Вже у жовтні дотаційна Ржищівська ОТГ розширить межі за рахунок приєднання шести сільрад Миронівського та Кагарлицького районів. Частина сіл щодо цього і досі протестує по судах. Керівники цих районів впевнені, який би план економічного розвитку не затвердила громада, села багато втратять від такого об’єднання. Наразі ОТГ планує розвивати інвестиційну привабливість за рахунок промисловості та студентів.

Як стало відомо KV, 26 липня 2019 року Ржищівська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2030 року.

Як розповіла KV в.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька, до Ржищівської ОТГ увійшли не всі села, згідно до Перспективного плану, лише дев’ять. Тому Стратегію розвитку розробляли з розрахунком лише на ці села та Ржищев. Тож документ допрацюють вже наступного року. Адже восени до ОТГ приєднають ще території і громада складатиметься вже із 23 сіл.

“Загальні напрямки ми розробили, але допрацюємо Стратегію, коли до громади приєднається решта сіл. Минулого року ми також розробили Стратегію просторового планування наявних територій. Щоб наочно розуміти, де і що найраціональніше розмістити. Наприклад, транспортне сполучення: відстань, зупинки, де можуть теоретично прокладатися туристичні маршрути, проблемні ділянки тощо. Підтримку у розробці цього проєкту ми виграли в конкурсі від “U-LEAD з Європою”. Тож нам було зручно, що паралельно розроблялися обидва проєкти, адже вони взаємопов‘язані між собою”, – каже вона.

Також вона додала, що до розробки Стратегії були залучені представники з різних галузей. Спочатку проводилися дослідження, вивчалися думки експертів, жителів, платників податків. Загалом розробка документу тривала більше, ніж півроку.

“У залежності від того, яка команда переможе на цих виборах, буде залежати і реалізація Стратегії. Якщо це буде сьогоднішня команда, то ми стояли біля витоків зародження цієї Стратегії, тож розуміємо, що необхідно робити і маємо для цього чіткий план. Якщо будуть зміни в команді, то реалізація Стратегії або продовжиться, або будуть намічені зовсім інші плани. Адже громаду представлятимуть не лише депутати від міста, а й сіл, у яких, я думаю, теж є своє бачення та ситуації. Коли створювалася Стратегія, також був затверджений і склад комітету, який контролює реалізацію цього документу. І наприкінці року вони вже мають відзвітувати: що зроблено, що ні, чому”, – зауважила в.о. голови Ржищівської ОТГ.

Читайте: Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву

Дорожня карта ОТГ

До складу Ржищівської ОТГ входять села Балико-Щучинка, Уляники, Півці, Онацьки, Гребені, Юшки, Яблунівка Кагарлицького району, а також Пії і Липовий Ріг Миронівського району. В одну громаду території були об’єднанні ще у серпні 2018 року.

Читайте: Оставили на осень. Три готовые к выборам ОТО Киевщины готовы ждать

Також за Перспективним планом до тергромади восени приєднається ще Кузьминецька, Великопріцьківська, Стайківська, Стрітівська сільради Кагарлицького району, Грушівська і Малобукринська сільради Миронівського району.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ

Всього в раді ОТГ нині 26 депутатів, які представляють такі політичні партії як “Третя сила”, “Батьківщина”, “Солідарність”, Укроп” та “Нові обличчя”, “Радикальна партія Олега Ляшка”, “Опозиційний блок”, “Наш край”.

Загальна територія ОТГ охоплює площу в 19 683,004 тис. га з населенням більше 10 тис. осіб. Найбільшу площу охоплює Балико-Щучинський старостинський округ. У той час як саме місто займає всього 3557 га.

До соціальної інфраструктури громади входить сім шкіл (713 учнів) та дитсадків (267 дітей), будинок дитячої юнацької творчості та ДЮСШа. Має ОТГ і розгалужену мережу спортивної інфраструктури. Також у Ржищеві розташовані чотири вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, в яких фахову освіту щороку здобувають до тисячі студентів. Медпослуги населення одержує в Ржищівській міській лікарні зі стаціонаром, а в поліклініці ведеться прийом хворих із 14 спеціальностей. Первинна ланка медицини представлена Центром ПМСД та двома амбулаторіями, трьома ФАПами.

