У селі Рославичі Феодосіївської громади розгортається конфлікт довкола виділення майже 3 мільйонів гривень на облаштування пішохідної зони біля місцевого ставка. Частина мешканців виступає категорично проти проєкту, називаючи його непріоритетним в умовах воєнного стану та вказуючи на проблеми з базовою інфраструктурою села. Натомість керівництво сільради аргументує необхідність робіт потребами у рекреації для ветеранів. Ситуація ускладнюється тим, що навколо цієї зони триває будівництво, щодо якого відкрито кримінальне провадження з 2020 року, а ініціаторку проєкту благоустрою, депутатку Віру Чубенко, місцеві активісти звинувачують у ймовірному конфлікті інтересів.
Про це КВ дізналася з численних публічних обговорень, скарг та звернень мешканців Феодосіївської громади у соціальних мережах.
Суть конфлікту полягає у виділенні майже 3 млн бюджетних гривень на облаштування пішохідної зони навколо місцевого ставка – проєкту, який частина мешканців вважає непріоритетним та, за висловами активістів, таким, що має ознаки корупційних ризиків на тлі відсутності в селі базових комунікацій, доріг та укриттів. Головною ініціаторкою та лобісткою цього будівництва виступає Віра Чубенко – колишня очільниця Рославичівської сільської ради (до моменту проведення адміністративно-територіальної реформи та створення Феодосіївської громади), яка наразі є чинною депутаткою Феодосіївської сільради від виборчого округу №2.
Щоб детально розібратися у причинах протесту селян та дослідити цю історію, редакція КВ сконтактувала з активними представницями місцевої спільноти, які надали виданню розгорнуті коментарі та копії документів. Серед них – жителька села Рославичі Тетяна Барковська, яка заявляє про системний тиск та фізичні сутички через “спроби зупинити дерибан”, та активістка Феодосійської ОТГ Юлія Ровенська.
Історія питання: парк 2018 року
Дискусії навколо благоустрою біля ставка в центрі Рославичів тривають не перший рік. У 2018-2020 роках тут вже будували паркову зону. Тоді на її облаштування було залучено близько 4,2 млн гривень із державної субвенції. За словами представників громади, цю ініціативу тодішньої очільниці села Віри Чубенко активно підтримував тодішній голова Васильківської РДА Владислав Одинець, і самі посадовці публічно висвітлювали реалізацію проєкту.
На фото: територія до початку будівництва (джерело – допис Владислава Одинця у Facebook)
на фото: початок будівельних робіт (джерело – допис Владислава Одинця у Facebook)
На фото: збудований парк у с. Рославичі (джерело – допис Владислава Одинця у Facebook)
Частина громади тоді поставилася до ініціативи скептично, вказуючи на відсутність у селі асфальтованих доріг, укриття та проблемні комунікації (зокрема, відкриті газові труби на вулиці Козиновій).
«В селі цю ініціативу зустріли без захоплення, бо в Рославичах немає ані школи, ані дитсадка. У приміщеннях клубу і сільради немає води, а їхні туалети – на вулиці, багато доріг не мають асфальтного покриття, тощо – тобто доріжки і лавочки точно не були пріоритетом. Але В. Чубенко, яка живе через дорогу від ставка, захотіла парк – і державна субвенція пішла на парк», – заявила КВ представниця Феодосіївської громади Юлія Ровенська.
Водночас варто зазначити, що ставлення до проєкту в селі не є одностайно негативним. Частина громади сприйняла ініціативу з благоустрою позитивно: у коментарях під дописами Владислава Одинця мешканці висловлювали підтримку створенню нових відпочинкових зон.
Обставини початку будівництва також викликали у багатьох місцевих жителів питання. За словами мешканців Рославичів, роботи супроводжувалися незрозумілими їм процесами навколо водойми.
«У центрі був ставок. В. Чубенко злила той ставок, висушила його, три роки він стояв, заростав травою. І в цей час почали будуватися невеличкі будиночки прямо біля сільської ради. Ніяких громадських слухань не проводилося, ніяких оприлюднень рішень. Зʼясувалося, що це В. Чубенко зі своїм сином, із невісткою почали будувати, прокладати туди електромережі, за який рахунок – теж невідомо. І тут паралельно будується іще й цей парк», – пояснила в коментарі для КВ мешканка села Рославичі Тетяна Барковська.
