Вже скоро місто Боярка відкриє сучасний активний парк, багатофункціональний простір, що об’єднає мультикорт, скейт-зони, локації для рекреації та дитячого розвитку. Це буде перший активний парк в Київській області. За задумом авторів, простір має стати живим центром спілкування для молоді, ветеранів та спортивних спільнот. Втім, шлях до відкриття був непростим: будівництво супроводжувалося дискусіями щодо бюджетних витрат та вибору локації. Яку фінальну форму отримав цей амбітний проєкт та яку роль він відіграватиме у житті громади – розбиралася КВ.

За даними КВ, 5 серпня 2025 року виконавчий комітет Боярської міської ради затвердив проєктну документацію щодо капітального ремонту з благоустроєм дитячого майданчика по вул. Молодіжна, 5-Б із загальною кошторисною вартістю будівництва понад 48 млн гривень. Ця територія стала базовою для створення сучасного спортивного парку, будівництво якого розпочалося вже у вересні.

Новий активний парк буде розташований на території парку ім. Т.Г. Шевченка і займатиме площу майже в гектар (площа ж самого парку сягає фактично 13 га).

Концепція парку передбачає створення багатофункціональних зон. Тут облаштують мультикорт, який обʼєднає майданчики для волейболу, бадмінтону, стрит-футболу 5х5 та 3х3, а також баскетболу 5х5. Любителі екстремальних видів спорту отримають сучасний бетонний скейт-парк, придатний для скейтбордингу, трюкових самокатів, BMX-велосипедів та роликів. Крім того, у парку передбачені окремі зони для фітнесу, стритболу 3х3, настільного тенісу, йоги та дитячий майданчик. Для любителів спокійного відпочинку облаштують простір зі статичними шаховими дошками. Проєкт також передбачає створення відкритих зелених просторів та будівництво громадської вбиральні. Він пройшов експертизу кошторисної частини проєктної документації та одержав позитивний висновок.

У міськраді проєкт називають таким, що має допомогти підтримувати ментальне здоров’я мешканців, стати місцями зустрічей та інтегрувати нових жителів громади.

«У 30 хвилинах велосипедом від простору – вся Боярка та сусідні села. Тож завдяки зручному розташуванню та транспортному сполученню Активний парк відвідуватимуть як жителі міста, так і мешканці прилеглих населених пунктів», – наголошується в дописі міськради.

Влада столичного регіону в свою чергу підкреслює, що проєкт будують в рамках комплексної відбудови Київської області: відновлюють не тільки критичну інфраструктуру чи житловий фонд, а й простори, які забезпечують людям якісне життя.

На фото: ситуаційна схема майбутнього активного парку та план майбутнього активного парку

«Один з ключових елементів процесу відбудови – публічні локації для дітей, підлітків та молоді. Наприклад, спортивні, де можна проводити час від ранку і до вечора: вони створюють безпечний простір для розвитку й спорту, допомагають підтримувати ментальне здоровʼя і стають місцем зустрічей. Крім того, такі місця допомагають активно залучати до спільноти громади ветеранів та нових мешканців і мешканок», – розповіли про концепт парку в КОВА.

Директор КЗ “Дитячо-юнацька спортивна школа “Максимум” БМР2 та депутат міської ради Вячеслав Отрішко додає, що таким чином Боярка отримує не просто безпечне середовище для здоров’я, а й для активного спорту.

“У моїй ДЮСШ займаються 560 дітей і через брак місця школа вже не може відкривати окремі відділення і набирати більше дітей, хоча запит є. Новий парк разом зі стадіоном і футбольними полями стане спортивною локацією, де можна буде не лише тренуватися, а й обирати свій вид спорту. Приклад: у нас є відділення легкої атлетики, але немає стадіону, де діти могли б нормально бігати, асфальт – не варіант, це травматично і не на користь здоров’ю, має бути спеціалізоване покриття. Плюс: влітку тренування будуть на свіжому повітрі. Тобто, цей простір – для кожного, навіть якщо ви ніколи не відвідували секцій. Тепер можна просто прийти і включитися в гру. Люди починають “хворіти” спортом, коли бачать рух навколо, одразу хочеться спробувати самому. Зрештою, вибір між умовним кіоском із цигарками та скейтом часто диктує середовище: що ти бачиш перед собою, туди й ідеш. Для батьків це взагалі ідеальний формат: безпечне місце, де діти змалечку вбирають цей спортивний азарт. Завдяки нашому лісу та чистому повітрю, Боярка отримує не просто безпечне середовище для здоров’я, а й активного життя”, – вважає депутат.