Ржищів – це центр зародження Трипільської культури. Тож тут зберігся один із історико-культурних центрів Київщини із розгалуженою мережею закладів культури, як в місті, так і в селах ОТГ. У громаді працює Центр надання адмінпослуг. Крім того, функціонують унікальні підприємства, що займаються виробництвом металевих човнів, вирощуванням полуниці, розфасовкою чорної ікри. Є у громади і брендовий продукт – Ржищівське печиво.

Великі плани

За словами очільниці громади, сьогодні жителів ОТГ турбують такі ключові питання як рівень безробіття, надання медичних послуг та заходи безпеки.

“У першу чергу, плануємо розвивати галузь підприємництва. Адже розуміємо: громаді треба мати більше можливостей для заробітку. А для цього потрібно створювати робочі місця та залучати підприємців. Оскільки ми відносимося більше до зони рекреаційного напрямку, то для себе чітко визначили, що на території не можуть працювати важкі промислові підприємства. Наприклад, як асфальтний чи гумовий заводи. Все ж схиляємося більше до легкої промисловості, садівництва, туризму, переробки сільгосппродукції”, – говорить вона.

Крім того, вона додала, що територія всієї громади розміщується на березі Дніпра і сьогодні цей ресурс на повну потужність не використовується.

“Цей водний ресурс можна вивести на новий рівень, як річкові перевезення, промислова рибалка, видобування піску тощо. Також ми маємо території з ярами, пагорбами. Для фермерів ця земля не цікава, але її можна розглядати як зону для розвитку однієї із галузей тваринництва, як вівчарство. У міста є потреба у зведені нового багатоповерхового житла, але на сьогоднішній день немає пропозицій від інвесторів щодо такого будівництва. Родзинкою нашої громади є те, що Ржищів – освітянське місто. Тут велике скупчення навчальних закладів, тож це і студентське місто. І нам би хотілося ці заклади зберегти на території, адже сьогодні по всіх навчальних закладах є недобори. Тому, можливо, вже час змінити формат роботи цих закладів, розвивати ще якісь напрямки”, – зауважила вона.

Крім того, громада розробила карту інвестиційних пропозицій з нежитловими об’єктами та територіями для потенційного розвитку.

Реалізувати ж Стратегію у громаді планують у чотири етапи. Перший етап передбачає план заходів на 2019-2021 роки. Так, 520 тис гривень в ОТГ планують витратити на створення системи підтримки та надання послуг для бізнесу, 1,4 млн гривень на розробку бренду, генеральних планів, бази даних для залучення нових інвесторів, 780 тис гривень – на створення фермерського ринку та його підтримку. На енергоефективні заходи та програми безпеки (водопостачання, освітлення, утеплення, камери спостереження, утилізація відходів тощо) громада спрямує 27,7 млн гривень. На покращення надання публічних послуг, розвиток освітнього та культурного простору, покращення медпослуг, на заходи із оздоровлення тощо ОТГ витратить більше 8 млн гривень, а на туристичний розвиток – 1,5 млн гривень.

Так, у 2019 році громада вже відремонтувала дороги на 10 об’єктах, придбала дорожній снігоочисний автомобіль за рахунок інфраструктурної субвенції (1,7 млн гривень) та співфінансування з місцевого бюджету (1,2 млн гривень). Також ОТГ ремонтувала вуличне освітлення, оновлювала матеріальну базу освітніх та медзакладів, а в Піївській амбулаторії переобладнала систему опалення з газового палива на дров’яне за 60 тис. гривень тощо. Затверджені два проєкти з реконструкції водопостачання у місті.

Крім власного бюджету, для реалізації проєктів планують використовувати кошти міського бюджету, Державного фонду регіонального розвитку, кошти міжнародної технічної допомоги, ВУЗів, гранти тощо.

Економічна складова

Основним джерелом доходів бюджету громади є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 64%. Місцеві ж податки та збори складають лише 25%. На території також працює 421 ФОП та 306 юридичних осіб. Основні напрями діяльності – торгівля продовольчими та непродовольчими товарами. Є і фермерські господарства.

Та більше всього населення громади зайняте в промисловості – 33% та освіті – 27%.