Представники громади, які досліджували закупівлі, стверджують, що до тендерів можна поставити неоднозначні питання.
«У закупівлях брали участь фірми, створені незадовго до проведення тендерів, торги проходили без конкурентів. Згідно з договорами, укладеними в жовтні 2018 року, оплата мала відбутися до кінця року, і значні суми були перераховані підрядникам ще до фактичного початку робіт», – зазначила Барковська.
Як зʼясувала КВ, кілька підрядників були зареєстровані незадовго до отримання бюджетних підрядів на будівництво парку.
Зокрема, ТОВ «БК Євростандарт» було засноване 4 квітня 2018 року – всього за пів року до укладання жовтневого договору на понад 698 тис. гривень. Компанію ТОВ «Орда-Інвест» (яка, згідно з реєстрами, наразі змінила назву на ТОВ «Вінкот») зареєстрували 25 березня 2019 року. Вже у червні того ж року, тобто менш ніж через три місяці після свого створення, підприємство отримало підряд на понад 970 тис. гривень.
Аналогічні часові проміжки відображені й у реєстрах щодо ФОП Пушняк Лілія: її діяльність зареєстровано 18 липня 2018 року, а в липні 2019-го було укладено договір із сільрадою на облаштування пішохідної доріжки за 120 тис. гривень.
Водночас ФОП Менжинський Владислав вибивається з цієї тенденції, оскільки його статус підприємця був зареєстрований значно раніше – ще у 2011 році. Свій підряд від Рославичівської сільради підприємець отримав у серпні 2019 року: за 194 тис. гривень він мав облаштувати прямоточну водоскидну споруду від ставка у центрі села.
На фото: дати заснування підрядників, залучених до будівництва парку в с. Рославичі (джерело – YouControl)
У відповідь на таку ситуацію мешканці села подали до Васильківського відділку поліції колективну заяву про вчинення кримінального правопорушення. У документі жителі звинуватили тодішню очільницю села та директорів приватних підприємств у змові з метою розкрадання бюджетних коштів шляхом внесення недостовірних відомостей до актів виконаних робіт.
на фото: заява мешканців до Васильківського відділу поліції (фото надані представником громади)
Мешканці також поділилися з виданням іншими підозрами. За їхніми словами, роботи за різними договорами нібито виконувала одна й та сама бригада з 2-3 осіб, а у 2019 році з бюджету повторно оплачувалися ті ж самі роботи (зокрема, облаштування пішохідних доріжок та водоскидних споруд). Також вони вважають, що роботи за документами вже були «виконані» іншими підрядниками у 2018-му.
Також за словами активістів, у 2020 році поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливого розкрадання коштів на будівництві парку (№12020110140000741). Сама Віра Чубенко у коментарі виданню заявила, що їй про нього нічого не відомо.
«Насамперед зазначу, що наявність кримінального провадження не є встановленням факту вчинення кримінального правопорушення чи будь-якої вини особи. Відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в законному порядку обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Мені невідомо про існування зазначеного у запитанні кримінального провадження та будь-яких процесуальних дій щодо мене в його межах. Повісток, викликів чи повідомлень про підозру у зв’язку з цим провадженням я не отримувала і до слідчих органів не викликалася”, – заявила Чубенко.
Також вона додала, що кримінальне провадження стосується подій 2018-2019 років і було відкрито у 2020 році. Відповідно до статті 49 Кримінального кодексу України, для відповідної категорії правопорушень встановлено строк давності 5 років.
«Таким чином, сам факт існування досудового розслідування не є підтвердженням будь-яких порушень. Журналістам варто переконуватися у достовірності таких тверджень і перевіряти, чи дійсно існує відповідне провадження. Фактично протягом багатьох років одні й ті самі звинувачення систематично поширюються у публічному просторі щодо мене як публічної та політичної особи, однак не отримали жодного процесуального підтвердження – ні у формі повідомлення про підозру, ні у формі рішення суду. Водночас особи, які поширюють ці звинувачення, не брали і не беруть участі у розвитку села, не долучалися до реалізації жодного з інфраструктурних чи соціальних проєктів, не ініціювали та не забезпечували практичних рішень для громади, натомість зосереджуються виключно на переслідуваннях, публічному висуванні припущень і звинувачень без підтверджених результатів», – прокоментувала Віра Чубенко.
