Столична влада затвердила звіт про виконання Стратегії розвитку Києва в 2024 році, а також план її реалізації на 2025-2027 роки (до кінця цього року залишилось менше з-х місяців). Серед іншого, з’ясувалося, що в минулому році ступінь зношеності водопровідних мереж міста становив 69,7% (на 0,5% менше, ніж у 2023-ому), каналізаційних мереж – 63,4% (на 0,6% більше, ніж у 2023-ому), а ступінь зношеності рухомого складу наземного громадського транспорту – 56,3%. При цьому, частка незаконних тимчасових споруд для підприємницької діяльності (ТС, кіоски, МАФи) в Києві збільшилась до 25,47%, рівень середньомісячної зарплати в місті зріс до 31,6 тис. гривень (в 2023-му було 24,3 тис. гривень), а до національного спротиву підготували 250,27 тис. киян. В наступні роки, крім підготовки містян до національного спротиву і збільшення кількості захисних споруд (заходи явно пов’язані з війною), зокрема також планується прокласти 3,78 км метрополітену, побудувати 2 станції підземки і придбати 30 вагонів метро.
Як стало відомо КВ, вказані питання були розглянуті депутатським корпусом під час пленарного засідання, яке відбулося 9 жовтня 2025 року.
Суб’єктом подання проєкту рішення щодо звіту №08/231-175 від 21 лютого 2025 року виступив Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА), а проєкту рішення щодо плану заходів на 2025-2027 роки №08/231-469 від 29 травня 2025 року – тепер вже колишній перший заступник голови КМДА Микола Поворозник та Департамент економіки та інвестицій КМДА.
Затвердження цих проєктів рішень відбулося без обговорення.
“Рекордний” 2024-й
Звіт традиційно містить досить багато інформації про індикатори результативності різних секторів міського господарства. Йдеться про статистичні показники, які в першу чергу демонструють, яким чином проєкти за різними напрямами впливають на комфортність життя мешканців столиці.
Першою стратегічною ціллю, яка була визначена міською владою у звіті, є “Підвищення безпеки та якості життя мешканців та мешканок Києва”. За цим напрямом було зафіксовано низку цікавих даних.
Так, у 2024 році 250,27 тис. киян пройшли підготовку до національного спротиву. Для порівняння, у 2023 році ця цифра дорівнювала 416 тис., у 2025 році планується 450 тис. (тут і далі – планові показники на 2025 рік були встановлені при затвердженні плану заходів на 2021-2024 роки, про який мова йтиме нижче), а у 2027 році – 500 тис. осіб.
Також у звіті зазначається, що минулоріч 31% території Києва було охоплено модернізованою системою оповіщення, що на 1% більше, ніж було в 2023 році. У документі уточнюється, що всі три лівобережні райони вже мають таку систему, а Подільський, Оболонський і Печерський райони охоплені нею частково. При цьому, план на 2025 рік становив 70% території міста, а на 2027 рік – 100%.
Серед інших “безпекових пунктів” цікавим є індикатор щодо кількості об’єктів комунальної власності, які охороняє КО “Муніципальна охорона”. У 2024-ому їх нараховувалося 1329, що більше і показника за 2023-ій (1054), і плану на 2025-ий (1275), трохи тільки “не дотягує” до плану на 2027-ий (1410).
Читайте: Депутат Вітренко в Київраді: “Муніципальна охорона” забирає з бюджету столиці забагато
Цікавими є і пункти, які описують сфери столичного житлово-комунального господарства (ЖКГ), дорожньо-транспортної інфраструктури та інших суміжних напрямів розвитку міста.
Наприклад, у 2024 році ступінь зношеності водопровідних мереж становив 69,7% (на 0,5% менше, ніж у 2023-ому, і на 4,7% більше, ніж планувалося в 2025-ому), а каналізаційних мереж – 63,4% (на 0,6% більше, ніж у 2023-ому, і на 4,4% більше, ніж планувалося в 2025-ому). А ось протяжність нових теплових мереж, прокладених за сучасними технологіями, була більшою, ніж планувалося: у 2024 році цей показник дорівнював 2,37 км, тоді як у 2023-ому було 0,15 км, а в 2025-ому планувалося 1,6 км.
У свою чергу, ступінь зношеності рухомого складу наземного громадського транспорту минулоріч складав 56,3% – йдеться, вочевидь, про комунальні автобуси, тролейбуси і трамваї. При цьому, в 2023 році цей показник складав 54,4%, а в 2025 році мав складати менше 25%, що, вочевидь, є майже недосяжним результатом для міської влади, зважаючи на не надто високу активність щодо закупівлі нового транспорту.
Також уточнюється, що 84,7% одиниць наземного громадського транспорту були пристосовані для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп (84,2% у 2023 році, план на 2025-ий – 87%). Але і цей пункт не є показовим, адже, найімовірніше, не враховує статистику по приватним маршруткам, які більш ніж очевидно мають набагато менший відсоток оснащеності відповідними засобами для цих категорій пасажирів.
