 2,56 млрд.
Серед іншого, 638,6 млн гривень було направлено на компенсацію збитків “Київпастрансу” і “Київського метрополітену” через “занадто низькі тарифи”, 173,7 млн – на будівництво метро на Виноградар. Крім того, міська влада направила 751,8 млн на будівництво багатостраждального Подільсько-Воскресенського мостопереходу.
Крім того, улітку КМДА оприлюднила звіти про виконання бюджету-2025 та реалізацію ПЕСР, і з цих документів стало відомо, що, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці у першому півріччі 2025 року покращилася.
Так, у січні-червні 2025-го до бюджету надійшло 56,4 млрд гривень податків та зборів, що на 16,6% більше минулорічного показника. У свою чергу, видаткова частина склала 39,5 млрд гривень, що на 9,5 млрд гривень більше першого півріччя 2024-го. Більшість видатків традиційно було спрямовано на сферу освіти (15,8 млрд гривень, із яких 1,2 млрд гривень гривень було освоєно на організації гурткової роботи і позашкільної творчості). Друге місце посіли видатки на транспорт і дорожнє господарство – 6 млрд гривень, з яких аж 3,5 млрд гривень пішли на покриття т.зв. “збитків” “Київпастранса” та “Київського метрополітену” через “занадто низькі тарифи на проїзд”. При цьому, лише 1,4 млрд гривень було витрачено на ЖКГ і лише 815,1 млн гривень – на будівництво та реконструкцією важливих міських об’єктів. А ось на “державне управління” (утримання та інші потреби чиновників і депутатів) КМДА за півроку витратила 2,1 млрд гривень. Це 5,5% від всіх видатків, що на 527 млн більше, ніж у 2024-му.
Читайте: КМДА відзвітувала про витрати бюджетних коштів у першому півріччі 2025 року
Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність першого структурного підрозділу наразі контролює в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, другого – особисто Віталій Кличко. Раніше обидва департаменти курував тепер вже звільнений перший заступник голови столичної міськдержадміністрації Микола Поворозник.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