Водночас у розпорядженні редакції є офіційна відповідь Обухівської окружної прокуратури від 6 травня 2026 року, надана на запит мешканців. У документі зазначено: слідчий відділ поліції дійсно розслідував кримінальне провадження №12020110140000741 від 17 квітня 2020 року. У листі прокуратури прямо вказано, що справа була відкрита за ч. 1 ст. 191 ККУ «з приводу можливого привласнення бюджетних коштів головою Рославичівської сільської ради».
Ширший вимір
Протистояння довкола бюджетних коштів у Рославичах – це лише частина загальної картини. Діяльність сільради у описуваний час супроводжувалася цілою низкою кримінальних проваджень.
Так, окрім справи про ймовірне розкрадання коштів на будівництві парку, поліція розслідувала й кримінальне провадження №42021112340000058, відкрите у липні 2021 року. Згідно з даними у відкритому реєстрі, досудове розслідування у цій справі здійснювалося за ознаками правопорушень, передбачених одразу трьома статтями Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч. 3 ст. 358 (підроблення документів) та ч. 1 ст. 239 (забруднення або псування земель). Справа стосується можливих порушень під час формування земельних ділянок та утворення неконтрольованих звалищ відходів. Розслідування має тривалий характер, адже, за даними судового реєстру, в межах цього ж кримінального провадження суд виносив ухвалу про арешт майна.
Активісти стверджують, що їхні конфлікти з владою переходили й у фізичну площину. Зокрема, мешканка села Тетяна Барковська заявляє про системний тиск та фізичні сутички через її спроби заблокувати виділення бюджетних коштів, яке вона вважає нецільовим.
«Коли Чубенко дізналася про збір підписів проти доріжок, вона почала телефонувати людям, погрожувати та ображати їх у стилі 90-х. Я постраждала особисто: є кримінальне провадження щодо того, як Чубенко увірвалася до мене у двір і побила мене через те, що я підняла питання цих доріжок та бюджетних коштів. Вона ще й викрала мій телефон із доказами. Справа розслідувалася за ст. 125 ККУ та ст. 162 (проникнення на приватну територію посадовою особою). Але Васильківські суди затягували процес 6 років. Спочатку вона нібито хворіла на ковід, потім блекаути, потім прокурор 9 місяців не подавав обвинувальний акт. Справу за статттею 125 закрили за строками давності (я дійшла до Верховного суду), а по ст. 162 зараз триває апеляція. Строки вийшли, тому вона відчуває абсолютну безкарність», – заявила Барковська.
на фото: витяги, надані Тетяною Барковською
Зі свого боку, Віра Чубенко категорично відкидає ці звинувачення, називаючи їх інструментом інформаційного тиску. Депутатка наголошує, що її провина не доведена у судовому порядку.
«Насамперед зазначаю, що жодним судовим рішенням не встановлено факту вчинення мною будь-яких протиправних дій, у тому числі завдання тілесних ушкоджень. Попри це, у публічному просторі протягом тривалого часу системно поширюються звинувачення на мою адресу як депутата та громадянина, ініційовані Т. Барковською та її угрупуванням. Зазначені нею твердження не підтверджені вироками суду, не ґрунтуються на рішеннях чи офіційних процесуальних висновках компетентних органів та не встановлені у передбаченому законом порядку. Відтак вони є недоведеними і використовуються Т. Барковською як інструмент інформаційного тиску, дискредитації мене та системного переслідування моєї сім’ї та людей, які мають зі мною родинні, дружні або робочі стосунки», – зазначає депутатка у коментарі КВ.
Дії опонентів Віра Чубенко повʼязує з особистою неприязню та політичними мотивами, згадуючи події минулих виборів та спробу свого відкликання. За її словами, до цього залучене «обмежене коло осіб», які не мають широкої підтримки мешканців громади.
