Денис Силантьєв відомий передусім як успішний спортсмен, чемпіон світу з плавання та призер Олімпійських ігор. Та не менш відомою є його громадська діяльність: понад 10 років Денис розвиває та популяризує фізичну культуру в різних містах України. Сьогодні він балотується до Київради з твердим наміром сприяти розбудові спортивної інфраструктури столиці.
– Денисе, розкажіть, будь ласка, чому ви вирішили піти в політику і як довго нею займаєтеся?
– Я прийшов у політику через необхідність, а не тому, що дуже про це мріяв. Тому що бачив, що лише через політику можу досягти своїх громадських і соціальних цілей. Чому громадських і соціальних? Тому що після завершення спортивної кар’єри в 2008 році я почав займатися громадською діяльністю, створювати проєкти, спрямовані на розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту в Україні. Своїми проєктами я показував, що спорт потрібен людям, і державній та міській владі потрібно зацікавити людей заняттями фізичною культурою та спортом.
Я зрозумів, що можу допомогти сотні, навіть тисячі людей, але не можу глобально змінити ситуацію в країні. Тому з часом я прийшов до висновку, що ситуацію потрібно змінювати через законодавчу і виконавчу гілки влади. Моїм рішенням було балотуватись до Верховної Ради. З другої спроби я став народним депутатом і почав працювати в тій сфері, яку знав як зсередини, так і зовні, – в комітеті з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
– Чому тепер ви вважаєте, що Київрада – це місце, де ви можете допомогти людям?
– У мене є досвід, знання і можливості, щоб розвивати напрям здоров’я і безпеки в нашій країні і в Києві зокрема. Мені хочеться застосовувати ці знання і досвід на практиці. З’явилася можливість реалізувати себе на місцевому рівні, і я не бачу нічого поганого в тому, щоб перейти з вищого законодавчого органу країни на рівень місцевих рад. Тим більше, міська рада – це парламент у мініатюрі.
Що стосується амбіційності, то в мене немає такої хвороби. Мені не потрібно самостверджуватися. Для мене головне – показати свою роботу й досягти результату. Київ – гарний майданчик для цього. Це велике місто, тут багато мешканців і мало умов для них. Тут є над чим працювати, і я впевнений, що нашій команді вдасться зробити свій внесок у розвиток столиці.
– Розкажіть про громадські проєкти, над якими ви працювали.
– Один із моїх великих соціальних проєктів – клуб дитячого плавання. Я працював над ним протягом 5 років з 2009 року. Ми почали з Києва та Запоріжжя і поступово додавали інші міста. З іскорки розгорілося непогане полум’я. На відкритих водоймах і в басейнах ми безкоштовно навчали дітей плаванню. Ми знаходили спонсорів і партнерів, запрошували на відкриття клубів представників місцевої влади і показували, скільки людей хочуть мати у своїх містах басейни і спортивні комплекси.
Далі були цільові проєкти, спрямовані на дітей, які є вимушеними переселенцями, малозабезпеченим дітям, багатодітним сім’ям. Ми проводили фестиваль “Батерфляй”, в якому брали участь слабозорі діти поруч зі здоровими. Коли діти чомусь навчаються, їм хочеться цим поділитись. І такі фестивалі – це стимул для дітей, особливо якщо йдеться про дітей з інвалідністю.
– Ви народилися в Запоріжжі. Чи почуваєтесь ви киянином?
– Я мешкаю в Києві з 2007 року. Я відчуваю відповідальність перед містом, в якому живу. Думаю про те, що я можу зробити для міста зі своїми можливостями, авторитетом. Я бачу тут своє майбутнє.
Звичайно, моїм рідним містом залишається Запоріжжя, де я народився і виріс. Там я також проводжу соціальні проєкти. Я пам’ятаю свої корені й малу батьківщину. Але зараз я живу в Києві й стараюся бути максимально корисним для цього міста.
– Ви балотуєтесь до Київради в Оболонському районі. Які, на вашу думку, головні проблеми Оболоні?
– Оболонь має схожі з іншими районами проблеми. Катастрофічно не вистачає соціальної інфраструктури – садочків, шкіл, спортивних комплексів. Моє завдання – щоб на Оболоні стало хоча б на один спортивний комплекс більше. Я бачу, як це реалізувати. Я буду знайомити зі своїм баченням мешканців Оболоні і сподіваюся, що вони мене підтримають в моїй ініціативі.
Моя пропозиція – створити спеціальний цільовий фонд, з якого буде фінансуватися програма розвитку спортивної інфраструктури міста. Це стосуватиметься не лише спортивних комплексів, а й благоустрою спортивних майданчиків та інших подібних місць, які в жахливому стані, а також допомоги при проведенні спортивних заходів. Це джерело допоможе вирішити такі проблеми, тому що буде створене спеціально для вирішення проблем фізичної культури в місті.