Крім того, на 100 тис. населення Києва минулоріч “припадало” 7,1 км велосипедних доріжок, що на 0,2 км більше, ніж було в 2023 році, але на 5 км менше, ніж планувалося в 2025-ому.
Показовими є і цифри, які демонструють тенденції у напрямі екології. Так, минулоріч частка зелених насаджень у місті становила 49,5%, а частка територій та об’єктів природно-заповідного фонду від площі міста складала 25,9%. При цьому, показники за 2023 рік та заплановані цифри на 2025 рік є ідентичними або майже ідентичними. Тобто, вочевидь, відповідні пункти приписувалися чиновниками так, щоб продемонструвати якусь стабільність у цьому напрямі.
А ось цифри щодо територій, які плануються до заповідання (для них розробляється документація із землеустрою щодо організації та встановлення меж), є ще більш цікавими. Виявляється, що у 2024 році цей показник дорівнював 966,1 га, тоді як у 2023-ому було 57,29 га, а у 2025-ому планувалося 150 га. Щоправда, скільки по факту буде створено заповідних зон та коли це буде зроблено, поки що є риторичним питанням.
Також у звіті є чимало даних стосовно того, як розвивалися в столиці бізнес та ринок праці.
Наприклад, частка незаконних тимчасових споруд для підприємницької діяльності (ТС, кіоски, МАФи) у 2024 році складала 25,47% від загальної кількості таких споруд. При цьому, в 2023 році їх нараховувалося менше 11,2%, а план на 2025 рік становить менше 8,2%. Такі цифри в КМДА пояснюють просто: мовляв, дійсно більше кіосків встановлюється без дозвільної документації, а кількість працівників комунальних служб, які здійснювали контроль у цій сфері, зменшилася через мобілізацію.
Цікавим і є те, що дані стосовно рівня безробіття серед населення у віці 15-70 років у столичної влади відсутні – мовляв, органи державної статистики призупинили оприлюднення такої інформації під час повномасштабної війни.
А ось інформація щодо рівня середньомісячної номінальної зарплати серед киян у керівництва Києва є: у 2024 році вона дорівнювала 31,6 тис. гривень, тоді як у 2023-ому становила 24,3 тис., а у 2025-ому мала дорівнювати 31,7 тис.
Плани на 2025-2027 роки
Де-юре міська влада уже “прострочила” затвердження плану заходів на 2025 рік – керівництво Києва має усього два з половиною місяця на те, щоб реалізувати все задумане, що є абсолютно нереальним завданням в нинішніх умовах життя в Україні та за поточних тенденцій управління столицею. А ось з 2026-2027 роками міським чиновникам і депутатам все ж потрібно буде хоча б зробити видимість того, що у них все йде за планом. Перелік індикаторів та заходів у вказаному плані є досить обширним – столична влада як продовжить реалізацію існуючих, так і введе низку нових заходів.
Так, загальна кількість киян, які пройшли навчання та підготовку до національного спротиву повинна буде складати 450 тис. осіб у 2025 році, 475 тис. у 2026 році та 500 тис. у 2027 році. Також повинна буде зростати кількість захисних споруд – у порівнянні з 2023 роком, коли їх нараховувалося 3,5 тис. об’єктів, які охоплювали 88% населення. Зокрема, у 2025 році їх повинно бути 3,7 тис. (охоплення 94% населення), у 2026 році – 3,9 тис. (98%), а у 2027 році – 4 тис. (100%). При цьому, планується, що значна частина цих споруд буде облаштована з урахуванням принципів безбар’єрності та інклюзивності – у 2027 році кількість таких об’єктів має складати 787 одиниць.
Серед іншого, керівництво міста планує протягом 2025-2027 років створити три лівобережні загони Київської аварійно-рятувальної служби (комунальні “рятувальники”) та створити у її складі чотири водолазно-рятувальні підрозділи.
Також міська влада задекларувала і покращення в сфері ЖКГ. Наприклад, зношеність водопровідних мереж у 2027 році має складати вже лише 60%, каналізаційних – 55%, а протяжність нових теплових мереж, побудованих за сучасними технологіями – 200 км. Також до того ж року керівництво міста має наміри облаштувати фізичний захист 5 об’єктів теплоенергетичного комплексу та побудувати 8 свердловин малої потужності. У свою чергу, частка ліфтів, що експлуатуються більше 25 років, у 2025 році повинна складати 43%, у 2026 році – 42%, у 2027 році – 41%.
Цікаві плани зафіксовані й у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури. Зокрема, у 2027 році міська влада планує прокласти 3,78 км метрополітену, побудувати 2 станції метро і придбати 30 вагонів метро. Крім того, станом на той же рік 4 станції метрополітену мають бути капітально отремонтовані та відреконструйовані. Також планується, що протяжність наземних ліній електротранспорту (трамвай і тролейбус) до 2027 року має зрости з 1525 км (дані на 2023 рік) до 1636 км.