«Дуже давно Т. Барковська не зареєстрована, не проживає та не направляє свої зусилля на розвиток села Рославичі. Але під час виборів 2020 вона була активним членом провокаційних груп разом із «журналістом» В. Тимофійчуком на підтримку О. Дубінського, який згодом отримав підозру у державній зраді. Всі ці виїзні «акції» по Київської області підтверджуються статтями та відео у відкритому доступі в мережі. Аналогія поведінки вказує на керований характер дій та політичний вплив, спрямований на провокації і дестабілізацію ситуації в області та громаді. З часом її агресивна активність стала здійснюватися через обмежене коло осіб, які не мають підтримки у мешканців, але які систематично провокують конфліктні ситуації та мають на меті дестабілізувати життя в громаді. Ці випадкові учасники без гідного соціального чи професійного статусу, які обмежуються публічними заявами та коментуванням у інформаційному просторі, підсилюючи конфліктну риторику навколо ситуації мають прізвища на рівні Барковської (…). Ця група ініціювала процедуру відкликання мене як депутата, однак зіткнулася з відсутністю підтримки та впевненим супротивом виборців мого округу і не змогла зібрати навіть мінімальної кількості підписів. Тому єдиним продовженням залишили провокації, тиск, замовні публікації», – стверджує депутатка.
Щодо фізичних сутичок Чубенко висуває зустрічні звинувачення. Вона запевняє, що активісти навмисно створювали конфліктні ситуації, а оприлюднені в мережі відеоматеріали є маніпулятивними.
«Окремо наголошую, що частина провокацій мала не лише інформаційний, а й фізичний характер. Під час окремих інцидентів щодо мене застосовувалися дрібні, але навмисні фізичні дії, зокрема щипання, поштовхи, непомітні уколи гострими предметами та інші дії, спрямовані на те, щоб спровокувати емоційну або фізичну реакцію у відповідь. […] Натомість у публічний простір системно потрапляли лише окремі фрагменти, вирвані із загального контексту, де зафіксовано вже мою реакцію на вчинені щодо мене провокації. Такі уривки не відображають передісторію подій та приховують обставини, які безпосередньо передували конфлікту», – коментує депутатка.
Крім того, Віра Чубенко додала, що має у своєму розпорядженні повні відеозаписи інцидентів, які будуть долучені до відповідних процесуальних документів, і пообіцяла жорстку правову відповідь своїм опонентам.
«Окрему правову оцінку також буде надано публікаціям та інформаційним матеріалам, поширеним у засобах масової інформації без належної перевірки фактичних обставин та достовірності викладених відомостей. Такі дії не залишаться без моєї уваги, будуть мати для ініціаторів чіткі правові наслідки й отримають принципову, жорстку та невідворотну правову відповідь», – заявила вона.
Це не єдиний зафіксований правоохоронцями інцидент. Згідно з матеріалами судового реєстру, 5 серпня 2019 року троє мешканців звернулися до поліції із заявою про те, що тодішня очільниця села завдала їм тілесних ушкоджень безпосередньо у приміщенні сільської ради. Сама сутичка сталася 2 серпня 2019 року. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження №12019110140001084, яке згодом кваліфікували за ч. 1 ст. 125 ККУ (умисне легке тілесне ушкодження).
Примітно, що наприкінці 2023 року поліція намагалася закрити це провадження. Однак ухвалою Васильківського міськрайонного суду від 10 червня 2024 року постанову про закриття було скасовано через «неповне та неупереджене дослідження обставин», тож наразі справа залишається відкритою.
Читайте: Голову Рославичівської сільради на Київщині знову звинуватили в побитті односельчанки (відео)
Нове коло конфлікту: як кошторис доріжок зріс до 2,9 млн гривень
Новий виток конфлікту розпочався після того, як у Програмі соціально-економічного розвитку Феодосіївської громади на 2023 рік з’явився проєкт «Капітальний ремонт по облаштуванню пішохідної зони та вуличного освітлення вздовж ставу в селі Рославичі по вул. Спасо-Преображенська» з кошторисом у 800 тис. гривень. Згідно з офіційною відповіддю виконкому сільради, ініціаторкою проєкту виступила депутатка Віра Чубенко.
«Фінансування в бюджеті громади на 2023 рік на нього виділене не було, але мешканці Рославичів, пам’ятаючи попередні випадки, забили на сполох», – пояснює активістка Феодосійської громади Юлія Ровенська.
Уже у вересні 2023 року рославці подали два колективні звернення з вимогою виключити проєкт із програми. При 350 зареєстрованих мешканцях перше зібрало 83 підписи (сторінка 1, сторінка 2), а друге – 103 підписи.