Ціна питання

За даними “Prozorro”, проєкт парку боярська міськрада замовила наприкінці червня 2025 року за 1,42 млн гривень у ТОВ «Пекер та Партнери» і вже в серпні оголосило тендер на його реалізацію.

На облаштування активного парку Боярка планувала витрати з власного та обласного бюджетів 45,9 млн гривень, а завершити розпочате до кінця 2026 року. У процедурі відкритих торгів переможцем торгів стало ТОВ «Ростдорстрой», запропонувавши за реалізацію 45,29 млн гривень.

У грудні 2025 після укладення додаткової угоди загальну вартість робіт за проєктом зменшили з 45,2 млн гривень до 37,4 млн гривень у зв’язку з деталізацією інвестиційного кошторису до реального. У самій угоді зазначено, що зміни внесли у зв’язку з коригуванням проєкту та врахуванням додаткового обсягу демонтажних робіт. Вартість знизили за рахунок комплексного зниження вартості матеріалів, оптимізації обсягів робіт і перегляду супутніх витрат у всьому кошторисі.

Зокрема, суттєво переглянуто вартість бетонних сумішей різних марок до рівня, ближчого до ринкового з близько 4,6-5,0 тис. гривень за кубометр до приблизно 3,4-3,7 тис. гривень. Аналогічна ситуація зі щебенем різних фракцій з 900-1000 грн за куб.м до 700-800 гривень , тут відбулося не лише зменшення ціни за кубометр, а й часткове уточнення обсягів використання.

Будівельний пісок також подешевшав із приблизно 500-600 грн за куб.м до 400-450 гривень за рахунок перегляду логістичної складової, що прямо впливає на кінцеву ціну. У сегменті дорожніх робіт зменшено вартість асфальтобетонних сумішей з 4,0-4,5 тис. гривень за тонну до 3,2-3,6 тис. гривень , що відповідно скоротило витрати на облаштування покриттів.

Подібне коригування торкнулося металевих конструкції, арматурної (32-35 тис. грн за тонну до 26-29 тис. гривень ) та кабельної продукції орієнтовно на 10-20%. Зменшення зафіксовано і по трубах для інженерних мереж як поліетиленових, так і для водовідведення з 120-150 гривень за метр до 90-120 гривень . У частині благоустрою скориговано витрати на тротуарну плитку 800-900 гривень за кв.м до 650-750 гривень: у деяких випадках знижено вартість одиниці, в інших оптимізовано площі укладання.

Витрати на освітлення території також були переглянуті через зменшення вартості опор і світильників на 10-15%. Водночас у частині земляних робіт відбулося уточнення обсягів, що традиційно є одним із етапів під час будівництва.

Тоді ж окремою закупівлею було замовлено додаткові роботи на суму 6,45 млн гривень, які запланували на влаштування цементобетонного покриття, майданчика для петанку та камери відеоспостереження.

Згодом, вже у лютому 2026-го, ГО «Антикорупційний штаб» промоніторив перші, інвестиційні кошториси низки активних парків, які нині активно розбудовують на Київщині і запідозрив проєкт у завищенні цін, оскільки знайшли у вільному продажу певні позиції за нижчою ціною. Наприклад, щодо боярського проєкту, то велику тротуарну плитку без фаски (товщина 60 мм) за 1 190 гривень за кв.м, активісти пропонували замінити плиткою по 639 гривень, індивідуальні металеві стільці по 15 086 гривень за штуку купити від 6 085 гривень, а комплект для ігор в шахи (1стіл+2 стільця) по 70 107 гривень за 36 тис. гривень).

КВ проаналізувала документи і з’ясувала, що згідно з фінальними актами виконаних робіт, які має в розпорядженні редакція, об’єкт здали за нижчими від інвестиційних цінами, фінальна сума частини робіт була меншою.

Наприклад, «металевих стільців» за ціною 15 тис. у документі КВ не знайшла, вартість за договором у кошторисі була закладена по 12,8 тис. гривень за штуку, або 64,1 тис. гривень за п’ять одиниць. А по плитці тротуарній без фаски крупній товщиною 60 мм число 1190 у відомості ресурсів є не ціною, а кількістю квадратних метрів у первинному кошторисі. Попередня вартість на цей об’єм складала 1188 гривень. За актами ж виконаних робіт остаточна сума склала 425 гривень за кв.м. Варто зауважити, що за додатковою угодою плитки поклали більше на 11,615 кв.м, але ціна за одиницю не змінювалася.