Крім того, запланована реалізацію й низки інших індикаторів, зокрема і у сфері земельних відносин, містобудування та суміжних галузей. Так, до 2027 року міська влада планує, що буде проінвентаризовано 90-100% земельних ділянок у столиці. Це, у т.ч. має дозволити “знайти” вільні ділянки та у подальшому передати їх в оренду, що до 2027 року повинно дозволити на 5% (порівняно з 2023 роком) збільшити обсяги надходжень до бюджету міста орендної плати та земельного податку.
Також керівництво міста декларує плани щодо проведення моніторингу об’єктів кварталів застарілої житлової забудови, але хоча б приблизних цифр стосовно того, скільки ж таких будинків буде обстежено, у плані немає. Втім, уточнюється, що це буде робитися для проведення їхньої інвентаризації задля подальшої реконструкції, яку міська влада анонсувала ще наприкінці 2022-го.
Читайте: У Києві будуть заробляти на обстеженні застарілого жилого фонду
Що таке Стратегія розвитку Києва
Нагадаємо, що Стратегію розвитку Києва до було затверджено рішенням Київради №824/7060 від 15 грудня 2011 року, а протягом 2015-2024 років в цей документ вносились деякі зміни. Спочатку вона була розрахована на період до 2025 року, але, відповідно до коригувань, ухвалених минулоріч (рішенням Київради №414/10222 від 5 грудня 2024-го), міська влада продовжила термін реалізації Стратегії до кінця 2027 року.
Читайте: В Києві затвердили стратегію розвитку міста до 2027 року
Формально, Стратегія розвитку Києва – це головний нормативний документ, який визначає цілі та завдання довгострокового розвитку Києва як загалом, так і кожного окремого сектору міського господарства. Тому Стратегія має бути вихідним документом для розробки всіх середньо- та короткострокових планів та цільових програм розвитку столиці. Безпосередньо на реалізацію цієї Стратегії з міського бюджету кошти не виділяються – виконання її заходів та, відповідно, освоєння коштів відбувається у межах згаданих програм: з транспортної інфраструктури, житлово-комунального господарства (ЖКГ), соціальної сфери та інших напрямків.
У свою чергу, Плани виконання цієї Стратегії затверджуються Київрадою раз на декілька років. Зокрема, у 2020 році міська влада ухвалила план на 2020-2023 роки, а потім, наприкінці 2023-го, продовжила його ще й на 2024-ий.
Читайте: Администрация Кличко “родила” никчемную Стратегию развития Киева до 2025 года
Протягом останніх років громадськість та депутати Київради неодноразово скаржилися на те, що у Стратегії розвитку столиці ігноруються важливі для міста питання, і те, що цей документ не відповідає вимогам сучасності. У відповідь керівництво КМДА неодноразово обіцяло “ось-ось” розробити нову Стратегію. Однак поки що все залишилось, як і було: незадоволені озвучують свої претензії, а чиновники обіцяють дослухатися до них.
Читайте: Частная компания за 2,2 млн гривен проанализирует для КГГА стратегии развития Киева
Зазначимо, що столична влада мала очевидні проблеми з реалізацією Стратегії розвитку Києва ще в “довоєнні” роки. Зокрема, згідно зі звітом за 2021 рік, тоді мешканці міста мали проблеми із працевлаштуванням, столичний бізнес майже не впроваджував інновації, рівень зношеності інженерних мереж та комунального громадського транспорту був аномально високим, місцева влада нічого не могла зробити із захопленням “золотої” київської землі та самовільним будівництвом тощо.
Більшість цих “нюансів” керівництво Києва пояснило діючим у 2021 році коронавірусним карантином та браком коштів (КМДА інформувала, що на реалізацію проєктів Стратегії нібито було витрачено лише 63,3% коштів від запланованої потреби).
Читайте: Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році
Як інформувала КВ, при затвердженні Київрадою звіта про виконання Стратегії розвитку Київа за 2023 рік теж було зафіксовано, що основна інфраструктура міста здебільшого перебуває в катастрофічному стані. Втім, деякі наведені у цьому звіті цифри були досить цікавими: наприклад, офіційна середньомісячна зарплата на рівні 712,3 євро, чи прорив в забезпеченні паркомісцями – 37,55 на кожну тисячу автівок при плані на 2025 рік на рівні 8 паркомісць. При цьому стало відомо, що КП “Київський метрополітен” перестав вимірювати “рівень зносу” свого рухомого складу. Столичні депутати тоді теж затвердили звіт без обговорення і навіть не підняли питання про те, що головний документ, який визначає довгостроковий розвиток міста, має відповідати реаліям сьогодення.
Читайте: Війна – не мир: у Київраді затвердили звіт про виконання Стратегію розвитку міста в 2023 році
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Роботу цієї структури, згідно з посадовим розподілом між заступниками голови КМДА, з 2018 року і до останнього часу контролював вищезгаданий колишній перший заступник очільника столичної міськдержадміністрації Микола Поворозник, який був звільнений 13 жовтня 2025 року. Після його відходу з КМДА офіційне “кураторство” над Департаментом економіки та інвестицій взяв на себе Віталій Кличко.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