«Такі самі вимоги мешканці неодноразово висували на пленарних засіданнях сесії сільської ради, засіданнях її постійних депутатських комісій та зустрічах з сільським головою та депутатами. Але якраз в цей період сільський голова Микола Пянчук склав повноваження, і звернення розглянуті по суті фактично не були. Далі почалася велика політична боротьба за крісло секретаря ради – в. о. сільського голови, яка закінчилася тільки в грудні 2025 (за цей час змінилося 4 в. о.), і подальші події відбувалися на її тлі», – розповідає Юлія Ровенська.
Протягом цього часу проєкт залишався в програмах на 2024 та 2025 роки, збільшившись у вартості до 1 мільйона гривень.
Зрештою в грудні 2025 року посаду в.о. сільського голови обійняв Володимир Цікаленко.
«Вартість скандального проєкту виросла в Програмі на 2026 рік вже до 2 млн грн, плюс в бюджеті громади було передбачене його фінансування на цю суму. Безперечно, що роль в.о. сільського голови Володимира Цікаленка – ключова. Віра Чубенко буквально зубами вигризала це фінансування у попередні роки, але отримала його тільки зараз. Те, що Цікаленко лобіює і активно просуває цю ініціативу Чубенко, видно з його поведінки, з його дій і висловлювань», – стверджує Юлія, пояснюючи свою позицію щодо ситуації з доріжками.
Наприкінці березня 2026 року, коли на розгляд виконкому було винесено рішення про збільшення вартості проєкту до 2,9 млн гривень, частина мешканців ініціювала новий збір підписів. За кілька днів було зібрано 139 підписів під третім колективним зверненням проти цієї ініціативи. Втім, як зазначають активісти, під час подальшого розгляду та ухвалення рішення позицію підписантів враховано не було.
«Виконком збільшення кошторисної вартості схвалив, сільська рада внесла відповідні зміни до програми. Жодного публічного обговорення проєкту чи необхідності збільшення його вартості не було, ніякого техніко-економічного обґрунтування наведено також не було ані на засіданні виконкому, ані на спільному засіданні постійних комісій ради перед сесією», – наголошує Ровенська.
Фінальне рішення щодо виділення коштів було ухвалено на пленарному засіданні 55-ї сесії від 9 квітня 2026 року (12 голосів «за»). Як зазначає Юлія Ровенська, під час офіційної прямої трансляції сесії в момент обговорення цього питання зник звук, через що громадськість не змогла почути хід дискусії та аргументи депутатів.
Окрім того, у місцевих жителів виникли питання до хронології процедур. За їхніми даними, виконавчий комітет затвердив збільшення суми на початку квітня 2026 року, тоді як торги на проведення робіт відбулися ще 2 лютого. Також активісти висловлюють припущення, що частина робіт з облаштування освітлення, закладених у проєкт, могла бути виконана раніше.
Наразі представники громади продовжують зʼясовувати деталі оновленого проєкту шляхом подання офіційних запитів на доступ до публічної інформації. За словами Ровенської, відповіді свідчать про ймовірний приватний інтерес ініціаторки Віри Чубенко.
«З отриманих відповідей вже зрозуміло, що мова не про капітальний ремонт, а фактично про нове будівництво, в межах якого будуть вирубані майже усі дерева на протилежному березі озера. На їхньому місці буде зроблена прогулянкова доріжка, яка пройде прямо повз земельну ділянку з побудованим новим будинком, яка згідно даних Держгеокадастру належить депутатці Вірі Чубенко і, за припущеннями, призначена на продаж (будинок в експлуатацію не введений, бо ділянка знаходиться під арештом через порушення прибережних захисних смуг ставка), і закінчується навпроти ділянок, де живе і веде господарство Чубенко. Тобто конфлікт інтересів – очевидний», – заявила активістка Ровенська.
Як зазначають представники громади, для прокладання нового маршруту на нижній ділянці планується вирубка дерев, а сама доріжка пролягатиме безпосередньо вздовж приватної власності ініціаторки проєкту.