Щодо комплекту для ігор в шахи (1 стіл + 2 стільці), в актах виконаних робіт ця позиція по 44, тис. гривень за одиницю без ПДВ, загалом 88,3 тис. гривень. Якщо рахувати з ПДВ, це близько 53 тис. гривень за комплект. Попередня ціна за договором складала майже 59,6 тис. гривень за одиницю, або 119,2 тис. гривень за два комплекти, замість заявлених 70,1 тис. гривень за комплект.

На сьогоднішній день загальна вартість проєкту за наявними актами складає наразі понад 24,1 млн гривень з ПДВ. Роботи тривають і фінальна сума може змінитися.

Як прокоментував КВ кошторисник субпідрядної організації проєкту, ТОВ “Мілпрод”, Максим Короленко, у процесі будівництва парку відбувалося коригування переліку робіт. За його словами, це стандартна процедура в будь-якому будівництві: по ходу з’являються ідеї, як щось покращити, часто виявляється щось несподіване під землею, що не можна було передбачити або субпідрядники пропонують більш оптимальні рішення.

“В договорі на будівництво Активного Парку договірна ціна є динамічною. Це означає, що ціни можуть коригуватися в бік зменшення без укладання окремих додаткових угод. Остаточна оплата відбувається не за початковою договірною ціною, а за актами виконаних робіт, у яких уже фіксуються фактичні ринкові ціни на момент закупівлі. Наприклад, якщо влітку в договірній ціні окремі позиції, зокрема щебінь, сипучі матеріали чи ФЕМ (фігурні елементи мощення – прим. ред КВ), були зазначені дорожче, то в грудневих актах за результатами наших внутрішніх тендерів уже відображені фактичні ціни. Зокрема, плитка тротуарна без фаски товщиною 60 мм була закрита по 425 гривень за кв. метр без ПДВ, або 510 гривень з ПДВ. Комплект для гри в шахи – стіл і два стільці – у підсумку обійшовся у 44,1 тис. гривень без ПДВ за одиницю, тобто приблизно 53 тис. грн з ПДВ за комплект, що менше від попередньої суми. Щодо індивідуальних металевих стільців, то ця позиція ще не закрита актом, тому говорити про остаточну фактичну ціну поки передчасно”, – розповів він.

І наголосив, що зниження вартості є звичайною практикою роботи за договорами з динамічною ціною в комунікації з представниками громад, які роблять свій моніторинг. За його словами, саме так оформлюються всі об’єкти: спочатку формується попередня договірна ціна, а вже після проводяться внутрішні тендери і на їх основі формуються накладні і в актах фіксують реальну вартість. Завдяки механізму динамічної ціни та тісній співпраці з громадою суму будівництва Активного парку в Боярці вдалося знизити на 11,5 млн грн.

На фото: фінальні роботи з будівництва першого в області активного парку

Дискусії навколо локації

Одночасно з фінансовими, в громаді з’явилися дискусії навколо локації, обраної для майбутнього парку. Хоч частина громади позитивно відреагувала на ініціативу, були й ті, хто не здавався впевненим, що потрібно будувати парк саме в центрі.

Місцева влада у відповідь наголошувала: обране місце є ідеальним для доступу найбільшого числа жителів, а також отримає переваги у вигляді благоустрою та перетворення транзитної і невикористовуваної зони на міський “магніт”, “зону тяжіння”.

Так, голова Боярської громади Олександр Зарубін впевнений:

“Для мене як для голови громади, здоров’я мешканців, фізичний розвиток дітей та підлітків, забезпечення міста просторами для дозвілля – важливий вектор роботи і одна із особистих цінностей та пріоритетів. Боярська громада дуже спортивна – у нас активно працюють секції, спортивний клуб та школа і тут наше завдання підтримувати цю жагу до фізичної активності та заохочувати до неї все більше мешканців. Щоб створити потрібний, функціональний простір ми вивчили досвід активних парків в інших містах України, дослідили досвід парку на ВДНГ, який щороку відвідує до мільйона користувачів. Після моніторингу ми побачили, що такі локації об’єднують та розвивають громади. Саме тому зробили запит на такий парк і в нашому місті, обрали класну, зручну локацію в центрі, яка раніше була захаращена і перетворили її на магніт громади, центр зустрічей, прогулянок та життя. Щодо фінансової частини, то ми тримаємо її на великому контролі, уважно стежимо за всіма вартостями матеріалів, робіт, моніторимо ринок та реагуємо на завищення, закриваючи будівництво по актах за значно меншими цінами. Створити крутий парк на роки із якісних матеріалів, але при цьому зробити це із найменшою кількістю витрат – наша принципова позиція”, – вважає Зарубін.