Щоб місто і країна в цілому розвивались, потрібно правильно розставляти пріоритети. Щодо мене, я бачу пріоритети в здоровій, освіченій та успішній нації, яка живе в безпечних умовах. Основний актив нашої країни – це люди. Не буде людей – не буде нічого. Тому щоб вони захотіли жити в цьому місті, потрібно створити умови. Потрібна інфраструктура, щоб люди бачили, що місто піклується про їхні сім’ї, про їхніх дітей. Тоді вони будуть відповідати місту такою самою повагою і любов’ю
– Можливо, ви вже можете поділитися деталями свого бачення спортивного комплексу на Оболоні?
– Спортивний комплекс має відповідати запитам людей, тому передусім потрібно дізнаватися про їхні потреби. Щоб не людей підлаштовувати під інфраструктуру, а інфраструктура була такою, як потрібно людям в районі.
Наразі є багато різних проєктів і пропозицій. Адже, по суті, за останні 6 років в Києві не було побудовано нічого в цій галузі, що б належало місту. Були спроби ремонтувати окремі будівлі, але якщо комплекс вже пережив термін експлуатації, він все одно буде руйнуватися. А за цей час технології зробили великий крок вперед. Ми можемо робити сучасні комплекси, які не будуть займати багато місця та вимагати значних коштів на їхнє утримання.
Я знаю на Оболоні місця де можна побудувати міжшкільні басейни, щоб ними користувались школярі і не тільки. Місця можна знайти, було б бажання. Адже ми бачимо, як добре знаходять місце під житлові комплекси, бізнес-центри, заправки.
Досвід, як досягати поставлених цілей, в мене є. В 2019 році вперше за історію незалежної України я добився виділення 200 млн грн з центрального бюджету на ремонт, реконструкцію та будівництво водно-спортивних комплексів. Цього року, на жаль, новий уряд призупинив цю програму. Але, наскільки я знаю, її затвердили, і вона працюватиме в 2021 році.
– Які ініціативи ви плануєте реалізовувати в Київраді насамперед?
– Перш за все нам потрібно знати, яка спортивна інфраструктура існує в Києві, в якому вона стані, хто нею володіє і як використовує. Далі дивитися й аналізувати, чого не вистачає і в яких об’ємах. Далі – створювати міські програми, які будуть оздоровлювати дітей – від уроків плавання до підвищення якості викладання фізкультури в навчальних закладах. Маємо підвищити престиж і значення ідеї здорового покоління, щоб наші діти росли в безпеці. Тому що там, де розвивається спортивна інфраструктура, на 30% знижується дитяча злочинність. Це доведено досвідом інших країн.
– Цікаво, що ви згадали викладання фізкультури як проблемне місце в освіті. Які важелі впливу на це має Київрада?
– Ми будемо стежити, які повноваження залишаються в місцевих рад, коли коригуються навчальні програми. Для мене буде важливим, щоб уроки фізкультури були не просто зарядкою для пальців. Дуже погано, що влада почала говорити про здоров’я дітей лише після того, як вони почали вмирати на уроках фізкультури кілька років тому. При цьому вона не почала створювати програми для зміцнення здоров’я, а навпаки – мінімізувала навантаження. Це не матиме результату, і здоров’я дітей буде тільки погіршуватись.
У мене є досвід громадської діяльності, пов’язаної з викладанням фізкультури. Наприклад, ми проводили Всеукраїнську конференцію вчителів фізкультури в Українському домі. Туди приїжджали викладачі з різних країн, ділились досвідом, як зробити уроки фізкультури справді цікавими, корисними і ефективними. Я планую робити такі заходи в Києві і рекомендації таких конференцій передавати до департаменту освіти.
– Чим для вас є Київ і яким ви хотіли б його бачити через 5-10 років?
– Київ – це не тільки столиця України. Київ – це святе місце, за яке люди колись покладали життя. Вони робили все, щоб Київ процвітав. І мені боляче дивитись, як сьогодні люди просто користуються цими благами, не даючи нічого взамін. Я буду робити все, щоб Київ залишався святим місцем, і люди хотіли тут жити.
Ідеальний Київ – це місто, де люди відчувають себе в безпеці, почуваються впевненими і не хотіли б змінити Київ на інші міста. Де для них створюють умови і в побуті, і в інших сферах життя. Це можна зробити достатньо швидко, головне – бажання міської влади.
Довідка: Денис Силантьєв народився 1976 року в місті Запоріжжя. Закінчив Запорізький державний університет. Здобув ступінь кандидата педагогічних наук, а також ступінь магістра права в Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана.
Спортсмен, призер Олімпійських ігор, чемпіон світу та Європи з плавання. Народний депутат України VIII скликання.
Денис Силантьєв балотується до Київради в 7-му окрузі Оболонського району.
Читайте: Євген Васілі: “Депутат Київради – це громадський діяч, а не людина в золотому кабінеті”
Фото: сайт “За Майбутнє”
Джерело: “За Майбутнє”