Позиція ініціаторки проєкту
Редакція «КиївВлади» зі свого боку також звернулася з офіційним запитом до Феодосіївської сільської ради ще наприкінці квітня. Ми просили керівництво громади пояснити доцільність виділення 2,9 млн гривень на доріжки, деталізувати закладені в кошторис витрати та прокоментувати заяви про ймовірний конфлікт інтересів. Проте на момент виходу публікації офіційної відповіді по суті поставлених питань від сільради ми не отримали. Редакція готова опублікувати позицію керівництва громади щойно вона надійде.
У відповідь на запит видання депутатка Феодосіївської сільради Віра Чубенко надала розгорнуті коментарі щодо всіх звинувачень, які лунають з боку частини громади.
Згадуючи попередній етап будівництва парку у 2018-2020 роках, Віра Чубенко зауважила, що він був ініційований у 2019 році за зверненням понад 150 мешканців і включав комплексне відновлення: очищення водойми, освітлення, спортивний майданчик тощо.
«Ще у 2019 році, коли існувала Рославичівська сільська рада, а я обіймала посаду сільського голови, за зверненнями мешканців села було (понад 150 підписів) ініційовано та частково реалізовано комплекс робіт з благоустрою території навколо ставка. Йшлося не про окрему «пішохідну доріжку», а про комплексне відновлення та благоустрій громадського простору навколо ставка – одного з центральних місць в селі. Проєкт передбачав очищення водойми, укріплення берегової лінії, облаштування очисних споруд, створення пішохідних зон навколо озера, паркової території та зон відпочинку, встановлення зовнішнього освітлення, будівництво спортивного і дитячого майданчиків та формування сучасного рекреаційного простору для мешканців. Значну частину цих робіт було реалізовано ще до адміністративно-територіальної реформи, завдяки чому занедбана територія навколо ставка перетворилася на впорядкований громадський простір, який і сьогодні використовується мешканцями села», – пояснює Чубенко.
Крім того, вона наголошує на необхідності розмежовувати поняття самої ініціативи благоустрою та повноваження щодо її фінансування і реалізації. Віра Чубенко зазначає, що після місцевих виборів 2020 року всі незавершені проєкти та повноваження були передані виконавчим органам новоствореної Феодосіївської громади.
«Після місцевих виборів 2020 року, у звʼязку зі створенням Феодосіївської сільської територіальної громади, усі незавершені проєкти, документація та повноваження щодо їх подальшої реалізації були передані новоствореним органам місцевого самоврядування та виконавчим органам громади. З цього часу питання проєктування, коригування кошторисів, визначення виконавців робіт, строків реалізації та джерел фінансування належать виключно до компетенції виконавчого комітету та профільних структурних підрозділів громади. Я не є членом виконавчого комітету, не працюю в його структурі та не маю жодних повноважень або впливу на формування чи коригування кошторисної вартості робіт, визначення підрядних організацій або прийняття рішень щодо фінансування проєкту», – наголошує вона.
Депутатка підкреслює, що рішення про збільшення вартості ухвалював виконавчий комітет 2 квітня 2026 року (рішення №191). Вона пояснює це обʼєктивними економічними чинниками.
«Водночас очевидним є той факт, що за період з 2019 по 2026 рік суттєво змінилися ринкові ціни на будівельні матеріали, обладнання, енергоносії та вартість будівельно-монтажних робіт. Саме ці обставини, за інформацією, яка неодноразово озвучувалася керівництвом громади під час розгляду цього питання, стали підставою для перегляду кошторисних показників», – зазначає Чубенко.
Відповідаючи на закиди щодо розбіжностей у хронології тендерів (лютневі торги та квітневе рішення виконкому), Чубенко порадила адресувати ці питання безпосередньо посадовим особам, які готували документи та організовували закупівлю, оскільки сама вона службовою інформацією щодо внутрішніх процедур не володіє.
Водночас Чубенко ставить під сумнів достовірність 139 підписів, зібраних мешканцями проти виділення коштів. Вона заявила, що отримала свідчення про використання маніпуляцій під час їх збору.
«Одним людям повідомляли, що йдеться про ремонт доріг, іншим – про нібито загрозу забудови території багатоповерховими будинками, ще іншим озвучувалися інші аргументи, які не мають відношення до рішення виконавчого комітету щодо благоустрою території навколо ставка. У звʼязку з цим закономірно виникає питання: чи підписувалися люди саме проти відповідного проєкту, чи проти тієї інформації, яку їм подали організатори збору підписів? Це принципово різні речі. Саме тому як депутат я ініціювала перевірку обставин збору підписів та достовірності інформації, яка використовувалася для їх отримання», – заявила вона.
Щодо ймовірного конфлікту інтересів, депутатка категорично заперечує його наявність. Вона посилається на Закон України «Про запобігання корупції» і зазначає, що проєкт не передбачає передачі їй землі чи індивідуальних переваг, а є громадським простором для всіх мешканців.
«Підстав для висновку про наявність у мене реального чи потенційного конфлікту інтересів у цій ситуації немає. Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», конфлікт інтересів виникає за наявності приватного інтересу особи та його суперечності з її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає або може вплинути на обʼєктивність чи неупередженість прийняття рішень. При цьому приватний інтерес повинен бути конкретним, особистим та таким, що відрізняється від інтересу невизначеного кола осіб або територіальної громади в цілому. У даному випадку предметом рішення було створення та благоустрій громадського простору загального користування навколо ставка, який є відкритим для всіх мешканців села та не передбачає передачі мені земельної ділянки, майна, майнових прав, преференцій чи будь-яких інших індивідуальних переваг. Той факт, що з моєю земельною ділянкою межує десь 5% загальної протяжності обʼєкта, не дає жодних підстав повʼязувати весь проєкт благоустрою з нібито приватним інтересом одного землевласника. Сам по собі факт того, що земельна ділянка певного мешканця, у тому числі моя, межує з територією комунальної власності або обʼєктом благоустрою, не є юридичним доказом наявності приватного інтересу та не утворює конфлікту інтересів у розумінні антикорупційного законодавства. Інше тлумачення фактично означало б, що депутати місцевих рад у сільській місцевості не могли б брати участь у вирішенні питань благоустрою доріг, освітлення, парків, скверів, водойм чи інших обʼєктів загального користування лише через те, що такі обʼєкти розташовані поруч із їх земельними ділянками. Очевидно, що закон не передбачає такого підходу. Крім того, відповідне рішення стосувалося реалізації проєкту, ініційованого на підставі колективного звернення мешканців села та спрямованого на задоволення потреб усієї територіальної громади. Будь-які твердження про конфлікт інтересів повинні ґрунтуватися на встановленні конкретної особистої вигоди, яка виникає у посадової особи внаслідок прийняття рішення», – коментує вона.
Також Чубенко відкинула припущення активістів про те, що будівництво має на меті змінити берегову лінію для зняття арешту з її нерухомості. За її словами, це успадкована батьківська ділянка, на якій розташований давно завершений житловий будинок (а не «недобудована нерухомість»). Депутатка наголошує, що укріплення берега здійснили ще у 2019 році, а зміна лінії неможлива без спеціалізованих гідротехнічних робіт. Вона закликала надати рішення суду або державних органів, якщо такі існують, які б доводили порушення нею закону щодо прибережної смуги.
Вона відкидає звинувачення з боку активістів у порушеннях під час тендерів та розтраті субвенції:
«Проєкт реалізовувався виключно через систему Prozorro відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», із застосуванням передбачених законом конкурентних процедур, відкритістю всіх етапів закупівлі та публічним доступом до відповідної документації. Використання коштів державної субвенції перебувало під контролем органів, що її надали, у межах їхніх повноважень, із застосуванням визначених законодавством механізмів бюджетного нагляду, фінансового контролю та обов’язкового звітування про використання бюджетних коштів. Завершені роботи були прийняті у встановленому порядку відповідно до вимог бюджетного законодавства. Стан об’єкта на сьогодні є публічно доступним і фактично підтверджує виконання робіт та їх належну якість, оскільки об’єкт функціонує та використовується мешканцями громади», – пояснила депутатка.
Вона підсумувала, що «публічні припущення, не підкріплені жодними офіційними документами, не можуть підміняти собою результати державного фінансового контролю».
Водночас, як вдалося з’ясувати КВ, у селі ведуться активні роботи зі зведення і продажу котеджів забудовниками, в тому числі і біля озера.
Читайте: 3,4 млн грн ймовірної переплати: у Бортничах з’явиться нове освітлення
Анастасія Командік