Окремо порушувалося питання вчасності розбудови спортивної інфраструктури. Громада в місцевих соцмережах розмірковувала, на які саме статті витрат доцільно направляти бюджети, чи це має бути інфраструктура здоров’я, чи першочерговими є витрати безпекові, на армію.

Представники активної молоді натомість дотримуються думки, що місце для реалізації проєкту вибрано вдале і наголошують, що запит на сучасне дозвілля в Боярці досить великий. Як зазначив у коментарі КВ член Молодіжної ради при Боярській міській раді та член Боярської ради учнівського самоврядування Тимофій Коваленко, місцеві підлітки давно потребували такого масштабного хабу.

«Звісно, молоді потрібне місце, де вони можуть відпочити після навчання. У нас раніше працював молодіжний простір «Молодь Space», але його недостатньо. Дітям хочеться більшого. На місці, де зараз будується активний парк, була звичайна дитяча площадка, і її вже потрібно було оновлювати. Водночас буквально за 10-15 метрів розташований стадіон «Зеніт». Тому локація обрана дуже вдало: сюди зручно дістатися з будь-якого куточка громади, поруч електричка та багато маршрутів громадського транспорту», – зазначає Тимофій Коваленко.

За його словами, хоч у місті і працюють молодіжні простори та є певна спортивна інфраструктура, але це «не те ж саме». Окремим плюсом молодь вважає перенесення міського скейт-парку.

«Раніше існував скейт-парк, але, на мою думку, він був невдало розміщений – поруч залізниця, що не зовсім безпечно. Зараз його переносять у новий активний парк, і це значно краще рішення. Це дозволить молоді розвиватися в різних напрямках», – додає Коваленко.

Очікування та запити боярчан

КВ дізналася, яким бачать проєкт мешканці громади та її активні представники.

Директор КЗ “Дитячо-юнацька спортивна школа “Максимум” БМР2 та депутат міської ради Вячеслав Отрішко:

“На жаль, через війну кількість людей з інвалідністю зростає, і наш обов’язок створити умови, щоб вони могли займатися спортом, реалізувати себе та відчувати, що вони потрібні громаді. Це простір, де на них чекають. Щодо дискусій, чи на часі такі ініціативи під час війни, то зазвичай скептично налаштовані лише ті, хто ніколи не був пов’язаний зі спортом. Більшість мешканців, зокрема на моєму окрузі, переконані: це необхідно. Люди мають розуміти – життя триває. Відсутність позитивних подій чи місць для радості, особливо для дітей, лише поглиблює депресивний стан. Якщо навколо тебе все похмуре, то і стан в тебе буде відповідний. А психічне і ментальне здоров’я дуже пов’язані з фізичним”.

Голова ГО «Асоціація ветеранів «Плече побратима» Андрій Ратушний:

“Громада загалом позитивно сприйняла проєкт і розуміє його важливість, а потреба в таких об’єктах лише зростатиме. Оскільки громада приймає багато ВПО, а кількість людей, яким потрібна адаптація, підтримка і доступний простір, збільшується разом із громадою, яка “росте”. Нам дуже потрібні інклюзивні простори. І не просто в кожній громаді, а навіть у нашій громаді таких просторів має бути не один, а більше. Я сам ветеран, людина з інвалідністю ІІ групи, тричі був поранений. Та треба розуміти: у кожного ветерана свої потреби. Наприклад, ми наголошували, що доріжки мають бути достатньо широкими для крісла колісного. Бо іноді і пройти складно, не те що проїхати. Для фізичної активності ветеранів важливі і спортивні майданчики, обладнання, інвентар. Наскільки я розумію, це також передбачається. А далі дивитимемося вже в процесі: пробувати, оцінювати і, можливо, щось змінювати чи додавати. Такі речі потребують часу і поступового розвитку. На жаль, через війну багато ВПО не знають, коли зможуть повернутися додому і чи зможуть узагалі. Тому їм треба адаптуватися тут і зараз, і для них такі простори теж дуже важливі. Тому локація активного парку в центрі Боярки є логічною та доступною для всіх”, – резюмував Андрій Ратушний.

Завідувачка реабілітаційного відділення Боярської лікарні та тренерка «Активних парків» Олена Джевага-Шевченко:

“Спортивний майданчик стане продовженням реабілітації для військових, ветеранів, людей після інсультів та інших пацієнтів, які після виписки потребують простору для відновлення. У лікарні невеликий зал, де я можу прийняти одночасно не більше 10 осіб. Тому майданчики для стретчингу, пілатесу чи скандинавської ходьби на свіжому повітрі – величезна перевага. Часто на тренування приходять ті, хто пройшов реабілітацію у відділенні, і я запрошую їх продовжувати відновлення вже в адаптивному форматі. При інсульті, наприклад, ходьба є обов’язковою умовою одужання. Кажуть, що це не на часі, я вважаю таку позицію помилковою. Підтримка фізичного та психоемоційного здоров’я доречна завжди, а під час війни особливо. Як лікар-психіатр за освітою, я бачу, що фізична активність є ключовою у боротьбі з тривожністю та депресією. У моїй практиці є приклади ВПО, які завдяки регулярним тренуванням змогли підтримувати стійкість і функціональність навіть без медикаментів. Це допомагає людям триматися і швидше відновлюватися після тих же повітряних тривог. І це буде безкоштовний простір, а не всі мешканці можуть дозволити собі платні зали. Такі локації важливі не лише для фізичного здоров’я, а й для психоемоційної стійкості та соціалізації. Коли люди долучаються до групи, вони відчувають, що належать до певної спільноти. І це теж частина відновлення. Як приклад, досвід зруйнованого Роттердама після Другої світової війни, де відновлення розпочали зі встановлення дитячих майданчиків, аби мешканці знову виходити на вулицю і формували спільне майбутнє”.

Нагадаємо, КВ раніше писала що проєкт “Активні парки – локації здорової України” стартував ще у 2021 році в межах президентської програми “Здорова Україна” як масштабна ініціатива з розвитку сучасних спортивних просторів по всій країні. Тоді йшлося про амбітний задум: створити близько 30 таких об’єктів у 30 містах України. Однак повномасштабне вторгнення суттєво загальмувало реалізацію програми, і значну частину планів довелося відкласти.

Водночас успіх уже реалізованих кейсів, зокрема активного парку на ВДНГ у Києві та тестового поп-ап-парку в Бородянці показав, що попит на такі простори не лише зберігся, а й набув додаткового значення в умовах війни – як місця для спорту, соціальної взаємодії, психологічного відновлення та реабілітації. Нині Київщина готується стати пілотним регіоном нового етапу розбудови мережі активних парків: у 2026 році тут планують створити щонайменше п’ять великих багатофункціональних спортивних просторів, тоді як в інших регіонах реалізація подібних задумів поки що очікує на свою чергу.

КиївВлада і надалі стежитиме за розвитком цього та інших проєктів на Київщині.

Читайте: У Боярці завершують будівництво першого на Київщині активного парку

Довідка КВ: Активні парки – це визнаний у світі дієвий інструмент ревіталізації міст. Передові мегаполіси активно інвестують у подібні обʼєкти для покращення якості життя, соціальної інтеграції та фізичного оздоровлення своїх мешканців.

Зокрема, одним із найуспішніших прикладів реалізації урбанпарків є парк Superkilen у Копенгагені (Данія). За даними порталу VisitCopenhagen та розробників проєкту з архітектурного бюро BIG, цей простір зібрав понад 100 вуличних обʼєктів із 60 країн світу, що допомогло обʼєднати багатонаціональну громаду району Норребро та знизити соціальну напругу.

Інший показовий кейс – Parque Madureira в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Як зазначає офіційний туристичний гід Riotur, поява масштабної спортивної інфраструктури в щільно забудованій Північній зоні не лише створила «зелені легені», а й суттєво покращила криміногенну ситуацію, давши молоді безпечну альтернативу вулиці.

Водночас культовий Venice Beach Skatepark у Лос-Анджелесі (США), за інформацією Департаменту парків LAParks, довів, що доступний міський спорт може стати головною візитівкою міста. Відкритий у 2009 році просто на пляжі, він став потужним магнітом для туристів та осередком розвитку здорового соціального середовища.