Станом на 2019 рік, у середньому тут заробляли трохи більше 6 тис. гривень. Обсяг реалізованої промислової продукції у 2018 році складав 113,7 млн гривень, а капітальні інвестиції сягали 9 млн гривень.

До найбільших промислових підприємств ОТГ належить ТОВ “Технокрафт” (виробництво побутових приладів, кухонні витяжки під логотипом “Піраміда”), ТОВ “Новопак СВ” (виробництво одноразової тари для упаковки продуктів харчування), ТОВ “ДІЛ” (випуск продуктів харчування швидкого приготування, спецій та приправ – 200 найменувань готової продукції із 300 видів сировини).

Так, у 2018 році бюджету Ржищева складав із міжбюджетними трансфертами більше 71 млн гривень, з них власні доходи сягають всього 22 млн гривень.

Точка зору

KV також поцікавилась у керівників районних рад, які проблеми були в цих селах і що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово.

Голова Кагарлицької райради Іван Семцов:

Як таких проблем у селах, які ще мають приєднатися до ОТГ, немає. Через що ми і не хочемо їх віддавати, адже вклали у їхній розвиток великі кошти. Якщо взяти Стайки, то за останні п’ять років – більше 6 млн гривень, і це, не беручи до уваги субвенції. Нещодавно збудували мініфутбольне поле зі штучним покриттям, села освітлені, дороги – відремонтовані. Тож громада забирає готові оснащені села. Та і саме населення досі воює в судах і не бажає приєднуватися до Ржищева. Адже розуміє, на їхні села більше не виділять і копійки із Ржищівської бідної скарбниці. Хіба що місто постійно будуть дотувати, адже ОТГ не самодостатня і не має бюджету розвитку. Якщо взяти суміжні з ними села Кузьминці та Панікарча, то там у дитсадочку також замінено дах, відремонтовано дороги і будинок культури, є вуличне освітлення, непогано обладнана школа. ФАП утримується також за рахунок райради. Все це громада самостійно не потягне.

Щодо тих сіл, що вже від’єдналися від району, то в громаді вони не розвиваються. Зараз розвивається лише Ржищів. На території цих сіл немає великих бюджетоутворюючих підприємств, крім села Балико-Щучинка, лише фермерські господарства. Із району і досі виділяється більше мільйону на утримання меморіального комплексу “Букринський плацдарм” в селі Балико-Щучинка. Адже у громади не було коштів, щоб забрати його на свій баланс. Зараз піднімається питання передачі комплексу на баланс області.

Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:

Чекаємо на затвердження законопроєкту №3651, щоб зрозуміти, як врешті ми будемо передавати в ОТГ комунальне майно, який буде механізм роботи опорних лікарень. Але це одне питання, а як надалі утримувати та розвивати – інше, адже району, де-юре вже немає. Але перспективи великі, адже Миронівщина – це аграрний та промисловий район з великою кількістю підприємств. І в пріоритеті мають залишатися будівництво доріг, програми соціального захисту, питної води, збереження шкіл та садочків, транспортне сполучення, будівництво сміттєпереробних заводів. Мають залучатися інвестиції для розвитку економіки, створення нових робочих місць. Хочеться ж зберегти всі галузі, але все буде залежати від того, які податки відраховуватимуть до ОТГ. Тож необхідно буде налагодити контроль над усіма податками та надходженнями.

У селах, які відходять до Ржищівської громади, була колись потужна промислова зона. Наприклад, до неї входило і село Пії, що першим відійшло до ОТГ. Там і нині працює завод з переробки кісткового борошна. На території є і залишки торфу, корисних копалин. А ще – водні та лісові ресурси, які також не варто випускати з уваги. Адже це перспективи для розвитку зеленого туризму. Ми мали намір розвивати там кінний спорт. Сьогодні Ржищівська ОТГ дотаційна, тож важко говорити про її розвиток. І це один із мінусів для сіл, які відійшли і увійдуть до громади. Реформування – це добре, але мав би дотримуватися принцип добровільності та економічної спроможності. Думку ж населення Миронівського району, яке не хотіло приєднуватися до Ржищівської ОТГ, не взяли до уваги, як і решти сіл.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине